Рішення № 19981430, 07.12.2011, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.12.11 Справа № 32/5009/6768/11

Суддя Колодій Н.А.

за позовом Концерну “Міські теплові мережі” (69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, 137) в особі Філії Концерну “Міські теплові мережі” Жовтневого району (69065, м. Запоріжжя, вул. Артема, 79-А)

до відповідача Публічного акціонерного товариства “Геркон” (69095, м. Запоріжжя, вул. Горького, буд. 159)

про стягнення основного боргу за використану теплову енергію в гарячій воді в сумі 10293 грн. 49 коп.

Суддя Н.А. Колодій

Представники:

від позивача: ОСОБА_1., на підставі довіреності № 04/27 від 04.01.2011р.

від відповідача: не зявився

Суть спору:

16.11.2011 р. до господарського суду Запорізької області звернувся Концерн “Міські теплові мережі” в особі Філії Концерну “Міські теплові мережі” Жовтневого району м. Запоріжжя з позовною заявою до відповідача Публічного акціонерного товариства “Геркон” про стягнення 10293 грн. 49 коп. основного боргу за договором про постачання теплової енергії в гарячій воді № 730 від 01.08.2002 р.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 31.10.2011 р. позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 32/5009/6768/11 з призначенням судового засідання на 16.11.2011 р. Ухвала направлялась на адресу сторін в установленому законом порядку. Поштові повідомлення свідчать, що сторони належним чином повідомлені про дату, час і місце проведення судового засідання.

Ухвалю суду від 16.11.2011 р. у звязку з неявкою представника відповідача в судове засідання розгляд справи було відкладено на 07.12.2011 р.

В судовому засіданні 07.12.2011 р. позивач підтримав заявлені вимоги та обґрунтовує їх ст. ст. 11, 15, 16, 96, 509, 526, 530 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 276 Господарського кодексу України та умовами договору № 730 від 01.08.2002 р. про постачання теплової енергії в гарячій воді.

Відповідач в судове засідання 07.12.2011 р. повторно не зявився, вимоги суду, викладені в ухвалі суду не виконав, відзив та інші витребувані документи суду не надав, свого повноважного представника в судове засідання без поважних причин не направив.

Про час та місце судового засідання відповідача повідомлено належним чином. Згідно до п. 3.6 роз'яснень президії ВГСУ від 18.09.1997 р. № 02-5/289 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України” (з наступними змінами та доповненнями) особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Справа розглянута, в порядку ст. 75 ГПК України, за наявними в ній матеріалами та без застосування засобів технічної фіксації судового процесу.

У засіданні суду 07.12.2011 р., на підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

01.08.2002 р. між Концерном “Міські теплові мережі” в особі філії Концерну “Міські теплові мережі” Жовтневого району (позивачем) та ВАТ “Геркон” (відповідачем) був укладений договір про постачання теплової енергії в гарячій воді № 730 (далі за текстом договір).

Згідно з п. 1.1 договору енергопостачальна організація бере на себе зобовязання постачати споживачеві теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, згідно з п. 1.3., а споживач зобовязується оплачувати одержану теплову енергію разом з втратами теплової енергії на теплотрасі, що перебуває на балансі споживача за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором.

У п. 1.3 договору визначено, що енергопостачальна організація постачає споживачу в період з 01.08.2002 р. по 31.07.2007 р. теплову енергію в гарячій воді в межах 44,88 Гкал з максимальним тепловим навантаженням 0,011115 Гкал/год.

В договір вносилися зміни додатковими угодами від 01.10.2004 р., 01.07.2011 р.

Зокрема, додатковою угодою від 01.10.2004 р. змінено уповноваженого представника Концерну “Міські теплові мережі” на філію Концерну “МТМ” Жовтневого району. Додатковою угодою від 01.07.2011 змінено назву ВАТ “Геркон” на ПАТ “Геркон” та змінені юридичні адреси та платіжні реквізити сторін.

За період з січня 2011 року по вересень 2011 року нарахування теплової енергії за договором становить 10293,49 грн., що підтверджується актами приймання-передачі теплової енергії: за січень 2011 р. на суму 3085,10 грн. з ПДВ; за лютий 2011 року на суму 3065,06 грн. з ПДВ; за березень 2011 року на суму 1394,99 грн. з ПДВ; за квітень 2011 року на суму 1079,72 грн. з ПДВ; за травень 2011 року на суму 339,00 грн. з ПДВ; за червень 2011 року на суму 388,08 грн. з ПДВ; за липень 2011 року на суму 329,90 грн. з ПДВ; за серпень 2011 року на суму 232,28 грн. з ПДВ; за вересень 2011 року на суму 379,36 грн. з ПДВ, копії яких містяться в матеріалах справи.

Акти приймання-передачі теплової енергії за період з січня 2011 року по вересень 2011 року складені позивачем на підставі звітів відповідача про спожиту теплову енергію за відповідний період з урахуванням плати за теплове навантаження згідно договору, акти за період з січня 2011 року по вересень 2011 року містять нарахування за теплове навантаження згідно договору. Для розрахунку застосовано тарифи, затверджені рішенням Виконавчого комітету Запорізької міської ради від 27.12.2010 р. № 658, які діють з 01.01.2011 р. 14700,456 грн. з ПДВ за одиницю приєднаного теплового навантаження та 495,192 грн. з ПДВ за спожиту теплову енергію.

Акти на оплату вручалися відповідачу під розписку, що підтверджується реєстрами рознесених рахунків та актів виконаних робіт з січня вересень 2011 року.

Відповідач згідно п. 3.2.2. договору зобов'язався виконувати умови та порядок оплати в терміни, які передбачені розділом IV договору.

Відповідно до п. 6.2 договору , розрахунковим періодом є календарний місяць.

За п. 6.3 договору, енергопостачальна організація після 7-го числа місяця, наступного за розрахунковим, надає споживачу рахунок за фактично спожиту теплову енергію, акт надання послуг і податкову накладну. Споживач зобовязаний оформити акт надання послуг і до 25 числа місяця, наступного за розрахунковим, повернути його Енергопостачальній організації.

Відповідно до п. 6.4 договору розрахунок кількості теплової енергії, яка відпущена споживачу, проводиться на підставі показань розрахункових приладів обліку з урахуванням втрат, або розрахунковим способом при відсутності приладів обліку.

Споживач зобовязаний згідно з п. 6.5 договору до 20 числа поточного місяця перерахувати на розрахунковий рахунок енергопостачальної організації суму заборгованості за фактично спожиту теплову енергію.

В абзаці другому п. 10.1 договору, вказано, що договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, окрім досягнення взаємної згоди сторін про його розірвання.

За вказаний період відповідач оплат не здійснював. Таким чином, заборгованість за договором складає 10293,49 грн.

Проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши представлені докази, заслухавши представника позивача, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ч. 1 ст. 175 ГК України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобовязання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобовязана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку. Майнові зобовязання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Правовідносини сторін є господарськими, які виникли на підставі договору енергопостачання .

Відповідно до ст. ст. 1, 19 Закону України “Про теплопостачання”, теплова енергія - товарна продукція, що виробляється на об'єктах сфери теплопостачання для опалення, підігріву питної води, інших господарських і технологічних потреб споживачів, призначена для купівлі-продажу. Вироблена теплова енергія постачається споживачу згідно з договором купівлі-продажу.

Згідно ч. 1 ст. 275 ГК України, за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і підігріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Відповідно до ч. ч. 6, 7 ст. 276 ГК України, розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що проводиться за фактично відпущену енергію.

Глава 50 ЦК України передбачає підстави та умови припинення зобов'язання, зокрема, статтею 599 ЦК України встановлено, що зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Отже, зобов'язання відповідача оплатити спожиту протягом спірного період теплову енергію не припинено.

Статтею 193 ГК України встановлено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Норми права аналогічного змісту містить ст. 526 ЦК України.

У відповідності до приписів ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобовязання є недопустимою, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 530 ЦК України також передбачено, що якщо у зобовязанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Нарахування підтверджуються помісячними актами приймання-передачі теплової енергії, які додані до позовної заяви. Концерн “МТМ” щомісяця розносив на адресу споживача рахунки та акти, що підтверджено відповідними реєстрами.

Приймаючи до уваги те, що на момент розгляду справи в суді відповідач має заборгованість в сумі 10293,49 грн., доказів її погашення не надав, вимога позивача про стягнення 10293,49 грн. основного боргу підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати присуджуються до стягнення з відповідача, оскільки спір доведено до суду з його вини.

Керуючись ст. ст. 49, 75, 82, 84, 85 ГПК України, суд

Вирішив:

1.Позов Концерну “Міські теплові мережі” в особі Філії Концерну “Міські теплові мережі” Жовтневого району до Публічного акціонерного товариства “Геркон” про стягнення 10293 грн. 49 коп. основного боргу за договором про постачання теплової енергії в гарячій воді № 730 від 01.08.2002 р. задовольнити.

2.Стягнути з Публічного акціонерного товариства “Геркон” (69095, м. Запоріжжя, вул. Горького, буд. 159, код ЄДРПОУ 32121458) на користь Концерну “Міські теплові мережі”, (69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, буд. 137, код ЄДРПОУ 32121458, на п/р зі спеціальним режимом використання № 26030301001951 у філії Запорізьке обласне відділення ВАТ “Державний ощадний банк України”, МФО 313957) 10293 грн. 49 коп. основного боргу, 102,93 грн. державного мита та 236 витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

Суддя Н.А. Колодій

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання. Рішення підписано у повному обсязі 07.12.2011 р.

07.12.2011