Рішення № 19981409, 28.11.2011, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.11.11 Справа № 31/5009/5765/11

Суддя Хуторной В.М.

Господарський суд Запорізької області у складі судді Хуторного В.М., при секретарі Ломейко Н.І.,

За участю представників: від позивача 1 - ОСОБА_1, довіреність № 128 від 15.02.11 р.; від позивача 2 - Кравченко А.І., керуючий санацією; від відповідача - ОСОБА_3, довіреність №01-2520/40 від 11.05.11 р.; від третьої особи не зявився; прокурор - Гапон С.В.;

Розглянувши в судовому засіданні матеріали справи № 31/5009/5765/11

за позовом: Бердянського природоохоронного міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах в особі:

позивач 1 Фонд державного майна України, м. Київ

позивач 2 Публічне акціонерне товариство «Завод «Прилив», м. Бердянськ Запорізької області;

до відповідача: Бердянської міської ради, м. Бердянськ Запорізької області;

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_4, м. Бердянськ Запорізької області;

про скасування п. 3.8 рішення 45 сесії 5 скликання Бердянської міської ради №57 від 10.07.08 р. «Про передачу у приватну власність та в оренду земельних ділянок громадянам».

Ухвалою господарського суду від 28.09.2011 р. позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі № 31/5009/5765/11, справу до розгляду в засіданні господарського суду призначено на 12.10.2011 р., в судовому засіданні розгляд справи відкладено на 16.11.2011 р. та у судовому засіданні оголошено перерву до 28.11.2011 р.

За клопотанням представників учасників, розгляд справи здійснювався без застосування засобів фіксації судового процесу.

У відповідності до ст. 85 ГПК України в судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Сутність спору:

Бердянським природоохоронним міжрайонним прокурором в інтересах держави в особі Фонду державного майна (позивач 1) та ВАТ «Завод «Прилив»(позивач 2) заявлено позов до Бердянської міської ради про скасування п. 3.8 рішення 45 сесії 5 скликання Бердянської міської ради №57 від 10.07.08 р. «Про передачу у приватну власність та в оренду земельних ділянок громадянам», яким надано ОСОБА_4 (третя особа) земельну ділянку площею 0,0682 га у приватну власність.

Позовні вимоги мотивовані тим, що приймаючи рішення №57 від 10.07.2008 р. Бердянська міська рада, з порушенням чинного земельного законодавства України, пунктом 3.8 затвердила проект відведення земельної ділянки та передала гр. ОСОБА_4 у приватну власність для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд в межах норм безоплатної приватизації земельну ділянку, площею 0,0682 га, розташовану по вул. Котовського, 43 в м. Бердянську Запорізької області, за рахунок земель державної форми власності ВАТ «Завод «Прилив». Обґрунтовуючи вимоги, прокурор посилається на ст. 121 Конституції України, ст. 36-1, ч. 4 ст. 21 Закону України «Про прокуратуру», ч. 2, 3 ст. 84, ст. 158 Земельного кодексу України, ст. 7 Закону України «Про управління обєктами державної власності», ст. ст. 2, 12, 29, 54 ГПК України.

Прокурор в судовому засіданні наполягає на заявлених позовних вимогах, з підстав, що зазначено в позові.

Представники позивачів 1 та 2 позовні вимоги підтримують в повному обсязі.

Бердянська міська рада, відповідач у справі у відзиві на позовну заяву з доводами, викладеними в позові не погоджується, оскільки вважає, що внаслідок реорганізації Державного підприємства «Завод «Прилив», якому було надано Державний акт на право постійного землекористування, припинило свою діяльність, а отже і припинилось його право на постійне користування землею. На думку відповідача, створене в результаті реорганізації підприємство ВАТ «Завод «Прилив»може стати правонаступником всіх або частки прав та обовязків реорганізованого підприємства, але при цьому, ні за яких обставин, до нього не може перейти право постійного користування земельною ділянкою. Вказує, що ВАТ «Завод «Прилив»після реорганізації не зверталось за оформленням права на земельну ділянку в порядку, визначеному Земельним кодексом України та на спірній земельній ділянці відсутні будь-які будівлі чи споруди, які б належали ВАТ «Завод «Прилив». Вважає, що спірна земельна ділянка не є державною, тому Фонд державного майна України не вправі розпоряджатися цією земельною ділянкою, а тому не є належним позивачем. Просить позовні вимоги заявника та позивачів відхилити.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позовних вимог заперечує з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.

Фізична особа ОСОБА_4, третя особа у справі, відзиву на позовну заяву не надав, представника в судове засідання не направив, про причину неявки суд не повідомив, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представників позивачів, відповідача та прокурора, суд -

ВСТАНОВИВ:

17.02.2011 р. відповідно до вимог статей 6 та 10 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель»уповноваженою особою управління державної інспекції з контрою за використанням та охороною земель Головного управління Держкомзему у Запорізькій області проведена позапланова перевірка на вимогу Бердянської природоохоронної прокуратури від 14.02.2011 р. про законність використання земельної ділянки площею 5,5 га, розташованої по вул. Фестивальна, Серафімовича, Старова, наданої Заводу «Прилив»у постійне користування, під будівництво школи та дитячого садочка, та переданою у власність громадянам під житлове будівництво Бердянською міською радою, про що складено Акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства.

Вказаною перевіркою встановлено, що рішенням Бердянської міської ради народних депутатів Запорізької області № 7 від 26.05.1992 р. Заводу «Прилив»була передана земельна ділянка у постійне користування площею 5,5 га, під будівництво школи та дитячого садочка, по вулиці Серафімовича у м. Бердянську Запорізької області. Державний Акт на право постійного користування землею був зареєстрований в книзі записів державних актів на право постійного користування землею 25.02.1994 р. за №200. Акт постійного користування не скасовано.

11.06.1998 р. наказом Фонду Державного майна України № 13-АТ Державне підприємство «Завод «Прилив»перетворене у Відкрите акціонерне товариство «Завод «Прилив».

Згідно п.1.1 Статуту ВАТ «Завод «Прилив», затвердженого 11.06.1998 р. в.о. голови ФДМУ ОСОБА_6 та зареєстрованим у виконкомі Бердянської міськради народних депутатів 24.06.1998 р., відкрите акціонерне товариство, засноване згідно з рішенням засновника Фонду державного майна України, Державне підприємство «Завод «Прилив»перетворено у ВАТ «Завод «Прилив».

Пунктом 4.1 Статуту встановлено, що засновником ВАТ «Завод «Прилив»є держава Україна в особі Фонду державного майна України. Державна частка у статутному капіталі ВАТ «Завод «Прилив»становить 100 %.

Згідно п. 1.1 Статуту, в редакції зареєстрованій 29.06.11 р., ВАТ «Завод «Прилив»перейменоване у Публічне акціонерне товариство «Завод «Прилив».

Протягом 2007-2009 років земельна ділянка площею 5,5 га по вул. Серафимовича в м. Бердянську була поділена на земельні ділянки в районі вулиць Лазо, Серафимовича, Старова та Фестивальної та передана громадянам у власність для будівництва та обслуговування жилих будинків згідно до рішень Бердянської міської ради №12 від 27.09.2007 р., №8 від 07.03.2008 р., №12 від 29.05.2008 р., №13 від 02.10.2008 р., №10 від 31.01.2008 р., №57 від 10.07.2008 р., №11 від 29.11.2007 р., №8 від 14.08.2008 р. та №10 від 25.02.2009 р.

В позовній заяві прокурор зазначає, що п. 3.8 рішення 45 сесії 5 скликання Бердянської міської ради №57 від 10.07.08 р. «Про передачу у приватну власність та в оренду земельних ділянок громадянам»ОСОБА_4 передано у приватну власність для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд в межах норм безоплатної приватизації земельну ділянку площею 0,0682 га, розташованої по вулиці Котовського, 43, що є незаконним, оскільки вилучення земельної ділянки у встановленому законом порядку із постійного користування ВАТ «Завод «Прилив»не проводилось та відповідно до ст. 7 Закону України «Про управління обєктами державної власності»від 21.09.2006 р. Фондом державного майна України не надавалось погодження на вилучення у ВАТ «Завод «Прилив»зазначеної земельної ділянки.

Земельна ділянка, площею 0,0682 га, розташована по АДРЕСА_1, що надана гр. ОСОБА_4 у приватну власність, є складовою частиною земельної ділянки ВАТ «Завод «Прилив», площею 5,5 га, по вул. Серафимовича в м. Бердянську. Станом на теперішній час зазначена земельна ділянка є вільною від забудови.

Предметом розгляду по даній справи є скасування п. 3.8 рішення 45 сесії 5 скликання Бердянської міської ради №57 від 10.07.08 р. «Про передачу у приватну власність та в оренду земельних ділянок громадянам».

Проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши представлені докази, заслухавши учасників процесу, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до розяснення президії Вищого арбітражного суду України від 26.01.2000 р. № 02-5/35 «Про деякі питання практики вирішення спорів, повязаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів»акт державного чи іншого органу - це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин. Залежно від компетенції органу, який прийняв такий документ, і характеру та обсягу відносин, що врегульовано ним, акти поділяються на нормативні і такі, що не мають нормативного характеру, тобто індивідуальні. Підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації. Якщо за результатами розгляду справи факту такого порушення не встановлено, у господарського суду немає правових підстав для задоволення позову.

Згідно статті 22 Земельного кодексу України від 18.12.1990 р. № 561-XII (далі Земельний Кодекс 1990 р.), в редакції, що діяла на момент отримання ВАТ «Завод «Прилив»права постійного користування земельною ділянкою, право власності на землю або право користування наданою земельною ділянкою виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує це право.

Стаття 23 Земельного кодексу 1990 р. встановлює, що право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами, які видаються і реєструються сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів.

Право постійного користування Заводу «Прилив»земельною ділянкою 5,5 га, під будівництво школи та дитячого садочка, по вулиці Серафімовича у м. Бердянськ Запорізької області посвідчено Державним Актом на право постійного користування землею, що зареєстрований в книзі записів державних актів на право постійного користування землею 25.02.1994 р. за №200. Згідно вказаного акту, встановлено межі земельної ділянки в натурі (на місцевості), визначено точки земельної ділянки по периметру, відстані в метрах, опис меж відносно сусідніх землекористувачів.

Відповідач вважає, що право постійного користування Державного підприємства «Завод «Прилив» припинилось за вказаним актом відповідно до ст. 27 Земельного кодексу України 1990 р., через припинення діяльності вказаного підприємства.

Суд вважає такий висновок неправильним, виходячи з наступного.

Пункт 3 частини 1 статті 27 Земельного кодексу України 1990 р. визначає, що право користування земельною ділянкою чи її частиною припиняється у разі: припинення діяльності підприємства, установи, організації, селянського (фермерського) господарства.

Стаття 37 ЦК УРСР (в редакції, яка діяла на час перетворення ДП «Завод «Прилив»у відкрите акціонерне товариство) встановлювала, що юридична особа припиняється шляхом ліквідації або реорганізації (злиття, поділу або приєднання).

Таким чином, діюче на той час законодавство передбачало, що юридична особа припиняла свою дію лише у випадках або ліквідації або у випадках злиття, поділу або приєднання.

В даному випадку відбулося перетворення Державного підприємства «Завод «Прилив»у Відкрите акціонерне товариство, в якому 100 % акцій належать державі. Тобто, було змінено лише організаційно-правову форму юридичної особи.

Згідно пункту 4 статті 34 Закону України «Про підприємства в Україні»від 27.03.1991 р. № 887-XII, що діяв на момент зміни організаційно-правової форми Державного підприємства «Завод «Прилив», підприємство вважається ліквідованим з моменту виключення його з державного реєстру України.

Відповідно до п. 20 Порядку державної реєстрації суб'єктів підприємницької діяльності, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 25.05.1998 р. № 740, що діяв на момент зміни організаційно-правової форми Державного підприємства «Завод «Прилив», у разі зміни назви, організаційно-правової форми суб'єкта підприємницької діяльності, а також форми власності, суб'єкт підприємницької діяльності у місячний термін з моменту настання зазначених змін зобов'язаний подати документи для перереєстрації з підтвердженням опублікування інформації про зміни у друкованих засобах масової інформації.

Отже, у разі зміни назви, організаційно-правової форми суб'єкта підприємницької діяльності, а також форми власності відбувалася лише перереєстрація такого суб'єкта.

Відповідно до пунктів 34-35 вищенаведеного Порядку, скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності - юридичної особи здійснюється органом державної реєстрації шляхом виключення його з Реєстру суб'єктів підприємницької діяльності після проведення ліквідаційною комісією заходів щодо ліквідації суб'єкта підприємницької діяльності і подання до органу державної реєстрації певних документів. Скасування державної реєстрації позбавляє суб'єкта підприємницької діяльності статусу юридичної особи і є підставою для виключення його з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України.

Відомості про скасування державної реєстрації Державного підприємства «Завод «Прилив»відсутні.

Відповідно до Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 29.06.11 р. ідентифікаційний код юридичної особи ПАТ «Завод «Прилив»: 14311459 є тим самим кодом Єдиного державного реєстру (ідентифікаційний код), що і у ВАТ «Завод «Прилив», відповідно і у ДП «Завод «Прилив».

Таким чином, припинення діяльності підприємства в розумінні ст. 27 Земельного кодексу України 1990 р. не відбулось, ДП «Завод «Прилив»лише змінив організаційно - правову форму шляхом перетворення у відкрите акціонерне товариство та публічне акціонерне товариство, згідно вимог діючого на той момент законодавства, що стало підставою для перереєстрації субєкта підприємницької діяльності, а не його ліквідації (припинення юридичної особи).

Відсутність припинення діяльності позивача 1 також підтверджується справою № 5/3/300 про банкрутство ВАТ «Завод «Прилив», яка до сих пір триває і згідно ухвали господарського суду Запорізької області від 08.11.11 р. перебуває на стадії санації.

Згідно пункту 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 02.04.02 р. № 449 «Про затвердження форм державного акта на право власності на земельну ділянку та державного акта на право постійного користування земельною ділянкою», раніше видані державні акти на право постійного користування землею залишаються чинними і підлягають заміні у разі добровільного звернення громадян або юридичних осіб.

Окремого рішення про припинення права користування землею, як це передбачено ст. 27 Земельного кодексу України 1990, суду не надано.

Отже, суд прийшов до висновку, що право постійного користування земельною ділянкою площею 5,5 га в межах, згідно з планом зовнішніх меж землекористування, посвідчене Державним актом на право постійного користування землею, який зареєстровано в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею від 25.02.1994 р. за №200 для ПАТ «Завод «Прилив»не було припинено.

Частиною 5 статті 116 Земельного кодексу України 2001 р. передбачено, що надання у користування земельної ділянки, що перебуває у власності або у користуванні, провадиться лише після вилучення (викупу) її в порядку, передбаченому цим Кодексом.

За приписами ст. 155 ЗК України, у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

Щодо заявлення позову саме прокурором, в даному випадку Бердянський природоохоронний міжрайонний прокурор обґрунтовано вбачає порушення інтересів держави в особі органу Фонду Державного майна України та ВАТ «Завод «Прилив», через незаконне розпорядження Бердянською міською радою землею державної форми власності. Підстави для звернення до суду з цим позовом на захист інтересів держави є обґрунтованими.

Відповідачем надано заяву від 15.11.11 р. про застосування строку позовної давності, який він вважає пропущеним.

Доказів про те що відповідачем, про прийняття спірного рішення повідомлялося позивачів та прокурора або про його оприлюднення у засобах масової інформації суду не надано.

Згідно ч. 1 ст. 261 ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

ВАТ «Завод «Прилив»листом вих. № 7 від 09.02.2011 року звернулося до Бердянської міжрайонної природоохоронною прокуратури про проведення перевірки законності використання спірної земельної ділянки у звязку з тим, що на ній розташовані будови, які не є власністю ВАТ «Завод «Прилив». На вимогу прокуратури, Управлінням Держкомзему у м. Бердянськ Запорізької області було проведено перевірку додержання вимог земельного законодавства та повідомлено прокурора про рішення Бердянської міської ради: №12 від 27.09.2007 р., №8 від 07.03.2008 р., №12 від 29.05.2008 р., №13 від 02.10.2008 р., №10 від 31.01.2008 р., №57 від 10.07.2008 р., №11 від 29.11.2007 р., №8 від 14.08.2008 р. та №10 від 25.02.2009 р., які стосувалися спірної земельної ділянки площею 5,5 га.

Управлінням державної інспекції з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держкомзему у Запорізькій області було проведено перевірку про що було складено акт від 17.02.2011 р.

Таким чином, позивачам та прокурору стало відомо про оспорюване рішення органу місцевого самоврядування після 10.02.11 р. дати листа № 73 Управління Держкомзему у м. Бердянськ Запорізької області.

Отже, строк позовної давності не пропущено.

Таким чином, оскаржуваний пункт 3.8 рішення 45 сесії 5 скликання Бердянської міської ради №57 від 10.07.08 р. «Про передачу у приватну власність та в оренду земельних ділянок громадянам»порушує права ПАТ «Завод «Прилив»щодо користування спірною земельною ділянкою та підлягає скасуванню.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги задовольняються у повному обсязі.

Клопотання відповідача про припинення провадження у справі згідно п. 1 ч. 1 ст. 80 ГПК України з посиланням на ті обставини, що позовні вимоги повинні розглядатися в порядку адміністративного судочинства, задоволенню не підлягають з огляду на наступне.

Згідно п. 1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 р. № 6 «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин», питання про те, чи підвідомча господарському суду справа у спорі, що виник із земельних правовідносин, повинно вирішуватись залежно від того, який характер мають спірні правовідносини, тобто чи є вони приватноправовими чи публічно-правовими, та чи відповідає склад сторін у справі статті 1 Господарського процесуального кодексу України.

З цією метою господарським судам слід аналізувати предмет позову, підстави позову і зміст позовних вимог.

Господарським судам підвідомчі лише справи у спорах, що виникають із земельних відносин приватноправового характеру, тобто з відносин, врегульованих нормами цивільного або господарського права і пов'язаних із здійсненням сторонами цивільних або інших майнових прав на земельні ділянки на засадах рівності.

У вирішенні питання про те, чи мають земельні відносини приватноправовий характер, слід враховувати таке.

Виходячи з положень статей 13, 14 Конституції України, статей 177, 181, 324, глави 30 Цивільного кодексу України, статті 148 Господарського кодексу України, земля та земельні ділянки є об'єктами цивільних прав, а держава та територіальні громади через свої органи беруть участь у земельних відносинах з метою реалізації цивільних та інших прав у приватноправових відносинах, тобто прав власників земельних ділянок.

З положень статей 13, 14, 140, 142, 143 Конституції України, статей 11, 16, 167, 169, 374 ЦК України, статей 2, 8, 48, 133, 148, 152, 197, 283 ГК України, статей 80, 84, 123, 124, 127, 128 Земельного кодексу України випливає, що органи виконавчої влади або органи місцевого самоврядування у правовідносинах щодо розпорядження земельними ділянками державної та комунальної власності (наданні земельних ділянок громадянам та юридичним особам у власність або в користування, відчуженні земельних ділянок державної або комунальної власності, укладенні, зміні, розірванні договорів купівлі-продажу, ренти, оренди земельної ділянки та інших договорів щодо земельних ділянок, встановленні сервітуту, суперфіцію, емфітевзису, в тому числі прийнятті державними органами та органами місцевого самоврядування відповідних рішень) діють як органи, через які держава або територіальна громада реалізують повноваження власника земельних ділянок.

Реалізуючі відповідні повноваження, державні органи або органи місцевого самоврядування вступають з юридичними та фізичними особами у цивільні та господарські правовідносини. Отже, у таких відносинах держава або територіальні громади є рівними учасниками земельних відносин з іншими юридичними та фізичними особами, у тому числі з суб'єктами підприємницької діяльності.

Таким чином, справи у спорах за участю державних органів та органів місцевого самоврядування, що виникають з правовідносин, у яких державні органи та органи місцевого самоврядування реалізують повноваження власника землі, а також в інших спорах, які виникають із земельних відносин приватноправового характеру, за відповідності складу сторін спору статті 1 ГПК, підвідомчі господарським судам.

Згідно з частиною другою статті 13 Конституції України кожний громадянин має право користуватися природними об'єктами права власності народу відповідно до закону.

Громадяни та юридичні особи у визначеному законом порядку набувають прав власності та користування земельними ділянками відповідно до їх цільового призначення для ведення господарської діяльності або задоволення особистих потреб.

Відносини, пов'язані з набуттям та реалізацією громадянами, юридичними особами прав на земельні ділянки та з цивільним оборотом земельних ділянок ґрунтуються на засадах рівності сторін і є цивільно-правовими.

За змістом статей 13, 14 Конституції України, статті 11 ЦК України, статей 123, 124, 127, 128 ЗК України рішенням органу місцевого самоврядування або державної адміністрації про надання земельної ділянки господарюючому суб'єкту у власність або в користування здійснюється волевиявлення власника землі і реалізуються відповідні права у цивільних правовідносинах з урахуванням вимог ЗК України, спрямованих на раціональне використання землі як об'єкта нерухомості (власності).

Індивідуальні акти органів держави або місцевого самоврядування, якими реалізовуються волевиявлення держави або територіальної громади як учасника цивільно-правових відносин і з яких виникають, змінюються, припиняються цивільні права і обов'язки, не належать до правових актів управління, а спори щодо їх оскарження мають приватноправовий характер, тобто справи у них підвідомчі господарським судам.

Спір, що виник внаслідок порушення права суб'єкта господарської діяльності на земельну ділянку, в тому числі органами державної влади та місцевого самоврядування, є спором про право цивільне і підлягає розгляду за правилами ГПК.

Зокрема, відповідно до статті 20 ГК України, статей 16, 393 ЦК України визнання судом незаконним і скасування акта органів державної влади, влади Автономної Республіки Крим або місцевого самоврядування, який не відповідає закону і порушує права власника, належить до способів захисту права власності. Предметом спору є захист права власності особи, а не публічно-правових інтересів держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади.

До спорів про право цивільне належать також спори, пов'язані з правом на використання природних ресурсів у господарській діяльності, гарантованим статтею 14 Конституції, главою 15 ГК України.

У порядку господарського судочинства вирішенню підлягають такі категорії спорів, засновані на положеннях статті 319 ЦК України, глав 27, 29, 33, 34 ЦК України та глави 15 ГК України, розділів III-V ЗК України, зокрема:

- про визнання незаконними рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування з питань передачі земельних ділянок у власність чи надання їх у користування, припинення права власності на земельні ділянки, вилучення цих ділянок з користування і про зобов'язання названих органів залежно від характеру спору виконати певні дії, як цього вимагають приписи чинного законодавства.

Таким чином, даний спір стосується права постійного землекористування, носить приватно-правовий характер, відповідно є підвідомчим господарському суду.

Крім того, суд дійшов висновку про необхідність застосування процесуального правонаступництва відносно позивача 2.

Згідно п. 1.1 Статуту, в редакції зареєстрованій 29.06.11 р., ВАТ «Завод «Прилив»перейменоване у Публічне акціонерне товариство «Завод «Прилив».

Відповідно до ст. 25 ГПК України, в разі вибуття однієї з сторін у спірному або встановленому рішенням господарського суду правовідношенні внаслідок реорганізації підприємства чи організації господарський суд здійснює заміну цієї сторони її правонаступником, вказуючи про це в рішенні або ухвалі. Усі дії, вчинені в процесі до вступу правонаступника, є обов'язковими для нього в такій же мірі, в якій вони були б обов'язковими для особи, яку він замінив.

З урахуванням викладеного, керуючись ст. 25, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Здійснити процесуальне правонаступництво, замінивши Відкрите акціонерне товариство «Завод «Прилив»його правонаступником Публічним акціонерним товариством «Завод «Прилив».

Позов задовольнити.

Скасувати пункт п. 3.8 рішення 45 сесії 5 скликання Бердянської міської ради № 57 від 10.07.08 р. «Про передачу у приватну власність та в оренду земельних ділянок громадянам», яким затверджено проект відведення земельної ділянки та передано ОСОБА_4 у приватну власність для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд в межах норм безоплатної приватизації земельну ділянку площею 0,0682 га, розташованої по АДРЕСА_1.

Стягнути з Бердянської міської ради Запорізької області (71112, Запорізька область, м. Бердянськ, пл. І Бердянської ради, 2, ідентифікаційний код юридичної особи: 02140805) в доход Державного бюджету України (Одержувач: Державний бюджет Орджонікідзевського району, Банк одержувача: ГУДКУ у Запорізькій області, МФО 813015, код ЄДР 34677145, рахунок № 31210206700007) 941 грн. судового збору.

СуддяВ.М. Хуторной

Повний текст рішення складено 01.12.11 р.

З

01.12.2011