Рішення № 19981697, 30.11.2011, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.11.11 Справа № 22/5009/5921/11

Суддя Ярешко О.В.

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “ЕЛІТ-Україна” (03026, м. Київ,вул. Червонопрапорна, 135)

до відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (юрид.адреса: АДРЕСА_2; факт. адреса: 69037, АДРЕСА_1)

про стягнення 5 320,23 грн.

Суддя Ярешко О.В.

За участю представників:

Від позивача ОСОБА_3, на підставі довіреность б/н від 18.10.2011 р.

Від відповідача не зявився

30.09.2011р. до господарського суду Запорізької області звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю “ЕЛІТ-Україна”, м.Київ з позовною заявою до Фізичної особи- підприємця ОСОБА_2, м.Запоріжжя про стягнення 5 320,23 грн. боргу за поставлений товар.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 03.10.2011р. порушено провадження у справі № 22/5009/5921/11, судове засідання призначено на 17.10.2011р., у сторін витребувані необхідні матеріали.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 17.10.2011р., у звязку з неявкою повноважних представників сторін та неподанням сторонами необхідних доказів, на підставі ст. 77 ГПК України судове засідання відкладалось на 01.11.2011р.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 01.11.2011 р. у звязку з неявкою відповідача та неподанням сторонами необхідних доказів, розгляд справи відкладався на 14.11.2011 р.

У судовому засіданні 14.11.2011 р. було встановлено, що відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців на відповідача № 143711 станом на 17.10.2011р. та довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців на відповідача станом на 31.10.2011р., місцем проживання останнього є: 69037, АДРЕСА_1.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 14.11.2011 р. розгляд справи відкладено на 30.11.2011 р., у звязку з неявкою відповідача та неподанням сторонами витребуваних судом доказів.

В судовому засіданні 30.11.2011 р. представник позивача наполягав на задоволенні позовних вимог, які обґрунтовував ст. ст. 173, 174, 175, 179, 180, 181, 193, 198, 216, 217, 218, 219, 224, 225, 226, 230, 231, 232, 265 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 2, 12, 14, 15, 45, 49, 54-57 Господарсько-процесуального кодексу України.

Заявлені позивачем вимоги ґрунтуються на тому, що у відповідності до домовленостей між позивачем та відповідачем позивач поставив відповідачу товари згідно накладних: ZP09F37309 від 19.07.2011 року, ZP09F37555 від 22.07.2011 року, ZP09F37619 від 23.07.2011 року, ZP09F37214 від 18.07.2011 року, ZP09F37010 від 13.07.2011 року, ZP09F36878 від 11.07.2011 року, ZP09F36932 від12.07.2011 року, на загальну суму 5 320,23 грн. Відповідач в строк, вказаний в видаткових накладних не оплатив повністю отриманий товар, чим порушив умови договору.

Крім того, в позовній заяві позивач просив вжити заходів щодо забезпечення позову, а саме накласти арешт на грошові кошти чи майно, що належить відповідачеві.

В судових засіданнях, які відбувались по даній справі представник відповідача не заявляв клопотання про вжиття заходів щодо забезпечення позову, тому суд розглянувши дану заяву позивача, яка заявлена в позовній заяві, дійшов висновку, що заява Товариства з обмеженою відповідальністю “ЕЛІТ-Україна” про забезпечення позову на даний час підлягає залишенню без задоволення, так як позивач не обґрунтував та не надав жодного доказу того, яким чином невжиття заходів щодо забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення по розгляду позову.

В судове засідання 30.11.2011р. представник відповідача не зявився, письмовий відзив та витребувані судом документи не надав, про причини своєї неявки суд не повідомив. Про час і місце розгляду справи відповідач повідомлений належним чином. Ухвала суду по даній справі була направлена на адресу відповідача, вказану в довідці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців на відповідача, а саме: 69037, АДРЕСА_1, а також ухвали суду по даній справі направлялись на адресу відповідача, яку зазначив у позовній заяві позивач: АДРЕСА_2.

Відповідно до п.3.6 Роз'яснень президії ВГСУ від 18.09.1997 р. № 02-5/289 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України” (з наступними змінами та доповненнями) особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно ст. 22 ГПК України, сторони зобовязані добросовісно користуватися належними їх процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та обєктивного дослідження всіх обставин справи.

Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Суд визнав можливим розглянути справу на підставі ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами, оригінали яких надані позивачем та оглянуті судом в засіданні.

За клопотанням представника позивача судовий процес вівся без застосування засобів технічної фіксації.

Розгляд справи закінчено 30.11.2011р. оголошенням вступної та резолютивної частин рішення.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю “ЕЛІТ-Україна” (позивач у справі) поставило ФОП ОСОБА_2 (відповідачу у справі) товар згідно накладних: ZP09F37309 від 19.07.2011 року на суму 173,41 грн., ZP09F37555 від 22.07.2011 року на суму 1 276,93 грн., ZP09F37619 від 23.07.2011 року на суму 243,35 грн., ZP09F37214 від 18.07.2011 року на суму 165,01 грн., ZP09F37010 від 13.07.2011 року на суму 877,13 грн., ZP09F36878 від 11.07.2011 року на суму 737,90 грн., ZP09F36932 від12.07.2011 року на суму 1846,50 грн., а всього на суму 5 320,23 грн.

Вищевказані видаткові накладні, за якими відповідачу було поставлено товар, узгоджені між позивачем і відповідачем, мають підписи уповноважених осіб сторін. Товар прийнятий відповідачем без жодних зауважень та претензій, про що свідчить підпис відповідача на зазначених накладних (належним чином посвідчені копії видаткових накладних залучені до матеріалів справи).

В зазначених видаткових накладних було зазначено кінцеву дату оплати за отриманий товар по кожній з видаткових накладних, проте відповідач свої обовязки по оплаті товару згідно видаткових накладних не виконав, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість за поставлений товар в сумі 5 320,23 грн., що підтверджується матеріалами справи.

Таким чином, відповідач має перед позивачем заборгованість у сумі 5 320,23 грн., яка до теперішнього часу не погашена.

Проаналізувавши норми законодавства, оцінивши докази, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обовязки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обовязки. Підставами виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обовязків.

Згідно зі ст. 205 ЦК України правочин може вчиняться усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Зі змісту ст. 207 ЦК України випливає, що правочин в простій письмовій формі вчиняється сторонами шляхом фіксації його змісту в одному або кількох документах, листах, телеграмах, якими сторони обмінялися за допомогою телетайпних, електронних або інших технічних засобів звязку.

Відповідно до ст.173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Як свідчать матеріали справи та надані суду документи, між сторонами склалися господарські відносини, що породили взаємні права та обовязки.

Зі змісту видаткових накладних, де вказані: ціна, асортимент, кількість товару, суд дійшов висновку, що сторони досягли всіх умов, що необхідні для поставки товару.

Згідно зі ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та Кодексу, одностороння відмова від виконання зобовязання не допускається.

Згідно ст. 193 ГК України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Факт заборгованості відповідача в сумі 5 320,23 грн. позивачем документально підтверджений в судовому засіданні.

Відповідач своїм правом на участь у судовому розгляді справи не скористався, письмових пояснень не надав, проти позову не заперечив, доказів погашення заборгованості у повному обсязі суду не надав.

З огляду на вищевикладене, суд вважає вимогу Товариства з обмеженою відповідальністю “ЕЛІТ-Україна” про стягнення з ФОП ОСОБА_2 заборгованості у сумі 5 320,23 грн. за поставлений товар документально підтвердженою, обґрунтованою, заснованою на законі та такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати присуджуються до стягнення з відповідача, оскільки спір доведено до суду з його вини.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 66, 67, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “ЕЛІТ-Україна” про застосування заходів щодо забезпечення позову у справі № 22/5009/5921/11 залишити без задоволення.

2. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “ЕЛІТ-Україна” до ФОП ОСОБА_2 задовольнити повністю.

3. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (69037, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “ЕЛІТ-Україна” (03026, м. Київ, вул. Червонопрапорна, 135, ідентифікаційний код 20454393) 5 320 (пять тисяч триста двадцять) грн. 23 коп. заборгованості за поставлений товар, 102 (сто дві) грн. 00 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя О.В. Ярешко

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підпису.

Рішення оформлене і підписане згідно із вимогами ст. 84 ГПК України 12.12.2011р.

12.12.2011