Рішення № 19981374, 08.12.2011, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "08" грудня 2011 р.Справа № 8/5007/65/11

Господарський суд Житомирської області у складі:

Головуючого судді <Поле для текста >

судді Давидюка В.К.

судді <Поле для текста >

за участю представників сторін

від позивача ОСОБА_1 - дов. №03/15 від 05.01.11р.

від відповідача не з'явився

від третьої особи: ОСОБА_2.

Розглянув справу за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Житомирській області (м. Житомир)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дивлинське" (АДРЕСА_1)

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_2 (АДРЕСА_1)

про стягнення 220647,69 грн.

Строк розгляду спору продовжено за клопотанням сторони у відповідності до ст. 69 ГПК України.

В судовому засіданні 02.12.11р. оголошувалась перерва до 08.12.11р. на підставі ст. 77 ГПК України.

Позивач звернувся до господарського суду Житомирської області з позовом про стягнення з відповідача на користь Державного бюджету України 220647,69 грн. збитків, заподіяних державі внаслідок продажу державного майна - їдальні третій особі для погашення заборгованості перед Лугинською МДПІ. При цьому розрахунок збитків зроблений позивачем виходячи із залишкової (балансової) вартості спірного майна - 50878,00 грн.

Ухвалою суду від 01.11.11р. до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача залучено ОСОБА_2 (АДРЕСА_1).

Представник позивача в судовому засіданні надав заяву №03/3243 від 07.12.11р., в якій зазначає, що розмір збитків згідно уточненого розрахунку становить 9975,69 грн., виходячи із ринкової вартості об'єкта, визначеної незалежною оцінкою станом на 19.12.06р. і становить 5384,53 грн. Крім того, на зазначену суму нараховано інфляційні втрати.

Суд розцінює вказану заяву як заяву про уточнення розміру позовних вимог.

Крім того, представник позивача в засіданні суду підтримав позовні вимоги в частині стягнення 9975,69 грн. збитків.

Представник відповідача в засідання суду не з'явився, надіслав до суду відзив на позовну заяву від 01.12.11р., в якому погоджується на відшкодування збитків в сумі 5384,53 грн. В клопотанні від 01.12.11р. просить суд розглядати справи без його участі.

Третя особа - ОСОБА_2. в судовому засіданні позовні вимоги також визнав.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та третьої особи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Під час приватизації Хмелерадгоспу "Дивлинський" ВАТ "Український концерн хмелярства" "Укрхміль", яка була проведена в 1995р., до статутного капіталу хмелерадгоспу не увійшла їдальня 1980 р.в., але залишилась на балансі КСП "Дивлинське" як об'єкт державної власності та рахується у Реєстрі державного майна за державою в особі Регіонального відділення ФДМУ по Житомирській області.

Баланс підприємства є лише формою бухгалтерського обліку, визначення складу і вартості майна та обсягу фінансових зобов'язань на конкретну дату. Баланс не визначає підстав знаходження майна у власності підприємства.

Тобто, перебування зазначеного майна (їдальні) на балансі відповідача не означає, що це майно втрачає статус державної власності.

Разом з тим, перевіркою утримання, зберігання та використання державного майна, яке при приватизації не увійшло до статутного капіталу КСП "Дивлинське", але залишилось на балансі правонаступника ТОВ "Дивлинське", проведеною позивачем 11.11.10р., встановлено, що зазначена їдальня, яка розташована в с. В. Дивлин Лугинського району, продана за борги Лугинською міжрайонною державною податковою інспекцією третій особі - громадянину ОСОБА_2, про що складено акт від 11.11.10р.

Тимчасовим положенням про Фонд державного майна України, затвердженого Постановою ВР України від 07.07.92р. №2558-ХІІ та Положенням про регіональне відділення Фонду державного майна України, затвердженого Постановою КМ України від 15.06.94р. №412 передбачено, що ФДМУ, його регіональні відділення виступають органом управління щодо майна, яке в процесі приватизації не увійшло до статутних капіталів підприємств та залишилось у них на балансі, як об'єкти державної власності.

Згідно із пунктом 3 наказу ФДМУ та Міністерства економіки України від 19.05.99р. №908/68 "Про управління державним майном, яке не увійшло до статутних капіталів господарських товариств у процесі приватизації, але перебуває на їх балансі", господарські товариства, на балансі яких перебуває державне майно, яке не увійшло до статутних капіталів у процесі приватизації, несуть відповідальність за збереження такого майна відповідно до Цивільного кодексу України.

Крім того, відповідно до п.1.4. Положення "Про управління державним майном яке не увійшло до статутних капіталів господарських товариств у процесі приватизації, але перебуває на їх балансі" є такі способи управління державним майном: здійснення приватизації; передача майна в оренду; передача майна у комунальну власність; передача майна в управління центральних та місцевих органів виконавчої влади; передача майна господарським товариствам на умовах схову.

Згідно з вимогами до Закону України "Про державну програму приватизації" їдальні відносяться до групи "Ж", їх приватизація здійснюється переважно конкурентними способами, ціна продажу об'єктів групи "Ж" визначається шляхом здійснення незалежної оцінки, а кошти від реалізації цих об'єктів перераховуються до державного бюджету.

Разом з тим, як суд зазначав вище, спірна їдальня була продана за борги Лугинською міжрайонною державною податковою інспекцією третій особі, чим були порушені державні інтереси.

Державі були нанесені збитки, оскільки підприємство розрахувалось за свої борги за рахунок коштів від продажу державного майна.

Відповідач як балансоутримувач несе відповідальність за втрату, нестачу або пошкодження державного майна, яке перебуває у нього на балансі.

Тому позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача заподіяних державі збитків.

Згідно уточненого розрахунку, здійсненого позивачем виходячи із ринкової вартості об'єкта, визначеної незалежною оцінкою станом на 19.12.06р., розмір збитків становить 9975,69 грн.

За змістом ст.11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав та обов'язків, у тому числі щодо відшкодування особі збитків (шкоди), є зобов'язання, які виникають з договорів та інших правочинів або внаслідок завдання шкоди (позадоговірна шкода).

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Статтею 623 ЦК України передбачено боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки; розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором. Особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 614 ЦК України).

Згідно ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: витрати, яких особа зазнала у звязку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відповідно до статті 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушені.

Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

До складу збитків, що підлягають відшкодуванню, відносяться: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів, понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною, неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом (ст.225 ГК України).

За загальним правилом збитки - це об'єктивне зменшення будь-яких майнових благ, яке пов'язане з утиском його інтересів як учасника певних суспільних відносин і яке виражається у зроблених ним витратах тощо.

Статтею 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

01.04.2011 року позивач направив на адресу відповідача претензію від 31.03.2011р. за №03/761 з вимогою сплатити суму збитків, яку відповідач залишив без задоволення.

Відповідно до вимог ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідач позов щодо підстав та предмету не оспорив, доказів сплати збитків суду не надав, у відзиві на позовну заяву позовні вимоги визнав.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що уточнені позовні вимоги обгрунтовані, заявлені у відповідності до вимог чинного законодавства, підтверджуються належними доказами, наявними в матеріалах справи, та підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу покладаються на відповідача, так як він спонукав позивача звернутись з позовом до суду.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дивлинське", 11331, Житомирська область, Лугинський район, с. Великий Дивлин, код ЄДРПОУ 05418595:

на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Житомирській області, 10008, м. Житомир, вул. 1-го Травня, 20, код ЄДРПОУ 13578893, на рахунок Державного бюджету України №31110115700292, одержувач ГУДКУ у Житомирській області, код 22062384, МФО 811039

- 9975,69 грн. - збитків.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дивлинське", 11331, Житомирська область, Лугинський район, с. Великий Дивлин, код ЄДРПОУ 05418595:

- в доход Державного бюджету України - 102,00 грн. державного мита;

- в доход Державного бюджету України - 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу (р/р 31218259703002 в УДК в м.Житомирі, код ЗКПО 22062319, банк отримувача - ГУДКУ у Житомирській області, МФО - 811039, код доходу 22050000).

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

СуддяДавидюк В.К.

Дата підписання: 15/12/11/

Віддрукувати: <Поле для текста >

1 - в справу

2 - відповідачу (рек. з пов. про вручення)

<Текст >