Рішення № 19983033, 09.11.2011, Господарський суд м. Севастополя

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 листопада 2011 року справа № 5020-11/021

За позовом Приватного підприємства „ППП Кримелектромонтаж”,

ідентифікаційний код 33848578

(95044, м. Сімферополь, вул. Пихтова, 17/30)

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Тригон”,

ідентифікаційний код 32506175

(99011, м. Севастополь, вул. Гоголя, 20-А, кв. 29)

про стягнення 71075,93 грн,

Суддя Головко В.О.,

Представники учасників судового процесу:

позивач (ПП „ППП Кримелектромонтаж”) Бессинний С.А. директор, наказ №КЭМ/К-0003 від 28.02.2006;

відповідач (ТОВ „Тригон”) ОСОБА_1 представник, довіреність б/н від 19.10.2011.

Обставини справи:

22.01.2010 Приватне підприємство „ППП Кримелектромонтаж” (далі позивач, ПП„ПППКримелектромонтаж”) звернулося до господарського суду міста Севастополя (далі суд) із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Тригон” (далі відповідач, ТОВ „Тригон”) про стягнення 71075,93 грн, з яких 58144,62 грн основна заборгованість; 11270,05 грн пеня за прострочення виконання грошового зобовязання; 647,15 грн інфляційні втрати; 1014,11 грн 3% річних /том 1, арк. с. 3-4/.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобовязань за договором підряду № 1 від 04.06.2008 в частині своєчасної та повної оплати вартості використаних будівельних матеріалів та виконаних за спірним договором робіт.

Ухвалою суду від 27.01.2010 позовна заява прийнята до розгляду та порушено провадження у справі № 5020-11/021 /том 1, арк. с. 1-2/.

Ухвалами суду від 26.07.2010 /том 2, арк. с. 46-47/ та від 10.11.2010 /том 2, арк.с.92-93/ у справі призначались судові будівельно-технічна та комплексна будівельно-технічна та електротехнічна експертизи.

У судовому засіданні, призначеному на 20.10.2011 в порядку частини третьої статті 77 Господарського процесуального кодексу України оголошувалась перерва до 03.11.2011, а 03.11.2011 до 08.11.2011.

Присутній у засіданні суду 20.10.2011-08.11.2011 представник позивача підтримав позовні вимоги та наполягав на їх задоволенні у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві /том 1, арк. с. 3-4/.

Відповідач проти позовних вимог заперечував з підстав, викладених у відзиві на позов /том 1, арк. с. 53-55/ та доповненні до відзиву /том 2, арк. с. 136-139/, основні з яких полягають в тому, що Договір підряду № 1 від 04.06.2008 у розумінні статті 181 Господарського кодексу України є неукладеним внаслідок недосягнення сторонами згоди з усіх істотних умов господарського договору; роботи, які виконувались позивачем, виконані за межами спірного Договору, а отже, наслідки таких дій мають визначатися відповідними нормами Цивільного кодексу України.

08.11.2011 суд вийшов до нарадчої кімнати та 09.11.2011 було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

29.09.2005 між Товариством з обмеженою відповідальністю „Тригон” (Учасник-1) та фізичною особою громадянином Литовської Республіки Чернявським Володимиром (Учасник-2) укладено договір про спільну інвестиційну діяльність без створення юридичної особи /том 2, арк. с. 2-11/.

Відповідно до пункту 3.2 Договору про спільну інвестиційну діяльність, метою інвестиційної діяльності є створення обєкта інвестування та отримання права власності кожного Учасника на частку обєкта інвестування та отримання прибутку від реалізації обєкта інвестування третім особам.

Обєкт інвестування берегоукріплювальні споруди з приміщеннями для відпочинку першого пускового комплексу першої черги будівництва, розташовані в селищі Кача міста Севастополя (п. 3.3 Договору про спільну інвестиційну діяльність).

Ведення спільних справ Учасників за Договором про спільну інвестиційну діяльність без створення юридичної особи доручено Учаснику-1 (відповідач у справі) в особі директора (п. 6.1 Договору про спільну інвестиційну діяльність).

04.06.2008 між Приватним підприємством „ППП Кримелектромонтаж” (позивач, Виконавець) та учасниками Договору про спільну діяльність між Товариством з обмеженою відповідальністю „Тригон” та Чернявським Володимиром в особі директора ТОВ „Тригон” (відповідач, Замовник) укладено Договір підряду № 1 /том 1, арк. с. 8-11/ (далі Договір).

Пунктом 1.1 Договору встановлено, що в порядку та на умовах, визначених Договором, Виконавець (позивач) зобовязаний виконати на обєкті замовника роботи з використанням власних матеріалів (далі роботи), а Замовник (відповідач) зобовязаний прийняти та оплатити виконані роботи.

Виконанню за договором підлягають наступні види робіт: комплекс електромонтажних робіт (на підставі проектно-кошторисної документації), освітлення фасаду будівлі на обєкті „Берегоукріплювальні споруди з приміщеннями для відпочинку”, розташованому у селищі Кача, м. Севастополь, відповідно до технічних завдань Замовника (п.2.1 Договору).

Згідно з пунктом 5.1 Договору, ціна цього Договору включає вартість матеріалів та робіт Виконавця і складає 215831,05 грн, в тому числі ПДВ 20%.

Порядок розрахунків визначений сторонами у 6 розділі Договору.

Так, за умовами пункту 6.2 Договору, Замовник проводить оплату робіт за Договором відповідно до плану фінансування у наступному порядку:

?аванс в розмірі 30% вартості електромонтажних робіт та 80% вартості матеріалів протягом трьох банківських днів з моменту підписання Локального кошторису (Додаток 2) (п. 6.3 Договору);

?розрахунок Замовника з Виконавцем (за мінусом 10%, які сплачуються в порядку, встановленому пунктом 6.5 Договору) протягом трьох банківських днів з моменту підписання Акта приймання-передачі фактично виконаних електромонтажних робіт;

?залишок загальної суми Договору у розмірі не менше 10% вартості електромонтажних робіт після виконання робіт у повному обсязі (п. 6.5 Договору).

Сторони дійшли згоди, що всі роботи за Договором мають бути виконані та належним чином здані Замовнику до 15.07.2008 (п. 7.1 Договору)

Строк дії Договору визначений сторонами у його розділі 13, відповідно до якого Договір набирає чинності з моменту його підписання Сторонами та діє до виконання Сторонами своїх зобовязань за Договором.

За твердженням позивача, на виконання умов Договору позивач виконав роботи на загальну суму 213100,80 грн, що підтверджується наступними документами:

?Актом приймання виконаних підрядних робіт № 134-А за липень 2008 року на суму 199036,80 грн /том 1, арк. с. 16-21/ та Довідкою про вартість виконаних підрядних робіт за липень 2008 року на суму 199036,80 грн /том 1, арк. с. 22/;

?Актом приймання виконаних підрядних робіт № 134-Б за серпень 2008 року на суму 4761,60 грн /том 1, арк. с. 12-14/ та Довідкою про вартість виконаних підрядних робіт за серпень 2008 року на суму 4761,60 грн /том 1, арк. с. 15/;

?Актом приймання виконаних підрядних робіт № 134-В за вересень 2009 року на суму 9302,40 грн /том 1, арк. с. 23-25/ та Довідкою про вартість виконаних підрядних робіт за вересень 2009 року на суму 9302,40 грн /том 1, арк. с. 26/.

Крім того, позивач поставив відповідачеві прожектори на загальну суму 10281,60 грн з ПДВ, що підтверджується витратною накладною № КЭМ-3032 від 27.10.2008 /том 1, арк.с.47/.

Натомість, відповідач сплатив вартість матеріалів та виконаних за Договором робіт не у повному обсязі, внаслідок чого у відповідача перед позивачем виникла заборгованість у сумі 58144,62 грн.

Через наявну заборгованість позивачем на адресу відповідача цінним листом із повідомленням було надіслано претензію №10 за вих. № 85 від 30.09.2009 з вимогою погасити заборгованість у сумі 58144,625 грн /том 1, арк. с. 34-36/. Проте, відповідач наявну заборгованість не погасив, що спричинило звернення позивача до суду із даним позовом.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно зі статтею 509 Цивільного кодексу України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити кошти тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Майнові зобовязання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України (ч. 1 ст. 175 ГК України).

Зобовязання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України та статтею 174 Господарського кодексу України, зокрема, з договорів та інших правочинів (угод).

Відповідно до частини першої статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків.

Загальні питання здійснення спільної діяльності врегульовані главою 77 Цивільного кодексу України.

Так, за договором про спільну діяльність сторони (учасники) зобовязуються спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення певної мети, що не суперечить законові. Спільна діяльність може здійснюватися на основі обєднання вкладів учасників (просте товариство) або без обєднання вкладів учасників (ст. 1130 ЦК України).

Під час ведення спільних справ кожний учасник має право діяти від імені всіх учасників, якщо договором простого товариства не встановлено, що ведення справ здійснюється окремими учасниками або спільно всіма учасниками договору простого товариства. У відносинах із третіми особами повноваження учасника вчиняти правочини від імені всіх учасників посвідчується довіреністю, виданою йому іншими учасниками, або договором простого товариства (ст. 1135 ЦК України).

Як зазначено вище, пунктом 6.1 Договору про спільну інвестиційну діяльність від 29.09.2005, що укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю „Тригон” (відповідач) та фізичною особою громадянином Литовської Республіки Чернявським Володимиром, ведення спільних справ учасників Договору доручено відповідачу в особі директора /том 2, арк. с. 2-11/.

Судом установлено, що 04.06.2008 ПП „ППП Кримелектромонтаж” та ТОВ „Тригон” (від імені учасників Договору про спільну діяльність без створення юридичної особи від 29.09.2005) підписаний Договір №1 /арк. с. 8-11/, який за своєю правовою природою є договором будівельного підряду.

Частиною другою статті 317 Господарського кодексу України унормовано, що загальні умови договорів підряду визначаються відповідно до положень Цивільного кодексу України про договір підряду, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Згідно з частиною першою статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобовязується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобовязується прийняти та оплатити виконану роботу.

Частиною четвертою статті 179 Господарського кодексу України декларовано основний принцип, який встановлює, що при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі вільного волевиявлення, коли вони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству.

Аналогічні положення містять і норми Цивільного кодексу України. Так, сторони є вільними в укладенні договору та визначенні його умов (ст. 627 ЦК України); зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними (ст. 628 ЦК України); сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд (ст. 6 ЦК України).

Проте, згідно із частиною другою статті 180 Господарського кодексу України, господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї зі сторін повинна бути досягнута згода.

Відповідно до частини третьої статті 180 Господарського кодексу України, при укладенні господарського договору сторони зобовязані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Згідно з частиною четвертою статті 180 Господарського кодексу України умови про предмет у господарському договорі повинні визначати найменування (номенклатуру, асортимент) та кількість продукції (робіт, послуг), а також вимоги до їх якості.

Пунктом 1.2 Договору встановлено, що найменування, одиниці виміру та загальна кількість матеріалів, необхідних для виконання робіт за Договором, визначаються специфікацією, яка є невідємною частиною Договору (Додаток 1).

А, виходячи зі змісту пункту 2.1 Договору, роботи за Договором мають виконуватися на підставі проектно-кошторисної документації та згідно із технічними завданнями Замовника.

Утім, відповідно до висновків судових будівельно-технічних експертиз №401 від 10.09.2010 /том 2, арк. с. 50-69/ та №3599 від 02.08.2011 /том 2, арк. с. 105-127/, проектно-кошторисна документація, з якої було б можливо визначити предмет Договору, відсутня.

Так само відсутня Специфікація щодо матеріалів, необхідних для виконання будівельно-монтажних робіт за Договором.

Тобто доказів існування належним чином оформлених документів, які б підтверджували досягнення сторонами згоди щодо предмета Договору, відповідно до частин третьої та четвертої статті 180 Господарського кодексу України, суду не надано.

Водночас, зі змісту Договору підряду також неможливо встановити найменування, одиниці виміру та кількість матеріалів, необхідних для виконання робіт за Договором та власне перелік цих робіт.

Наведене свідчить про недосягнення сторонами згоди щодо предмета Договору.

Згідно з частиною пятою статті 180 Господарського кодексу України ціна у господарському договорі визначається в порядку, встановленому цим Кодексом, іншими законами, актами Кабінету Міністрів України.

Частиною першої статті 843 Цивільного кодексу України унормовано, що у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення.

Виходячи зі змісту частини першої статті 844 Цивільного кодексу України, ціна у договорі підряду може бути визначена у кошторисі. Якщо робота виконується відповідно до кошторису, складеного підрядником, кошторис набирає чинності та стає частиною договору підряду з моменту підтвердження його замовником.

Сторони домовились, що Виконавець при виконанні робіт використовує власні матеріали, ціна на які вказується у Специфікації до Договору (Додаток 1) (п. п. 1.1, 4.1 Договору). Проте, відповідна Специфікація відсутня; належних та допустимих доказів її існування суду не надано.

Відповідно до пункту 5.1 Договору його ціна включає вартість матеріалів і робіт Виконавця та становить 215831,05 грн з ПДВ.

Натомість, пунктом 5.2 Договору встановлено, що вартість електромонтажних робіт визначається згідно із Кошторисом, який є невідємною частиною Договору (Додаток 2).

До матеріалів справи наданий Локальний кошторис № 4-1-1 на електромонтажні роботи /том 1, арк. с. 40-46/, згідно з яким загальна вартість цих робіт становить 215807,00грн.

Таким чином ціна, зазначена в пункті 5.1 Договору, відрізняється від ціни, яка вказана у Локальному кошторисі № 4-1-1, що є невідємною частиною цього Договору. Отже, сторонами не досягнуто згоди щодо ціни договору (ціни матеріалів та електромонтажних робіт). До того ж Локальний кошторис № 4-1-1 не затверджений Замовником, а тому не має юридичної сили.

Крім того, сторони не дійшли згоди щодо строків виконання робіт.

Статтею 846 Цивільного кодексу України унормовано, що строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду. Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобовязаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобовязання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту.

Відповідно до абзацу другого пункту 7.1 Договору, строки виконання окремих видів (частин) робіт за Договором визначаються Графіком виконання робіт (Додаток 3).

Проте, серед наданих суду матеріалів справи передбачений Договором Графік виконання робіт відсутній.

Таким чином, сторони не досягли згоди з усіх істотних умов Договору.

Частиною восьмою статті 181 Господарського кодексу України встановлено, що у разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся).

Отже, Договір підряду № 1 від 04.06.2008 є неукладеним, тобто таким, що не породжує будь-яких юридичних наслідків, прав та обовязків для сторін Договору, в тому числі і обовязку для відповідача по оплаті ним матеріалів, отриманих за витратною накладною № КЭМ-3032 від 27.10.2008 /том 1, арк. с. 47/, та електромонтажних робіт, виконаних позивачем на обєкті „Берегоукріплювальні споруди з приміщеннями для відпочинку”, розташованому у селищі Кача, м. Севастополь.

Факт неукладеності Договору підряду № 1 від 04.06.2008 підтверджується також іншими доказами, які є в матеріалах справи.

Так, у Претензії № 10 від 30.09.2009 /том 1, арк. с. 36/ сам позивач зазначає, що заборгованість у сумі 58144,62 грн утворилась у відповідача за виконані позивачем електромонтажні роботи за рахунком № 2083 від 03.06.2008 на суму 203798,40 грн та поставлені матеріали за рахунком № 3830 від 03.06.2008 на суму 10281,60 грн, тобто жодним чином не посилається на спірний Договір.

Дослідивши надані відповідачем рахунок-фактуру № КЭМ-2083 від 03.06.2008 /том 2, арк. с. 140/, рахунок-фактуру № КЭМ-2633 від 03.06.2008 /том 2, арк. с. 142/ суд встановив, що ці документи також не містять жодного посилання на Договір підряду № 1 від 04.06.2008; до того ж зазначені рахунки виписані 03.06.2008, тоді як спірний Договір було підписано сторонами 04.06.2008, тобто наступного дня після виписки зазначених рахунків.

Так само у платіжних дорученнях № 181 від 05.06.2008 на суму 9391,20 грн /том 2, арк. с. 141/, № 182 від 05.06.2008 на суму 147621,30 грн /том 2, арк. с. 143/ та відповідних банківських виписках /том 1, арк. с. 27-28/ у призначенні платежів зазначено лише номери та дати відповідних рахунків без посилання на спірний Договір.

Крім того, надані позивачем Акти виконаних робіт (форма КБ-2в) № 134-А за липень 2008 року, що датований 31.07.2008 /том 1, арк. с. 16-21/; № 134-Б за серпень 2008 року, що датований 31.08.2008 /том 1, арк. с. 12-14/; № 134-В за вересень 2009 року, що датований 02.09.2009 /том 1, арк. с. 23-25/, та Довідки про вартість виконаних підрядних робіт (форма КБ-3) за липень, серпень 2008 року та вересень 2009 року /том 1, арк. с. 15, 22, 26/ не відповідають встановленому Договором строку закінчення виконання робіт та здачі їх Замовникові 15.07.2008. Зазначене є додатковим підтвердженням того, що ці роботи виконані за межами укладеного Договору підряду, оскільки, згідно з пунктом 7.3 Договору, змінення строків виконання електромонтажних робіт має бути письмово погоджено сторонами та оформлено додатковою угодою до Договору.

Наведене дає суду підстави зробити висновок про виникнення вказаної позивачем заборгованості не з договірних зобовязань за Договором підряду № 1 від 04.06.2008, а з інших підстав.

Відповідно до частини восьмої статті 181 Господарського кодексу України, якщо одна із сторін неукладеного договору здійснила фактичні дії щодо його виконання, правові наслідки таких дій визначаються нормами Цивільного кодексу України.

На думку суду, позивачем невірно обраний спосіб захисту порушеного права.

Зважаючи на вищевикладене, вимога позивача про стягнення з відповідача 58144,62грн заборгованості за Договором підряду № 1 від 04.06.2008 є необґрунтованою, а тому задоволенню не підлягає.

Доводи відповідача щодо стягнення з відповідача інфляційних втрат у сумі 647,15грн, 3% річних у сумі 1014,11 грн та пені у сумі 11270,05 грн за неналежне виконання грошових зобовязань за Договором судом також відхиляються з підстав встановлення судом факту неукладеності спірного договору, та, як наслідок, відсутності зобовязань відповідача перед позивачем за цим Договором.

Відповідно до статей 32-34 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

В порушення наведених норм позивачем не доведено як факту наявності між сторонами договірних відносин, так і факту наявності у відповідача перед позивачем заборгованості за Договором у сумі 58144,62 грн.

Підсумовуючи вищевикладене, позовні вимоги є необґрунтованими, а тому задоволенню не підлягають.

За правилами статті 49 Господарського процесуального кодексу України, у разі відмови в позові судові витрати (державне мито, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, за проведення судової експертизи тощо) покладаються на позивача.

З матеріалів справи убачається, що вартість повторної судової будівельно-технічної експертизи в сумі 3222,00 грн сплачена відповідачем, що підтверджується платіжним дорученням № 656 від 26.11.2010 /том 2, арк. с.144/. Тому ці кошти підлягають стягненню з позивача на користь відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 49, 82-85, 115-116 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1.У позові відмовити повністю.

2.Стягнути з Приватного підприємства „ППП Кримелектромонтаж” (95044, м.Сімферополь, вул. Пихтова, 17/30, ідентифікаційний код 33848578; п/р26000058243700 в АКІБ „УкрСиббанк”, МФО 351005, або з іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Тригон” (99011, м.Севастополь, вул. Гоголя, 20-А, кв. 29; ідентифікаційний код 32506175; п/р260073007202 у ВАТ „Кредит Оптима Банк”, МФО 380571, або на інші рахунки) витрати по оплаті судової експертизи в сумі 3222,00 грн (три тисячі двісті двадцять дві грн 00 коп.).

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя (підпис) В.О. Головко

Повне рішення в порядку

статті 84 ГПК України

оформлено і підписано

14.11.2011.