Рішення № 19980628, 22.11.2011, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

22.11.11р.Справа № 21/5005/13453/2011 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Карпатські мінеральні води", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕГА", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область

про стягнення 19 875,10 грн. за Дистриб'юторським договором № 11-1 від 14.04.11р.

Суддя Назаренко Н.Г.

Секретар судового засідання Булана Ю.М.

Представники:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не з`явився.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з Відповідача суми боргу у розмірі 17 287.55 грн., пені - 434,82 грн., 3% річних - 84,16 грн., боргу за несплачені кошти по піддонах - 462,00 грн., штрафу за несплачені кошти за товар 1 706,57 грн. за Дистриб`юторським договором № 11-1 від 14.04.11р.про поставку товару.

Представник позивача надав до суду заяву про уточнення позовних вимог (а.с. 82-92), в якій просить стягнути з Відповідача 17 065,70 грн. основного боргу за поставлені Товари, пеню - в розмірі 862,40 грн., основний борг з урахуванням інфляційних за весь період користування безпідставно збереженими коштами в сумі 273 грн.05 коп., 3% річних за весь період користування безпідставно збереженими коштами у розмірі 166 грн. 92 коп., борг за несплачені кошти по піддонах 462 грн., штраф у розмірі 1 706грн. 57 коп. за несплачені кошти за товар.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про місце та час розгляду справи повідомлений належним чином, відзив на позов та документи, витребувані судом не надав.

Згідно з Інформаційним листом Вищого господарського суду України від 13.08.2008р. № 01-8/482 “Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року” відповідно до пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженою наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002р. № 75 (з подальшими змінами), перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті цього примірника проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена.

Дана відмітка, за умови, що її оформлено відповідно до наведених вимог названої Інструкції, є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

Крім того, особи, які беруть участь у розгляді, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (див. Роз’яснення Президії ВАСУ від 18.09.1997р. № 02-5/289 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України”).

За таких обставин, господарський суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на участь представника у судовому засіданні.

На підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України слухання справи з 01.11.11р. відкладено до 22.11.11р..

Статтею 22 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Суд вважає достатніми матеріали справи для слухання справи у відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 22.11.11р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Карпатські мінеральні води" (далі - продавець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "МЕГА" (далі - дистриб'ютор, відповідач) 14.04.2011р. укладено Дистриб'юторський договір №11-1 (далі - договір) разом із додатками до нього (№№ 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7).

Згідно п.п. 2.1., 2.2. договору продавець на постійні основі зобов'язувався у порядку та умовах, визначених даним договором, передати у власність дистриб'ютора товар, дистриб'ютор зобов'язується прийняти та сплатити товар у порядку і на умовах, визначених даним договором.

Товар поставляється власними силами і за рахунок продавця, якщо інше не буде встановлено сторонами далі. Місце поставки: м. Кривий Ріг, вул. Отто Брозовського, 83б, м. Дніпропетровськ, вул. Суворова, 3а. Поставка товару здійснюється відповідно до правил Інкотермс-2000 (п.3.1. договору).

Поставлений по цьому договору товар передається в тарі (европіддони 1200*800 мм) і запакований звичним для нього способом, який забезпечує збереженість товару в умовах закритого складу (при дотриманні дистриб'ютором вимог по збереженню даного виду товару), при його транспортуванні і розвантажувально-навантажувальних роботах (п.3ю4. договору).

Тара поворотна багаторазового використання підлягає поверненню продавцю на протязі трьох місяців з дати поставки товару. Вартість тари (европіддону) вказується в накладних (п.3.5. договору).

Пунктом 3.6. договору передбачено, що у випадку не повернення тари дистриб'ютором у повному або частковому кількості за спливом терміну вказаного в п.3.4. договору, дистриб'ютор зобов'язується оплатити повну або часткову вартість тари вказаній в накладних не пізніше 3-х банківських днів з моменту прострочки повернення тари.

Передача і прийом товару здійснюється відповідно Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товар народного споживання по кількості, затверджена постановою Держарбітража від 15.06.65 р. № П-6, і Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання по якості, затвердженої постановою Держарбітража від 25.04.66 р. № П-7, по накладним на товар уповноваженими представниками сторін (п.4.1. договору).

Відповідно до п. 5.1. договору ціна на товар вказується в накладних продавця, які підписуються сторонами. Ціна на товар вказується на підставі прайс листа продавця, узгодженого раніше з дистриб'ютором. "Узгодженим" сторони розуміють підписані прайс листи уповноваженою особою дистриб'ютора. Прайс лист, узгоджений сторонами, є невід'ємною частиною цього договору (додаток №2) і може бути змінений за погодженням сторін.

Сума договору складається з сум вартості партій товару, проданих продавцем дистриб'ютору на протязі строку дії даного договору (п.5.3. договору).

На виконання умов договору, позивач належним чином передав у власність відповідача товар, що підтверджується:

- видаткова накладна № ЦБ-0000189 від 30.05.2011 року на суму 15 891,84 грн. з ПДВ;

- видаткова накладна № ЦБ-0000246 від 21.06.201 року на суму 17 296,70 грн. з ПДВ.

Таким чином, позивач передав у власність відповідача товар на загальну суму 33 188,54 грн. з ПДВ.

Пунктом 6.1. договору передбачено, що дистриб'ютор зобов'язується, на протязі 14 календарних днів з дня поставки заплатити повну вартість переданого йому товару.

Однак відповідач порушив умови п.6.1. договору та здійснив оплату за товар частково із порушенням строків оплати, у зв'язку з чим, у відповідача перед позивачем виникла заборгованість з оплати товару у розмірі 17 065,70 грн..

З метою урегулювання спору в досудовому порядку, позивач направив відповідачу претензію №11-08/1 від 10.08.2011 р., у якій просить протягом 10-ти днів перерахувати дебіторську заборгованість в сумі 17 527,70 грн..

Відповідач відповіді на претензію не надав, заборгованість до цього часу не погасив.

Згідно ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання виникають, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених господарським кодексом України.

Згідно зі ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

В силу ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.ст. 638, 639 Цивільного кодексу України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Правовідносини, що склалися між сторонами, є правовідносинами поставки, які регулюються нормами законодавства про поставку, в тому числі параграфом 3 глави 54 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі –продажу одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

З огляду на умови Договору щодо строку оплати товару, є таким, що настав.

Доказів сплати основного боргу на час розгляду справи відповідачем суду не надано, у зв'язку з чим позовні вимоги позивача щодо стягнення основного боргу в сумі 17 065,70 грн. обґрунтовані, доведені матеріалами справи, не заперечуються Відповідачем, та підлягають задоволенню.

Кім основного боргу позивач просить стягнути з відповідача індекс інфляції у розмірі 273,05 грн., 3% річних - 166,92 грн., пеню - 862,40 грн., борг за піддони - 462,00 грн., штрафу - 1 706,57 грн.

Відповідно до п.12.1. договору у випадку невиконання або неналежного виконання умов цього договору вина сторона несе повну відповідальність відповідно до діючого законодавства України.

Згідно частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора, зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно Рекомендацій ВСУ від 03.04.97р. № 62-97р. відносно порядку застосування індексів інфляції „при розгляді судових справ при застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць; отже умовно слід рахувати, що сума, яка підлягає стягненню з 1 по15 числа місяця, індексується за цей період, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця.

Враховуючи викладене, та перевіривши розрахунки Позивача за допомогою нормативно-довідкових таблиць системи "Законодавство", судом встановлено, що до стягнення підлягають інфляційні втрати з урахуванням індексу інфляції за період з липня 2011р. по жовтень 2011р. включно становить 273,05 грн. 3% річних за період прострочення платежу з 05.07.2011р. по 31.10.2011р. складає 166,92 грн.

Відповідно до частини першої статті 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.          

Згідно з ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов’язання (основного зобов’язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Під неустойкою (штрафом, пенею), відповідно до статті 549 цього Кодексу, розуміється грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно п.12.2 договору за порушення строку оплати, передбаченого п.п.6.1., 6.2. даного договору, дистриб'ютор виплачує продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючого на період, за який сплачується пеня, від суми поставленого, але не сплаченого у встановлений строк товар, за кожний день порушення такого зобов'язання.

Перевіривши розрахунки позивача за допомогою нормативно-довідкових таблиць системи "Законодавство", судом встановлено, що пеня з 05.07.2011р. по 31.10.2011р. включно становить 862,40 грн.

Відповідно до п. 12.4. договору, у випадку якщо дистриб'ютор прострочив строки сплати за товар більше ніж 30 календарних днів, він сплачує продавцю штраф в розмірі 5% кожного місяця від суми заборгованості. Сплата дистриб'ютором штрафу не звільняє його від сплати інших штрафних санкцій по договору, в тому випадку передбачених п.п. 12.2., 12.3. договору.

Згідно розрахунку позивача, сума штрафу, що підлягає до стягнення склала 1 706,57 грн.

Як зазначається у вище зазначених накладних та відповідно до п.п.3.5., 3.6. договору відповідач станом на 02.09.2011 року зобов'язаний сплатити 462,00 грн. за піддони.

Станом на час розгляду справи відповідачем доказів сплати за піддони не надано.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статтею 43 ГПК України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи вище викладене, в цій частині вимоги позивача обґрунтовані, доведені матеріалами справи та підлягають задоволенню індекс інфляції у розмірі 273,05 грн., 3% річних - 166,92 грн., пеню - 862,40 грн., борг за піддони - 462,00 грн., штрафу - 1 706,57 грн.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 1, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85, 87, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженої відповідальності "МЕГА" (50086, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, просп. Гагаріна, буд. 55; ідентифікаційний код ЄДРПОУ 20231291) на користь Товариства з обмеженої відповідальності "Торговий дім "Карпатські мінеральні води" (01011, м Київ, вул. О. Копиленка, буд. 3, кв. 7; ідентифікаційний код ЄДРПОУ 35633685) основний борг у розмірі 17 065,70 грн. (сімнадцять тисяч шістдесят п'ять грн. 70 коп.), індекс інфляції у розмірі 273,05 грн. (двісті сімдесят три грн. 05 коп.), 3% річних у розмірі 166,92 грн. (сто шістдесят шість грн. 92 коп.), пеню у розмірі 862,40 грн. (вісімсот шістдесят дві грн. 40 коп.), борг за піддони у розмірі 462,00 грн. (чотириста шістдесят дві грн. 00 коп.), штрафу у розмірі 1 706,57 грн. (одна тисяча сімсот шість грн. 57 коп.), державне мито у розмірі 205,37 грн. (двісті п'ять грн. 37 коп.), витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236,00 грн. (двісті тридцять шість грн. 00 коп.), про що видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

СуддяН.Г. Назаренко