Рішення № 19983069, 17.11.2011, Господарський суд м. Севастополя

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 листопада 2011 року справа № 5020-1520/2011 Господарський суд міста Севастополя у складі судді Єфременко О.О., розглянувши матеріали справи

за позовом Комунального підприємства «Благоустрій»Севастопольської міської Ради

(вул. Леніна, буд. 48, м. Севастополь, 99011)

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

(АДРЕСА_1 99008)

про стягнення заборгованості в розмірі 13023,40 грн.,

за участю представників сторін:

позивача ОСОБА_2, довіреність №10/01 від 10.01.2011;

відповідача не зявився;

СУТЬ СПОРУ:

Комунальне підприємство «Благоустрій»Севастопольської міської Ради звернулось до суду з позовною заявою до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в розмірі 13023,40 грн., з яких: 13000,00 грн. заборгованість за договором, 23,40 грн. інфляційні втрати.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не виконав належним чином свої зобовязання за договором про участь в утриманні обєкту благоустрою №36 від 27.05.2011.

Ухвалою від 23.09.2011 позовна заява прийнята до розгляду та порушено провадження у справі.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з мотивів, викладених у позовній заяві, просить суд позов задовольнити.

Відповідач в судове засідання явку уповноваженого представника жодного разу не забезпечив, про причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвал суду не виконав.

В матеріалах справи містяться поштові повернення ухвал суду з відміткою «за закінченням терміну зберігання».

Відповідно до Спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців місцем проживання Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 є: АДРЕСА_1 (арк. с. 24).

Копії ухвал надсилались судом відповідачу за вищевказаною адресою. Таким чином про час та місце розгляду справи він був повідомлений належним чином та своєчасно.

Згідно зі статтею 22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобовязані добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін це право, а не обовязок, справа може розглядатись без їх участі, якщо незявлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідач не скористався правом, наданим йому статтею 59 Господарського кодексу України: не надав суду відзив на позовну заяву та документи, що підтверджують заперечення проти позову.

У звязку з викладеним, суд розглядає справу відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними у справі матеріалами.

Розгляд справи відкладався за правилами статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

Представнику позивача в судовому засіданні роз'яснені його процесуальні права і обов'язки, передбачені статтями 20, 22 Господарського процесуального кодексу України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши надані докази, перевіривши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

27.05.2011 між Комунальним підприємством “Благоустрій” Севастопольської міської Ради (Сторона-1) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (Сторона-2) був укладений договір №36 про участь в утриманні обєкту благоустрою (далі Договір), відповідно до умов якого Сторона-1 є балансоутримувачем обєкту благоустрою та здійснює експлуатацію пляжу “Учкуєвка”; Сторона-2 приймає на себе обовязок з участі у заходах по утриманню та ремонту території і елементів благоустрою пляжу “Учкуєвка” на умовах і у порядку, передбаченому цим Договором.

Згідно з пунктами 3.1., 4.1. Договору Сторона-1 зобовязана забезпечити експлуатацію пляжу відповідно до його функціонального призначення, для забезпечення сприятливих умов відпочинку та життєдіяльності людини з урахуванням вимог правил благоустрою територій населених пунктів, а Сторона-2 зобовязана приймати участь у заходах по утриманню та ремонту елементів благоустрою пляжу згідно з умовами цього Договору.

Пунктом 5.1. Договору передбачено, що участь в утриманні території та обєктів пляжу “Учкуєвка” здійснюється Стороною2 шляхом відшкодування вартості послуг і робіт, виконаних Стороною-1 по утриманню та ремонту обєкту благоустрою в цілому, у тому числі послуг по вивозу твердих побутових відходів, і складає 20000,00 грн.

Оплата послуг та робіт, виконаних Стороною-1 по обслуговуванню та утриманню обєкту благоустрою, здійснюється Стороною-2 на підставі рахунку, виставленого Стороною-1, протягом пяти днів з моменту його предявлення. Форма проведення розрахунків: 100% передоплата (пункт 5.2. Договору).

Даний Договір вступає в силу з моменту підписання його сторонами та діє до 30.09.2011 (пункт 7.1. Договору).

За умовами Договору позивач свої зобовязання виконав у повному обсязі, про що свідчать акти здачі-приймання робіт (надання послуг), копії яких містяться в матеріалах справи (арк. с. 13-17).

27.05.2011 позивач виставив відповідачу рахунок-фактуру №ГЖ-0001672 на оплату послуг з договору про участь в утриманні обєкту благоустрою на суму 20000,00 грн. (арк. с. 62).

Проте, відповідач оплатив даний рахунок лише частково, в сумі 7000,00 грн., що підтверджується прибутковим касовим ордером №6122 від 01.06.2011, копія якого міститься в матеріалах справи (арк. с. 63).

Заборгованість відповідача перед позивачем станом на сьогоднішній день складає 13000,00 грн. і залишається непогашеною, що і стало причиною звернення до суду з даним позовом.

Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України суд, провівши оцінку доказів по справі, вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню повністю, виходячи з наступного.

Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Зобовязання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України та статтею 174 Господарського кодексу України, зокрема, з договорів та інших правочинів (угод).

Статтею 6 Цивільного кодексу України встановлено, що сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства. Сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами.

Відповідно до частини першої статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків. Стаття 627 Цивільного кодексу України передбачає, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Дослідивши зміст укладеного між сторонами Договору суд дійшов висновку, що цей договір містить елементи договору про надання послуг.

Статтею 901 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з частиною першою статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частина перша статті 193 Господарського кодексу України передбачає, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статті 525 та 526 Цивільного кодексу України встановлюють, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

22.08.2011 за вих. №752/7 позивачем на адресу відповідача була направлена претензія з вимогою про сплату заборгованості за Договором в розмірі 13000,00 грн. (арк. с. 19).

Дана претензія залишена відповідачем без задоволення.

На підставі викладеного, у звязку з тим, що докази погашення відповідачем наявної заборгованості відсутні, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства «Благоустрій»Севастопольської міської Ради заборгованості за Договором в розмірі 13000,00 грн. підлягають задоволенню в повному обсязі.

У звязку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобовязань, позивач просить суд стягнути з відповідача 3% річних в розмірі 23,40 грн. за період з 22.08.2011 по 13.09.2011.

Згідно зі статтею 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд провів перерахунок 3% річних за формулою: сума заборгованості х 3% х кількість днів прострочення : 365 днів, відповідно до якого з відповідача на користь позивача за період з 02.06.2011 (оскільки останній день оплати за Договором 01.06.2011) по 13.09.2011 підлягає стягненню 3 % річних в розмірі: 13000,00 х 3% х 104 : 365 = 111,12 грн.

Згідно з положеннями статті 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право виходити за межі позовних вимог, якщо це необхідно для захисту прав і законних інтересів позивачів або третіх осіб з самостійними вимогами на предмет спору і про це є клопотання заінтересованої сторони.

Оскільки зазначеного клопотання позивачем заявлено не було, суд вважає, що з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 3% річних в розмірі 23,40 грн.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, а саме, в частині стягнення основного боргу у розмірі 13000,00 грн. та 3% річних в розмірі 23,40 грн.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються судом на відповідача відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 43, 49, 75, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1 99008, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, відомості про наявні розрахункові рахунки в матеріалах справи відсутні) на користь Комунального підприємства «Благоустрій»Севастопольської міської Ради (вул. Леніна, буд. 48, м. Севастополь, 99011, код ЄДРПОУ 03360472, відомості про наявні розрахункові рахунки в матеріалах справи відсутні) 13023,40 грн., з яких: 13000,00 грн. заборгованість за договором, 23,40 грн. 3% річних, а також витрати по сплаті державного мита в розмірі 130,23 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя О.О.Єфременко

Рішення оформлено відповідно до вимог ст. 84 Господарського

процесуального кодексу України і підписано 21.11.2011