Рішення № 19981456, 29.11.2011, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.11.11 Справа № 22/5009/5518/11

Суддя Ярешко О.В.

за позовом Концерну “Міські теплові мережі” в особі Філії Концерну “МТМ” Орджонікідзевського району (юридична адреса: 69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, буд. 137; фактична адреса: 69057, м. Запоріжжя, вул. Адмірала Нахімова, 4)

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “Агат-МК” (юридична адреса: 69035, м. Запоріжжя, вул. Волгоградська, 23; фактична адреса: 69035, м. Запоріжжя, вул. 40 років Радянської України, 82-Б, оф. 1)

про стягнення заборгованості за договором № 202264 від 01.02.2007р. у розмірі 5 062,01 грн.

за участю: Державного підприємства “Національна енергетична компанія “Укренерго” в особі Відокремленого підрозділу “Держенергонагляд у дніпровському регіоні” (69015, м. Запоріжжя, вул. Генераторна, 5)

Національної комісії регулювання електроенергетики України (03680, м. Київ, вул. Смоленська, 19)

Суддя Ярешко О.В. Представники:

від позивача: ОСОБА_1., довіреність № 20/27 від 04.01.2011р.

від відповідача: ОСОБА_2 довіреність № б/н від 28.11.2011р.

ОСОБА_3., довіреність б/н від 29.11.2011р.

від ДП “НЕК “Укренерго”: ОСОБА_4, довіреність № 81 від 27.01.2011р.

СУТНІСТЬ СПОРУ:

15.09.2011р. до господарського суду Запорізької області звернувся Концерн “Міські теплові мережі”, в особі філії Концерну “МТМ” Орджонікідзевського району, м. Запоріжжя з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю “Агат-МК”, м. Запоріжжя про стягнення 5062,01 грн. основного боргу.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 16.09.2011р. порушено провадження у справі № 22/5009/5518/11, судове засідання призначено на 05.10.2011р., у сторін витребувані документи і матеріали, необхідні для розгляду справи.

В судовому засіданні 05.10.2011р., на підставі ст. 77 ГПК України було оголошено перерву до 26.10.2011р.

Ухвалою суду від 26.10.2011р., на підставі ст. 69 ГПК України продовжено строк розгляду справи до 01.12.2011р., відкладено розгляд справи на 10.11.2011р., викликано для дачі пояснень уповноваженого представника Запорізького територіального представництва національної комісії регулювання електроенергетики України та Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії (Держенергонагляд) у Запорізькій області.

Ухвалою від 10.11.2011р. розгляд справи було відкладено на 29.11.2011р., викликано для дачі пояснень уповноваженого представника Державного підприємства “Національна енергетична компанія “Укренерго” в особі Відокремленого підрозділу “Держенергонагляд у дніпровському регіоні” та Національної комісії регулювання електроенергетики України.

29.11.2011р. судом отримано клопотання відповідача про відкладення розгляду справи та призначення нової дати судового засідання, у звязку із необхідністю надання додаткових доказів.

Відповідно до ст. 69 ГПК України, спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви. У виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору, але не більш як на п'ятнадцять днів.

Таким чином, враховуючи, що строк розгляду спору по цій справі вже було продовжено на 15 днів і останнім днем розгляду справи є 01.12.2011р., а також те, що у відповідача було достатньо часу для надання усіх необхідних доказів, судом у задоволенні зазначеного клопотання відповідача відмовлено.

В судовому засіданні 29.11.2011р. представник позивача підтримав свої позовні вимоги, які обумовлені наступним. 01.02.2007р. між позивачем та відповідачем був укладений договір купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 202264. Згідно п. 1.1. договору, позивач бере не себе зобовязання відпустити теплову енергію в гарячій воді відповідачу, а відповідач зобовязується прийняти та оплатити її вартість за діючи тарифами (цінами) в термін та порядку, встановленими умовами цього договору, що є невідємними частинами. Таким чином, позивач за період з листопада 2009р. по січень 2010р. відпустив відповідачу теплову енергію на загальну суму 5504,24 грн. За вказаний період відповідач здійснив часткову оплату за відпущену теплову енергію в сумі 442,23 грн. Отже, сума заборгованості за вказаний період складає 5062,01 грн. Як зазначив позивач, претензій з боку відповідача на неналежну якість теплової енергії, що була відпущена за спірний період, на адресу Концерну «МТМ»не надходили. Згідно п. 6.4. договору, відповідач зобовязаний до 20 числа місяця, наступного за розрахунковим, перерахувати на розрахунковий рахунок позивачу суму заборгованості за спожиту теплову енергію. На підставі викладеного, представник позивача просить стягнути з відповідача 5062,01 грн. основного боргу.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив та пояснив, що відповідач неодноразово надсилав скарги на адресу позивача та складав акти-претензії з приводу якості надання послуг з теплопостачання за спірний період. Так 02.12.2009 року відповідачем на адресу директора філії Концерну «МТМ»Орджонікідзевського району Позднюка Ю.І. було направлено листа із скаргою на низьку температуру повітря у приміщенні та вимогою провести замірювання температури батарей, із складанням відповідного акту, а також проханням не нараховувати оплату за листопад до виявлення та усунення недоліків. Однак, як зазначає відповідач, вказаний лист представниками позивача було проігноровано, ситуація залишалися без змін. Відповідач зазначив, що за весь цей час, він був вимушений обігрівати приміщення офісу за рахунок електроприладів, що тягнуло за собою додаткові витрати. 12.01.2010 року відповідач звернувся із повторною скаргою на низьку якість наданих послуг та вимогою зробити перерахунок суми оплати за послуги теплопостачання у листопаді-грудні 2009 року. Однак лише 25.01.2010 року позивач виконав вимогу та провів замірювання температури у приміщенні. Згідно складеного акту-претензії температура повітря у приміщенні дорівнювала 13 градусам за Цельсієм, що, як стверджує відповідач, також не відповідало нормативам та фактично створювало небезпеку для здоров'я працівників підприємства. Внаслідок чого, 25.01.2010 року, директор підприємства відповідача був вимушений видати наказ про: встановлення скороченого робочого дня, що також завдало відповідачу додаткових збитків. 26.01.2010 року представниками Концерну «МТМ»Орджонікідзевського району було повторно виміряна температура повітря в офісі, але і на цей раз вона складала лише 15 градусів Цельсія, що також є відхиленням від норми. Вимірювати температуру теплоносія представники позивача відмовилися. Заходи щодо виправлення ситуації вжиті не були. Як зазначив відповідач, лише наприкінці лютого 2010 року температура у належному відповідачу приміщенні нормалізувалася, після чого відповідач у повному обсязі сплачував рахунки за спожиту теплову енергію. Відповідач зауважив, що на протязі спірного періоду, не маючи претензій з якості послуг з подачі гарячої води, він сумлінно сплачував грошові кошти на рахунок позивача за вказану послугу. Отже бездіяльність та небажання позивача виконувати взяті на себе договірні зобов'язання призвели до збільшення витрат відповідача на додаткове опалення та скороченню робочого часу на підприємстві, що в свою чергу завдало відповідачу суттєвих збитків. На підставі викладеного, відповідач просить у задоволенні позовної заяви відмовити та зобовязати позивача зробити перерахунок суми оплати за неякісно надані послуги з подачі гарячої води для опалення в листопаді, грудні 2009р. та січні 2010р.

Представник ДП “Національна енергетична компанія “Укренерго” зазначив, що погодитись з викладеними вимогами в позові не можливо, у звязку із наступним. У разі отримання послуг з теплопостачання зі зниженням якості, а саме з відхиленням їх кількісних і якісних показників від нормативних, з дотриманням Порядку встановлення зазначених показників відповідач має право, а позивач повинен здійснити перерахунок розміру плати за фактично надані послуги шляхом зменшення розміру плати за надання послуг з урахуванням вимог, передбачених: Постановою Кабінету Міністрів України від 17 лютого 2010 р. № 151 "Про затвердження Порядку проведення перерахунків розміру плати за надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення в разі ненадання їх або надання не в повному обсязі, зниження якості"; Постановою Кабінету Міністрів України, від 21.07.2005, № 630 "Про затвердження Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення"; Постановою Кабінету Міністрів України, від 03.10.2007, № 1198 "Про затвердження Правил користування тепловою енергією"; договором № 202264 від 01.02.2007р.

В справі міститься лист Запорізького територіального представництва національної комісії регулювання електроенергетики України, в якому зазначено, що територіальне представництво НКРЕ України є структурним підрозділом у складі НКРЕ України і, таким чином, не має процесуальної правоздатності та дієздатності, внаслідок чого співробітники Запорізького територіального представництва НКРЕ не можуть приймати участі у судовому розгляді справ (судовому засіданні). Посадові особи територіального представництва НКРЕ України приймають участь у судових засіданнях тільки як представники НКРЕ України за окремим дорученням Голови Комісії.

За клопотанням представників сторін судовий процес вівся без застосування засобів технічної фіксації.

Розгляд справи закінчено 29.11.2011р. оголошенням вступної та резолютивної частин рішення.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

01.02.2007р. Концерн “Міські теплові мережі”, в особі філії Концерну “МТМ” Орджонікідзевського району (надалі теплопостачальна організація) та Товариство з обмеженою відповідальністю “Агат-МК” (надалі споживач) уклали договір купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 202264 (надалі договір).

Згідно умов договору, позивач взяв на себе зобовязання відпустити теплову енергію в гарячій воді відповідачу, а відповідач зобовязався прийняти та оплатити її вартість за діючими тарифами (цінами) в терміни та порядку, встановленими умовами цього договору та додатками до договору, що є його невідємними частинами (п. 1.1. договору).

Пунктом 2.1. договору передбачено, що теплова енергія відпускається споживачу в Гкал згідно з додатком 1 до цього договору в гарячій воді на такі потреби: опалення та вентиляцію на протязі опалювального періоду; підігрів води за наявної можливості; кондиціювання по замовленню споживача; інші технологічні потреби по замовленню споживача.

Відповідно до п. п. 3.2.1., 3.2.6. договору, відповідач зобовязався виконувати умови договору та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і в терміни, які передбачені договором.

У відповідності до п. 5.1. договору, облік споживання теплової енергії на потреби опалення та гарячого водопостачання проводиться за приладами комерційного обліку або розрахунковим способом.

Згідно п. 6.1. договору, розрахунки за даним договором здійснюються в грошовій або в іншій формі, що не заперечує діючому законодавству, відповідно до встановлених органами місцевого самоврядування тарифів (цін) діючих на час розрахунків (додаток № 5 до договору) та на підставі показань приладів комерційного обліку теплової енергії або даних, встановлених розрахунковим способом.

Розрахунковим періодом є календарний місяць (п. 6.2. договору).

Згідно п. 6.3. договору, підставою для розрахунків відповідача з позивачем є рахунок та акт приймання-передачі.

Згідно з п. п. 6.7., 6.7.1. договору, споживач з 10 по 12 число місяця, наступного за розрахунковим, повинен отримати від теплопостачальної організації документи за розрахунковий період: рахунок-фактуру; акт приймання-передачі теплової енергії; податкову накладну (платникам ПДВ). Отриманий Акт приймання-передачі теплової енергії споживач повинен підписати, оформити належним чином та повернути на адресу позивача на протязі пяти днів з дати отримання. Датою отримання акту вважається: при отриманні нарочним дата вручення представнику споживача; при направленні рекомендованим листом дата, зазначена у відбитку поштового штемпеля на документі, що зроблений поштовим відділенням та підтверджує відправлення, з урахуванням поштового пробігу документа (по місту 3 дні).

Пунктом 6.4. договору передбачено, що відповідач зобовязаний до 20 числа місяця, наступного за розрахунковим, перерахувати на розрахунковий рахунок позивача суму заборгованості за спожиту теплову енергію. Відповідач має право робити передоплату.

На виконання умов договору, згідно відповідних актів приймання-передачі теплової енергії за спірний період (копії яких долучені до матеріалів справи), позивач відпустив відповідачу теплову енергію, в період з листопада 2009р. по січень 2010р. на загальну суму 5504,24 грн.

На підставі актів приймання передачі теплової енергії за листопад, грудень 2009р. та січень 2010р. відповідачу були виставлені рахунки на загальну суму 5 504,24 грн.

Відповідно до 3.2.26. договору, споживач зобов'язався щомісячно, у строки, визначені договором, повертати теплопостачальній організації підписаний уповноваженою особою та належним чином оформлений акт приймання-передачі теплової енергії в гарячій воді.

Згідно п. 6.7.2. договору, у разі неотримання акту прийманняпередачі, або обґрунтованих заперечень в його підписанні, у термін, встановлений п. 6.7.1. договору, акт підписується позивачем з позначенням про відмову у підписанні його відповідачем, та оформлений таким чином акт вважається погодженим і є підставою для проведення остаточних розрахунків за зазначений в ньому розрахунковий період.

В разі наявності заперечень щодо даних, зазначених в акті, відповідач зобовязаний надати позивачу нормативно обґрунтовані письмові заперечення до даного акту з додаванням відповідних документів та погодити з позивачем всі розбіжності у встановлений пунктом 6.7.1. договору строк. При отриманні заперечень в підписанні акту та доказів в обґрунтування заперечень до нього, позивач розглядає їх та надає відповідь про прийняття або відмову у прийнятті заперечень. При прийнятті заперечень до акту вносяться відповідні коригування в акті наступного місяця. У разі відмови у прийнятті заперечень, позивач надає нормативно обґрунтовану відповідь та вважає акт прийнятим до розрахунку, якщо цей акт в місячний строк не буде оскаржений споживачем у господарському суді.

Рахунки та акти приймання-передачі теплової енергії за вище вказаний період направлялись відповідачу, про що свідчать реєстри відправлених рахунків, актів виконаних робіт, податкових накладних позивача.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач неодноразово звертався до позивача із актами претензіями, скаргами на низьку температуру повітря у приміщенні та вимогами провести перерахунок за подачу гарячої води для опалення за період з листопада 2009р. по січень 2010р.

Позивач на зазначені претензії надавав відповідачу відповіді, в яких, зокрема, зазначив, що перерахунки плати за невідповідність температури в середині приміщення нормативним показникам Правилами користування теплової енергії, затвердженими Постановою Кабінету міністрів України від 03.10.2007р. № 1198 не передбачені, що підтверджується відповідними листами позивача та фіскальними чеками.

На підставі викладеного, враховуючи, що відповідачем не надано доказів оскарження актів приймання-передачі теплової енергії за спірний період, відповідно до п. 6.7.2. договору, зазначені акти прийняті позивачем до розрахунку правомірно.

Відповідач свої обовязки по оплаті згідно умов договору виконав частково, сплативши за отриману теплову енергію 442,23 грн., що підтверджується матеріалами справи.

Таким чином, у відповідача виникла заборгованість в сумі 5062,01 грн.

Проаналізувавши норми законодавства, оцінивши докази, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обовязки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обовязки. Підставами виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Взаємовідносини, які виникають в процесі продажу і купівлі теплової енергії регулюються Законом України “Про теплопостачання”, Правилами користування тепловою енергією, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 3 жовтня 2007р. №1198 (далі Правила), які чинні на території України, визначають взаємовідносини між теплопостачальними організаціями та споживачами теплової енергії та є обовязковими для виконання ними (п.1, 2 Правил).

Згідно з п. 4. зазначених Правил, користування тепловою енергією допускається лише на підставі договору купівлі - продажу теплової енергії між споживачем і теплопостачальною організацією, крім підприємств, що виробляють та використовують теплову енергію для цілей власного виробництва.

Відповідно до статті 714 ЦК України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Згідно зі ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, одностороння відмова від виконання зобовязання не допускається.

Статтею 193 ГК України передбачено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 19 Закону України “Про теплопостачання”, споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Статтею 24 Закону України “Про теплопостачання” та п.40 Правил встановлено, що споживач теплової енергії зобовязаний додержуватися вимог договору та нормативно-правових актів.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

На підставі викладеного та враховуючи, що на момент розгляду спору по суті відповідач не надав доказів належного виконання своїх зобовязань, вимога позивача про стягнення 5062,01 грн. заборгованості є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача, оскільки спір доведено до суду з його вини.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Концерну “Міські теплові мережі” в особі Філії Концерну “Міські теплові мережі” Орджонікідзевського району до Товариства з обмеженою відповідальністю “Агат-МК” задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Агат-МК” (69035,м. Запоріжжя, вул. Волгоградська, 23, код ЄДРПОУ 25478719) на користь Концерну “Міські теплові мережі” (69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, 137, код ЄДРПОУ 32121458) 5 062 (пять тисяч шістдесят дві) грн. 01 коп. заборгованості, 102 (сто дві) грн.00 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя О.В. Ярешко

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підпису.

Рішення оформлене і підписане згідно із вимогами ст. 84 ГПК України 12.12.2011р.

12.12.2011