Рішення № 19983083, 15.11.2011, Господарський суд м. Севастополя

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 листопада 2011 року справа № 5020-1467/2011 Господарський суд міста Севастополя у складі судді Харченка І.А., розглянувши матеріали справи №5020-1467/2011

за позовом Фонду комунального майна Севастопольської міської ради

до товариства з обмеженою відповідальністю «ВЮН»

про стягнення заборгованості за договором оренди у розмірі 380225,22 грн, розірвання договору оренди та спонукання повернути орендоване майно,

за участю представників:

позивача - ОСОБА_1, головний спеціаліст юридичного відділу, довіреність б/н від 05.01.2011;

відповідача - не зявився;

Суть спору:

16.09.2011 Фонд комунального майна Севастопольської міської ради звернувся до господарського суду міста Севастополя з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «ВЮН»про стягнення заборгованості за договором оренди у розмірі 380225,22 грн, у тому числі основного боргу за період з жовтня 2010 року по серпень 2011 року 108 032,42 грн, пені 5690,44 грн, 3% річних 1344,36 грн, штрафу 265 158,00 грн, розірвання договору оренди та спонукання повернути орендоване майно: вбудовані нежитлові приміщення, розташовані в напівпідвалі будинку №16 по вулиці Генерала Петрова в місті Севастополі.

Ухвалою господарського суду міста Севастополя від 16.09.2011 позовна заява прийнята до розгляду та порушено провадження у справі.

Відповідач явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлено своєчасно та належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

До початку судового засідання від представника позивача надійшло клопотання про припинення провадження у справі в частині стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 108032,42 грн, пені в сумі 5690,44 грн, 3% річних в сумі 1344,36 грн у звязку з оплатою відповідачем зазначених сум в процесі розгляду справи.

Відповідач правом, наданим статтею 59 Господарського процесуального кодексу України, не скористався: не подав суду відзив на позовну заяву та документи, що підтверджують заперечення проти позову.

Враховуючи зазначене, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані докази, заслухавши пояснення представника позивача

в с т а н о в и в:

02.10.2008 між Територіальною громадою міста Севастополя в особі Севастопольської міської ради, від імені якої діє Фонд комунального майна Севастопольської міської ради (Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю “ВЮН” (Орендар) укладений договір оренди нерухомого майна №63-08 (далі Договір), відповідно до умов якого, з метою ефективного використання комунального майна і досягнення найвищих результатів господарської діяльності Орендодавець передає, а Орендар приймає в оренду нерухоме майно вбудовані нежилі приміщення, розташовані в напівпідвалі (з №1 по №11), загальною площею 150,60 кв.м з навісами літ. “а” та літ. “а1”, приямком і двома входами в напівпідвал, які знаходяться за адресою: місто Севастополь, вулиця Генерала Петрова, 16, та знаходяться на балансі РЕП-17 (далі обєкт оренди), вартість якого складає згідно незалежної оцінки станом на 29.02.2008 477190,00 грн. Обєкт оренди наданий для розміщення весільного салону (арк.с. 10-13).

Цей Договір діє з моменту підписання, нотаріального посвідчення та державної реєстрації строком до 29.05.2013 (пункт 7.1 Договору).

Договір нотаріально посвідчений та зареєстрований в Державному реєстру правочинів (арк.с.18).

Згідно акту прийому-передачі орендованого майна від 02.10.2008 Орендодавець передав, а Орендар прийняв обєкт оренди (арк.с. 14).

Відповідно до пункту 3.1 Договору розмір орендної плати визначається на підставі Рішення конкурсної комісії по оренді комунального майна.

Пунктом 3.2 передбачено, що орендна плата складає 7351,11 грн. за перший місяць оренди і перераховується Орендарем Орендодавцю не пізніше 20 числа поточного місяця. З 01.09.2008 орендна плата складає 7365,50 грн.

Відповідно до пункту 3.3 Договору розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коректування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції, що відповідає попередньому місяцю.

Пунктом 4.4.3 Договору встановлено, що Орендар зобовязується своєчасно вносити Орендодавцю орендну плату, а також здійснювати інші платежі, повязані з використанням обєкта оренди, у тому числі оплату комунальних та експлуатаційних послуг.

Як зазначив позивач, відповідач зобовязання щодо оплати оренди виконує неналежним чином, у звязку з чим за період з жовтня 2010 року по серпень 2011 року за ним склалась заборгованість в сумі 108032,42 грн.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши та провівши оцінку поданим доказам, суд вважає, що позовні вимоги Фонду комунального майна Севастопольської міської ради підлягають задоволенню частково виходячи з наступного.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України та статтею 174 Господарського кодексу України, зокрема, з договорів та інших правочинів (угод); з інших юридичних фактів, а також безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Спірні правовідносини виникли з приводу виконання сторонами договору оренди комунального майна, у зв'язку з чим регулюються нормами Закону України "Про оренду державного та комунального майна", Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України.

Згідно з частиною першою статті 2 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Договір недійсним не визнаний та за своєю правовою природою і ознаками є договором оренди нерухомого майна.

З наведеною нормою узгоджується стаття 283 Господарського кодексу України, згідно з якою за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ).

Частиною шостою статті 283 Господарського кодексу України встановлено, що до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Статтею 759 Цивільного кодексу України передбачено, що одна особа (наймодавець) передає або зобовязується передати іншій особі (наймачеві) майно у користування за плату на певний строк за договором найму (оренди).

Статтями 10, 19 Закону України “Про оренду державного та комунального майна”, статтями 284, 286 Господарського кодексу України визначено, що орендна плата це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності, та є однією з істотних умов договору оренди.

Обовязок орендаря своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату встановлений також частиною третьою статті 18 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” та частиною третьою статті 285 Господарського кодексу України.

У відповідача за період з 01.10.2010 по 31.08.2011 утворилася заборгованість по орендній платі в сумі 108032,42 грн, на яку нараховані пеня в розмірі 5690,44 грн, 3% річних в розмірі 1344,36 грн та штраф в розмірі 265 158,00 грн, але в процесі розгляду справи відповідачем погашена заборгованість по орендній платі, пені та 3% річних в сумі 115067,22грн.

Таким чином, судом встановлено, що в частині позовних вимог про стягнення заборгованості по орендній платі в сумі 108032,42 грн, пені в розмірі 5690,44 грн та 3% річних в розмірі 1344,36 грн відсутній предмет спору.

Відповідно до пункту 11 частини першої статті 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі якщо відсутній предмет спору.

Викладене є підставою для припинення провадження у справі в частині стягнення заборгованості по орендній платі за період з 01.10.2010 по 31.08.2011 в сумі 108032,42 грн, пені в розмірі 5690,44 грн та 3% річних в розмірі 1344,36 грн.

Що стосується вимоги про стягнення штрафу, суд вважає дану вимогу такою, що підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Відповідно до частин четвертої-шостої статті 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). У разі недосягнення згоди між сторонами щодо встановлення та розміру штрафних санкцій за порушення зобов'язання спір може бути вирішений в судовому порядку за заявою заінтересованої сторони відповідно до вимог цього Кодексу. Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Так, пунктом 8.7 Договору сторони встановили, що у випадку, якщо прострочення внесення орендної плати буде продовжуватися більше 60 календарних днів, Орендар сплачує на користь Орендодавця зверх збитків штраф в сумі, що дорівнює трикратному розміру річної орендної плати за договором.

Таким чином позивач просить стягнути з відповідача штраф в розмірі 265 158,00 грн.

Відповідно до статті 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Згідно з частиною третьою статті 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Враховуючи те, що відповідачем в процесі розгляду справи була погашена заборгованість по орендній платі, пені та 3% річних в повному обсязі, суд вважає можливим зменшити розмір штрафу до розміру місячної орендної плати 7365,50 грн.

У звязку з неналежним виконанням відповідачем обовязків щодо оплати за користування орендованим майном протягом тривалого часу позивач вимагає розірвати договір оренди нерухомого майна №63-08 від 02.10.2008 та зобовязати відповідача звільнити орендоване майно і повернути його Орендодавцю.

Відповідно до частини другої статті 651 Цивільного кодексу України, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Частиною третьою статті 26 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” встановлено, що договір оренди може бути розірвано за погодженням сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України.

В даному випадку позивач просить суд договір оренди розірвати. Підставою для розірвання вказує несплату орендної плати з 01.10.2010 по 31.08.2011. Інших підстав для розірвання договору позивач не заявляє.

Відповідно до статті 783 Цивільного кодексу України, наймодавець має право вимагати розірвання договору найму, якщо:

1) наймач користується річчю всупереч договору або призначенню речі;

2) наймач без дозволу наймодавця передав річ у користування іншій особі;

3) наймач своєю недбалою поведінкою створює загрозу пошкодження речі;

4) наймач не приступив до проведення капітального ремонту речі, якщо обов'язок проведення капітального ремонту був покладений на наймача.

Таким чином, суд приходить до висновку про те, що невнесення орендарем орендної плати не може являтись підставою для розірвання договору найму, оскільки вказаний перелік підстав для розірвання договору найму є вичерпним та розширеному тлумаченню не підлягає.

В той же час, така обставина, як несплата орендної плати протягом певного періоду, в силу статті 782 Цивільного кодексу України, являється підставою для відмови наймодавця від договору найму.

Так, згідно зі статтею 782 Цивільного кодексу України, наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд. У разі відмови наймодавця від договору найму договір є розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору.

Отже, невиконання умов договору щодо внесення орендних платежів не може бути підставою для його розірвання в судовому порядку. Посилання позивача на частину другу статті 651 Цивільного кодексу України, як на підставу розірвання в судовому порядку договору у зв'язку з несплатою орендних платежів, є також необґрунтованим, оскільки частина третя цієї статті так само як і стаття 782 ЦК України встановлює для таких випадків право наймодавця на відмову від договору найму. Проте, за наявності факту несплати відповідачем орендної плати у період з 01.10.2010 по 31.08.2011, тобто у термін понад три місяці, позивач таким правом не скористався.

Аналогічної правової позиції дотримується Вищий господарський суд України (постанови від 10.04.2008 у справі №40/362-07, від 17.06.2008 у справі №17/214-3974).

На підставі викладеного, суд відмовляє у задоволенні позовних вимог в частині розірвання договору оренди нерухомого майна №63-08 від 02.10.2008 та зобовязання повернути орендоване майно.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються судом на відповідача в частині вимог стосовно яких припинено провадження у справі оскільки заборгованість була погашена в процесі розгляду справи. Стосовно інших вимог на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 2, 10, 18, 19, 26 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», статтями 11, 551, 651, 759, 782, 783 Цивільного кодексу України, статтями 174, 231, 233, 283, 284, 286 Господарського кодексу України статтями 33, 34, 49, 75, пунктом 1-1 статті 80, статтями 82, 82-1, 84, 85, 87, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України,

в и р і ш и в :

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “ВЮН” (99029, м. Севастополь, вул. Курганна, 14, ідентифікаційний код 22286632) на користь Фонду комунального майна Севастопольської міської ради (99011, місто Севастополь, вулиця Луначарського, 5, ідентифікаційний код 25750044) штраф в розмірі 7 365,50 грн, а також витрати по сплаті державного мита в сумі 1224,32грн та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 75,99 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3.В частині позовних вимог про стягнення заборгованості по орендній платі за договором оренди нерухомого майна №63-08 від 02.10.2008 за період з 01.10.2010 по 31.08.2011 в сумі 108032,42 грн, пені в розмірі 5690,44 грн та 3% річних в розмірі 1344,36 грн - провадження припинити.

4. В частині позовних вимог про стягнення штрафу в сумі 257792,50 грн, розірвання договору оренди нерухомого майна №63-08 від 02.10.2008 та зобовязання повернути орендоване майно - відмовити.

Суддя І.А. Харченко

Рішення оформлено відповідно

до вимог статті 84 ГПК України

і підписано 21.11.2011.