Рішення № 19981595, 13.12.2011, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.12.11 Справа № 30/5009/6424/11

Суддя Кагітіна Л.П.

за позовом: Відкритого акціонерного товариства “Запорізький шиноремонтний завод”(69014, м. Запоріжжя, вул. Кольорова, 3)

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (69114, АДРЕСА_1)

про стягнення суми,

Суддя Кагітіна Л.П.

За участю представників сторін:

від позивача ОСОБА_2, довіреність № 112 від 04.10.2011р.

від відповідача не зявився

Відкрите акціонерне товариство “Запорізький шиноремонтний завод” звернулося до господарського суду Запорізької області з позовом про стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 7249 грн. 00 коп. заборгованості по орендній платі за договором оренди № 5 від 01.11.2009р., 66 грн. 50 коп. заборгованості по оплаті комунальних послуг, 1163 грн. 16 коп. інфляційних втрат, 201 грн. 43 коп. 3 % річних.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на приписи ст. 20, 188, 193, 198, 206 Господарського кодексу України, ст.ст. 11, 16, 526, 530, 610, 611, 612, 625 Цивільного кодексу України та ст.ст. 1, 12, 44, 49, 54, 55-57 Господарського процесуального кодексу України та умови укладено між сторонами договору оренди нежитлових приміщень № 5 від 01.11.2009р. Вказує, що відповідач виконав свої зобовязання за договором оренди нежитлових приміщень № 5 від 01.11.2009р. частково та станом на момент подання позову відповідач має заборгованість у розмірі 7249 грн. 00 коп. заборгованості по орендній платі за договором оренди № 5 від 01.11.2009р., 66 грн. 50 коп. заборгованості по оплаті комунальних послуг, 1163 грн. 16 коп. інфляційних витрат, 201 грн. 43 коп. 3 % річних.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 21.10.2011р. порушено провадження у справі № 30/5009/6424/11, розгляд справи призначено на 24.11.2011р.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 24.11.2011р. розгляд справи відкладався до 13.12.2011р., на підставі ст. 77 ГПК України.

За клопотанням представника позивача фіксація судового процесу технічними засобами не здійснювалася.

Представник позивача у судовому засіданні 13.12.2011р. підтримав заявлені у позові вимоги та надав усні пояснення щодо заявленої до стягнення суми.

Відповідач Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 - письмовий відзив на позов суду не надав. Процесуальним правом на участь в судовому засіданні не скористався. Про час та місце слухання справи відповідач повідомлений належним чином.

Відповідно до підпункту 3.6 Роз'яснень президії ВГСУ від 18.09.1997р. № 02-5/289 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України» (із змінами та доповненнями) особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Згідно ст. 22 ГПК України, сторони зобовязані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та обєктивного дослідження всіх обставин справи.

У відповідності із ст. 33 ГПК України, обовязок доказування і подання доказів покладається на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач зобовязаний був направити свого представника в судове засідання. Господарський процесуальний кодекс України не обмежує коло осіб, які можуть зявитися в судове засідання та представляти інтереси Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

Неявка Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 в судове засідання не звільняє відповідача від виконання вимог суду і направлення суду витребуваних матеріалів.

Згідно розяснень Вищого Господарського Суду України, які викладені і інформаційному листі від 15.03.2010 року № 01-08/140 “Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві” неявка в судові засідання учасників судового процесу (сторін), ненадання витребуваних судом документів та доказів, необхідних для повного розгляду справи подібна практика, спрямована на свідоме невиправдане затягування судового процесу, порушує права інших учасників судового процесу та суперечить вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку.

Неподання або несвоєчасне подання стороною у справі, іншим учасником судового процесу доказів з неповажних причин, спрямоване на затягування судового процесу, може розцінюватися господарським судом як зловживання процесуальними правами.

Згідно ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами, якщо їх достатньо для вирішення спору по суті. Відповідач свої зобовязання не виконав, не скористався належним чином без поважних причин правом на захист своїх інтересів.

В судовому засіданні 13.12.2011р. справу розглянуто, прийнято і оголошено на підставі ст. 85 ГПК України вступну і резолютивну частини рішення.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

01.11.2009р. між Відкритим акціонерним товариством “Запорізький шиноремонтний завод” (Орендарем, позивачем у справі) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (Суборендарем, відповідачем у справі) укладено договір оренди нежитлових приміщень № 5, за умовами якого орендар зобовязався передати суборендарю в тимчасове користування, а суборендар зобовязався прийняти в тимчасове користування приміщення, які визначені у цьому Договорі та сплачувати орендну плату.

Відповідно до п. 1.2 Договору приміщення, які передаються в оренду за Договором, розташовані за адресою: м. Запоріжжя, вул. Кольорова, 3 та мають площу 134 кв.м.

Згідно п. 4.1 Договору, термін оренди складає з дати прийняття приміщення за актом приймання-передачі приміщення до 01.11.2010р.

За визначенням п. 5.1 Договору, розмір орендної плати складає 1 742 грн. 00 коп.

Відповідно до п. 5.2 Договору орендна плата вноситься готівкою в касу орендаря або перераховується за безготівковим розрахунком на поточний рахунок орендаря. Оплата здійснюється не пізніше 5 днів після закінчення кожного повного місяця терміну дії Договору.

Витрати з експлуатації приміщень (комунальні послуги) до вартості орендної плати не входять та відшкодовуються відповідачем окремо.

Як вказує позивач, відповідач виконав свої зобов'язання частково та станом на момент подання позову позивачем відповідач має заборгованість по орендній платі за договором оренди № 5 від 01.11.2009р. у розмірі 7249 грн. 00 коп., 66 грн. 50 коп. заборгованості по оплаті комунальних послуг, 1163 грн. 16 коп. інфляційних витрат, 201 грн. 43 коп. 3 % річних.

Дані позовні вимоги, є предметом судового розгляду у даній справі.

Дослідивши та проаналізувавши матеріали та фактичні обставини справи, оцінивши надані письмові докази у їх сукупності, вислухавши представника позивача, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини... Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. Аналогічні положення містить ст. 174 Господарського кодексу України.

Пунктом 1 статті 193 Господарського Кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічна норма міститься в ст. 526 Цивільного кодексу України.

За своєю правовою природою Договір, за яким між позивачем і відповідачем склалися господарські правовідносини, є договором найму.

Згідно з ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до пункту 1 статті 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Пунктом 1 статті 286 Господарського кодексу України встановлено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з приписами п. 7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

При цьому, пунктом 2 ст. 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до п. 7.1 договору суборендар зобовязується своєчасно здійснювати орендні платежі та нести всі витрат з експлуатації приміщення.

Однак, орендна плата та оплата комунальних послуг відповідачем в обумовлений укладеним ним з позивачем Договором розмірі та строку не внесена, внаслідок чого у нього виникла заборгованість за Договором у розмірі 7249 грн. 00 коп. основний борг по орендній платі та 66 грн. 50 коп. заборгованість за комунальні послуги.

09.08.2010р. позивачем під підпис вручено відповідачу претензію № 187 про сплату суми заборгованості у термін 30 банківських днів з моменту отримання даної претензії.

Претензія № 187 від 09.08.2010р. залишилася відповідачем без відповіді та задоволення.

З урахуванням наведеного, суд вважає позовні вимоги про стягнення з відповідача 7249 грн. 00 коп. заборгованості по орендній платі за договором оренди № 5 від 01.11.2009р. та 66 грн. 50 коп. заборгованості по оплаті комунальних послуг обґрунтованими, заснованими на законі та такими, що підлягають задоволенню.

Крім вищезгаданої вимоги про стягнення заборгованості по орендній платі за договором оренди № 5 від 01.11.2009р. та заборгованості по оплаті комунальних послуг, позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача 1163 грн. 16 коп. інфляційних втрат та 201 грн. 43 коп. 3 % річних.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

На особу, яка допустила неналежне виконання зобовязання, покладаються додаткові юридичні обов'язки, в тому числі передбачені статтями 611, 625 ЦК України.

У відповідності до положень чинного законодавства захист цивільних прав здійснюється, зокрема, шляхом стягнення з особи, яка порушила право, завданих збитків, а у випадках передбачених законодавством або договором, неустойки (штрафу, пені), а також інших засобів передбачених законодавством.

До інших засобів захисту цивільних прав, у відповідності до ст. 625 ЦК України, відносяться інфляційні збитки та 3 % річних.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Розглянувши розрахунок 3 % річних, господарський суд дійшов висновку, що він є обґрунтованим, вимоги позивача в цій частині підлягають задоволенню.

В той же час, господарським судом здійснено перерахунок інфляційних витрат, оскільки інфляційні за своєю правовою природою є збільшенням суми основного боргу в період прострочки виконання відповідачем його грошового зобов'язання з причини девальвації грошової одиниці України, яка визначається офіційними державними органами за результатами економічних процесів в конкретний місяць, тобто є помісячним індексом. При застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць, причому може мати місце як інфляція грошових коштів, так і дефляція, і коли строк виконання зобов'язання настає до 15 числа місяця, то застосовується індекс інфляції за поточний місяць, а коли строк виконання зобов'язання після 15 числа місяця, то застосовується індекс інфляції за наступний місяць, але не розраховується поденний індекс інфляції. Таким чином, розрахунок інфляційних, наданий позивачем є необґрунтованим. В даному випадку застосовувати цей вид виключної відповідальності до відповідача тільки у випадку наявності його прострочки виконання грошового зобов'язання за період, коли офіційно державою визначено про наявність інфляції за місячний термін (28 днів також є такою прострочкою). Дана правова позиція викладена в постанові Донецького апеляційного господарського суду від 16.08.2011р. у справі №30/5009/1889/11 та листі Вищого господарського суду України № 62-97р від 03.04.1997р. щодо рекомендацій відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ.

Відповідно до розрахунку інфляційних втрат здійсненого господарським судом, сума втрат від інфляції з листопада 2010р. по жовтень 2011р. складає 402 грн. 49 коп. та підлягає задоволенню саме в цій частині.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

В силу вказаної норми предметом доказування є обставини, які свідчать про дійсні права та обовязки сторін у справі та складаються з фактів, якими позивач обґрунтовує підстави позову, та фактів, якими відповідач обґрунтовує заперечення проти позову.

Статтями 42, 43 ГПК України встановлено, що господарський судовий процес здійснюється на засадах змагальності та рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом. При цьому принцип змагальності передбачає покладання тягаря доказування на сторони, покладання на них відповідальності за доведеність їхніх вимог чи заперечень; вимагає від сторін ініціативи та активності в реалізації їхніх процесуальних прав.

В даному випадку, відповідач не скористався наданим йому законом правом відповідно до ст. 33 ГПК України, не надав до суду доказів, які могли б свідчити про належне виконання зобовязань за договором оренди нежитлових приміщень №5 від 01.11.2009р.

Отже, з підстав зазначених вище, з відповідача на користь позивача слід стягнути 7249 грн. 00 коп. заборгованості по орендній платі за договором оренди №5 від 01.11.2009р., 66 грн. 50 коп. заборгованості по оплаті комунальних послуг, 402 грн. 49 коп. інфляційних втрат, 201 грн. 43 коп. 3 % річних.

Оскільки позивачем доведено правомірність заявлених позовних вимог лише частково, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до приписів ст.49 ГПК витрати з державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на сторін пропорційно задоволеним вимогам.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 45, 22, 33, 34, 44, 49, 75, ст.ст. 82-85 Господарського процесуальногокодексуУкраїни, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства “Запорізький шиноремонтний завод” до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (69114, АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, розрахункові рахунки в матеріалах справи відсутні) на користь Відкритого акціонерного товариства “Запорізький шиноремонтний завод” (69014, м. Запоріжжя, вул. Кольорова, 3, код ЄДРПОУ 03112716, п/р 26007204998099 в філії КБ "Приватбанк" в м. Запоріжжя, МФО 313399) 7249 (сім тисяч двісті сорок дев'ять) грн. 00 коп. заборгованості по орендній платі, 66 (шістдесят шість) грн. 50 коп. заборгованості по оплаті комунальних послуг, 402 (чотириста дві) грн. 49 коп. інфляційних втрат, 201 (двісті одна) грн. 43 коп. 3 % річних, 93 (девяносто три) грн. 06 коп. державного мита, 215 (двісті п'ятнадцять) грн. 32 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В іншій частині позову відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Л.П. Кагітіна

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання. Рішення оформлено у повному обсязі та підписано згідно із вимогами ст. 84 ГПК України 15.12.2011р.

15.12.2011