Рішення № 19982688, 07.09.2011, Господарський суд м. Севастополя

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 вересня 2011 року справа № 5020-1102/2011

Господарський суд міста Севастополя у складі судді Янюк О.С.,

за участю представників:

позивача ОСОБА_1. (довіреність від 04.01.2011 №1-д);

відповідача не зявився

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовомКомунального підприємства Севастопольської міської Ради „Аррікон”

(99011, м. Севастополь, вул. Адм. Октябрьського, 8, кв. 2)

до Приватного малого підприємства „Морський клуб”

(99007, м.Севастополь, вул. Гоголя. 35-А)

про стягнення 5256,00 грн,

ВСТАНОВИВ:

18.07.2011 Комунальне підприємство Севастопольської міської ради „Аррікон” (далі позивач, КП СМР „Аррікон”) звернулось до господарського суду міста Севастополя (далі суд) з позовом до Приватного малого підприємства „Морський клуб” (далі відповідач, ПМП „Морський клуб”) про стягнення 5256,00грн, з яких: 4825,53 грн заборгованість з орендної плати та технічному обслуговуванню, 430,45 грн пеня. Також позивач просить стягнути на його користь судові витрати. Позовні вимоги обґрунтовує неналежним виконанням відповідачем своїх зобовязань за договором оренди нерухомого майна від 16.02.2001 №21 в частині внесення орендної плати та плати за технічне обслуговування, внаслідок чого за ним утворилась заборгованість за період з листопада 2010 по липень 2011 року у розмірі 4825,53 грн.

Ухвалою господарського суду міста Севастополя від 19.07.2011 порушено провадження у справі та у порядку ст. 65 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) зобовязано сторін надати суду документи, необхідні для вирішення спору.

Розгляд справи неодноразово відкладався в порядку ст.77 ГПК України.

У судовому засіданні 07.09.2011 представник позивача підтримав вимоги позовної заяви, та надав пояснення, аналогічні викладеним у позові.

Відповідач явку уповноваженого представника не забезпечив, про час, дату та місце розгляду справи повідомлений своєчасно та належним чином, витребувані судом документи не надав.

Стаття 22 ГПК України зобовязує сторони добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін це право, а не обовязок, справа може розглядатись без їх участі, якщо незявлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

На підставі викладеного та з урахуванням того, що підстави для відкладення розгляду справи відсутні, оскільки явка учасників процесу обовязковою не визнавалась, а матеріали справи достатньо характеризують спірні правовідносини, суд визнав за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача.

Відповідач своїм правом на подання відзиву на позов, передбаченим ст. 59 ГПК України, не скористався та відзиву не надав.

На підставі ст.85 ГПК України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представників сторін, судом встановлені наступні обставини.

16.02.2001 між власником комунального майна на праві оперативного управління (повного господарського відання) Державним комунальним підприємством „Аррікон” (перейменоване на Комунальне підприємство Севастопольської міської Ради „Аррікон” відповідно до рішення Севастопольської міської ради від 05.04.2005 № 2960; орендодавець) та Приватним підприємством „Морський клуб” (орендар) укладений договір №21 оренди нерухомого майна (далі Договір, а.с.7), відповідно до якого з метою ефективного використання комунального майна та досягнення найліпших результатів господарської діяльності орендодавець передає, а орендар приймає в оренду нерухоме майно вбудоване приміщення загальною площею 651,7 м2, яке знаходиться за адресою: м. Севастополь, вул.П.Корчагіна,30 (п. 1.1 Договору).

Вступ орендаря в користування майном настає одночасно з підписанням сторонами Акта приймання-передачі майна (пункт 2.4 Договору).

Відповідно до п.3.2 Договору розмір орендної плати складає 720,00 грн з ПДВ за перший місяць оренди, а також технічне обслуговування в сумі 39,10 грн. (651,7 м2 * 0,06 грн = 39,10 грн) і перераховується орендарем орендодавцеві не пізніше 20 числа поточного місяця. Сума орендної плати підлягає щомісячному корегуванню орендарем при внесені чергового платежу у відповідності із індексом інфляції, визначеного Мінстатом України.

Пунктом 4.4 Договору встановлений обовязок орендаря своєчасно вносити орендну плату та інші платежі, повязані з користуванням обєктом оренди, в тому числі оплату послуг, що надаються підприємствами комунальної сфери.

Згідно із п. 3.4 Договору, сторони дійшли згоди, що орендна плата перерахована несвоєчасно чи не у повному обсязі стягується у відповідності із законодавством за весь час заборгованості із урахуванням пені, нарахованої із розрахунку подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на час, за який сплачується пеня, розрахованої за кожен день прострочення.

Сторони дійшли згоди, що договір діє з моменту його підписання до 31.01.2006 (п. 7.1 Договору).

Рішенням господарського суду міста Севастополя від 20.11.2006 у справі № 20-1/070, залишеним без змін постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 05.02.2007, строк договору оренди нерухомого майна від 16.02.2001 № 21 продовжено до 31.01.2011.

Орендодавець (позивач у справі) свої зобовязання за Договором (передати обєкт оренди орендарю пункт 4.1 Договору) виконав у повному обсязі, про що свідчить підписаний сторонами Акт приймання-передачі орендованого майна від 16.02.2001 (а.с. 8).

Натомість відповідач умови Договору порушив, а саме: орендну плату та плату за технічне обслуговування вносив несвоєчасно і не в повному обсязі, у звязку з чим станом на 01.07.2011 в нього перед позивачем виникла заборгованість в сумі 4825,53 грн.

Невиконання відповідачем умов Договору в частині своєчасного і не повного внесення орендної плати та інших платежів, повязаних із користуванням обєктом оренди, стало причиною для звернення КП СМР „Аррікон” до суду із даним позовом.

Ураховуючи викладене, всебічно і повно зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

Стаття 509 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) визначає зобовязання як правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити кошти тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Майнові зобовязання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України (ч. 1 ст. 175 ГК України).

Зобовязання виникають з підстав, встановлених ст. 11 ЦК України та ст. 174 Господарського кодексу України (далі ГК України), зокрема, з договорів та інших правочинів (угод).

Судом встановлено, що між сторонами укладено договір оренди нерухомого майна від 16.02.2001 №21, який за своєю правовою природою є договором оренди.

Частиною 6 ст. 283 ГК України унормовано, що до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Крім того, правові засади організаційних відносин, повязаних з передачею в оренду майна, яке перебуває у комунальній власності, та майнових відносин між орендодавцями щодо господарського використання даного майна, визначені Законом України „Про оренду державного та комунального майна” вiд 10.04.1992 № 2269-XII (у редакції чинній на час вчинення правовідносин, далі Закон№ 2269-XII).

Відповідно до ч.1 ст. 2 Закону№ 2269-XII, орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

З наведеною нормою узгоджуються ст. 283 ГК України та ст. 759 ЦК України, згідно з якими, за договором найму (оренди) одна сторона (орендодавець/наймодавець) передає другій стороні (орендареві/наймачу) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Статтею 19 Закону№ 2269-XII, ст. 286 ГК України визначено, що орендна плата це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.

Обовязок орендаря своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату встановлений також ч. 3 ст. 18 Закону№ 2269-XII та ч. 3 ст. 285 ГК України.

Згідно із ч. 5 ст. 762 ЦК України, плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

За умовами Договору, внесення орендної плати здійснюється орендодавцю щомісяця, не пізніше 20 числа поточного місяця (пункт 3.2 Договору).

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

У силу ст. 629 ЦК України договір є обовязковим для виконання сторонами.

Доказів погашення заборгованості, яка є предметом даної справи, відповідачем суду не надано.

Ураховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про те, ще вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати та плати за технічне обслуговування за спірним Договором у сумі 4825,53 грн (за період з листопада 2010 по липень 2011) є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо вимоги про стягнення пені в сумі 430,45 грн за порушення строків внесення орендної плати та плати за технічне обслуговування суд зазначає наступне.

Порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Виходячи з фактичних обставин справи, суд дійшов висновку про те, що у встановлені Договором строки відповідач взяті на себе зобовязання щодо внесення орендної плати не виконав, тобто є таким, що порушив (прострочив виконання) зобовязання.

У силу ч. 2 ст. 20 ГК України, захист прав і законних інтересів субєктів господарювання здійснюється шляхом застосування до особи, яка порушила право, штрафних санкцій та іншими способами, передбаченими законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 343 ГК України, ст.ст. 1, 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” від 22.11.1996 № 543/9-ВР платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Зазначені положення законодавства сторони відобразили у п. 3.4 Договору.

Водночас, відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано.

Суд, перевіривши розрахунок пені наданий позивачем (а.с.6) зазначає, що він здійснений з урахуванням наведених законодавчих норм, а тому позовні вимоги в частині стягнення пені в сумі 430,45 грн є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

З урахуванням викладеного, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Витрати на державне мито та інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають стягненню з відповідача на користь позивача відповідно до вимог ст. 49 ГПК України.

Керуючись статтями 49, 75, 82-85, 115, 116 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Приватного малого підприємства „Морський клуб” (ідентифікаційний код 24033435; 99007, м.Севастополь, вул. Гоголя. 35-А; відомості про поточні рахунки в матеріалах справи відсутні) на користь Комунального підприємства Севастопольської міської Ради „Аррікон” (ідентифікаційний код 20711909; 99011, м. Севастополь, вул. Адм. Октябрьського, 8, кв. 2; п/р26008000092794 в ПАО «Укрсоцбанк»у м. Києві, МФО 300023) 5256,00 грн (пять тисяч двісті пятдесят шість грн 00 коп), з яких: 4825,03 грн сума основного боргу; 430,45 грн пеня, а також державне мито у розмірі 102,00 грн (сто дві грн 00 коп.) та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236,00 грн (двісті тридцять шість грн 00 коп.).

3.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя підпис О.С. Янюк