Рішення № 19980019, 16.12.2011, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" грудня 2011 р.

Справа № 5004/2236/11 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "УКІО Банк Лізинг" до відповідача: Підприємства "Сента"

про стягнення 114 459,88 грн.

Суддя Черняк Л.О.

При секретарі Хомич О.В.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 - представник (дов. №Д001/11 від 04.01.2011 року),

від відповідача: ОСОБА_2 - представник (дов. №297 від 22.09.2011 року).

Оскільки представники сторін не заявили клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу, то протокол судового засідання ведеться з дотриманням вимог ст. 81 1 ГПК України без забезпечення повного фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Відповідно до ст. 20 Господарського процесуального кодексу України розяснено право відводу судді. Відводу судді не заявлено. На підставі ст. 22 ГПК України розяснено процесуальні права та обовязки сторін.

Суть спору: позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "УКІО Банк Лізинг" просить суд стягнути з відповідача - Підприємства "Сента" збитки у розмірі 114459,88грн., що складають невикупну вартість предмету лізингу та судові витрати по справі.

Обґрунтовуючи заявлену вимогу позивач зазначає, що між банком та підприємством "Сента" було укладено договір фінансового лізингу № KL 070982 від 14.09.2007р., відповідно до якого позивач купує і оплачує майно, а саме: автонавантажувач “Сaterpillar DP 25 NT”, і надає йому право на час строку лізингу володіти і користуватися ним на умовах фінансового лізингу, а відповідач зобовязується оплачувати лізингові платежі, згідно графіку платежів.

Даний автонавантажувач “Сaterpillar DP 25 NT”, 2007року випуску лізингодавець передав лізингоодержувачу, про що підписано акт прийому передачі предмету лізингу від 19.10.2007р. та уточнений графік платежів від 19.10.2007р. за договором лізингу.

За умовами договору п.п. 11.5, 11.5.3 договір може бути розірвано в односторонньому порядку та надано право лізингодавцю вимагати сплати всіх платежів та неустойки до кінця строку лізингу (п.11.6 договору).

Рішенням господарського суду Волинської області від 14.09.2010 року у справі № 02/98-44 позов товариства задоволено, стягнуто з підприємства "Сента" 44781,47грн. 44 781,47 грн., з них 8394,70 грн. боргу, 18083,10 грн. відсотків, 18303,67 грн. штрафу. Дане рішення залишено без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 22.11.2010 року та постановою Вищого господарського суду України від 23.03.2011 року.

28.08.2009 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 вчинено виконавчий напис про повернення предмету лізингу товариству, за реєстровим номером 1873, який було подано до державної виконавчої служби Луцького МУЮ. Однак ДВС Луцького МУЮ було встановлено, що предмет лізингу втрачений.

Таким чином, товариство не отримало предмет лізингу, а оскільки договір лізингу з вини відповідача був достроково розірваний, то лізингодавець був позбавлений можливості отримати невикупну вартість предмета лізингу.

При правовому обґрунтування заявленої вимоги посилається на умови договору фінансового лізингу, норми ГК України, ЦК України, ГПК України.

Представник відповідача у судовому засіданні та у запереченнях (лист №360 від 12.12.2011 року) позов визнає частково в сумі 61 594,13грн., оскільки вважає, що розмір збитків є невиправдано високим та підлягає до зменшення до розміру 61 594,13 грн. через те, що саме ця сума вказана у виконавчому написі нотаріуса від 28.08.2009 р., а будь які інші вимоги щодо сплати завищених сум будуть нічим іншим як спроби незаконного збагачення за рахунок підприємства «Сента».

Свої заперечення обґрунтовує наступним.

За укладеним договором для розрахунків лізингових платежів сторони обрали валюту долар США, що передбачено як самим договором, так і уточненим графіком лізингових платежів, де вказано: «платежі виражені в умовних одиницях (УО). Сума платежу вираховується за формулою: У О х К, де К - офіційний курс гривні по відношенню до долара США встановлений НБУ на день платежу. Усі платежі сплачуються в гривнях. Днем платежу є дата вказана в уточненому графіку платежів».Таким чином ціна договору лізингу не є сталою, а прив'язана до іноземної валюти.

3 моменту укладання договору до початку виникнення прострочень платежів підприємство «Сента»мало наміри та в силу фінансових можливостей добросовісно виконувало умови, передбачені договором. Проте в силу дії непередбачених форс-мажорних обставин, починаючи з кінця 2008 р. не мало можливості у повному обсязі виплачувати лізингові платежі за договором з багатьох причин.

11.03.2009 р. позивач в односторонньому порядку розірвав договір фінансового лізингу, про що на адресу підприємства «Сента»було надіслано відповідне повідомлення.

Усього з моменту укладення договору та після його розірвання підприємство «Сента»сплатило на користь позивача 66 767,59 грн. в якості оплат за цим договором. Платежі, здійснені після розірвання договору підприємством спрямовувалися на погашення існуючої простроченої заборгованості згідно уточненого графіку, з метою подальшого викупу предмету лізингу. В той же час, отримані кошти позивач зараховував на власний розсуд та не надавав на неодноразові письмові звернення інформацію про дійсні зарахування по тим чи іншим простроченим платежам, або штрафним санкціям.

Після розірвання договору та завершення судового провадження по господарській справі № 02/98-44 підприємство «Сента»сплатило на користь позивача заборгованість, визначену в наказі суду від 10.01.2011 р., в розмірі 44 781,47 грн.

Первісна вартість, сплачена позивачем для купівлі предмету лізингу складала 116 150,00 грн. З урахуванням фінансового інтересу позивача, за весь час користування предметом лізингу та для його викупу відповідач повинен був заплатити всього 143 648,77 грн. (згідно уточненого графіку платежів).

Також представник відповідача зазанчив, що майно - автонавантажувач Сaterpillar DP 25 NT, яке було предметом договору фінансового лізингу, втрачене. У звязку із чим, повернути його лізингодавцю немає можливості.

Із досліджених матеріалів справи, пояснень представників сторін господарський суд, -

в с т а н о в и в:

14.09.2007р. між товариством з обмеженою відповідальністю “УКІО Банк Лізинг” (лізингодавець) та підприємством “Сента” (лізингоодержувач) укладений договір фінансового лізингу №KL 070982 (надалі - договір), відповідно до якого позивач, купує і оплачує майно, вказане відповідачем, а саме: автонавантажувач “Сaterpillar DP 25 NT”, 2007року випуску, № шасі Т18С52107, і надає йому право за час строку лізингу володіти і користуватися ним на умовах фінансового лізингу, а відповідач зобов'язується оплачувати лізингові платежі, визначені графіком.

Згідно п. 3.9 договору сума всіх платежів лізингоодержувача на користь лізингодавця є ціною договору. Ціна визначена в уточненому графіку платежів і встановлена в умовних одиницях (УО), виражена в гривнях. Платіж на дату його внесення обчислюється за формулою: УО х К х (С/К), де К - офіційний курс гривні по відношенню до УО, встановлений НБУ на дату укладення цього договору, С - офіційний курс гривні по відношенню до УО, встановлений НБУ на дату платежу.

Розділом 10 договору сторони погодили, що неможливість користуватись предметом лізингу (втрата, знищення, пошкодження) не звільняє лізингоодержувача від оплати лізингових платежів. Незалежно від причини псування або втрати майна лізингоодержувач повинен вчасно виконувати зобовязання по договору, тоді як лізингодавець не зобовязаний відшкодовувати збиток, понесений лізингоодержувачем, зменшувати розмір лізингових платежів.

19.10.2007р. сторони підписали уточнений графік платежів за договором фінансового лізингу № KL 070982 від 14.09.2007р., який є невідємною його частиною та відповідно до якого початкова вартість невукупленого майна становить 23000,00 доларів США.

Предмет лізингу лізингодавець передав лізингоодержувачу, по акту прийому-передачі від 19.10.2007р. (а.с. 27).

Відповідно до п. п. 11.5. договору лізингу договір може бути розірваний в односторонньому порядку, не звертаючись до суду, лізингодавцем, якщо лізингоодержувач істотно порушив договір. Розірвання договору відбувається шляхом направлення лізингоодержувачу повідомлення про розірвання договору за 20 (двадцять) календарних днів до дати розірвання.

Згідно п. 11.5.3 договору істотними порушеннями вважаються коли лізингоодержувач більше одного місяця прострочив оплату хоча б одного лізингового платежу або більш ніж на один місяць запізнюється з оплатою неустойки і/або штрафу, встановленого за цим Договором.

Згідно із п. 11.6. договору лізингу коли є підстава розірвати цей договір, то лізингодавець має право вимагати, від лізингоодержувача заплатити за предмет лізингу лізингодавцю всі лізингові платежі і неустойку (пеню та штрафи), які залишилися, до кінця строку лізингу, або розірвати договір. Після розірвання даного договору Лізингодавець має право вимагати повернути йому предмет лізингу, заплатити лізингодавцю борги, строк оплати яких наступив до дня розірвання договору, а також заплатити штраф у розмірі 30 відсотків від розміру суми невикупленої вартості предмету лізингу. Також лізингодавець має право вимагати від Лізингоодержувача покрити всі витрати, які були пов'язані з розривом договору (транспортування, збереження тощо). лізингоодержувач повинен повернути лізингодавцю предмет лізингу в такому стані, в якому одержав його, беручи до уваги нормальний знос...

Позивач 19.02.2009р. на підставі п. п. 11.5, 11.6 договору, у звязку із значним порушенням договірних зобовязань, направив відповідачу лист №81/02 від 08.12.2008р., в якому зазначалось, що з 11.03.2009р. договір лізингу вважається розірваним та зобовязав відповідача не пізніше 13.03.2009р. повернути майно (предмет лізингу), а також заплатити борг по прострочених лізингових платежах та штрафні санкції за неналежне виконання договору лізингу. (а.с. 30, 39).

У зв'язку із тим, що відповідач добровільно борг не оплатив, то позивач звернутися до господарського суду Волинської області із позовом про стягнення заборгованості по договору лізингу.

14.09.2010р. господарським судом Волинської області було прийнято рішення по справі № 02/98-44 за позовом ТзОВ "УКІО Банк Лізинг" до підприємства "Сента" про стягнення 44 781,47 грн. по договору фінансового лізингу за № KL 070982., яким позов задоволено повністю, стягнуто з відповідача на користь позивача 44 781,47 грн., з них 8 394,70 грн. боргу (несплачені лізингові платежі), 18 083,10 грн. відсотків, 18 303,67 грн. штрафу, а також 447,81 грн. витрат по сплаті державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 22.11.2010р. та Постановою Вищого господарського суду від 23.03.2011 рішення господарського суду від 14.09.2010р. залишено без змін .

У звязку із неповерненням підприємством “Сента” предмету лізингу 28.08.2009р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 вчинено виконавчий напис про повернення предмету лізингу позивачу, за реєстровим номером 1873, який було подано до державної виконавчої служби Луцького МУЮ.

Однак державною виконавчою службою Луцького МУЮ було встановлено, що предмет лізингу втрачений, та 31.08.2011р. було винесено постанову про повернення виконавчого напису нотаріуса №1873 від 28.08.2009р. про повернення предмету лізингу лізингодавцю.

Згідно з ч. 1 ст. 2 Закону України "Про фінансовий лізинг" відносини, що виникають у зв'язку з договором фінансового лізингу, регулюються положеннями Цивільного кодексу України про лізинг, найм (оренду), купівлю-продаж, поставку з урахуванням особливостей, що встановлюються цим Законом.

Відповідно до ст. 292 Господарського кодексу України, яка кореспондується із ст. 806 Цивільного кодексу України, лізинг - це господарська діяльність, спрямована на інвестування власних чи залучених фінансових коштів, яка полягає в наданні за договором лізингу однією стороною (лізингодавцем) у виключне користування другій стороні (лізингоодержувачу) на визначений строк майна, що належить лізингодавцю або набувається ним у власність (господарське відання) за дорученням чи погодженням лізингоодержувача у відповідного постачальника (продавця) майна, за умови сплати лізингоодержувачем періодичних лізингових платежів. До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених законом.

За приписами ст. ст. 1, 11, 16 Закону України "Про фінансовий лізинг" фінансовим лізингом є вид цивільно-правових відносин, що виникають з договору фінансового лізингу. За договором фінансового лізингу лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі). Лізингоодержувач зобов'язаний своєчасно сплачувати лізингові платежі. Сплата лізингових платежів здійснюється в порядку, встановленому договором. Лізингові платежі можуть включати: суму, яка відшкодовує частину вартості предмета лізингу; платіж як винагороду лізингодавцю за отримане у лізинг майно; компенсацію відсотків за кредитом; інші витрати лізингодавця, що безпосередньо пов'язані з виконанням договору лізингу.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Укладена угода предметом судового розгляду не виступала, недійсною судом вцілому або частково не визнавалася, у звязку з чим в господарського суду відсутні підстави вважати зазначену угоду недійсною або неукладеною.

Ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін (пункт 1 частини 1 статті 632 Цивільного кодексу України).

Відповідно до спеціальних умов фінансування зазначених у договорі (п.А) ціна автонавантажувач Сaterpillar DP 25 NT становить 96791.67грн., ПДВ - 19358.33грн., всього 116150.00грн.

Пунктами 3.1 , 3.2 договору встановлено, що всі платежі , що сплачуються лізингодавцю на підставі цього договору, лізингоодержувач виконує в строки і на умовах, вказаних в спеціальних умовах фінансування і уточненому графіку платежів. Лізингоодержувач повинен оплачувати лізингодавцю лізингові платежі, встановлені в графіку платежів, перераховуючи грошові кошти на розрахунковий рахунок, вказаний лізингодавцем у розділі 14 цього договору. Якщо в уточненому графіку платежів є формула розрахунку платежів, то лізингоодержувач на день оплати самостійно розраховує суми, які підлягають оплаті, відповідно до наведеної формули, і оплачує їх. Усі необхідні платежі за договором повинні бути сплачені в повному обсязі на день вказаний в уточненому графіку платежів, якщо платіж буде оплачений частково, то такий платіж буде вважатися неоплаченим. Якщо строк оплати чергового лізингового платежу відповідно до уточненого графіка платежів припадає на неробочий день (вихідний, святковий або ін.), то лізингоодержувач зобов'язаний сплатити такий платіж не пізніше дня, який передує останньому робочому дню, за яким настає такий неробочий (вихідний, святковий або ін.) день.

Згідно ст.ст. 224-226 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. При цьому під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Правові підстави відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди визначені статтею 22 Цивільного кодексу України. Дана стаття визначає загальну норму щодо відшкодування збитків внаслідок наявності складу цивільного правопорушення. За загальним правилом для покладення відповідальності на особу, що заподіяла збитки необхідні наступні умови: порушення цивільного права чи інтересу; завдання збитків; причинний звязок між порушенням права та збитками; наявність вини особи, що заподіяла збитки.

Отже, збитки це об'єктивне зменшення будь-яких майнових благ кредитора, які він поніс внаслідок невиконання боржником свого зобов'язання та які знаходяться у причинно-наслідковому зв'язку з неправомірною поведінкою боржника.

Як вбачається із матеріалів справи, протиправна поведінка відповідача виявилась у неналежному виконанні умов договору фінансового лізингу, а саме: вартість предмету лізингу у формі лізингових платежів лізингоодержувачем не сплачена, а сам предмет договору втрачений, що унеможливлює його повернення позивачу.

Згідно ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідачем не доведено належними доказами про вжиття ним заходів щодо запобігання збиткам позивача в сфері господарської діяльності або щодо зменшення їх розміру, не доведено ним і про відшкодування збитків лізингодавцю у добровільному порядку.

Відповідно до уточненого графіку платежів від 19.10.2007р., підписаного уповноваженими представниками сторін, станом на 15.03.2009р. вартість невикупленого майна становила 14864,92 доларів США.

Дослідивши в судовому засіданні виписки з банківського рахунку за період з 18.09.2007 р. по 03.10.2011р. судом встановлено, що станом на момент розгляду справи відповідачем, в рахунок оплати вартості предмету лізингу по договору, сплачено 8135,92 доларів США, отже, не викуплена його вартість становить 14864,92 доларів США.

На підставі п. 3.9. договору, здійснено обчислення суми не викупленої вартості предмета лізингу, станом на березень 2009 року (дата розірвання договору лізингу) в гривневому еквіваленті, яка становить 114459 грн. 88 коп.

Рішенням господарського суду Волинської області від 14.09.2011 року по справі №02/98-44 за позовом ТзОВ "УКІО Банк Лізинг" до підприємства "Сента" про стягнення 44 781,47 грн. по договору фінансового лізингу за № KL 070982 та постановою Вищого господарського суду від 23.03.2011 року встановлено, що на виконання договору лізингу позивач придбав у ТзОВ "Зевс" автонавантажувач “Сaterpillar DP 25 NT”, 2007року випуску, № шасі Т18С52107, вартістю 116150грн. (підтверджується видатковою накладною та банківською випискою про оплату предмету лізингу). Відповідно до акту прийому-передачі від 19.10.2007 року, на підставі договору купівлі-продажу №КР 070982 від 26.09.2007 року та договору фінансового лізингу № KL 070982 продавець (ТзОВ "Зевс")передав у власність покупцю (позивачу), а лізингоодержувач (відповідач) прийняв предмет лізингу.

Виходячи з викладеного, позов ТОВ “УКІО Банк Лізинг” про стягнення з підприємства “Сента” збитків понесених ним у звязку із неповерненням лізингоодержувачем предмету лізингу в розмірі 114459,88 грн. не викупленої вартості предмету лізингу підтверджений матеріалами справи, підставний та підлягає до задоволення в повній сумі.

Згідно ч.2 ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Оскільки справу до розгляду в суді доведено з вини відповідача, то судові витрати, які складаються із державного мита в сумі 1144 грн. 60 коп. та послуг на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236 грн. слід покласти на нього.

Керуючись викладеним та ст.ст. 16, 22, 526, 628, 806 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193, 224-226, 292 Господарського кодексу України, ст. ст. 33, 34, 44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

вирішив:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Підприємства “Сента” (Волинська обл., Луький р-н, с. Зміїнець, вул.Ліскова, 11, код ЄДРПОУ 13348523) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “УКІО Банк Лізинг”( 04053,м. Київ, вул. Кудрявська, 5, код ЄДРПОУ 34003114)

114459,88грн. збитків та 1144 грн. 60 коп. в повернення витрат по оплаті державного мита, 236 грн. витрат на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

Суддя Л. О. Черняк

Повний текст рішення

складено та підписано

16.12.11