Рішення № 19981115, 24.11.2011, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

22.11.11р.Справа № 8/5005/15216/2011 За позовом Державного підприємства "Ровенькиантрацит", (м. Ровеньки, Луганська область)

до Державного підприємства "Придніпровська залізниця", (м. Дніпропетровськ)

про стягнення вартості нестачі вантажу у розмірі 465,31 грн.

Суддя Дубінін І.Ю.

Представники:

Від позивача: не зявився

від відповідача: ОСОБА_1 - пров. юрисконсульт (дов. № 488 від 01.01.11р.)

СУТЬ СПОРУ:

Державне підприємство "Ровенькиантрацит" (далі-позивач) звернулося до господарського суду із позовом до Державного підприємства "Придніпровська залізниця" (далі-відповідач) про стягнення вартості нестачі вантажу у розмірі 465,31 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані наступним.

Згідно Контракту № 510-3 gp від 05.05.10р. та специфікацією № 43 від 20.05.11р. позивачем 15.05.11р. по залізничній накладній № 51637098 у на піввагоні № 60924800 на адресу ДП "Бердянський МТП2, м. Бердянськ, вул. Горького 13/7 (станція Бердянськ експорт Придніпровської залізниці) було відвантажено 70000 кг вугілля Антрацит марки АМ та передано до перевезення Державному підприємству "Донецька залізниця". Постачальником даного вантажу також є позивач.

При транспортуванні вагону на станції Чаплине Придніпровської залізниці була перевірена маса вантажу. В результаті перевірки виявлена нестача вугільної продукції у кількості 2000 кг.

По факту виявленої нестачі вугільної продукції складений комерційний акт № АА 039580/262/383 від 17.05.2011р.

Відповідно до Довідки № 989 від 27.10.11р. до комерційного акту № АА 039580/262/383 від 17.05.2011р. ціна однієї тони вугілля марки АМ у вагоні № 60924800 склала 775,51 грн., отже загальна сума нестачі складає 465,30 грн.

Правові наслідки порушення зобов'язання по належному схороненому перевезенню вантажів встановлені ст.ст. 113, 114 Статуту залізниць України, відповідно до яких залізниця несе відповідальність за незбереження прийнятого до перевезення вантажу у розмірі фактично заподіяної шкоди.

Відповідач проти задоволення позовної заяви не погоджується посилаючись на наступне.

У разі навантаження у вагони відкритого типу вантажів, які містять дрібні фракції, відправник повинен вжити заходів, щодо запобігання видуванню або просипанню вантажу під час перевезення, особливо у випадках навантаження вище рівня бортів. Таки заходи розробляються відправником окремо для кожного виду вантажу, (п 6 Правил перевезення вантажів у вагонах відкритого типу).

Крім того, відповідно до параграфу 19 розділу 1 Технічних умов розміщення та закріплення вантажів на відкритому рухомому складі правильність розміщення та закріплення вантажів перевіряє залізниця. Однак Статутом не передбачено відповідальність перевізника за пошкодження вантажу, що перевозиться на відкритому рухомому складі, тільки з тієї підстави, що при завантаженні засобами відправника залізниця перевіряла правильність розміщення та закріплення вантажу.

На підставі вищевикладеного вважаємо, що відповідальність за нестачу вантажу повинна бути покладена на відправника.

Позивач у судове засідання не з'явився витребувані судом документи не надав, але був належним чином повідомлений про час і місце судового засідання поштовим повідомленням № 9470100829710, яке знаходиться в матеріалах справи.

За таких обставин господарський суд вважає, що позивач не скористався своїм правом на участь представника у судовому засіданні.

Статтею 22 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

При цьому, суд вважає достатніми матеріали справи для слухання справи у відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

В порядку ст. 85 ГПК України судом було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши доводи представника позивача, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до контракту № 510-3 gp від 05.05.2010 р. (далі-Контракт) та специфікацією № 43 від 20.05.2011р. позивач 15.05.2011р. по залізничній накладній № 51637098 у напіввагоні № 60924800 на адресу ДП "Бердянський МТП", м. Бердянськ, вул. Горького 13/7 (станція Бердянськ експорт Придніпровської залізниці) було відвантажено 70000 кг вугілля Антрацит марки АМ та передано до перевезення Державному підприємству "Донецька залізниця". Постачальником даного вантажу також є позивач.

Згідно з умовами Контракту та умовами Специфікації при завантаженні спірного вугілля у Бердянський МТП у відповідності до вантажного списку № 2, рахунку-фактури № 274 від 16.08.2011р. до розрахунку за вугілля поставлене у вагоні № 60924800 вантаж прийнятий у кількості 68000 кг (тобто на 2000 кг менше ніж було завантажено позивачем). Даний факт підтверджується Накладною № 51637098, Рахунком-фактурою № 274 від 16.08.2011 року.

При транспортуванні вагону на станції Чаплине Придніпровської залізниці було перевірено маса вантажу. В результаті перевірки виявлена нестача вугільної продукції у кількості 2000 кг, на поверхні вантажу маються виїмки: з права за ходом поїзда над 2, 3 люками довжиною 3,0 м, шириною 1,0 м, глибиною 0,4 м, зліва по ходу потягу над 3, 4 люками довжиною 3,0 м, шириною 1,0м, глибиною 0,4 м, які зафіксовані комерційним актом № АА 039580/262/383 від 17.05.2011 року.

Згідно з комерційним актом № АА 039580/262/383 від 17.05.2011 року складеним на ст. Чаплине Придніпровської залізниці, при контрольному переважуванні на основі акту загальної форми ст. Чаплине Придніпровської залізниці № 2332 від 16.05.2011р., вагону, який прибув по отправці, вказаній на звороті, фактично виявилось брутто - 91800 кг, тара -23800 кг, нетто - 68000 кг, що менш вантажного документу на 2000 кг. На поверхні вантажу маються виїмки: з права за ходом поїзда над 2, 3 люками довжиною 3,0 м, шириною 1,0 м, глибиною 0,4 м, зліва по ходу потягу над 3, 4 люками довжиною 3,0 м, шириною 1,0 м, глибиною 0,4 м. На іншій площі поверхні навантаження рівномірне, нижче бортів на 10-15см. Вантаж марковано вапном, в місцях виїмок маркування відсутнє. Двері люка зачинені, протікання вантажу відсутнє.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 32 Статуту залізниць України Відправник зобов'язаний підготувати вантаж з урахуванням його схоронності під час транспортування і здійснювати навантаження з додержанням Технічних умов.

Згідно з пунктами 5, 6 Правил перевезення вантажів у вагонах відкритого типу, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 542 від 20.08.2001р. встановлено, що у разі навантаження у вагони відкритого типу вантажів, які містять дрібні фракції, відправник повинен вжити заходів щодо запобігання видуванню або просипанню дрібних часток вантажу під час перевезення. Поверхня вантажу у всіх випадках розрівнюється і ущільнюється. З метою забезпечення збереженості всіх вантажів, що перевозяться у вагонах відкритого типу, на їх поверхню відправником наноситься захисне маркування або застосовується покриття плівкою (емульсією) чи інше закріплення верхнього шару вантажу.

Крім того, відповідно до вимог ч. 3 ст. 27 Статуту залізниць України, під час перевезення вантажу, який здувається, відправник зобов'язаний вжити відповідних профілактичних заходів.

Із зазначених у залізничній накладній № 51637098 (графа 1,4) даних вбачається, що Відправником (Позивачем) були застосовані додаткові заходи по збереженню при перевезенні вугілля і вказано : «Вантаж розміщено і закріплено згідно з параграфами пункт 3, 4, 8 гл. І Прил 14 СМГС § 3-5 розділу 2 Технічних умов навантаження і кріплення вантажів правильно» (графа 1). «Поверхня грузу розрівняна та ущільнена скребковим розрівнювачем. Маркування проведено з нанесенням вапна» (графа 4).

Отже Позивачем при відправці вантажу у вагоні № 60924800 були виконані всі вимоги діючого законодавства для забезпечення збереженості вантажу під час перевезення, та Позивач передав Відповідачу для перевезення вугілля в технічно та комерційно справних вагонах при непорушному маркуванні вапном.

Відповідно до ст. 909 Цивільного Кодексу України за договором перевезення вантажу перевізник зобов'язаний доставити довірений йому відправником вантаж до пункту призначення і видати його особі, яка має право на отримання вантажу.

Згідно п. 2 ст. 924 Цивільного Кодексу України перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятого до перевезення вантажу у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.

Статтею 920 Цивільного Кодексу України у разі порушення зобов'язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

Відповідно до ст. 12 Закону України "Про залізничний транспорт" залізниця повинна забезпечувати збереження вантажів на шляху слідування та на залізничних станціях.

Згідно до ст. 23 Закону України "Про залізничний транспорт" передбачено, що перевізники несуть відповідальність за зберігання вантажу з моменту його прийняття і до видачі одержувачу в межах, визначених Статутом залізниць України. Частиною 2 цієї ж статті встановлено, що за незбереження (втрату, нестачу, псування, пошкодження) прийнятого до перевезень вантажу перевізники несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з незалежних від них причин.

За положеннями статті 129 Статуту залізниць України обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами і актами загальної форми, які складають станції залізниць. Комерційний акт складається для засвідчення в тому числі невідповідності маси вантажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах.

По факту виявленої нестачі вугільної продукції складений комерційний акт № АА 039580/262/383 від 17.05.2011р., в якому на підставі акту загальної форми № 2332 від 16.05.11р. станції Чаплино , вагон був поданий на переваження. При переваженні на справних 150 тон. вагових весах станції Чаплино (поверка 03.12.10р.) виявилось: брутто 91800 кг., тара з документа 23 800 кг., нетто 68 000 кг., тобто на 2000 кг. менше ніж було завантажено. В вагоні а поверхні вантажу маються виїмки: з права за ходом поїзда над 2, 3 люками довжиною 3,0 м, шириною 1,0 м, глибиною 0,4 м, зліва по ходу потягу над 3, 4 люками довжиною 3,0 м, шириною 1,0м, глибиною 0,4 м. На іншій площі вагона погрузка рівномірна, нижче бортів 10-15 см. Груз маркерован вапняком, в містах виїмок маркеровки відсутній.

Стаття 110 Статуту передбачає, що залізниця несе відповідальність за збереження вантажу з часу його прийняття до перевезення і до моменту видачі одержувачу.

Відповідно до ст. 113, 127 Статуту залізниця несе матеріальну відповідальність за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятого до перевезення вантажу, багажу, вантажобагажу, а також за прострочення його доставки, якщо не доведе, що втрата, нестача, існування, пошкодження виникли не з її вини.

Відповідно до частини 3 статті 314 Господарського кодексу України за шкоду, заподіяну при перевезенні вантажу, а саме, у разі втрати або недостачі вантажу, перевізник відповідає в розмірі вартості вантажу, який втрачено або якого не вистачає.

Як встановлено матеріалами справи, ціна однієї тони вугілля на момент приймання залізницею вантажу до перевезення згідно із Довідкою № 989 від 27.10.2011р. складає у сумі 775,51 грн. Сума нестачі вугільної продукції у вагоні № 60924800 з урахуванням суми норм одної втрати і граничного розходження визначення маси нетто ( 775,51 грн. х 0,600 т = 465,31 грн.). Отже, загальна сума нестачі складає 465,31 грн.

При викладених обставинах вимогу позивача щодо стягнення нестачі вугільної продукції, у розмірі 465,31 грн. слід визнати обґрунтованою і такою, що підлягає задоволенню.

Викладене є підставою для задоволення позову в повному обсязі. Судові витрати по справі слід покласти на відповідача.

Керуючись статтею 314 Господарського кодексу України, статтями 110, 113, 114, 129 Статуту залізниць України, статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Державного підприємства "Придніпровська залізниця" (49600, м. Дніпропетровськ, пр. Карла Маркса, 108; код ЄДРПОУ 01073828) на користь Державного підприємства "Ровенькиантрацит" (94700, м. Ровеньки, Луганська область, вул. Комуністична, 6; код ЄДРПОУ 32320704) - 465 (чотириста шістдесят п'ять) грн. 31 коп. вартість нестачі вугілля, 102 грн. витрат по сплаті державного мита, 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

СуддяІ.Ю. Дубінін Повне рішення складено 28.11.11р.