Рішення № 19982131, 07.12.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 14/46707.12.11

За позовомПриватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО»

доВідкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова

компанія «ОРАНТА»

простягнення 3 998,00 грн.

Суддя: Мельник С.М.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1. представник за довіреністю;

від відповідача: не зявився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «ВУСО»звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія «ОРАНТА»про стягнення 3 998,00 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 24.10.11 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 14.11.11 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 14.11.11 р. розгляд справи відкладено на 07.12.11 р.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 3858,00 грн.

Представник відповідача в судове засідання не зявився, про причини неявки суд не повідомив, про час, дату та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Суд вважає можливим розгляд справи за наявними в ній матеріалами у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні 07.12.11 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши наявні в справі матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно зясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтуються позовні вимоги, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

26.03.08 р. між Закритим акціонерним товариством «Страхова компанія «ВУСО», правонаступником якого є Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «ВУСО»(надалі страховик, позивач) та ОСОБА_2 (страхувальник) було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту № 013551-02-10-01, за яким страховик застрахував майнові інтереси страхувальника, пов'язані з експлуатацією наземного транспортного засобу, а саме: автомобіля ТОYОТА РRADО, державний реєстраційний номер НОМЕР_1.

13.02.10 р. в місті Києві на вул. Л. Толстого сталася дорожньо-транспортна пригода за участю застрахованого автомобіля ТОYОТА РRADО, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, що належить ОСОБА_2., під управлінням власника, та автомобіля NISSAN, державний реєстраційний номер НОМЕР_2, що належить ОСОБА_3., під управлінням ОСОБА_4.

Постановою Солом'янського районного суду м. Києва від 03.03.10 р. ОСОБА_4. визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у розмірі 340,00 грн.

Внаслідок вказаного ДТП було пошкоджено автомобіль ТОYОТА РRADО, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, розмір завданої матеріальної шкоди відповідно до експертного звіту № 17 про визначення матеріального збитку, заподіяного ушкодженням транспортного засобу та ремонтної калькуляції № В36 від 11.03.10 р. становить 3858,00 грн.

За страховим випадком ДТП, що сталась 13.02.10 р. за участю застрахованого автомобіля по договору добровільного страхування наземного транспорту № 013551-02-10-01 виплачено суму страхового відшкодування в розмірі 3998,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 5366 від 07.05.10 р., копія якого знаходиться в матеріалах справи.

Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, до позивача перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Матеріалами справи підтверджується, що транспортний засіб NISSAN, державний реєстраційний номер НОМЕР_2, яким спричинено ДТП, що потягнуло нанесення шкоди, застрахований Відкритим акціонерним товариством Національна акціонерна страхова компанія «ОРАНТА»за договором обовязкового страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс № ВС/4344120), яким передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну становить 35000,00 грн., франшиза 0 грн.

Частиною другою статті 1187 ЦК України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Пунктом 37.4 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів»передбачено право страховика за договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності власника транспортного засобу в разі настання страхового випадку здійснювати виплату страхового відшкодування безпосередньо потерпілим або погодженим з ними підприємствам, установам та організаціям, що надають послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

Таким чином, відповідач є особою, яка, відповідно до положень Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" зобовязана відшкодувати завдану ДТП шкоду у розмірі та порядку, передбачених договором обовязкового страхування цивільної відповідальності (поліс № ВС/4344120), а до позивача, як страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором добровільного страхування наземного транспорту № 013551-02-10-01 перейшло право вимоги, яке потерпіла особа мала до відповідача як особи, відповідальної за завдані збитки.

Аналогічні висновки по застосуванню положень закону містяться у постанові судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 25.11.08 р.

Згідно статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Відповідно до ст. 29 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

20.07.11 р. позивач звернувся до відповідача з претензією № 4674 з проханням сплатити страхове відшкодування у розмірі 3998,00 грн., проте доказів сплати відповідачем даної суми суду не надано.

Враховуючи вищевикладене, на підставі договору обовязкового страхування цивільної відповідальності (поліс № ВС/4344120), стягненню з відповідача підлягає страхове відшкодування, виплачене за договором добровільного страхування наземного транспортного засобу № 011102/4005/0002757 в порядку регресу в розмірі 3858,00 грн. (сума страхового відшкодування, яка підтверджується експертним звітом № 17 від 12.03.11 р. про визначення матеріального збитку, заподіяного ушкодженням транспортного засобу та ремонтною калькуляцією № В36 від 11.03.10 р.).

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

В порядку, передбаченому ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги про стягнення з відповідача 3858,00 грн. страхового відшкодування обґрунтованими, підтвердженими наявними в матеріалах справи доказами та не спростованими належним чином відповідачем, а відтак такими, що підлягають задоволенню. У задоволенні решти позовних вимог належить відмовити.

У відповідності до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, у разі часткового задоволення позову сплачені позивачем судові витрати (державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу) покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 43, 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва,

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «ОРАНТА»(01032, м. Київ. вул. Жилянська, 75; код ЄДРПОУ 00034186) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО»(83055, м. Донецьк, вул. Постишева, 60, 7-й поверх; код ЄДРПОУ 31650052) 3858 (три тисячі вісімсот пятдесят вісім) грн. 00 коп. страхового відшкодування, 98 (девяносто вісім) грн. 43 коп. державного мита, 227 (двісті двадцять сім) грн. 74 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

4. В решті позовних вимог відмовити.

Суддя С.М. Мельник

Дата складання та підписання повного тексту рішення: 09.12.2011