Єдиний державний реєстр судових рішень
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 41/44705.12.11 За позовомТовариства з обмежено відповідальністю Торгово промислове підприємство «Універсал»
ДоПриватного підприємства «ТЕКРАМ»
Простягнення 9872,02 грн.
Суддя Спичак О.М.
Представники сторін:
від позивача: ОСОБА_1. дов. № 01/11/11 від 01.11.2011 року;
від відповідача: не зявився;
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Товариство з обмежено відповідальністю Торгово промислове підприємство «Універсал» звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Приватного підприємства «ТЕКРАМ»про стягнення 8482,91 грн. основного боргу, 984,02 грн. інфляційних втрат та 405,09 грн. 3% річних.
Позовні вимоги мотивовані тим, що на підставі укладеного між сторонами договору на поставку товару № 10 від 01.01.2008 року позивач поставив відповідачу товар, однак останній, всупереч умовам даного договору за поставлений товар своєчасно та в повному обсязі не розрахувався, внаслідок чого у відповідача перед позивачем утворився борг на суму 8482, 91 грн.
Ухвалою від 13.10.2011 року було порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 11.11.2011 року.
В судове засідання 11.11.2011 року представник позивача не зявився, однак подав до канцелярії суду документи на виконання вимог ухвали суду та подав заяву, відповідно до якої просив суд розглянути справу без участі уповноваженого представника.
Представник відповідача в судове засідання 11.11.2011 року не зявився, вимоги ухвали про порушення провадження у справі не виконав, про причину неявки суд не повідомив, про час та дату проведення судового засідання був повідомлений належним чином.
У звязку з неявкою в судове засідання представників сторін, а також у звязку з необхідністю витребування додаткових доказів, ухвалою суду від 11.11.2011 року розгляд справи відкладено на 05.12.2011 року.
В судовому засіданні 05.12.2011 року представник позивача надав додаткові документи на виконання вимог ухвали про порушення провадження по справі та усні пояснення, відповідно до яких просив суд позов задовольнити повністю.
Представник відповідача в судове засідання 05.12.2011 року вдруге не зявився, вимоги ухвали про порушення провадження у справі не виконав, про причину неявки суд не повідомив, про час та дату проведення судового засідання був повідомлений належним чином.
Згідно з абзацом 4 пункту 2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-08/140 від 15.03.2010 року «Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві»особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.
Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в матеріалах справи доказами.
В судовому засіданні 05.12.2011р. на підставі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.
Розглянувши подані документи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд, -
ВСТАНОВИВ:
01 січня 2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Торгово-промислове підприємство «Універсал»(далі - постачальник, позивач) та Приватним підприємством «Текрам»(далі покупець, відповідач) укладено договір на поставку товару № 10 (далі-Договір).
В силу положень до п.п. 1.1, 1.2, 2.1 Договору, постачальник зобовязувався поставляти покупцеві за його заявками товари (надалі-товари), назва, асортимент та кількість яких визначатиметься у видаткових накладних, що будуть оформлюватись при відвантажені товарів та вважатимуться невідємною частиною даного Договору. Всі поставки товарів покупцеві в період дії цього договору регулюються умовами даного Договору, якщо про інше сторони не домовились письмово. Ціни на товари вказуються постачальником у видаткових накладних, за якими товари поставляються покупцеві.
Поставка товарів здійснюється зі складу постачальника на умовах EXW (згідно Інкотермс 2000). Умови поставки можуть бути змінені за узгодженою домовленістю сторін. Остаточний асортимент і кількість товарів вказується у видатковій накладній (п.п. 4.1, 4. 4 Договору).
Як вбачається з матеріалів справи, позивач на виконання умов Договору та за замовленням відповідача за період з січня 2010 року по травень 2010 року поставив останньому кондитерські вироби на загальну суму 67139, 30 грн. Проте, відповідач за товар поставлений згідно видаткової накладної UN- 00480 від 25.01.2010 року (належним чином завірена копія міститься в матеріалах справи) розрахувався частково, у звязку з чим, у останнього перед позивачем утворився борг на суму 8482, 91 грн.
Станом на день розгляду справи в суді суму боргу відповідач не сплатив, жодних заперечень та доказів на спростування обставин, викладених позивачем не надав, а тому загальна заборгованість відповідача перед позивачем становить 8482, 91 грн.
Як вбачається з матеріалів справи вищевказані договори за своє правовою природою є договорами поставки.
Згідно до статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно зі статтею 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 527 Цивільного кодексу України визначено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Відповідно до 193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
За умовами ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Стаття 525 Цивільного кодексу України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, а також враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив, господарський суд приходить до висновку, що позов в частині стягнення основного боргу в розмірі 8482, 91 грн. нормативно та документально доведений.
Крім того позивач, посилаючись на статтю 625 Цивільного кодексу України, просить суд стягнути на свою користь інфляційні втрати в розмірі 984, 02 грн. та 3 % річних в розмірі 405, 09 грн.
Згідно статті 614 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобовязання несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобовязання.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобовязання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.
Здійснивши перерахунок 3 % річних та інфляційних втрат, зважаючи на прострочення відповідачем грошового зобовязання, з останнього, на думку господарського суду на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України, підлягають до стягнення 3 % річних в розмірі 405, 09 грн. за весь час прострочення, розмір яких визначений за обґрунтованим розрахунком позивача, а розмір інфляційних втрат визначено позивачем не вірно, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню в розмірі 814, 36 грн. перерахунок яких здійснено в межах розрахунку позивача.
Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статті 49 ГПК України, покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 32, 33, 82-85 ГПК України господарський суд, -
В И Р І Ш И В:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Приватного підприємства «Текрам»(03037, м. Київ, вул. Максима Кривоноса, 8, фактична адреса: пр.-т. Повітрофлотський, 92-Б, код ЄДРПОУ 25290074) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Торгово-промислове підприємство «Універсал» (місцезнаходження: 31345, Хмельницька область, Хмельницький район, ст. Богданівці, фактична адреса: 29000, м. Хмельницький, вул. Правди, 6/1, код ЄДРПОУ 23841050) 8482 (вісім тисяч чотириста вісімдесят дві) грн. 91 коп. основного боргу, 814 (вісімсот чотирнадцять) грн. 36 коп. інфляційних втрат, 405 (чотириста пять) грн. 09 коп. 3 % річних, 100 (сто) грн. 25 коп. державного мита та 231 (двісті тридцять одна) грн. 94 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. В іншій частині позовних вимог відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом (стаття 85 Господарського процесуального кодексу України).
Суддя О.М. Спичак
Дата підписання рішення:
12.12.2011 року.
Судове рішення № 19982025, Господарський суд м. Києва було прийнято 05.12.2011. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 41/447. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: