Рішення № 19982001, 13.12.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 05-5-16/8789-64/27013.12.11 за позовом Приватного акціонерного товариства «Українська охоронно-страхова компанія»

до відповідача:Приватного акціонерного товариства «Страхова Група «ТАС»

про стягнення суми в розмірі 5 592,18 грн.

Суддя Зеленіна Н.І.,

при секретарі судового засідання Наумкіній П.В.,

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1., дов. № 73 від 14.09.2011 року,

від відповідача: ОСОБА_2., дов. № ГО-10/289 від 24.12.2010 року,

Суть спору:

01.08.2011 року Приватне акціонерне товариство «Українська охоронно-страхова компанія»(далі позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Приватного акціонерного товариства «Страхова Група «ТАС»(далі відповідач) про стягнення суми страхового відшкодування 5 592,18 грн., з яких: 5192,18 грн. фактичних витрат та 400,00 грн. витрат на проведення експертизи.

Позовні вимоги мотивовані тим, що ОСОБА_3., відповідальність якого застрахована ПрАТ «Страхова Група «ТАС»згідно полісу обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № НОМЕР_1, визнаний винним у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди та заподіянні збитків транспортному засобу «ВАЗ-21114110», що є обєктом страхування за договором № ХР.ДМт06-01.031 від 06.03.2007 року, укладеним між ХР АТ «Українська охоронно-страхова компанія»(правонаступником якого є позивач - ПрАТ «Українська охоронно-страхова компанія») і ТОВ «Торговий дім ВАТ «ХТЗ». В звязку із чим, відповідно до Закону України «Про страхування», у позивача виникло право вимоги до відповідача про відшкодування шкоди, завданої внаслідок ДТП в сумі 5192,18 грн.

29.09.2011 року матеріали справи передано на розгляд судді Господарського суду міста Києва Зеленіній Н.І.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.09.2011 року справу № 05-5-16/8789 прийнято до провадження суддею Зеленіною Н.І., присвоєно їй № 05-5-16/8789-64/270 та призначено до розгляду на 25.10.2011 року.

25.10.2011 року представник позивача звернувся до суду із клопотаннями про витребування доказів по справі.

Ухвалою суду від 25.10.2011 року продовжено строк розгляду спору у справі на п'ятнадцять днів та задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів, в звязку із чим витребувано у ПрАТ«Страхова Група «ТАС»інформацію про те, чи була застрахована відповідальність водія ОСОБА_3, який знаходився за кермом автомобіля «Деу-Матіз», д/н НОМЕР_2 станом на 20.11.2007 року та витребувано у Фрунзенського районного суду міста Харкова адміністративну справу стосовно ОСОБА_3, з приводу дорожньо-транспортної пригоди, що сталась 20.11.2007 року в м. Харкові на проспекті Тракторобудівників. Розгляд справи призначено на 22.11.2011 року.

21.11.2011 року представник відповідача надав через відділ діловодства Господарського суду міста Києва відзив на позовну заяву, в якому просив суд відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

21.11.2011 року Фрунзенський районний суд міста Харкова надіслав адміністративну справу стосовно ОСОБА_3.

Ухвалою суду від 22.11.2011 року розгляд справи було відкладено на 06.12.2011 року у звязку із неявкою в судове засідання представника відповідача.

У судовому засіданні 06.12.2011 року судом було оголошено перерву до 13.12.2011 року в порядку ст. 77 ГПК України та зобовязано представника відповідача надати додаткові документи по справі.

У судовому засіданні 13.12.2011 року представник позивача позов підтримав та просив суд про його задоволення.

У судовому засіданні 13.12.2011 року представник відповідача позов визнав частково в сумі матеріального збитку в розмірі 5192,18 грн., в задоволенні вимог про стягнення витрат на проведення експертизи в розмірі 400,00 грн.

В судовому засіданні 13.12.2011 року судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення у відповідності до ст. 85 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд встановив наступне.

06.03.2007 року між ХР АТ «Українська охоронно-страхова компанія»(за договором Страховик) та ТОВ «Торговий дім ВАТ «ХТЗ»(за договором Страхувальник) було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту (крім залізничного) № ХР.ДМт06-01.031, згідно якого Страховик взяв на себе зобов'язання при настанні страхового випадку здійснити виплату страхового відшкодування Страхувальнику в разі настання страхового випадку (п. 5.4.3. договору), яка сталася за участю транспортного засобу "ВАЗ-21114110", державний номер НОМЕР_3.

Згідно довідки ВДАІ з обслуговування міста Харкова УМВС України в Харківській області, 20.11.2007 року у м. Харків на проспекті Тракторобудівників сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобілів "ВАЗ", державний номер НОМЕР_3, під керуванням ОСОБА_4., та "Деу", державний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_3.

ДТП сталася в результаті порушення водієм ОСОБА_3. п. 13.1. Правил дорожнього руху України та яку визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення постановою Фрунзенського районного суду міста Харкова від 19.12.2007 року.

20.11.2007 року до ХР АТ «Українська охоронно-страхова компанія» звернулось ТОВ «Торговий дім «ВАТ «ХТЗ»із заявою про виплату страхового відшкодування в зв'язку з пошкодженням застрахованого транспортного засобу внаслідок ДТП, що відповідно до умов Договору страхування є страховим випадком.

Відповідно до звіту № 1/3876, складеного ТОВ «Експертна комісія «Укравтоекспертиза-Стандарт»від 25.12.2007 року вартість відновлювального ремонту автомобіля "ВАЗ-21114110", державний номер НОМЕР_3, становить 5192,18 грн.

ХР АТ «Українська охоронно-страхова компанія» на підставі Страхового акту № 5182 від 30.07.2008 року здійснило виплату страхового відшкодування в розмірі 5156,27 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 7699 від 31.07.2008 року.

Статтею 27 Закону України «Про страхування»та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, до позивача перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представників сторін, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на таке.

Частиною другою статті 1187 ЦК України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Матеріалами справи підтверджується, що транспортний засіб - автомобіль "Деу", державний номер НОМЕР_2, яким спричинено ДТП, що потягнуло нанесення шкоди застрахованому у позивача автомобілю "ВАЗ-21114110", державний номер НОМЕР_3, під керуванням ОСОБА_4., належить ОСОБА_3.

Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_3. в частині заподіяння шкоди майну внаслідок експлуатації автомобіля "Деу", державний номер НОМЕР_2 була застрахована у ЗАТ «Страхова Група «ТАС»(правонаступником якого є ПрАТ «Страхова Група «ТАС») на підставі укладеного договору обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс № НОМЕР_1).

Вина водія, який керував транспортним засобом «Деу», державний номер НОМЕР_2, підтверджується постановою Фрунзенського районного суду міста Харкова від 19.12.2007 року.

Пунктом 37.4 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів»передбачено право страховика за договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності власника транспортного засобу в разі настання страхового випадку здійснювати виплату страхового відшкодування безпосередньо потерпілим або погодженим з ними підприємствам, установам та організаціям, що надають послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

Таким чином ПрАТ «Страхова Група «ТАС» є відповідальною особою за завдані збитки власнику автомобіля «ВАЗ-21114110», державний номер НОМЕР_3 відповідно до положень Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" в межах, передбачених договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності (поліс № НОМЕР_1), а до ПрАТ «Українська охоронно-страхова компанія»як страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором добровільного страхування наземного транспорту (крім залізничного) № ХР.ДМт06-01.031 від 06.03.2007 року, перейшло право вимоги, яке потерпіла особа мала до ОСОБА_5. як особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Згідно статті 29 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Згідно із ч. 1, п. 1 ч. 2 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обовязки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обовязки. Підставами виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договір, відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, є обовязковим для виконання сторонами.

Згідно із ст. 509 Цивільного кодексу України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку. Зобовязання виникають з підстав, встановлених статті 11 цього Кодексу. Зобовязання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно із ст. 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 статті 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статтею 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

З урахуванням викладеного, суд дійшов до висновку, що відповідачем було порушено умови Договору, а також положення статей 525, 526 Цивільного кодексу України та статті 193 Господарського кодексу України.

Відповідно до статті 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобовязання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобовязання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобовязання.

Згідно з ч. 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ч. 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем не надано доказів, що підтверджують відсутність його вини у порушенні зобовязання.

Відповідно до п. 12.1. статті 12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих.

Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Відповідно до договору обов'язкового страхування цивільної відповідальності, укладеного між ОСОБА_3. та ЗАТ «Страхова група «ТАС»(поліс № НОМЕР_1) сума франшизи складає 0 (нуль) грн.

Таким чином, станом на день вирішення спору, враховуючи п. 12.1 ст. 12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" відповідач зобовязаний відшкодувати позивачу витрати в розмірі грн. а тому позовні вимоги в частині стягнення основної суми відшкодування підлягають задоволенню в повному обсязі.

Також позивачем заявлена вимога про стягнення з відповідача витрат на проведення експертизи в сумі 400,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 27 Закону України «Про страхування»до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

ПрАТ «Українська охоронно-страхова компанія»сплатило 400,00 грн. за проведення експертного дослідження з визначення матеріального збитку, заподіяного автомобілю "ВАЗ-21114110", державний номер НОМЕР_3, що підтверджується платіжним дорученням № 6664 від 12.05.2008 року.

За таких обставин суд приходить до висновку про те, що стягненню з відповідача на користь позивача підлягає вартість експертизи в сумі 400,00 грн., а отже позовні вимоги в цій частині також підлягають задоволенню.

Державне мито та судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова Група «ТАС»(03062, м. Київ, проспект Перемоги, 65, код ЄДРПОУ 30115243) на користь Приватного акціонерного товариства «Українська охоронно-страхова компанія»(03056, м. Київ, вул. Борщагівська, 145, код ЄДРПОУ 23734213) суму збитків в розмірі 5192,18 грн. та витрати на проведення експертизи в сумі 400,00 грн.

3. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова Група «ТАС»(03062, м. Київ, проспект Перемоги, 65, код ЄДРПОУ 30115243) на користь Приватного акціонерного товариства «Українська охоронно-страхова компанія»(03056, м. Київ, вул. Борщагівська, 145, код ЄДРПОУ 23734213) державне мито у розмірі 102,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236,00 грн.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до Київського апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя Н.І. Зеленіна