Рішення № 19981326, 12.12.2011, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

12.12.11 р. Справа № 38/298

Господарський суд Донецької області у складі судді Лейби М.О.

при секретарі судового засідання Цакадзе М.А.

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Публічного акціонерного товариство „Донецькобленерго”, м.Горлівка

до відповідача: Державного підприємства „Селидіввугілля”, м.Селідове, Донецької області

про стягнення донарахованих за рішенням суду 3% річних у розмірі 487 508,44грн., індексу інфляції у розмірі 1868782,34грн.

за участю представників:

від позивача: не зявився

від відповідача: ОСОБА_1- за дов.№1/1605 від 30.12.2010р.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Публічне акціонерне товариство „Донецькобленерго”, м.Горлівка, звернувся до господарського суду з позовом до Державного підприємства „Селидіввугілля”, м.Селідове, Донецької області про стягнення донарахованих за рішенням суду 3% річних у розмірі 487 508,44грн., індексу інфляції у розмірі 1868782,34грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на рішення господарського суду Донецької області, від 20.08.2004р. по справі №20/337, від 10.05.2006р. по справі №36/245, від 20.07.2006р. по справі №20/196, від 26.04.2007р. по справі №20/9, від 20.09.2007р. по справі №7/223, від 17.05.2005р. по справі №20/516, розрахунок суми позову, правовстановлюючі документи тощо.

22.11.2011р. відповідач надав суду заперечення проти позовних вимог №06-1103 від 21.11.2011р., в яких заперечує проти позовних вимог посилаючись на те, що позивачем не направлялась на адресу відповідача вимога щодо сплати заявлених до стягнення 3% річних у розмірі 487 508,44грн. та інфляційних у розмірі 1868782,34грн., у звязку з чим, на думку відповідача, право позивача не порушено.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін суд

ВСТАНОВИВ:

02 червня 2003року між Відкритим акціонерним товариством „Донецькобленерго”, яке змінило назву на Публічне акціонерне товариство „Донецькобленерго”, (Постачальник) та Державним підприємством „Шахта №10” був укладений договір про постачання електричної енергії №87, згідно з яким постачальник (позивач) зобов'язався постачати електричну енергію на обєкти споживача, а споживач (відповідач) зобов'язався своєчасно оплачувати вартість електричної енергії за обумовленими тарифами (цінами) у терміни, передбачені цим договором та законодавством України.

02 червня 2003 року між Позивачем («Кредитор») та ДП «Шахта № 10 («Боржник»), ДВАТ «Шахта Курахівська» - Дочірнім підприємством ДХК «Селидіввугілля» («Поручитель») був укладений договір поруки №94 (далі - договір №94), згідно до умов якого «Поручитель» добровільно прийняв на себе обов'язок перед «Кредитором» зі сплати рахунків за спожиту «Боржником» електроенергію з 02.06.2003р. відповідати за зобов'язанням «Боржника», що виникли з договору №87.

Зі зміст доктору №94 витікає, що у випадку невиконання «Боржником» свою обов'язку по сплаті електроенергії за договором №87 «Поручитель» зобов'язаний після отримання повідомлення «Кредитора» здійснити розрахунок за спожиту та несплачену «Боржником» електроенергію в грошовій формі.

Згідно до Наказу Міністерства палива та енергетики, від 25.02.2003р., №96 "Про реорганізацію ВАТ ЛХК „Селидіввугілля” Державна холдингова компанія Селидіввугілля" реорганізована у Державне підприємство „Селидіввугілля”, а Державне відкрите акціонерне товариство «Курахівська» дочірнє підприємство ДКХ „Селидіввугілля” - структурний підрозділ ДП „Селидіввугілля”.

Тобто поручителем по договору №94 стало ДП „Селидіввугілля”.

На підставі Наказу Міністерство палива та енергетики від 18.12.2004р. №492 „Про створення Державного підприємства „Донецька вугільна енергетична компанія” діяльність ДП „Селидіввугілля” припинено шляхом приєднання до складу ДП „Донецька вугільна енергетична компанія”.

Пунктом 24 зазначеного Наказу встановлено, що ДП „Донецька вугільна енергетична компанія” є

правонаступником усіх прав і а обов'язків ДП „Селиліввугілля”.

Пунктом 6 Наказу Міністерство палива та енергетики, від 26.05.2005р. №327 „Про реорганізацію ДП „Донецька вугільна енергетична компанія” було створено Державне підприємство „Селидіввугілля”.

Пунктом 10 цього наказу було реорганізоване державне підприємство "Донецька енергетична компанія” шляхом виділення з його складу відокремлених підрозділів: „Селидіввугілля”, „Шахта №1/3 „Новогродівська”, „Шахта „Росія”, „Шахта „Україна”, „Шахта „Курахівська”, „Стандарт”, „Виробниче управління теплофікації”, „Селидівська автобаза”, а також виробничої одиниці „Учбово-курсовий комбінат м. Селидове” відокремленого підрозділу „Учбово-курсовий комбінат” та приєднання їх до складу ДП „Селидіввугілля”.

Пунктом 12 вищевказаного наказу встановлено, що ДП „Селидіввугілля” (далі Відповідач) є правонаступниками усіх прав та обовязків ДП „Доненька вугільна енергетична компанія”, пов'язаних з діяльністю виділених з його складу відокремлених підрозділів та виробничих одиниць відповідно до розподільчих балансів.

Тобто ДП „Селидіввугілля” є правонаступником усіх прав та обов'язків ДП "Донецька вугільна енергетична компанія", пов'язаних з діяльністю виділених з його складу відокремлених підрозділів та виробничих одиниць відповідно до розподільчих балансів.

Вказані факти підтверджуються рішеннями Господарського суду Донецької області від 20.08.2004р. по справі №20/337, від 17.05.2005р. по справі №20/516

Рішенням господарського суду Донецької області від 20.08.2004 р. по справі №20/337 з Відповідача на користь Позивача було стягнуто заборгованість за активну електричну енергію у розмірі 3662609,06 грн., за реактивну електричну енергію у розмірі 52407,41грн., а також суму держмита в розмірі 1700,00грн. та витрати на інформаційне - технічне забезпечення процес в сумі 118,00грн., про що були видані накази.

Рішенням господарського суду Донецької області від 10.05.2006 р. по справі №36/245 з Відповідача на користь Позивача було стягнуто заборгованість за активну електричну енергію у розмірі 378225,73грн., за реактивну електричну енергію в сумі 7888,63грн, 3% річних у розмірі 6537,49 грн.; інфляційних нарахувань - на суму 6177,83грн., пеню у сумі 3808,25грн, також суму держмита в розмірі 4026,37грн. та витрати на інформаційне - технічне забезпечення процесу в сумі 118,00грн., про що були видані накази.

Рішенням господарського суду Донецької області від 20.07.2006р. по справі №20/196 з Відповідача на користь Позивача було стягнуто заборгованість за активну електричну енергію у розмірі 402176,03грн., за реактивну електричну енергію в сумі 9482,86грн., а також суму держмита в розмірі 4116,58грн. та витрати на інформаційне - технічне забезпечення процесу в сумі 118,00грн., про що були видані накази.

Рішенням господарського суду Донецької області від 20.04.2007р. по справі №20/9 з Відповідача на користь Позивача було стягнуто заборгованість за активну електричну енергію у розмірі 380323,74 грн., за реактивну електричну енергію в сумі 8124,86грн., а також суму держмита в розмірі 3884,58грн. та витрати на інформаційне - технічне забезпечення процесу в сумі 118,00грн., про що були видані накази.

Рішенням господарського суду Донецької області від 20.09.2007р. по справі №7/223 з Відповідача па користь Позивача було стягнуто заборгованість за активну електричну енергію у розмірі 396731,69грн., за реактивну електричну енергію в сумі 7609,59грн., 3% річних у розмірі 19142,51грн.; інфляційних нарахувань на суму 56203,44грн, також суму держмита в розмірі 4796,87грн. та витрати на інформаційне - технічне забезпечення процесу в сумі 116,90грн., про що були видані накази.

Як зазначає позивач, виплати сум стягнутих за вказаними рішеннями відповідачем не здійснені у звязку з чим, позивач звернувся до суду з розглядуваним позовом та просить стягнути з відповідача донараховані за рішенням суду 3% річних у розмірі 487 508,44грн. та індекс інфляції у розмірі 1868 782,34грн.

Відповідно до ст.43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та обєктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Як вбачається з матеріалів справи, рішеннями господарського суду Донецької області від 20.08.2004р. по справі №20/337, від 10.05.2006р. по справі №36/245, від 20.07.2006р. по справі №20/196, від 26.04.2007р. по справі №20/9, від 20.09.2007р. по справі №7/223, від 17.05.2005р. по справі №20/516, встановлено факт наявності заборгованості відповідача перед позивачем та стягнуто з відповідача вищезазначені суми.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобовязання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Підпунктами 2, 8 п. 8.1. Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України № 28 від 31.07.1996, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 02.08.1996 за № 417/1442, із змінами (далі Правила), закріплено, постачальник електроенергії наділений правом своєчасно отримувати від споживача оплату за електроенергію згідно умов договору та діючого законодавства.

Статтею 599 ЦК України визначено, що зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідач протягом розгляду справи не надав суду доказів належного виконання зобовязань у період нарахування позивачем 3% річних та інфляційних у звязку з чим, суд приходить до висновку, що у відповідача в період нарахування 3% річних та інфляційних була наявна заборгованість перед позивачем.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Тобто, у разі неналежного виконання боржником грошового зобовязання виникають нові додаткові зобовязання, які тягнуть за собою втрату матеріального характеру.

За своїми ознаками, 3% річних є платою за користування чужими коштами в період прострочки виконання відповідачем його договірного зобовязання, і за своєю правовою природою вони є самостійними від неустойки способами захисту цивільних прав і забезпечення виконання цивільних зобовязань.

На підставі вищезазначеного позивач просить стягнути з відповідача 3% річних в сумі 487508,44грн. та індекс інфляції в розмірі 1868 782,34грн.

Перевіривши розрахунок щодо нарахованих позивачем 3% річних, суд приходить до висновку, що вимоги позивача в цій частині підлягають частковому задоволенню в сумі 487402,58грн.

Перевіривши порядок нарахування позивачем інфляційних суд дійшов висновку, що позивачем не вірно визначена сума за рішенням №20/9 від 20.04.2007р. на яку нараховуються інфляційні у звязку з чим позовні вимоги щодо стягнення інфляційних підлягають часткову задоволенню в сумі 1 868 777,60грн.

Судом не приймаються до уваги заперечення відповідача на позовну заяву з огляду на наступне:

Статтею 599 ЦК України визначено, що зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

У разі невиконання зобовязання боржником у останнього згідно ст.625 Цивільного кодексу України виникає обовязок сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, виникнення обовязку сплатити інфляційні та 3% річних за весь час прострочення не повязане з моментом предявлення вимоги, передбаченої ст. 530 Цивільного кодексу України.

Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 33, 34, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р I Ш И В :

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства „Донецькобленерго”, м.Горлівка до Державного підприємства „Селидіввугілля”, м.Селідове, Донецької області про стягнення донарахованих за рішенням суду 3% річних у розмірі 487 508,44грн., індексу інфляції у розмірі 1868 782,34грн., задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства „Селидіввугілля”, м.Селідове, Донецької області (85400, Донецька область, м.Селідове, вул,Карла Маркса, 41, ЄДРПОУ 33426253) на користь Публічного акціонерного товариства “Донецькобленерго” (84601, Донецька область, м.Горлівка, пр.Леніна, 11, ЄДРПОУ 00131268, поточний рахунок відокремленого підрозділу „Донецькі Західні електричні мережі” ПАТ „Донецькобленерго” невідокремленого підрозділу „Маріїнський РЕМ” №26001304751417 у ГУ ПІБ України в Донецькій області, МФО 334635, ЄДРПОУ 00131179) 3% річних 487 402,58грн. та індекс інфляції у розмірі 1868 777,60грн.

Стягнути з Державного підприємства „Селидіввугілля”, м.Селідове, Донецької області (85400, Донецька область, м.Селідово, вул,Карла Маркса, 41, ЄДРПОУ 33426253) на користь Публічного акціонерного товариства “Донецькобленерго” (84601, Донецька область, м.Горлівка, пр.Леніна, 11, ЄДРПОУ 00131268) на п/р №26001307550283 у філії Центрально-Міського відділення ПАТ Промінвестбанк м.Горлівка, МФО 334464, ЄДРПОУ 00131268 23561,80грн. державного мита, 235,99грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

У судовому засіданні 12.12.2011р. оголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 16.12.2011р.

Суддя Лейба М.О.

< Список ><Довідник >

< Список ><Довідник >

< Текст >