Рішення № 19981718, 29.11.2011, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.11.11 Справа № 2/5009/5911/11

Суддя Мойсеєнко Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 2/5009/5911/11

за позовом Запорізького транспортного прокурора Запорізької області, м. Запоріжжя, в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, -

позивач-1: Міністерство інфраструктури України, м. Київ;

позивач-2: Державне підприємство “Придніпровська залізниця”, м. Дніпропетровськ,

до відповідача-1: Відкритого акціонерного товариства Запорізький металургійний комбінат “Запоріжсталь”, м. Запоріжжя,

до відповідача-2: Орендного підприємства Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації, м. Запоріжжя,

про визнання права власності,

за участю представників:

від прокуратури: Щербина О.І. (посвідчення прокуратури Запорізької області № 415 від 13.11.2008р., помічник Запорізького транспортного прокурора);

від позивача-1: не зявився;

від позивача-2: ОСОБА_1 (довіреність № 848 від 31.05.2011р., юрисконсульт 2 категорії відокремленого структурного підрозділу “Запорізьке будівельно-монтажне експлуатаційне управління”), ОСОБА_2.(довіреність «401 від 01.01.2011, начальник відділу експлуатації відокремленого структурного підрозділу «Запорізьке будівельно-монтажне експлуатаційне управління);

від відповідача-1: ОСОБА_3 (довіреність № 20-546 від 21.12.2010р.), ОСОБА_4 (довіреність № 20-229 від 28.10.2011р.);

від відповідача-2: не зявився;

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Запорізької області звернувся Запорізький транспортний прокурор Запорізької області в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, - Міністерства інфраструктури України та Державного підприємства “Придніпровська залізниця” до Відкритого акціонерного товариства Запорізький металургійний комбінат “Запоріжсталь” і Орендного підприємства Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації про визнання права власності за державою Україна в особі Міністерства інфраструктури України на частину будівлі за адресою: вул. Софіївська, 232-а, площею 291 кв. м.

В обґрунтування позовних вимог прокурор вказує, що на підставі розпорядження голови Заводської районної адміністрації № 356 від 28.03.2001р. ВАТ “ЗМК” Запоріжсталь” оформило право власності на будівлю обмінного пункту та будівлю товарної контори та присвоїло їм адресу: вул. Софіївська, 232-а. Перевіркою встановлено, що будівля товарної контори залізничної станції Запоріжжя-Ліве знаходиться в господарському віданні Державного підприємства “Придніпровська залізниця” та обліковується на балансі відокремленого структурного підрозділу “Запорізьке будівельно-монтажне управління”. Прокурор вказує, що передача будівлі товарної контори ст. Запоріжжя-Ліве ВАТ “ЗМК” Запоріжсталь”та реєстрація в цілому будівлі за адресою вул. Софіївська, 232-а порушує інтереси держави в особі Державного підприємства “Придніпровська залізниця”, оскільки держава безпідставно позбавлена права на користування та володіння належним їй майном.

Ухвалою від 03.10.2011 р. прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження у справі, призначено розгляд справи на 03.11.2011 р.

Позивач-1 в поясненнях по справі від 02.11.2011р. зазначає, що земельна ділянка, на якій знаходяться будівлі обмінного пункту та товарної контори ст. Запоріжжя-Ліве розташовані в полосі відведення залізниці, про що свідчить державний акт постійного користування. Вважає, що реєстраційне посвідчення права власності № 1664 від 30.04.2002р., за яким право власності на спірні будівлі зареєстровано за ВАТ “ЗМК” Запоріжсталь”, є незаконним та порушує право власності Державного підприємства “Придніпровська залізниця”.

Позивач-2 в поясненнях по справі від 02.11.2011р. зазначає, що будівля товарної контори збудована залізницею та експлуатується з 1950 року, зокрема, проводяться регулярні ремонти будівлі. ВАТ “ЗМК”Запоріжсталь” залізницею дана будівля не передавалась. Вказує, що відповідно до листа Фонду Державного майна України від 09.04.2008р. № 10/21/5124 будівля товарної контори обліковується за ДП “Придніпровська залізниця”, балансоутримувачем є “Запорізьке будівельно-монтажне управління”. Вважає, що свідоцтво про право власності на будівлю, зареєстровану за адресою: вул. Софіївська, 232-а є незаконним, оскільки оформлене з порушенням чинного законодавства та порушує його право власності.

Відповідач-1 надав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що ВАТ “ЗМК” Запоріжсталь” на законних підставах набуло право власності на обєкт нерухомості, який перебував на його балансі, а саме: на будівлю пункту обміну на станції Запоріжжя-Ліве, та на підставі розпорядження голови Заводської районної адміністрації № 356 від 28.03.2001р. присвоїло цій будівлі поштову адресу:вул. Софіївська, 232-а. Однак, відповідач не заперечує, що частина будівлі є товарною конторою станції Запоріжжя-Ліве, яка перебуває на балансі позивача-2 та правомірно використовується ним. ВАТ Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь»зауважує, що прокурор в позовній заяві не визначив частку в натурі частини будівлі, на яку просить визнати право власності за Державним підприємством “Придніпровська залізниця”. Зазначає, що з метою мирного врегулювання спору в досудовому порядку, ВАТ “ЗМК” Запоріжсталь” був складений акт розмежування приналежності площ, який направлявся позивачу-2 для розгляду та підписання, але відповіді від останнього не отримав.

Відповідача-2 надав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що оскільки між ним та позивачем відсутній спір в даній справі, він не є належним відповідачем. Просить замінити його належним відповідачем та у звязку з цим відмовити у задоволенні позовних вимог у частині покладання судових витрат на Орендне підприємство Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації.

29.11.11р. прокурор та позивач-2 надали заяву про уточнення позовних вимог та просили визнати право власності за державою Україна в особі Міністерства інфраструктури України на частину будівлі обмінного пункту, що розташоване на станції Запоріжжя Ліве у м. Запоріжжі по вул. Софіївській№ 232а загальною площею 239 кв.м., яка згідно технічної документації складає 16/25 частин будівлі літ. А інв № 10100648 (без врахування самочинної прибуждови літ.а-1). Вказана заява не суперечить ст. 22 ГПК України та приймається судом до розгляду.

Представник позивача-2 в судовому засіданні підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Представники відповідача-1 не заперечили проти задоволення заявлених прокурором позовних вимог.

В судовому засіданні 29.11.2011 р. були присутні прокурор, представники позивача-2 та відповідача-1. За їх клопотанням розгляд справи здійснювався без фіксації технічними засобами.

В судовому засіданні 29.11.2011 р. судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали позовної заяви та справи, вислухавши пояснення представників сторін, судом встановлено наступне.

29.11.2010року ДП “Придніпровська залізниця” в особі відокремленого структурного підрозділу “Запорізьке будівельно-монтажне експлуатаційне управління” звернулось до Орендного підприємства “Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації”(надалі ОП ЗМБТІ) з заявою про проведення технічної інвентаризації та реєстрацію права власності за державою Україна, в особі Міністерства інфраструктури України на будівлю Товарної контори залізничної станції Запоріжжя-Ліве.

В проведенні інвентаризації було відмовлено з посиланням на те, що на вищезазначений обєкт право власності вже зареєстровано та вищезазначеній будівлі присвоєно адресу: м. Запоріжжя, вул. Софіївська, 232-а.

13.06.2006 року ДП “Придніпровська залізниця” звернулась до Орендного підприємства “Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації” (надалі ОП ЗМБТІ) з листом, в якому просила повідомити інформацію про особу, за якою зареєстровано право власності на товарну контору залізничної станції Запоріжжя-Ліве.

У відповіді на заяву залізниці ОП ЗМБТІ від 29.06.2006 року № 13436 повідомило, що за адресою вул. Софієвська, 232-а у м. Запоріжжі, державну реєстрацію прав власності проведено на обєкт нерухомості інв. № 10100648 літ. А - будівля обмінного пункту. Інформацію щодо того за ким зареєстровано право власності не було надано.

Як слідує з матеріалів справи, будівля обмінного пункту належить Відкритому акціонерномутовариству„Запорізькийметалургійнийкомбінат„Запоріжсталь”(далі-ВАТ“ЗМК”Запоріжсталь”), що підтверджується наказом Фонду державного майна України від 30.10.1996р. № 79-АТ та переліком нерухомого майна, що передається у власність ВАТ «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь»при перетворенні його з державного підприємства в процесі приватизації, який був 10.10.2001р. виданий Фондом державного майна України, а також реєстраційним свідоцтвом ОП ЗМБТІ №1664 від 30.04.02р. Як зясовано в ході судового розгляду справи, обмінний пункт було прибудовано у 70-х роках до будівлі товарної контори ст. Запоріжжя Ліве. Під час ремонту в 2002 року дані будівлі були обєднані єдиним входом і на підставі розпорядження голови Заводської районної адміністрації №356 від 28.03.2001року за зверненням ВАТ “ЗМК”Запоріжсталь” спірній будівлі було присвоєно поштову адресу: вул. Софіївська, 232-а. До того ж, ВАТ «ЗТМ «Запоріжсталь»не заперечує, що частина будівлі є товарною конторою ст.Запоріжжя-Ліве, яка перебуває на балансі Позивача-2 та правомірно використовується ним.

Також з відповіді Фонду Державного майна України від 09.04.2008року №10-21-5124 на запит ДП “Придніпровська залізниця” вбачається, що будівля товарної контори на ст.Запоріжжя-Ліве обліковується за ДП „Придніпровська залізниця”, балансоутримувачем є „Запорізьке будівельно-монтажне експлуатаційне управління”. Крім цього, те що будівля товарної контори, яка розташована на ст. Запоріжжя-Ліве в м. Запоріжжя по вул. Софіївській, 232-а, є державною власністю та перебуває у господарському віданні ДП «Придніпровська залізниця»свідчать державний акт на право постійного користування земельною ділянкою, на якій розташована спірна будівля, проектні матеріали на будівництво та проект на капітальний ремонт товарної контори за 2002р. надані залізницею, відомості про нерухоме державне майно станом на 01.10.2011р. форми № 26(д), інвентарна картка обліку основних засобів позивача-2 на товарну контору та інші матеріали справи.

З питання розрахунку часток будівлі обмінного пункту, що знаходиться на станції Запоріжжя-Ліве інв.№ 10100648 літ.А по вул.Софіївській №232а в м.Запоріжжі, ВАТ ЗМК „Запоріжсталь”та Запорізьке будівельно-монтажне експлуатаційне управління”ДП „Придніпровська залізниця” звернулось до ОП «Запорізьке міське бюро технічної інвентаризації».

Згідно Акту ОП „Запорізьке міське бюро технічної інвентаризації”, виданого 15.11.2011року встановлено, що в користуванні ВАТ „Запорізький металургійний комбінат”знаходяться приміщення загальною площею- 132,7 м2, які складають 9/25 частин будівлі літ.А інв. № 10100648 (без урахування самочинної прибудови). В користуванні Запорізького будівельно-монтажного експлуатаційного управління ДП „Придніпровська залізниця” знаходяться приміщення загальною площею 239,0 м2,що складає 16/25 частин будівлі літ.А інв. № 10100648 (без урахування самочинної прибудови літ.а1 ).

На підставі технічного паспорту Запорізького міського бюро технічної інвентаризації від 15.11.2011року виявлена самовільна зміна будівлі площею 16,6 м2 здійсненого ДП «Придніпровська залізниця»(самовільна прибудова літ.а1).

Таким чином, оскільки будівля, що знаходиться за адресою м.Запоріжжя, вул.Софіївська №232а, зареєстрована відповідачем-2 за відповідачем-1, між позивачами та відповідачем-1 виник спір стосовно права власності на приміщення товарної контори, до якої прибудовані приміщення обмінного пункту.

Статтею 9 Закону України “Про транспорт” встановлено, що транспортні засоби, споруди, фінансові ресурси, устаткування транспорту, шляхи сполучення, закріплені за підприємствами, об'єднаннями, установами та організаціями центрального органу виконавчої влади в галузі транспорту, є загальнодержавною власністю і належать до єдиної транспортної системи.

Статтею 326 ЦК України встановлено, що від імені та в інтересах держави Україна право власності здійснюють відповідно органи державної влади. Управління майном, що є у державній власності, здійснюється державними органами, а у випадках, передбачених законом, може здійснюватися іншими суб'єктами.

Відповідно до ст. 1 Закону України “Про управління об'єктами державної власності”управління об'єктами державної власності здійснення Кабінетом Міністрів України та уповноваженими ним органами, іншими суб'єктами, визначеними цим Законом, повноважень щодо реалізації прав держави як власника таких об'єктів, пов'язаних з володінням, користуванням і розпоряджанням ними, у межах, визначених законодавством України, з метою задоволення державних та суспільних потреб.

Статтею 3 Закону України “Про управління об'єктами державної власності” (далі Закон) встановлено, що об'єктами управління державної власності є, зокрема, майно, що передане державним комерційним підприємствам, установам, та організаціям. Суб'єктами управління об'єктами державної власності є, зокрема, міністерства та інші органи виконавчої влади, державні господарські об'єднання, інші державні господарські організації (ст. 4 Закону ).

Відповідно до п.1, п.п. 4.1.56 п.4 Положення про Міністерство інфраструктури України, затвердженого Указом Президета України № v0824227-11 від 12.05.2011 року (чинного на момент виникнення спірних відносин), міністерство є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади з питань реалізації державної політики в галузі залізничного транспорту, здійснює державне управління в галузі транспорту, виконує відповідно до законодавства України функції з управління об'єктами державної власності, що належать до сфери його управління.

Відповідно до статуту ДП“ Придніпровська залізниця”, державне підприємство створено згідно із ст.ст. 1, 4 Закону України “Про залізничний транспорт”, засноване на державній власності і входить до сфери управління Міністерства транспорту та зв'язку України, правонаступником якого є Міністерство інфраструктури України.

Крім того, статутом позивача-2 визначено, що майно Залізниці є державною власністю і закріплюється за нею на праві господарського відання. Залізниця володіє, користується та розпоряджається зазначеним майном на свій розсуд, вчиняючи щодо нього будь-які дії, які не суперечать чинному законодавству та Статуту.

Відповідно до частини 5 статті 22 Господарського кодексу України держава реалізує право державної власності через систему організаційно-господарських повноважень відповідних органів управління, які здійснюють свою діяльність на основі права господарського відання або права оперативного управління.

Отже, суб'єктом управління державним майном, закріпленим за Залізницею на праві господарського відання, виступає як сама Залізниця, так і Міністерство інфраструктури України, до сфери управління якого входить остання, які реалізують права держави як власника такого майна на володіння, користування і розпорядження ним.

Відповідно до ст. 136 ГК України право господарського відання є речовим правом суб'єкта підприємництва, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом), з обмеженням правомочності розпорядження щодо окремих видів майна за згодою власника у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законами. Щодо захисту права господарського відання застосовуються положення закону, встановлені для захисту права власності.

Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Згідно із ст. 16 ЦК України, ч. 2 ст. 20 ГК України кожен суб'єкт господарювання має право на захист своїх прав та законних інтересів шляхом визнання права.

Суд вважає, що фактично реєстрація відповідачем -1 за собою права власності на будівлю, що знаходиться за адресою: м.Запоріжжя вул. Софіївська, 232-а, в цілому порушує право власності держави в особі позивачів щодо належного оформлення цього права, його реєстрації у встановленому законом порядку, а отже подальшої реалізації права власності щодо спірної будівлі.

У розясненні Вищого Арбібтражного суду України02-5/225 від 02.04.94р. «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язанихз судовим захистом права державної власності»(в редакції чинній на день розгляду спору судом) та інформаційному листі Вищого Арбітражного суду України01-8/98від 31.01.2001р. «Продеякіприписизаконодавства,якерегулюєпитання,пов'язані із здійсненням права власності та його захистом»зазначено, що одним з основних критеріїв визначення законності володіннямайном і відображення його на балансі підприємства є джерелафінансування (централізоване або власні кошти підприємства).

Як встановлено матеріалами справи, залізниця за рахунок державних коштів у 1950 році будувала будівлю товарної контори на станції Запоріжжя Ліве, яка є предметом спору у даній справі, за рахунок державних коштів здійснювала ремонт цієї будівлі, утримувала та утримує її на теперішній час за рахунок державних коштів, спірні приміщення товарної контори обліковуються за державним підприємством, а отже приміщення вказаної товарної контори є державною власністю та згідно до ст. 145 ГК України на це майно розповсюджується правовий режим майна державного підприємства.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України „Про залізничний транспорт”, майно, закріплене за залізницями, підприємствами, установами та організаціями залізничного транспорту загального користування, є загальнодержавною власністю.

За таких обставин, позовні вимоги про визнання права власності за державою на спірні приміщення товарної контори, предявлені до ВАТ Запорізького металургійного комбінату «Запоріжсталь»підлягають задоволенню.

Стосовно позовних вимог про визнання права власності на спірний обєкт нерухомості, заявлених до ОП «Запорізьке бюро технічної інвентаризації», то в задоволенні цих вимог слід відмовити, бо у відповідача-2 відсутні повноваження щодо визнання права власності. ОП «ЗМБТІ»є підприємством, на яке чинним законодавством покладено обовязок здійснювати реєстрацію права власності. До того ж, дії відповідача-2 не свідчать про невизнання чи оспорювання права державної власності на спірні приміщення. Відмова БТІ зареєструвати право власності може бути оскаржна до суду, однак спосібом захисту в даному випадку не є визнання права власності, бо між позивачами та відповідачем-2 спір про право власності на спірні приміщення відсутній.

Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України у випадку задоволення позову державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу стягується з відповідача-1. Згідно балансової довідки ДП «Придніпровська залізниця» вартість спірних приміщень товарної контори станції Запоріжжя-Ліве складає 5037грн.19коп., тому розмір державного мита дорівнює 102грн.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 49,82-85 Господарського кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов про визнання права власності за державою, предявлений до державного підприємства «Придніпровська залізниця», задовольнити.

2.Визнати право власності на частину будівлі обмінного пункту на станції Запоріжжя-Ліве інв. № 10100648 літ.А по вул. Софіївська № 232 а загальною площею 239,0 м2, яка складає 16/25 частин будівлі, за державою Україна в особі Міністерства інфраструктури України в господарському віданні ДП „Придніпровська залізниця”.

3. Стягнути з відкритого акціонерного товариства «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь»(69008,м.Запоріжжя, Південне шосе,72 р/р 26003032840001 в АКБ «Індустріалбанк»МФО 313849, код ЄДРПОУ 00191230) в дохід Державного бюджету України (отримувач: Державний бюджет Орджонікідзевського району; банк отримувач: Головне управління Державного казначейства у Запорізькій області; МФО 813015; ЄДРПОУ 34677145; рахунок № 31119095700007; код бюджетної класифікації 22090200, символ звітності банку 095) 102 грн. (сто дві грн. 00 коп.) державного мита.

Видати наказ.

4. Стягнути з відкритого акціонерного товариства «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь»(69008,м.Запоріжжя, Південне шосе,72 р/р 26003032840001 в АКБ «Індустріалбанк»МФО 313849, код ЄДРПОУ 00191230) в дохід Державного бюджету України (отримувач: Державний бюджет Орджонікідзевського району; банк отримувач: Головне управління Державного казначейства у Запорізькій області; МФО 813015; ЄДРПОУ 34677145; рахунок № 31218264700007; код бюджетної класифікації 22050003, символ звітності банку 264) 236 грн. (двісті тридцять шісь грн. 00 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

4. В задоволенні позову про визнання права власності до орендного підприємства «Запорізьке бюро технічної інвентаризації»відмовити.

Суддя Т.В.Мойсеєнко

Повне рішення оформлено і підписано,

згідно із вимогами ст. 84 ГПК України 14.12.2011 р.

14.12.2011