Рішення № 19981293, 13.12.2011, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

13.12.11 р. Справа № 37/336

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді ДемідовоїП.В.

При секретарі судового засідання Мозговій Н.І.

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Дружківка

до відповідача: Товариства з обмежено відповідальністю „РИАЛ”, м.Донецьк

про: стягнення по договору оренди №1 від 23.01.2006р. неустойки у розмірі 18297,72грн.

За участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_2 за довіреністю.

від відповідача: не зявився.

Суд перебував в нарадчій кімнаті

13.12.2011р. з 10.40 год. по 10.50 год.

Суть справи:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1, м.Дружківка звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмежено відповідальністю „РИАЛ”, м.Донецьк про стягнення по договору оренди №1 від 23.01.2006р. неустойки у розмірі 18297,72грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на невиконання відповідачем зобов'язання з повернення майна через припинення договору №1 від 23.01.2006р., у звязку з чим нараховує до стягнення неустойку за неправомірне користування предметом оренди.

Ухвалою від 03.11.2011р. за вказаним позовом порушено провадження по справі №37/336.

У звязку з перебуванням судді Попкова Д.О. на лікарняному, справу №37/336 передано на повторний автоматичний розподіл, за результатами якого для розгляду вищевказаної справи призначено суддю Демідову П.В.

В судовому засіданні 06.12.2011р. представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача не зявився в жодне судове засідання, про час та місце слухання справи був повідомлений належним чином, що підтверджується відбитком штемпелю канцелярії на ухвалах суду від 03.11.2011р., 24.11.2011р.

Відповідно до спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, станом на 28.11.2011р. Товариство з обмеженою відповідальністю „РИАЛ” (ЄДРПОУ 32116888) зареєстровано за адресою: 83054, м.Донецьк, вул. Політбійців, 16/18.

Водночас, до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Процесуальні документи суду надсилались на адресу реєстрації відповідача, а також на адресу, що визначена позивачем як фактична адреса ТОВ „РИАЛ”: 84200, м. Дружківка Донецької області, вул. Чапаєва, 40/33.

Проте, відповідач в судові засідання не зявлявся, витребувані судом документи не представив, про поважність причин невиконання вимог суду не повідомив.

Відповідно до розяснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997р. №02-5/289 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України”, у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, тільки якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Оскільки у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, справа розглядається відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України без явки відповідача за наявними в ній матеріалами.

Перед початком розгляду справи по суті представника позивача було ознайомлено з правами та обовязками, передбаченими ст.22 ГПК України. Судом, відповідно до вимог ст.81-1 ГПК України, складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

У відповідності до п.п.2, 3, 4 ч.2 ст.129 Конституції України, ст.ст.42, 43 ГПК, ст. 33 ГПК України основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. За приписами ст.43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та обєктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд -

Встановив:

23 січня 2006р. між Підприємцем ОСОБА_1 (далі - орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю „РИАЛ” (далі - орендар) був укладений договір №1 оренди нерухомого майна (далі - договір), відповідно до п.1.1 якого орендар передає, а орендар приймає в строкове платне користування нерухоме майно нежитлове приміщення площею 60 кв.м, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 (далі - майно), для здійснення виробничої діяльності.

Згідно з п.2.1, майно передається орендодавцем орендарю протягом трьох днів після оформлення цього договору з моменту підписання акту приймання-передання, який є невідємною частиною цього договору. Майно вважається переданим в оренду з моменту підписання акту приймання-передання (п.2.3 договору).

За умовами п.3.1, розмір орендної плати за користування майном складає 300 грн. на місяць. Орендна плата сплачується щомісячно, допускаються разові платежі за триваліший строк або рік (в межах строку оренди). Сплата здійснюється до 31 числа поточного місяця за наступний, тобто 100% передоплата.

Строк оренди складає 11 місяців з моменту передання майна за актом приймання-передання (п.4.1 договору).

Пунктом 5.1 договору встановлений перелік обовязків орендаря, серед яких за закінченням строку договору повернути орендодавцю майно у стані, в якому воно було отримано, з урахуванням природного зносу.

Відповідно до п.7.1, майно повертається орендарем орендодавцю протягом трьох днів після закінчення терміну дії договору з моменту підписання сторонами акту приймання-передання, який є невідємною частиною цього договору.

Згідно з п.10.4, всі зміни та доповнення, що виникли в період дії договору, оформлюються в письмовому виді у формі додаткових угод або протоколів, які є невідємною частиною цього договору.

На підставі п.2.1 договору, 01.04.2006р. майно було передано в оренду Товариству з обмеженою відповідальністю „РИАЛ”, про що сторонами складено відповідний акт приймання-передання.

Згідно з п.10.4, протягом дії договору оренди №1 від 23.01.2006р. сторонами неодноразово укладались додаткові угоди до нього, в результаті внесених змін строк дії договору був продовжений до 31.12.2010р., орендну плату підвищено до 750,00 грн. на місяць (а.с.а.с.15-18).

Рішенням господарського суду Донецької області від 14.10.2010р. по справі №44/36 (ч.ч.3,4 резолютивної частини) розірвано договір оренди нерухомого майна №1 від 23.01.2006р., укладений між наймодавцем субєктом підприємницької діяльності-фізичною особою ОСОБА_1 та наймачем товариством з обмеженою відповідальністю “РИАЛ”; примусово виселено наймача з приміщення, яке передане в оренду на підставі вищевказаного договору.

Як зазначає позивач, вищевказане рішення суду набуло чинності 24.10.2010р., проте залишилось невиконаним.

Проаналізувавши матеріали справи, суд дійшов висновку, що сутність спору по справі №37/336 полягає у притягненні орендаря до відповідальності за невиконання зобов'язання з повернення орендованого майна після усунення правової підстави для законного користування ним. Правові відносини, що склались між сторонами, підпадають під правове регулювання §§1, 4 Глави58 Цивільного кодексу України (далі ЦК України).

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України (далі ГК України), ст.ст.525,526 ЦК України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобовязань, крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до ч.1 ст.785 Цивільного кодексу України та у разі припинення договору найму (оренди) наймач зобовязаний повернути наймодавцю річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Як зазначалось вище, рішенням суду від 14.10.2010р. по справі №44/36 договір оренди нерухомого майна №1 від 23.01.2006р. розірвано, що зумовило виникнення в орендаря обовязку повернути орендоване майно.

Проте, в порушення приписів вищевказаних норм, наразі орендоване майно- нежитлове приміщення площею 60кв.м, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 орендарем не повернуто. Доводи позивача в цій частині відповідачем не спростовані, доказів протилежного під час судового розгляду справи №37/336 сторонами не надано.

Відповідно до ст.ст.611, 612 ЦК України, у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Боржник вважається таким, що прострочив виконання зобовязання, якщо він не приступив до його виконання або не виконав у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з ч.2 ст.785 ЦК України, якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

З урахуванням зазначеної норми позивачем заявлено до стягнення неустойку в розмірі подвійної орендної плати за час безпідставного використання відповідачем орендованого майна у період з 24.10.2010р. по 30.10.2011р. включно.

Проаналізувавши наданий позивачем розрахунок позовних вимог, суд вважає його невірним, оскільки при визначенні дати виникнення у відповідача прострочки з виконання зобов'язання повернути орендоване майно позивачем не враховано умови п.7.1 договору, за якими майно підлягає поверненню протягом трьох днів після закінчення дії договору. Водночас, виходячи зі змісту ч.3 ст.51, ч.5 ст.82 ГПК України, датою набрання чинності рішенням господарського суду Донецької області від 14.10.2010р. по справі №44/36 є 25.10.2010р., а не 24.10.2010р., як зазначає позивач. Беручи до уваги наведені обставини, суд вважає вимоги про стягнення неустойки за період 24.10.2010р.- 28.10.2010р. необґрунтованими, тому не задовольняє їх.

Разом з цим, суд дійшов висновку про правомірність нарахування неустойки за невиконання відповідачем обовязку з повернення предмету оренди у період з 29.10.2010р. по 24.10.2010р. в сумі 18100,44 грн., відтак вимоги щодо її стягнення з відповідача є такими, що підлягають задоволенню.

Стосовно клопотання позивача про поновлення строку позовної давності за вимогами про стягнення спірної неустойки суд зазначає наступне.

За приписами ч.3 ст.267 ЦК України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Беручи до уваги, що під час судового розгляду справи №37/336 вищевказаної заяви жодною зі сторін не надано, позовна давність до вимог, заявлених в межах цієї справи, судом не застосовується, тому її строки не потребують поновлення, а відповідне клопотання позивача судом відхиляється.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати підлягають стягненню з відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.

Враховуючи викладене та керуючись ст.129 Конституції України, ст.ст.267, 525, 526, 611, 612, §§1, 4 Глави58 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України, ст.ст.1, 4, 22, 24, 33-34, 43, 44, 49, 51, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ :

Позовні вимоги Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Дружківка до Товариства з обмежено відповідальністю „РИАЛ”, м.Донецьк про стягнення по договору оренди №1 від 23.01.2006р. неустойки у розмірі 18297,72грн. задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмежено відповідальністю „РИАЛ” (83054, м.Донецьк, вул. Політбійців, 16/18, ЄДРПОУ 32116888) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) неустойку в сумі 18100,44 грн., витрати по сплаті державного мита в сумі 181,01 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 233,46 грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У судовому засіданні 13.12.2011р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суддя Демідова П.В.

Повний текст рішення за правилами

ст.ст.84-85 ГПК України підписано 19.12.2011р.

<Довідник >

< Список ><Довідник >

< Текст >