Рішення № 19980586, 22.11.2011, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

22.11.11р.Справа № 15/5005/13945/2011 За позовом Приватного підприємства "Ріо Дніпро", м. Дніпропетровськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю торгівельно-промислової групи "Рейнфорд", м.Дніпропетровськ

про стягнення 57 627,91 грн.

Суддя Петренко Н.Е.

секретар судового засідання Гурський В.С.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1, представник за довіреністю № б/н від 22.11.11р.; ОСОБА_2,

представник за довіреністю № б/н від 22.11.2011р.

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Приватне підприємство "Ріо Дніпро" (далі-позивач) звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю торгівельно-промислова група "Рейнфорд" (ділі-відповідач), про стягнення 57 627,91 грн.

Сума позову складається з наступних сум:

- 57 235,81 грн. - сума основного боргу;

- 334,86 грн. - 3% річних;

- 57,24 грн. - інфляційні витрати.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем умов договору про переведення боргу № ТД-В/ДР 3039 від 14.04.11р., в частині своєчасного розрахунку.

Ухвалою господарського суду від 19.10.11р. порушено провадження у справі, прийнято позовну заяву до розгляду, справу призначено до розгляду в засіданні на 22.11.11р., зобов'язано до засідання подати:

- позивачу: докази в обґрунтування позову; всі оригінали первинних документів на підставі яких виник спір (для огляду в судове засідання);

- відповідачу: відзив на позов; докази в обґрунтування відзиву; контррозрахунок суми позову; документи, що посвідчують правовий статус виробничої або структурної одиниці: статус (положення), довідку про включення до ЄДРПОУ, свідоцтво про державну реєстрацію (оригінали для огляду та належним чином засвідчені копії у справу); докази сплати боргу.

Явку в судове засідання повноважних представників учасників судового процесу визнано обовязковою.

22.11.11р. у судове засідання повноважний представник відповідача не з'явився, відзив на позов та витребувані документи до суду не надав. Жодних пояснень щодо причини неявки або інших клопотань до господарського суду не надходило. Про день, час та місце розгляду справи відповідач повідомлений належним чином, що підтверджує повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.30).

Таким чином, господарський суд приходить до висновку про те, що повноважний представник відповідача у судове засідання не з'явився та не надав витребувані судом документи без поважних причин, у зв'язку з чим суд вважає за можливе розглянути справу у даному судовому засіданні без участі повноважного представника відповідача за наявними в ній матеріалами.

В свою чергу, повноважні представники позивача заявлені позовні вимоги підтримали та просили суд задовольнити їх у повному обсязі.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення, згідно зі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані докази, заслухавши представників позивача, господарський суд -

ВСТАНОВИВ:

14.04.2011 року між позивачем, Товариством з обмеженою відповідальністю "Вавілон" (далі-первісний боржник) та відповідачем було укладено договір про переведення боргу № ТД-В/ДР 3039 (далі - Договір), відповідно до умов п.1 якого, цим договором регулюються відносини, пов'язані із заміною зобов'язаної сторони (первісного боржника) у зобов'язанні, що виникає із договору поставки № В-50200 від 01.04.2009р., укладеного між первісним боржником та позивачем (далі-основний договір).

Згідно п.2. Договору, первісний боржник переводить на відповідача грошове зобов'язання, яке існує у первісного боржника, перед позивачем у розмірі 108 685,81 грн., що підтверджується актом звіряння взаєморозрахунків, підписаний між позивачем та первісним боржником станом на 01.03.2011р., який є невід'ємною складовою частиною даного Договору. Новий боржник зобов'язаний сплатити зазначену суму позивачу на умовах визначених в додатковій угоді до цього Договору, яка укладається між відповідачем та позивачем.

Як зазначено у п. 3 Договору, позивач не заперечує проти заміни первісного боржника відповідачем в основному договорі і підписуючи з свого боку цей Договір, дає свою згоду на відповідне переведення боргу в порядку та на умовах, визначених цим Договором.

Пунктом 4 Договору передбачено, що відповідач має право висунути проти вимоги позивача всі заперечення, що ґрунтуються на відносинах між позивачем та первісним боржником за основним договором.

Цей Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та його скріплення печатками сторін (п.7 Договору).

Після набрання чинності цим Договором всі попередні переговори за ним, листування, попередні договори, протоколи про наміри та будь-які інші усні або письмові домовленості сторін з питань, що так чи інакше стосуються цього Договору, втрачають юридичну силу, але можуть братися до уваги при тлумаченні умов цього Договору (п. 9 Договору).

14.04.2011р. між позивачем та відповідачем була укладена Додаткова угода № 1 до Договору про переведення боргу № ТД-В/ДР 3039 (далі - Додаткова угода), відповідно до п.1 якої, сторони узгодили, що відповідач здійснюватиме оплати по основному договору, у розмірі 108 685,81 грн., в наступному порядку до 30-го числа кожного поточного місяця платежами:

- у травні 2011року у розмірі 31 560,00 грн.

- у червні 2011 року у розмірі 31 560,00 грн.;

- у липні 2011 року у розмірі 31 560,00 грн.;

- у серпні 2011 року у розмірі 14 005,81 грн.;

Згідно п.2 Додаткової угоди, інші умови Договору залишаються не змінними.

Відповідно до п.3 Додаткової угоди, ця Додаткова угода набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін.

Згідно п.4 Додаткової угоди, ця Додаткова угода складена у двох оригінальних примірниках, по одному для кожної з сторін, та є невід'ємною складовою частиною Договору № ТД-В/ДР 3039 від 14.04.11р.

Як зазначає позивач, в порушення норм діючого законодавства та умов Договору, відповідачем частково було здійснено погашення грошової заборгованості, а саме на загальну суму 51 450,08 грн. Таким чином, позивач зазначає про те, що станом на 11.10.2011р. сума основного боргу відповідача перед позивачем складає 57 235,81 грн.

Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, позивачем були нараховані до сплати відповідачу інфляційні витрати у розмірі 57,24 грн. та 3% річних у розмірі 334,86 грн.

Таким чином, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 57235,81грн., інфляційні витрати у розмірі 57,24 грн., 3% річних у розмірі 334,86 грн., всього 57 627,91 грн.

Доказів виконання зобов'язання по даному Договору на момент розгляду спору відповідач до господарського суду не надав.

При викладених обставинах, суд прийшов до висновку, що вимоги позивача підлягають задоволенню частково.

Приймаючи рішення господарський суд виходив із наступного.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (ст. 174 Господарського кодексу України).

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України).

Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Статтею 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Викладене є підставою для задоволення позову в частині стягнення заборгованості у розмірі 57 235,81 грн.

Статтею 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання.

Згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі вищевказаної норми закону, позивачем були нараховані 3% річних у розмірі 334,86 грн. та інфляційні витрати у розмірі 57,24 грн.

Розрахунок 3% річних господарським судом перевірено та визнано таким, який відповідає чинному законодавству та підлягає задоволенню у повному обсязі.

При перевірці інфляційних витрат судом встановлено, що розрахунок зроблено невірно.

Після перерахунку відповідно до вимог чинного законодавства України сума інфляційних витрат складає 14,01 грн.

При викладених обставинах вимога позивача щодо стягнення інфляційних витрат підлягає задоволенню частково, а саме у розмірі 14,01 грн.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню частково: стягненню підлягає заборгованість у розмірі 57 235,81 грн., інфляційні витрати у розмірі 14,01 грн. та 3% річних у розмірі 334,86 грн. грн., в решті позовних вимог слід відмовити.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 509, 525, 526, 530, 599, 610, 612, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 174, 193, 218 Господарського кодексу України, ст. ст. 4, 32-34, 43-45, 49, 75, 82-85, 115-118 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельно - промислова група "Рейнфорд" (49030, м. Дніпропетровськ, вул. Чкалова, буд. 12; ЄДРПОУ 33972597) на користь Приватного підприємства "Ріо Дніпро" (49006, м. Дніпропетровськ, вул. Виноградова, 8/2А, ЄДРПОУ 36366590; р/р № 26004001302206 в ПАТ "Акта банк" у м. Дніпропетровську, МФО 307394) суму основного боргу у розмірі 57 235,81 грн. (п'ятдесят сім тисяч двісті тридцять п'ять грн. 81 коп.), 3% річних у розмірі 334,86 грн. (триста тридцять чотири грн. 86 коп.), інфляційні витрати у розмірі 14,01 грн. (чотирнадцять грн. 01 коп.), витрати по сплаті державного мита у розмірі 575,85 грн. (п'ятсот сімдесят п'ять грн. 85 коп.), витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 235,82 грн. (двісті тридцять п'ять грн. 82 коп.).

В решті позовних вимог відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

СуддяН.Е. Петренко Повне рішення складено 24.11.11р.