Рішення № 19981367, 14.12.2011, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "14" грудня 2011 р.Справа № 20/5007/117/11

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Гнисюка С.Д.

за участю представників сторін

від позивача ОСОБА_1. довіреність №41/11-11 від 25.11.2011р.

від відповідача не з'явився

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛК Юкрейн Груп" (с.Побужани, Буський район, Львівська область)

до Лутівської сільської ради Радомишльського району (с.Лутівка, Радомишльський район, Житомирська область)

про скасування рішення Лутівської сільської ради та визнання права власності

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛК Юкрейн Груп" (далі - позивач) звернулося до господарського суду Житомирської області з позовом до Лутівської сільської ради Радомишльського району (далі - відповідач) про скасування рішення Лутівської сільської ради та визнання права власності.

Ухвалою господарського суду Житомирської області від 03.11.2011р. позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження по справі № 20/5007/117/11, призначено судове засідання.

Ухвалою господарського суду Житомирської області від 01.12.2011р. розгляд справи відкладено на підставі ст. 77 ГПК України.

14.12.2011р. на адресу господарського суду Житомирської області через загальний відділ від відповідача надійшов лист №462 від 06.12.2011р. в якому останній позовні вимоги визнав в повному обсязі з підстав зазначених у позовній заяві (а.с.92).

В судовому засіданні 20.12.2011р. представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав викладених у позовній заяві.

Обґрунтовуючи позовні вимоги зазначив, що Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛК Юкрейн Груп" має усі підстави для визнання за нами права власності на об'єкти нерухомості, оскільки, у період 2008-2009 років останній придбав у фізичних осіб свідоцтва про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства Колективного сільськогосподарського підприємства "Колос" на загальну суму 740837,00грн. В процесі викупу майнових сертифікатів, позивач здійснив переоформлення їх на себе.

На підставі рішення загальних зборів співвласників майнових паїв КСП "Колос" 02.03.2009р. між позивачем та відповідачем був підписаний акт прийому-передачі майна.

Після підписання вищезазначеного акту на усіх майнових сертифікатах позивача були проставлені відмітки про виділення майна в натурі, що засвідченні підписом керівника та печаткою СТОВ "Лутівка".

Отже, на думку позивача він отримав усі необхідні документи для оформлення права власності на нежитлові будівлі та споруди та на законних підставах звернувся у орган місцевого самоврядування.

Відповідач не скористався своїм правом надання письмового відзиву на позовну заяву та правом на участь в судовому засіданні: повноважного представника в судове засідання не направив, хоча про час та місце розгляду справи належним чином був повідомлений, як доказ, зокрема, є лист №462 від 06.12.2011р. Вимог ухвал господарського суду Житомирської області від 03.11.2011р. та від 01.12.2011р. не виконав.

На запитання суду щодо наявності додаткових доказів по справі, представник позивача зазначив, що додаткові докази відсутні. Крім того, просив суд розглянути спір за наявними у справі документами.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950р., ратифікованої Україною 17.07.1997р., кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обовязків цивільного характеру.

Враховуючи, що явка учасників судового процесу в судове засідання не визнавалася обовязковою, господарський суд Житомирської області визнав за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача та за наявними в матеріалах справи документами у відповідності до ст.75 ГПК України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд Житомирської області, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ч.6 п.2 Методики уточнення складу і вартості пайових фондів майна членів колективних сільськогосподарських підприємств, у тому числі реорганізованих, затвердженої постановою Кабінетом міністрів України від 28.02.2001р. №177 (надалі-Методика №177), майновий пай - частина майна члена КСП у пайовому фонді, виражена у грошовій формі та у відсотках від розміру пайового фонду.

Право на майновий пай документально підтверджується Свідоцтвом про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (майновий сертифікат) за формою додатка до Порядку визначення розмірів майнових паїв членів колективних сільськогосподарських підприємств та їх документального посвідчення, затвердженого постановою Кабінетом міністрів України від 28.02.2001 №177 (надалі - Порядок №177).

Згідно із п. 8 Порядку розподілу та використання майна реорганізованих сільськогосподарських підприємств, затверджених наказом Міністерства аграрної політики України від 14.03.2001р. № 62 (далі прядок №62), кожен із співвласників має право скористатися своїм майновим паєм в один із таких способів, як отримати свій пай у натурі індивідуально.

З матеріалів справи вбачається, що 17.10.2008р., 08.01.2008р. та 25.02.2009р. позивач придбав у фізичних осіб свідоцтва про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (майнові сертифікати) Колективного сільськогосподарського підприємства "Колос" (надалі - майновий сертифікат) на загальну суму 740837,00грн. (а.с.15-17).

Позивач в позовній заяві зазначив, що в процесі викупу майнових сертифікатів серії ЖИ-6 №330565 від 08.01.2008 року на суму 155253,60грн., серії ЖИ-6 №330519 від 17.10.2008р. на суму 200000,00грн., серії ЖИ-6 №330573 від 25.02.2009 р. на суму 385589,00грн. він здійснив переоформлення їх на себе.

Згідно із п. 9 Порядку №62 розподілу та використання майна виділення із складу пайового фонду майна у натурі окремим власникам чи групам власників за їх бажанням здійснюється підприємством-правонаступником (користувачем) на підставі рішення зборів співвласників.

Відповідно до п. 13 Порядку №177, майновий пай члена підприємства документально підтверджується свідоцтвом про право власності на майновий пай члена підприємства за зразком згідно з додатком. У разі набуття у власність майнового паю (його частини) на підставі угоди міни, дарування та інших цивільно-правових угод, а також спадкування видається нове свідоцтво.

За приписами п. 14 Порядку №177, свідоцтво видається сільською, селищною або міською радою згідно із списком осіб, які мають право на майновий пай підприємства.

Для отримання нового свідоцтва у разі набуття у власність майнового паю (його частини) на підставі угоди міни, дарування та інших цивільно-правових угод, а також спадкування до сільської, селищної або міської ради подаються посвідчені в установленому порядку копія відповідної цивільно-правової угоди або копія свідоцтва про право на спадщину, попереднє свідоцтво про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства. Після отримання зазначених документів сільська, селищна або міська рада вносить відповідні зміни до списку осіб, які мають право на майновий пай підприємства, та анулює попереднє свідоцтво, про що робиться запис у книзі обліку свідоцтв про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства.

Свідоцтво видається відповідною місцевою радою. Факт оформлення свідоцтва засвідчується гербовою печаткою та підписом голови відповідної ради.

27.02.2009р. на підставі рішення загальних зборів співвласників майна КСП "Колос" (СТОВ "Колос") с. Лутівка, Радомишильського району, оформленого протоколом (а.с.7-14) було вирішено передати Товариству з обмеженою відповідальністю "ЛК Юкрейн Груп" у власність наступне майно: частину приміщення тракторного парку (тракторний стан) - пайова вартість 409735,52грн. та ферму пайова вартість - 66637,58грн.

Доказів оскарження рішення загальних зборів співвласників майна КСП "Колос" оформленого протоколом сторонами суду не надано.

Відповідно до п. 15 Порядку №177, виділення майнових паїв у натурі окремим особам, які виявили бажання отримати свої майнові паї в індивідуальну власність, проводиться підприємством - користувачем майна із переліку майна, виділеного на ці цілі. При виділенні майна в натурі конкретному власнику підприємство-правонаступник (користувач) одночасно з підписанням акта приймання-передавання майна робить відмітку про виділення майна в натурі у свідоцтві про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства, що засвідчується підписом керівника підприємства та печаткою Свідоцтво про право власності на майновий пай з відміткою про виділення майна в натурі індивідуально, акт приймання-передавання майна можуть бути підставою для оформлення прав власності на зазначене майно в установленому і порядку.

Передача майна у користування позивача підтверджується актами приймання-передачі №1 від 02.03.2009р. (а.с.85) та не заперечується відповідачем.

Отже, враховуючи наведене, та фактичне передання майна за актом прийому передачі, суд дійшов висновку про те, що позивач набув права власності на нежитлові будівлі та споруди.

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛК Юкрейн Груп" звернулось у Лутівську сільську раду Радомишльського району Житомирської області з проханням прийняти рішення про оформлення права власності на нежитлові будівлі та споруди викладені в заяві.

Розглянувши на 6 сесії VI скликання заяву позивача про оформлення права власності на нежитлові будівлі та споруди викладені в заяві, Лутівською сільською радою Радомишильського району Житомирської області було прийнято рішення №80 від 07.06.2011р. (далі рішення) (а.с.18-19).

Пунктом 1 рішення було відмовлено ТОВ "ЛК Юкрейн Груп", щодо оформлення права власності на нежитлові будівлі та споруди: тракторний стан, котельня, мийка, пожежна кімната, туалет, ферма, в зв'язку з відсутністю документації, щодо переліку майна, що не переходить до іншого власника (не витребувані паї).

Пунктом 2 вищезазначеного рішення надано рішення ТОВ "ЛК Юкрейн Груп" "Про оформлення власності на нежитлові будівлі та споруди: тракторний стан, котельня, мийка, пожежна кімната, туалет, ферма" при поданні до сесії сільської ради документації по розпаюванню та переліку об'єктів, які залишаються для погашення майнових сертифікатів, які знаходяться у їх власників в КСП "Колос" СТОВ "Лутівка" с.Лутівка.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно із ст. 124 Конституції України, до юрисдикції судів віднесено всі правовідносини, що виникають у державі. Звернення до суду не може бути обмежено жодним законодавчим актом, а недодержання існуючого порядку попереднього розгляду деяких спорів само по собі не може бути підставою для позбавлення особи права на судовий захист.

Відповідно до ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ст.202 ЦК України).

Статтею 317 ЦК України встановлено, що власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні (ст.321 ЦК України).

Згідно із ст.386 ЦК України, на яку позивач посилається як на підставу своїх вимог, Держава забезпечує рівний захист прав усіх суб'єктів права власності.

Вказані норми спрямовані на захист існуючого права та передбачають право саме власника на звернення до суду. При цьому, підтвердженням наявності такого права можуть бути насамперед правовстановлюючі документи. Перелік таких документів наведено у додатку N 2 до пункту 2.1 Тимчасового положення про реєстрацію прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 N 7/5.

Відповідно до п.п.8.1. п.8 Тимчасового положення, оформлення права власності на нерухоме майно проводиться з видачею свідоцтва про право власності за заявою про оформлення права власності на нерухоме майно органами місцевого самоврядування.

Відповідно до ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 144 Конституції України, передбачено, що органи місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.

Виходячи зі змісту вищевказаного положення, правовстановлюючим документом для проведення державної реєстрації прав власності на нерухоме майно являється свідоцтво про право власності на нерухоме майно, видане органом місцевого самоврядування.

Матеріали справи містять, майнові сертифікати серії ЖИ-6 №330565 від 08.01.2008 року на суму 155253,60грн., серії ЖИ-6 №330519 від 17.10.2008р. на суму 200000,00грн., серії ЖИ-6 №330573 від 25.02.2009р. на суму 385589,00грн. та акт №1 прийому-передачі майна.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позивач отримав усі необхідні документи для оформлення права власності на нежитлові будівлі та споруди.

Підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт (аналогічна позиція викладена у роз'ясненні Президії Вищого Арбітражного суду України N 02-5/35 від 26.01.2000 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів").

У Конституції України зазначено, що рішення органів місцевого самоврядування з мотивів їх невідповідності Конституції чи законам України зупиняються у встановленому законом порядку з одночасним зверненням до суду (частина друга статті 144). Цьому конституційному положенню відповідають Закон України "Про місцеве самоврядування в Україні", у частині десятій статті 59 якого визначено, що акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їх невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Відповідно ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Серед способів захисту цивільного права та інтересу, передбачених статтею 16 ЦК України, встановлений, зокрема, й такий, як визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Статтею 393 ЦК України передбачено, що правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується.

Відповідач позовні вимоги визнав в повному обсязі.

Частина 5 ст. 22 ГПК України передбачає право відповідача визнати позов повністю або частково.

Визнання позову відповідачем викладається в адресованій господарському суду письмовій заяві, що долучається до справи (ч.1 ст.78 ГПК України).

У разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб (ч.5 ст.78 ГПК України).

Згідно ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Враховуючи вищенаведене, господарський суд вважає позовні вимоги позивача обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати по сплаті державного мита та за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до статтей 44, 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Судом встановлено, що позивачем при подачі позовної заяви була визначена ціна позову в сумі 476373,10грн., таким чином розмір державного мита за майнові вимоги становить 4763,73грн. та 85,00грн. за немайнові, які покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст.44, 49, 82-85 ГПК України господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Скасувати рішення Лутівської сільської ради Радомишльського району Житомирської області від 07.06.2011 р. №80 "Про надання рішення ТОВ "ЛК Юкрейн Груп", щодо оформлення права власності на нежитлові будівлі та споруди: тракторний стан, котельня, мийка, пожежна кімната, туалет, ферма".

3. Визнати право власності за Товариством з обмеженою відповідальністю "ЛК Юкрейн Груп" (80513, Львівська область, Буський район, с. Побужани, вул. Шкільна, 127, ідентифікаційний код 34978102) на будівлю "тракторний стан", що знаходиться за адресою: вул. Велика Лутовецька, 33а, с. Лутівка, Радомишильський район, Житомирська область, та позначено на плані літерою "И";

4. Визнати право власності за Товариством з обмеженою відповідальністю "ЛК Юкрейн Груп" (80513, Львівська область, Буський район, с. Побужани, вул. Шкільна, 127, ідентифікаційний код 34978102) на будівлю "ферма (4-х рядний корівник)", що знаходиться за адресою: вул. Велика, Лутовецька, 33а, с.Лутівка, Радомишильський район, Житомирська область, та позначено на плані літерою "Г";

5. Стягнути з Лутівської сільської ради Радомишльського району Житомирської області (12200 Житомирська область, Радомишльський район, с.Лутівка, вул. Велика Лутовецька, 31-Б, ідентифікаційний код 04343837) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛК Юкрейн Груп" (80513, Львівська область, Буський район, с. Побужани, вул. Шкільна, 127, ідентифікаційний код 34978102) 4848,73грн. (чотири тисячі вісімсот сорок вісім гривень 73 коп.) - державного мита та 236,00грн. (двісті тридцять шість гривень 00 коп.) - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським

СуддяГнисюк С.Д.

<Поле для текста >

Віддрукувати: 3 прим.

1 - в справу

2 - позивачу

3 - відповідачу (рек. з пов.)

<Текст >