Рішення № 19980179, 18.11.2011, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

17.11.11р.Справа № 26/5005/12421/2011 За позовом товариства з обмеженою відповідальністю виробничої компанії "Манро", м. Дніпропетровськ

до відкритого акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", м. Кривий Ріг

про стягнення 12 589,50 грн.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1 - представник ТОВ ВК "Манро", довіреність від 07.10.11р.

Мартиненко О.В. - генеральний директор ТОВ ВК "Манро", паспорт серія НОМЕР_1 виданий Самарським РВ ДМУ УМВС України в Дніпропетровській області

від відповідача: ОСОБА_2 - представник ВАТ "Південний ГЗК", довіреність №52-16/25 від 12.01.11р.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю виробничої компанії "Манро", м.Дніпропетровськ звернулось до господарського суду з позовом ( з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 17.11.2011 р.) про стягнення з відкритого акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", м. Кривий Ріг суми боргу з урахуванням індексу інфляції у розмірі 9695,70 грн., 3% річних у розмірі 472,50 грн., збитків у розмірі 2421,30 грн. та витрат у справі

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем зобовязань за договором поставки №1625д від 30.07.2008 р.

Відповідач заперечує проти позовних вимог посилаючись на те, що право позивача не може вважатися порушеним, оскільки позивач не надав відповідачу рахункуфактури для оплати, а тому неможливо встановити факт виникнення обовязку здійснити розрахунок за поставлений товар з боку відповідача, а також факт прострочення виконання цього зобовязання та період такого прострочення.

У судовому засіданні 18.10.2011 р. було оголошено перерву до 10.11.2011 р.

У судовому засіданні 10.11.2011 р. було оголошено перерву до 17.11.2011 р.

Клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу представниками сторін не заявлялось.

У судовому засіданні 17.11.2011 р. оголошена вступна та резолютивна частина рішення згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

30.07.2008р. між Товариством з обмеженою відповідальністю виробничої компанії "Манро" (далі - Постачальник) тавідкритим акціонерним товариством "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" (далі -Покупець) було укладено договір №1625д (далі - Договір), відповідно до пункту 1 якого Постачальник зобовязався передати у власність Покупця товар згідно Додатку - Специфікації до Договору, а Покупець зобов'язався прийняти вказаний товар та оплатити його на умовах, передбачених цим Договором.

Відповідно до пункту 2.1 Договору найменування товару, його кількість та якісні характеристики, гарантії, ціна товару за одиницю та по позиціям, а також загальна вартість товару, поставка якого буде здійснюватися згідно цим Договором, вказуються у Додатку-Специфікації до Договору, яка з моменту підписання сторонами є невід'ємною частиною Договору.

За згодою сторін в Специфікації можуть бути вказані додаткові відомості про товар, а також інші умови виникнення та виконання зобов'язань за договром (п.2.2 Договору).

Договір №1625д вступає в силу з дати його підписання сторонами та діє до 31.12.2008р. У випадку, якщо у сторін на момент закінчення строку дії договору залишаться невиконані договірні зобов'язання, дія договору продовжується до повного виконання сторонами своїх зобов'язань по договору (п.10.4 Договору).

На виконання умов Договору постачальник (позивач) передав у власність покупця (відповідача) товар (пральний порошок «Лотос») на загальну суму 7560,00 грн. (з НДС), що підтверджується видатковою накладною №23-09/1 від 23.09.08р. на суму 7560,00.

Відповідно до п.5.1 Договору оплата товару Покупцем здійснюється на підставі рахунків-фактур, які виставлені Постачальником за товар. В рахунках-фактурах вказується ціна товару, яка встановлена в Специфікації. Оплата товару здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника протягом 5-ти банківських днів з дня виставлення рахунків-фактур та податкових накладних за фактично поставлений товар (п.5.2 Договорів).

Згідно п. 1, п. 2 Специфікації №1 до Договору сторони узгодили умови оплати товару: протягом 5-ти банківських днів з дня надання рахунків-фактур та податкових накладних за фактично поставлений товар; умови поставки: франко-склад постачальника. (а.с. 13).

Відповідач товар отримав, але зобов'язання по оплаті за договором не виконав.

Господарський суд вважає вимоги позивача обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч.1 ст. 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту, або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Між сторонами існували договірні правовідносини щодо поставки продукції.

Строк сплати за отриманий товар встановлений п. 5.1 договору та п. 1 Специфікації №1 до Договору, протягом 5-ти банківських днів з дня надання рахунків-фактур та податкових накладних за фактично поставлений товар.

Факт отримання 23.09.2008 р. відповідачем товару (пральний порошок «Лотос») на загальну суму 7560,00 грн. (з НДС) підтверджується видатковою накладною №23-09/1 від 23.09.08р., податковою накладною від 23.09.2008 р. №29, довіреністю серії ЯОП №451637/1200 від 22.09.2008 р., що видана на імя ОСОБА_3 для отримання товару вказаного у специфікації №1 до договору №1625д від 30.07.2008 р., копії яких знаходиться в матеріалах справи (а.с. 14-17).

За умовами договору за отриманий товар відповідач повинен був розрахуватися не пізніше 5-ти банківських днів з дати поставки 23.09.2008 р. Станом на дату розгляду справи від відповідача не надійшло доказів оплати товару.

В Розділі 6 Договору сторони узгодили питання здачі-приймання товару.

Так, відповідно до п.6.1 Договору Постачальник надає Покупцеві (його представнику) на товар, поставлений згідно з Договором, наступні документи: рахунки-фактури на товар; сертифікат якості; податкову накладну; копію свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ; видаткові накладні. Оригінали та копії вказані в п.6.1 Договорів передаються Покупцеві або вказаному ним представнику "з рук в руки" або іншим способом. Вказані документи передаються Постачальником Покупцю по факту поставки товару. За несвоєчасне надання вказаних документів Постачальник сплачує пеню у розмірі 0,5% від суми поставленого товару за кожен день прострочки (п.6.2 договорів).

Відповідач, заперечуючи позовні вимоги, зазначає, що позивач не надав відповідачу рахунку фактури для оплати, а тому неможливо встановити факт виникнення обовязку здійснити розрахунок за поставлений товар з боку відповідача.

Згідно з статтею 666 Цивільного кодексу України, якщо продавець не передає покупцеві приналежності товару та документи, що стосуються товару та підлягають переданню разом з товаром відповідно до договору купівлі-продажу або актів цивільного законодавства, покупець має право встановити розумний строк для їх передання.

Якщо приналежності товару або документи, що стосуються товару, не передані продавцем у встановлений строк, покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу та повернути товар продавцеві.

Доказів, які б свідчили, що в пакеті документів на товар, (передбачений в п.6.1 Договору), що передавався відповідачеві, були відсутні рахунки-фактури, податкові накладні або інші документи відповідач, відповідно до статей 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, відповідач не надав. Крім того, як вбачається з матеріалів справи, відповідач не звертався до позивача з вимогою про надання таких документів на підставі статті 666 Цивільного кодексу України з вимогою про надання всього пакету товаросупровідних документів, що також свідчить про отримання останнім всіх передбачених договором документів на товар, а в накладній від 23.09.08р. є посилання на рахунок-фактуру від 23.09.08р. № 23-09/1.

Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами здійснювалось листування відносно погашення заборгованості за Договором, зокрема листами №26-11/1 від 26.11.2008 р., №1-12/1 від 01.12.2008 р., №4-12/1 від 04.12.2008 р., №10-12/1 від 10.12.2008 р., №10-12/2 від 10.12.2008 р., №17-12/1 від 17.12.2008 р., №18-12/1 від 18.12.2008 р., №26-12/1 від 26.12.2008 р., №26-12/2 від 26.12.2008 р., №29-07/1 від 29.07.2009 р., №29-07/2 від 29.07.2009 р., №22-01/2 від 22.01.2010 р., №11-05/2 від 11.05.2010 р. (а.с. 18-37) позивач просив погасити заборгованість за договором у розмірі 7560,00 грн., та направляв на адресу відповідача претензію №1 від 29.04.2009 р. про виконання зобовязань зав договором у строк до 15.05.2009 р. (а.с. 40-41); відповідач листом №5216/1387 від 23.12.2008 р. визнав вимогу позивача щодо сплати суми заборгованості за договором, але повідомив позивача про відсутність грошових коштів для погашення заборгованості (а.с. 38-39).

Станом на дату розгляду справи доказів погашення заборгованості у розмірі 7560,00 грн., що виникла за договором відповідач не надав.

За викладених обставин вимоги позивача в частині стягнення основного боргу слід визнати обґрунтованими і такими що підлягають задоволенню.

Статтею 625 Цивільного кодексу України, встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач надав заяву про уточнення позовних вимог відповідно до якої просить стягнути з відповідача суму заборгованості за договором з урахуванням індексу інфляції за період жовтня 2008 р. по вересень 2010 р. у розмірі 9 695,70 грн., 3 % річних за період з 01.10.2008 р. по 01.11.2010 р. у розмірі 472,50 грн., збитки у розмірі 2421,30 грн.

Перевіривши розрахунок позивача з допомогою програми «Законодавство», судом встановлено, що інфляційні нарахування на суму заборгованості за період з жовтня 2008 р. по вересень 2010 р. складають суму 2048,00 грн.

Таким чином, до стягнення підлягають інфляційні нарахування на суму заборгованості відповідача за період з жовтня 2008р. по вересень 2010р. у розмірі 2048,00 грн., 3 % річних за період з 01.10.2008 р. по 01.11.2010 р. у сумі 472,50 грн., решту вимог слід відхилити.

Щодо стягнення з відповідача збитків у розмірі 2421,30 грн. суд зазначає наступне.

Згідно до ст. 623 Цивільного кодексу України, боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки; розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором. Витрати позивача на правове обслуговування, а саме сплата за послуги адвоката у розмірі 2421,30 грн. не є збитками в розумінні ст. 623 Цивільного кодексу України, оскільки такі витрати не мають обовязкового характеру і факт їх наявності та розмір не знаходяться у необхідному звязку з оспорюванню шкодою.

11.07.2011 р. господарським судом Дніпропетровської області порушено провадження у справі №34/5005/8758/2011 про визнання банкрутом відкритого акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат".

Ухвалою суду від 27.09.2011 р. провадження у справі №34/5005/8758/2011 про визнання банкрутом відкритого акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" зупинено.

Зважаючи на дату порушення провадження у справі, вимоги позивача є поточними і тому можуть розглядатись у позовному проваджені.

Чинний Господарський процесуальний кодекс України, Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" не містять законодавчих заборон щодо прийняття та розгляду по суті позовів поточних кредиторів в позовному провадженні.

З урахуванням викладеного позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Згідно із статтею 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі слід покласти на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 526, 625, 666 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193, 265 Господарського процесуального кодексу України ст.ст. 49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з відкритого акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" (50034, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, код ЄДРПОУ 00191000) на користь товариства з обмеженою відповідальністю виробничої компанії "Манро" (49081, м. Дніпропетровськ, вул. Планетна, 5, код ЄДРПОУ 24444546) 7560,00 грн. основного боргу, 2048,00 грн. інфляційних збитків, 472,50 грн. 3 % річних, 100 грн. 81 коп. держмита та 188,97 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

СуддяН. М. Камша Повне рішення складено 21.11.11р.