Рішення № 19980465, 22.11.2011, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

15.11.11р.Справа № 25/5005/11360/2011 За позовом Державної екологічної інспекції в Дніпропетровській області,

м. Дніпропетровськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Палм Девелоперс", м. Дніпропетровськ

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Підприємство "Автоспецекскавація №2", м. Дніпропетровськ

про стягнення 1 047 923,71 грн.

Суддя Чередко А.Є.

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача: ОСОБА_1 дов. № 96 від 24.06.2011р.

Від відповідача: ОСОБА_2 дов. № 369 від 21.09.2011р.; дир. Заславський Д. наказ № 72-ЛС від 15.08.2011р.

Від третьої особи: ОСОБА_3 дов. б/н від 06.06.2011р., ОСОБА_4 дов. б/н від 01.01.2011р.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач звернувся до господарського суду з позовом до відповідача про стягнення з останнього збитків, заподіяних державі внаслідок засмічення земельної ділянки у розмірі 1 047 923,71 грн. на користь держави (найменування установи банку: ГУДКУ у Дніпропетровській області, МФО банку 805012, код ЄДРПОУ 23928791, кбкд 24062100; розрахунковий рахунок 33118331700002).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що під час проведення позапланової перевірки на ТОВ «Палм Девелоперс»було виявлено засмічення шлаковою підсипкою земель вздовж огорожі, а також на самовільно збудованих під'їзних шляхах на об'єкті будівництва котеджного містечка «Сади Вікторії», розташованого на території Ювілейної селищної ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області на загальній площі 31 011,00 м2, що є порушенням ст.ст. 20, 55, 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»та ст.ст. 1, 17, 32 Закону України «Про відходи», згідно яких відповідач зобовязаний відшкодувати заподіяні збитки у розмірі 1 047 923,71 грн., які розраховані позивачем відповідно до Методики визначення розміру шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, затвердженої наказом Мінприроди України 04.04.2007 року за № 149.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 22.09.2011р. залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Підприємство "Автоспецекскавація №2".

01.11.2011р. позивачем подано до суду заяву про зміну розміру позовних вимог (зменшення розміру позовних вимог), згідно з якою просить суд стягнути з відповідача збиткі, заподіяні державі внаслідок засмічення земельної ділянки у розмірі 612 209,66 грн. на користь держави (найменування установи банку: ГУДКУ у Дніпропетровській області, МФО банку 805012, код ЄДРПОУ 23928791, кбкд 24062100; розрахунковий рахунок 33118331700002).

Отже, судом розглядаються позовні вимоги позивача в редакції заяви про зменшення позовних вимог, поданої 01.11.2011р.

Відповідач проти позову заперечує з тих підстав, що позивачем розраховано розмір збитків всупереч вимогам 3.4., 3.5. Методики визначення розміру шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, затвердженої наказом Мінприроди України 04.04.2007 року за № 149 та фактичним обставинам справи щодо площі засміченої земельної ділянки. Також, позивачем не встановлений фактичний власник засміченої земельної ділянки, зокрема тій ділянці на якій розташована дорога та не встановлена особа, яка здійснила засмічення ділянки та має відшкодовувати заподіяну шкоду.

Третя особа, також заперечує проти задоволення позову та зазначає, що нею як підрядником за замовленням та з дозволу відповідача здійснювалося лише влаштування підїзної дороги до обєкту будівництва. Для влаштування дороги використовувалась щебнево-пісчана суміш з доменних та сталеплавильних шлаків, яка не є сміттям, відповідає вимогам санітарного законодавства та застосовується у будівництві як будівельний матеріал, який є малонебезпечним.

Третя особа вказує, що позивач в обґрунтування позовних вимог безпідставно посилається на ст.ст. 20, 55, 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»та ст.ст. 1, 17, 32 Закону України «Про відходи», оскільки наведені норми не є підставою для застосування відповідальності за порушення природоохоронного законодавства у вигляді збитків. Не доведено позивачем і належними доказами порушення відповідачем природоохоронного законодавства та заподіяння цим державі збитків.

Під час здійснення розрахунку збитків позивачем не дотримано вимог Методики визначення розміру шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, затвердженої наказом Мінприроди України 04.04.2007 року за № 149 щодо порядку визначення площі земельної ділянки та нормативно-грошовою оцінки земельної ділянки.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та третьої особи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Державною екологічною інспекцією в Дніпропетровській області (Позивач) в період з 07.02. по 11.02.2011 року на підставі вимоги прокуратури Дніпропетровської області № 06/1-103 вих. 11 від 04.02.2011 року, наказу № 154-П від 07.02.2011 року та направлення на проведення позапланової перевірки № 4-892-14-3 від 07.02.2011 року було проведено позапланову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства ТОВ «Палм Девелоперс»(Відповідач) під час користування земельною ділянкою на території Ювілейної селищної ради.

За наслідками проведеної перевірки Позивачем складено Акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства України від 07.02.2011р.- 11.02.2011р., в якому зазначено, що проведена перевірка дотримання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища контролю нормативів ГДК грунтів для визначення забруднення земельної ділянки шлаком на території Ювілейної селищної ради, за межами населеного пункту під час проведення будівельних робот котеджного містечка «Сади Вікторії»та будівництва дороги, що веде до котеджного містечка. Користувачем земельної ділянки є ТОВ «Палм Девелоперс».

Також, як вбачається з зазначеного Акту, представниками Позивача при перевірці проведено відбір проб грунтів та шлаку (відходу для визначення класу небезпеки), вимірювання площі земельної ділянки та товщини шару відходів. Однак площа земельної ділянки та товщина шару відходів в Акті не зазначена. Порушень вимог природоохоронного законодавства Актом, також не встановлено.

В подальшому у лютому 2011р. Позивачем складено розрахунок розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі в результаті засмічення шлаковою підсипкою земель вздовж огорожі, а також на самовільно збудованих під'їзних шляхах на об'єкті будівництва котеджного містечка «Сади Вікторії», розташованого на території Ювілейної селищної ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області, який підписано заступником начальника інспекції.

Згідно з вказаним розрахунком, під час проведення Позивачем перевірки виявлено засмічення шлаковою підсипкою земель вздовж огорожі, а також на самовільно збудованих під'їзних шляхах на об'єкті будівництва котеджного містечка «Сади Вікторії», розташованого на території Ювілейної селищної ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області на загальній площі 31 011,00 м2 (згідно технічної документації щодо кадастрової зйомки). Середня товщина шару відходів (шлак) складає 0,2 м. Обсяг відходів (шлаку) складає 6202,2 м3.

В результаті аналізу та розрахунку класу небезпечності невідомого відходу (шлаку), проведеного відділом інструментально-лабораторного контролю Позивача (протокол № 03-02-11 від 14.02.2011р.) встановлено, що невідомий відхід (шлак) відноситься до четвертого класу небезпечності та являється малонебезпечним.

Розрахунок збитків проведено відповідно до Методики визначення розміру шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, затвердженої наказом Мінприроди України 04.04.2007 року за № 149, згідно з якою розмір збитків склав 1047923,71грн.

Позивачем, також додана до матеріалів справи технічна документація щодо кадастрової зйомки з визначенням площ на яких проведено зняття родючого шару грунту та засмічених шлаковою підсипкою земель вздовж огорожі, а також на самовільно збудованих під'їзних шляхах на об'єкті будівництва котеджного містечка «Сади Вікторії», розташованого на території Ювілейної селищної ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області, яка складена у лютому 2011р. Державним підприємством „Дніпропетровський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою” та використовувалася Позивачем при здійсненні розрахунку збитків.

Згідно з цією технічною документацією площа земельної ділянки, засміченою шлаковою підсипкою земель вздовж огорожі складає 1,7370га., а площа земельної ділянки під самовільно збудованими під'їзними шляхами (дорога насипна) складає 1,3641га.

Після порушення провадження у справі на підставі листа прокуратури Дніпропетровської області № 227/11 від 27.09.2011 року, постанови про призначення позапланової перевірки від 12.09.2011 року та витягу з технічної документації щодо кадастрової зйомки Позивачем проведено повторний розрахунок розміру шкоди, заподіяних державі внаслідок засмічення шлаком на земельних ділянках загальними площами 1,3110га. та 0,5007га., розташованих на території Ювілейної селищної ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області, розмір якої на цей раз склав 612 209,66 грн.

При цьому Позивачем у жовтні 2011р. складено два розрахунки розмірів відшкодування збитків. Один щодо засмічення шлаком земельної ділянки площею 0,5007га., згідно з яким середня товщина шару відходів (шлак) складає 0,2 м., обсяг відходів (шлаку) складає 1001,4 м3., а розмір збитків складає 169196,54грн. Другий щодо засмічення шлаком земельної ділянки площею 1,3110га. під розміщення дороги, згідно з яким середня товщина шару відходів (шлак) складає 0,2 м., обсяг відходів (шлаку) складає 2622,0 м3., а розмір збитків складає 443 013,12грн.

При складені вищенаведених розрахунків Позивачем використовувалися інша, ніж у лютому 2011р., технічна документація щодо кадастрової зйомки з визначенням площ на яких проведено зняття родючого шару грунту та засмічених шлаковою підсипкою земель вздовж огорожі, а також на самовільно збудованих під'їзних шляхах на об'єкті будівництва котеджного містечка «Сади Вікторії», розташованого на території Ювілейної селищної ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області, яка складена у 2011р. Державним підприємством „Дніпропетровський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою”.

Згідно з цією технічною документацією площа земельної ділянки, засміченою шлаковою підсипкою земель вздовж огорожі складає 0,5007га., а площа земельної ділянки під самовільно збудованими під'їзними шляхами (дорога насипна) складає 1,3110га.

Отже, саме на розрахунки розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі в результаті засмічення шлаковою підсипкою земель вздовж огорожі, а також на самовільно збудованих під'їзних шляхах на об'єкті будівництва котеджного містечка «Сади Вікторії», розташованого на території Ювілейної селищної ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області, складених у жовтні 2011р., посилається Позивач в обґрунтування позовних вимог про стягнення з Відповідача збитків у розмірі 612 209,66 грн., предявлених Позивачем як органом, що має право здійснювати державний контроль в сфері дотримання вимог природоохоронного законодавства.

З матеріалів справи, також вбачається, що будівництво котеджного містечка «Сади Вікторії»здійснюється на замовлення Відповідача, на земельній ділянці, що знаходиться в користуванні останнього, але за відсутності проектно-дозвільної документації.

Так, зокрема 20.10.2010р. між Відповідачем (замовник) та Третьою особою (підрядник) було укладено договір будівельного підряду № 20/10-10, згідно з п. 2.1., якого замовник доручає, а підрядник приймає на себе зобовязання виконати роботи з влаштування тимчасової підїздної дороги з доменного шлаку.

Відповідно до п. 29 Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затверджених постановою КМ України № 668 від 01.08.2005р., п. 4.2.1. та п.4.2.4. договору будівельного підряду № 20/10-10 від 20.10.2010р. замовник зобов'язаний надати підряднику будівельний майданчик (фронт робіт), передати дозвільну та іншу документацію відповідно до договору підряду.

Згідно з Порядком надання дозволу на виконання підготовчих робот, затверджених постановою КМ України № 1104 від 30.09.2009р., подання документів до інспекцій держархбудконтролю для одержання дозволу на виконання підготовчих робіт здійснюється замовником будівництва.

Також п.п. 7.1 цього ж договору визначено, що змовник встановлює самостійно та на свій власний розсуд режим контролю за якістю робіт матеріалів, які використовуються Підрядником.

Відповідно до вищенаведених нормативних документів та договору будівельного підряду № 20/10-10 від 20.10.2010р., замовник (Відповідач) надав Третй особі власний дозвіл на проведення робіт, після чого прийняв роботи та підписав акти виконаних робіт без зауважень.

Отже, Третьою особою здійснювалося на обєкті будівництва лише влаштування тимчасової підїздної дороги, а відповідальність за наявність необхідних дозвільних документів для здійснення будівельних робот на обєкті будівництва несе замовник (Відповідач).

Виходячи з умов п. 2.1 договору будівельного підряду № 20/10-10 від 20.10.2010р., сторонами визначено будівельний матеріал для влаштування тимчасової під'їзної дороги, а саме щебнево-пісчану суміш з доменних та сталеплавильних шлаків.

Для влаштування тимчасової під'їзної дороги Третьою особою проводилась поставка щебнево-пісчаної суміші з доменних та сталеплавильних шлаків з ВАТ «ДМЗ ім. Петровського»про що свідчить наданий договір купівлі-продажу № 101ш від 22.10.2010р.

Третьою особою, також надано дозвіл головного санітарного лікаря Ленінського СЕС м. Дніпропетровська на поставку сировини та будівельних матеріалів, обов'язкового радіаційного контролю (ОРК) відповідно до державних будівельних норм (ДБН В. 1.4-2-01-97) від 08.07.2010р., картку аналізів сировинних матеріалів заводу ВАТ «ДМЗ ім. Петровського», висновок санітарно-епідеміологічної експертизи Міністерства охорони здоров'я України від 25.12.2009р. № 05.00.02-04, згідно з якими щебнево-пісчана суміші з доменних та сталеплавильних шлаків згідно з ДСТУ БВ 2.7.-35-95. виробництва ВАТ «ДМЗ ім.Петровського» відповідає вимогам діючого санітарного законодавства України, має 4 клас небезпеки (є малонебезпечним) та може використовуватися у будівництві.

Також, відповідно до ДСТУ-Б.В.2-7-35-95 визначена область застосування шлаку як будівельного матеріалу, а згідно з ГОСТ 3344-83, ДБН В.1.4.01-97 шлак застосовується в дорожньому будівництві, як будівельний матеріал.

Позивачем не наведено вимог чинного законодавства України, які б встановлювали дозвільний порядок поводження з доменним шлаком 4 класу небезпеки, не можливість його використання у будівництві в якості вторинної сировини та порушення внаслідок цього природоохоронного законодавства України.

Згідно з ч. 2, 3 ст. 16 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», державне управління в галузі охорони навколишнього природного середовища здійснюють Кабінет Міністрів України, Рада міністрів Автономної Республіки Крим і уповноважені нею органи, Ради та їх виконавчі і розпорядчі органи, а також спеціально уповноважені на те державні органи по охороні навколишнього природного середовища і використанню природних ресурсів та інші державні органи відповідно до законодавства України. Спеціально уповноваженими державними органами управління в галузі охорони навколишнього природного середовища і використання природних ресурсів у республіці є спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів, його органи на місцях та інші державні органи, до компетенції яких законодавством України та Автономної Республіки Крим віднесено здійснення зазначених функцій.

Відповідно до п.п. б), з), ч. 1 ст. 20 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», до компетенції спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів і його органів на місцях належать: б) державний контроль за використанням і охороною земель, надр, поверхневих і підземних вод, атмосферного повітря, лісів та іншої рослинності, тваринного світу, морського середовища та природних ресурсів територіальних вод, континентального шельфу і виключної (морської) економічної зони республіки, дотриманням заходів біологічної і генетичної безпеки щодо біологічних об'єктів навколишнього природного середовища при створенні, дослідженні та практичному використанні генетично модифікованих організмів у відкритій системі, а також за додержанням норм екологічної безпеки; з) подання позовів про відшкодування збитків і втрат, заподіяних в результаті порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Згідно з п.п. 1, 2 «Положення про Державну екологічну інспекцію в Дніпропетровській області», затвердженого Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 19.02.2007 № 55, Державна екологічна інспекція в Дніпропетровській області є спеціальним підрозділом Мінприроди, яка в межах своїх повноважень забезпечує реалізацію державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, зокрема здійснює державний контроль за додержанням вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища на території Дніпропетровській області.

Відповідно до ст. 55 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», суб'єкти права власності на відходи повинні вживати ефективних заходів для зменшення обсягів утворення відходів, а також для їх утилізації, знешкодження або розміщення.

Розміщення відходів дозволяється лише за наявності спеціального дозволу на визначених місцевими радами територіях у межах установлених лімітів з додержанням санітарних і екологічних норм способом, що забезпечує можливість їх подальшого використання як вторинної сировини і безпеку для навколишнього природного середовища та здоров'я людей.

Перелік дій осіб, які тягнуть за собою відповідальність за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, встановлений ч. 2 ст. 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища».

Між тим, Позивачем не зазначено у позові, які саме порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, визначені ч. 2 ст. 68 вищенаведеного Закону допущені Відповідачем. Наведена норма, також не відносить до порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища засмічення земельних ділянок.

Не є порушенням природоохоронного законодавства і використання відходу шлаку у будівництві в розумінні ст. 55 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», оскільки зазначеною нормою передбачені лише загальні засади поводження з відходами їх виробником та порядок їх безпечного розміщення, чого у даному випадку не було, так як шлак використовувався Відповідачем як будівельний матеріал (вторинна сировина), що не заборонено чинним законодавством України.

Так, згідно з ст. 1 Закону України «Про відходи», відходи - будь-які речовини, матеріали і предмети, що утворилися у процесі виробництва чи споживання, а також товари (продукція), що повністю або частково втратили свої споживчі властивості і не мають подальшого використання за місцем їх утворення чи виявлення і від яких їх власник позбувається, має намір або повинен позбутися шляхом утилізації чи видалення; розміщення відходів - зберігання та захоронення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи об'єктах; утилізація відходів-використання відходів як вторинних матеріальних чи енергетичних ресурсів; відходи як вторинна сировина - відходи, для утилізації та переробки яких в Україні існують відповідні технології та виробничо-технологічні і/або економічні передумови. Статтєю 32 Закону України «Про відходи», на яку посилається Позивач в обґрунтування позовних вимог встановлено перелік дій, які забороняється вчиняти з метою обмеження та запобігання негативному впливу відходів на навколишнє природне середовище та здоров'я людини, до яких не віднесено використання відходів як вторинної сировини у будівництві. Згідно з пп. а) ч. 1 ст. 42 Закону України «Про відходи», особи, винні в порушенні законодавства про відходи, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільну чи кримінальну відповідальність за порушення встановленого порядку поводження з відходами, що призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища, прямого чи опосередкованого шкідливого впливу на здоров'я людини та економічних збитків.

Між тим, як вже зазначалось судом, Позивачем не наведено норм чинного законодавства України про охорону навколишнього природного середовища, або про відходи, які б визначали використання Відповідачем у будівництві відходу як вторинної сировини, забрудненням навколишнього природного середовища. При цьому, суд враховує, що будь-яке будівництво є неможливим без тимчасового забруднення, засмічення відповідної земельної ділянки.

Отже, як вбачається з матеріалів справи, шлак для влаштування під'їздної дороги та підсипки земель вздовж огорожі на об'єкті будівництва використовувався як будівельний матеріал, а не відхід, який було безпідставно залишено, чим засмічено земельну ділянку.

Та ж обставина, що Відповідач не мав дозвільної документації на проведення будівельних робіт є підставою для застосування до нього відповідальності за порушення містобудівного законодавства, а не природоохоронного.

Відповідно ж до ст. 17 Закону України «Про відходи», суб'єкти господарської діяльності у сфері поводження з відходами зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну навколишньому природному середовищу, здоров'ю та майну громадян, підприємствам, установам та організаціям внаслідок порушення встановлених правил поводження з відходами, відповідно до законодавства України.

Підприємства, установи, організації та громадяни України, а також іноземні юридичні і фізичні особи та особи без громадянства зобов'язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про відходи, в порядку і розмірах, встановлених законодавством України (ст. 43 Закону України «Про відходи»).

Згідно з ч. 4 ст. 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

Вищенаведеним нормами чинного законодавства України не встановлено, що таку шкоду порушники мають відшкодувати безпосередньо державі та за позовами спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів. Навпаки наведеними нормами встановлено, що шкода стягується у загальному порядку, встановленому законодавством України.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 ЦК України, положення цього Кодексу застосовуються до врегулювання відносин, які виникають у сферах використання природних ресурсів та охорони довкілля, а також до трудових та сімейних відносин, якщо вони не врегульовані іншими актами законодавства.

За ч. 1, 2 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Отже, підставою цивільно-правової відповідальності за заподіяння шкоди є правопорушення, яке включає у якості складових елементів: шкоду, протиправність поведінки особи, яка заподіяла шкоду, причинний звязок між ними, а також вину особи, що заподіяла шкоду.

Терміном “шкода” позначаються наслідки правопорушення, які виражаються у зменшенні майнової сфери потерпілого у результаті порушення належного йому права або блага. Протиправною поведінкою (дією або бездіяльністю) є будь-яка поведінка, яка суперечить правовим нормам. Причинний звязок це відповідний обєктивно існуючий звязок між явищами, при якому одне явище, яке передує, при відповідних умовах породжує, викликає інше явище наступне. Відповідальність за заподіяну протиправною поведінкою шкоду виникає при наявності вини особи, що заподіяла шкоду.

Між тим, враховуючи вищенаведені обставини щодо не визначення Позивачем у позові та в Акті перевірки від 07.02.2011р. 11.02.2011р. порушення Відповідачем певних вимог природоохоронного законодавства, у діях Відповідача з використання у будівництві шлаку не вбачається протиправної поведінки та відповідного причинного звязку з заподіянням шкоди.

Також, з огляду на обставини справи, не вбачає суд і наявності самої шкоди, оскільки Позивачем не зазначено, якій саме особі заподіяно шкоду, або в особі, якого саме органу державі заподіяно таку шкоду. При цьому, суд враховує, що якщо вважати використання в будівництві відходу (шлаку) засміченням земельної ділянки, то Позивачем не наведено, якій саме особі належить на праві власності або користування земельні ділянки, на яких встановлено знаходження шлаку (підсипка вздовж огорожі та дорога), яка і має право на відшкодування заподіяної шкоди.

Так, право Позивача на предявлення позовів про відшкодування збитків заподіяних в результаті порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища встановлено п. з) ч. 1 ст. 20 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища».

Однак, як зазначалося вище, зазначений Закон не відносить засмічення земельних ділянок до порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища (ч. 2 ст. 68), а Закон України „Про відходи” (ст. 23), ст.ст. 90, 152, 156, 188 ЗК України, Закон України “Про державний контроль за використанням та охороною земель” (ст. 7) не відносить до компетенції Позивача предявлення в інтересах держави позовів про стягнення на користь держави збитків, внаслідок порушення законодавства у сфері охорони земель.

З аналізу вищенаведених норм чинного законодавства вбачається, що право на предявлення позовів про відшкодування збитків завданих внаслідок порушення законодавства саме у сфері охорони земель належать власникам або землекористувачам земельних ділянок, а не спеціально уповноваженому центральному органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів, до компетенції якого у даному випадку віднесені лише функції контролю.

Не передбачено права Позивача і на звернення з позовом до суду про стягнення збитків, заподіяних державі і Методикою визначення розміру шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, затвердженої наказом Мінприроди України 04.04.2007 року за № 149 (далі Методика), якою встановлені повноваження Позивача лише щодо проведення розрахунку розміру шкоди.

Окрім цього, Позивачем здійснено розрахунок шкоди в порядку встановленому Методикою, яка не підлягає застосуванню у даному випадку.

Так, згідно з п. 1.3. Методики, вона застосовується під час встановлення розмірів шкоди від забруднення (засмічення) земель будь-якого цільового призначення, що сталося внаслідок несанкціонованих (непередбачених проектами, дозволами) скидів (викидів) речовин, сполук і матеріалів, внаслідок порушення норм екологічної безпеки у разі зберігання, транспортування та проведення вантажно-розвантажувальних робіт, використання пестицидів і агрохімікатів, токсичних речовин, виробничих і побутових відходів; самовільного розміщення промислових, побутових та інших відходів.

Відповідачем же не здійснювалося несанкціонованого скиду речовин, сполук і матеріалів, використання виробничих і побутових відходів та їх самовільного розміщення. Як вже зазначалось Відповідачем під час будівництва був використаний шлак, як вторинна сировина та будівельний матеріал, тобто не здійснювалось операцій з відходами у розумінні Закону України «Про відходи».

До того-ж, суд враховує, що Позивачем проведено розрахунок розміру шкоди без дотримання усіх вимог зазначеної Методики.

Згідно з п. 3.3 Методики, факти забруднення (засмічення) земель встановлюються уповноваженими особами, які здійснюють державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства шляхом оформлення актів перевірок, протоколів про адміністративне правопорушення та інших матеріалів, що підтверджують факт забруднення та засмічення земель.

За п. 3.5. Методики, при виявленні засмічення визначаються на місці обсяги засмічення відходами та інші показники, які необхідні для визначення розмірів шкоди.

Об'єм відходів (куб.м), що спричинили засмічення, встановлюють за об'ємними характеристиками цього засмічення через добуток площі засмічення земельної ділянки та товщини шару цих відходів. Товщину шару відходів ділянки визначають вимірюванням.

Відповідно до п.п. 4.1., 5.1. Методики, розміри шкоди обчислюються уповноваженими особами, що здійснюють державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства, на основі актів перевірок, протоколів про адміністративне правопорушення та інших матеріалів, що підтверджують факт забруднення земель, протягом шести місяців з дня виявлення порушення.

Згідно з п. 5.2. Методики, основою розрахунків розміру шкоди від засмічення земель є нормативна грошова оцінка земельної ділянки, що засмічена.

Пунктом 5.6. Методики встановлено, що довідку про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, що зазнала засмічення, надають територіальні органи спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів.

За п. 5.8.2. Методики, довідку про віднесення земельної ділянки, що зазнала засмічення, до категорій за цільовим призначенням надають територіальні органи спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів.

Між тим, з матеріалів справи вбачається, що Актом перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства України, складеним Позивачем 07.02.2011р. 11.02.2011р. не було встановлено як такого факту засмічення земель, не визначено площі засміченої ділянки, товщини шару шлаку та його обсягу, що не відповідає вимогам 3.3., 3.5. Методики.

За актом відбору проб відходів № 3-02-11, складеним Позивачем 09.02.2011р. відбір проб здійснювався лише з дороги, а надана Позивачем копія технічної документації щодо кадастрової зйомки з визначенням площ на яких проведено зняття родючого шару грунту та засмічених шлаковою підсипкою земель вздовж огорожі, а також на самовільно збудованих під'їзних шляхах на об'єкті будівництва котеджного містечка «Сади Вікторії», розташованого на території Ювілейної селищної ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області, яка складена у 2011р. Державним підприємством „Дніпропетровський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою” не містить відповідного обґрунтування встановлення площі засмічення, яка використовувалась при здійсненні розрахунку.

Розрахунок шкоди за засмічення був проведений після спливу шести місяців з дня виявлення порушення (Акт перевірки складено 11.02.2011р., а розрахунки розміру відшкодування збитків, якими Позивач обґрунтовує позовні вимоги у жовтні 2011р.), що суперечить п.п. 4.1., 5.1. Методики.

Позивачем не надано доказів використання під час здійснення розрахунку розміру шкоди довідки про нормативну грошову оцінку земельних ділянок та довідок про віднесення цих земельних ділянок до категорій за цільовим призначенням, наданих територіальним органом спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів, що суперечить 5.2., 5.6., 5.8.2. Методики.

За наведених обставин, складені Позивачем розрахунки, стягуваної шкоди не можливо визнати обґрунтованими. До того-ж, зазначені розрахунки та матеріали, на яких вони ґрунтуються, були складені після порушення провадження у даній справі, що свідчить про необґрунтованість предявленого Позивачем позову.

Таким чином, Позивачем не доведено належними та допустимими доказами в порядку ст.ст. 33, 34 ГПК України факту порушення Відповідачем вимог природоохоронного законодавства, внаслідок чого було заподіяно шкоду у розмірі 612209,66грн., яку Позивач просить суд стягнути на користь держави.

З огляду на вищенаведене, слід дійти висновку, що позовні вимоги Позивача є безпідставними, неправомірними та не підлягають задоволенню.

З підстав наведеного та керуючись ст.ст. 1, 2, 12, 33, 34, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

В позові відмовити.

СуддяА.Є. Чередко