Рішення № 19979506, 08.12.2011, Господарський суд Чернігівської області

08.12.11 <>

УКРАЇНА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Чернігівської області

14000 , м. Чернігів тел. 698-166

проспект Миру , 20 тел. 678-853

Іменем України

РІШЕННЯ

06 грудня 2011 року Справа №5028/8/119/2011

За позовом: Публічного акціонерного товариства "Укртелеком", б-р. Шевченка, 18, м.Київ, 01030 (Цех телекомунікаційних послуг №21 Чернігівської філії Публічного акціонерного товариства "Укртелеком", вул. Київська, 166, м.Прилуки, Чернігівська область, 17500)

до відповідача: Сільськогосподарського виробничого кооперативу "40 років Перемоги", вул. Колгоспна, 1, с.Веприк, Бобровицький район, Чернігівська область, 17443

про стягнення 1034грн.81коп.

Суддя Т.Г.Оленич

ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН:

від позивача: ОСОБА_1 провідний юрисконсульт відділу правового забезпечення, довіреність №275 від 30.06.2011р.

від відповідача: не зявився

В судовому засіданні на підставі ч.2 ст.85 Господарського процесуального кодексу України проголошені вступна та резолютивна частини рішення.

СУТЬ СПОРУ:

Позивачем подано позов про стягнення з відповідача 974грн.85коп. боргу за надані в період з 01.01.2011р. по 31.05.2011р. телекомунікаційні послуги на підставі типового договору №188 від 03.02.2009р., 34грн.78коп. пені, нарахованої за період з 21.02.2011р. по 28.10.2011р., 9грн.80коп. інфляційних нарахувань, обчислених за період з березня по вересень 2011 року, 15грн.38коп. процентів річних, нарахованих за період з 21.02.2011р. по 28.10.2011р.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем договірних зобовязань.

Відповідач письмового відзиву на позов не надіслав. Справа розглядається за наявними в ній матеріалами на підставі ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується повідомленням про вручення йому ухвали суду, але представник відповідача в судове засідання не зявився. Про поважність причин неявки суд не повідомлено.

Оскільки явка представника відповідача не визнавалась господарським судом обовязковою, тому відповідно до ст.22 Господарського процесуального кодексу України участь в господарських засіданнях є правом сторони, яким відповідач не скористався. Крім того, присутній в судовому засіданні представник позивача проти розгляду справи у відсутності представника відповідача не заперечував. Приймаючи до уваги вищевикладене, суд приходить до висновку про можливість розгляду справи у відсутності представника відповідача за наявними у справі матеріалами.

Клопотання позивача про відмову від здійснення фіксації судового засідання технічними засобами судом задоволено. Засідання господарського суду по розгляду даної справи проведено без фіксації технічними засобами. Судовий процес відображено у протоколі судового засідання.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши в ході розгляду справи по суті пояснення представника позивача, зясувавши обставини справи, що мають значення для вирішення спору, перевіривши їх наданими позивачем доказами, суд ВСТАНОВИВ:

03 лютого 2009 року між Відкритим акціонерним товариством “Укртелеком” в особі Чернігівської філії ВАТ “Укртелеком” (підприємство звязку за умовами договору) та Сільськогосподарським виробничим кооперативом "40 років Перемоги" (відповідач у справі, споживач за договором) укладено типовий договір №188 про надання послуг електрозвязку (далі за текстом типовий договір про надання послуг електрозвязку), за умовами якого підприємство звязку зобовязалось надавати відповідачу послуги електрозвязку, перераховані в додатку 1 до типового договору, а відповідач, в свою чергу, зобовязався своєчасно вносити плату за користування цими послугами.

Як вбачається з п.п.1.1., 1.2. Статуту Публічного акціонерного товариства “Укртелеком”, в редакції затвердженій загальними зборами акціонерів (протокол №8 від 14.06.2011р.), державна реєстрація якої проведена 17.06.2011р. за номером запису 10741050063006797 (копія витягу а.с.34), Відкрите акціонерне товариство “Укртелеком” згідно з протоколом зборів акціонерів №8 від 14.06.2011р. перейменовано на Публічне акціонерне товариство “Укртелеком”. Товариство є правонаступником усіх прав та обовязків Відкритого акціонерного товариства “Укртелеком”. Таким чином, суд приходить до висновку, що саме Публічному акціонерному товариству “Укретелеком” (позивачу у справі) належать права та обовязки сторони «підприємства звязку»- за типовим договором №188 від 03.02.2009р. про надання послуг електрозвязку.

В розділі 4 типового договору про надання послуг електрозвязку сторони визначили умови про оплату послуг та порядок здійснення розрахунків, та встановили, що послуги, які надаються підприємством звязку, оплачуються за тарифами, затвердженими згідно з чинним законодавством (п.4.1. типового договору про надання послуг електрозвязку).

В п.4.2. типового договору про надання послуг електрозвязку сторони домовились, що споживач сплачує послуги електрозвязку за кредитною та/або авансовою системою оплати. Аналіз наведеної умови договору свідчить, що сторонами визначена можливість застосування на вибір як кредитної так і авансової систем оплати за надані телекомунікаційні послуги.

Згідно із п.4.5. типового договору про надання послуг електрозвязку розрахунки за фактично отриманні в кредит послуги електрозвязку за кожний попередній місяць проводяться споживачем протягом десяти днів з дня одержання рахунка, але не пізніше 20-го числа місяця, наступного за розрахунковим. За отриманні в кредит послуги міжміського та міжнародного телефонного звязку справляється додаткова плата в розмірі двох відсотків вартості наданих послуг.

Відповідно до п.4.6. типового договору про надання послуг електрозвязку у разі застосування авансової системи оплати споживач для одержання послуг електрозвязку проводить щомісячно, до 20 числа поточного місяця, попередню оплату їх вартості в розмірі не менше суми послуг, наданих у попередньому розрахунковому періоді, з подальшим перерахунком (до 10 числа місяця, що настає після розрахункового періоду) виходячи з фактично наданих послуг.

Аналізуючи зміст типового договору №188 від 03.02.2009р., суд приходить до висновку, що у звязку з його укладенням між сторонами виникли правовідносини з надання послуг у сфері телекомунікацій, які регулюються нормами спеціального Закону України «Про телекомунікації», а також загальними положеннями глави 63 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст.901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобовязується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобовязується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Факт надання позивачем відповідачу телекомунікаційних послуг в період з 01.01.2011р. по 31.05.2011р. підтверджується рахунками №7402020000000601 від 31.01.2011р., №7402020000000601 від 28.02.2011р., №7402020000000601 від 31.03.2011р. від 31.03.2011р., №7402020000000601 від 30.04.2011р., №7402020000000601 від 31.05.2011р. (копії а.с.19-23).

Факт отримання та обсяг наданих позивачем телекомунікаційних послуг відповідачем не заперечувався.

Як вбачається із виставлених відповідачу рахунків на оплату телекомунікаційних послуг позивачем зазначено термін, до якого відповідач мав здійснити оплату спожитих послуг у сфері телекомунікації, а саме до 20 числа наступного за звітним місяця.

Вказаний у рахунках строк відповідає умовам п.4.5. типового договору про надання послуг електрозвязку, який був застосований позивачем переважно перед п.4.6. цього договору, що не порушує права та охоронювані законом інтереси відповідача, оскільки альтернативність застосування п.4.5. та п.4.6. визначена сторонами в п.4.2. цього договору залежно від обраної системи оплати «кредитної та/або авансової». Крім того, будь-яких заперечень щодо визначених позивачем у рахунках строків оплати телекомунікаційних послуг відповідачем також не заявлено.

Відповідачем отримані від позивача телекомунікаційні послуги оплачені не були, внаслідок чого на момент звернення позивача до суду у відповідача наявна перед позивачем заборгованість у розмірі 974грн.85коп.

Частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України встановлено, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобовязаний оплатити йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

В силу ст.193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобовязань.

За змістом ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Матеріалами справи підтверджується факт невиконання відповідачем обовязку по оплаті наданих йому позивачем в період з 01.01.2011р. по 31.05.2011р. телекомунікаційних послуг, внаслідок чого виник борг у сумі 974грн.85коп.

Враховуючи, що на момент винесення рішення відповідачем не надано суду доказів оплати вартості спожитих за період з 01.01.2011р. по 31.05.2011р. телекомунікаційних послуг, а тому суд приходить до висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача 974грн.85коп. боргу є правомірною і задовольняється судом в повному обсязі.

Відповідно до п.5.8. типового договору про надання послуг електрозвязку у разі несплати за надані послуги електрозвязку понад установлений термін (з 21 числа місяця, що настає після розрахункового періоду) споживач сплачує пеню, яка обчислюється від вартості неоплачених послуг у розмірі облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня.

З урахуванням наведеної умови договору позивач просить стягнути з відповідача 34грн.78коп. пені, нарахованої за період з 21.02.2011р. по 28.10.2011р.

Відповідно до положень ст.ст.610, 611 Цивільного кодексу України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання. Порушення боржником взятих на себе зобовязань призводить до настання певних правових наслідків, які полягають у застосуванні встановлених законом та договором мір відповідальності, зокрема і у сплаті боржником неустойки.

Відповідно до ч.1 ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання. А в силу ч.3 вищевказаної статті пеня обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Крім того, відповідно до ч.2 ст.36 Закону України „Про телекомунікації” у разі затримки плати за надані оператором, провайдером телекомунікаційні послуги споживачі сплачують пеню, яка обчислюється від вартості неоплачених послуг у розмірі облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який нараховується пеня.

Враховуючи, що матеріалами справи підтверджується факт неналежного виконання відповідачем зобовязання по оплаті спожитих за період з 01.01.2011р. по 31.05.2011р. телекомунікаційних послуг, наданий позивачем розрахунок пені відповідає фактичним обставинам справи, та обчислений з урахуванням умов договору та облікової ставки Національного банку України, яка діяла в період, за який нараховано пеню, а тому суд приходить до висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача 34грн.78коп. пені, нарахованої за період з 21.02.2011р. по 28.10.2011р., є правомірною і задовольняється судом в повному обсязі.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, має на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сума інфляційних нарахувань обчислена позивачем за період з березня по вересень 2011 року і становить 9грн.80коп.

В ході перевірки правильності обчислення позивачем інфляційної складової боргу, судом встановлено, що при розрахунку позивачем застосовані повідомлені за відповідний період Державним комітетом статистики України індекси інфляції, розрахунок відповідає фактичних обставин справи.

Оскільки інший розмір не встановлено сторонами в договорі, на суму боргу позивачем нараховано три проценти річних за період з 21.02.2011р. по 28.10.2011р. у розмірі 15грн.38коп.

В ході перевірки правильності нарахування процентів річних, судом встановлено, що розрахунок складений позивачем арифметично вірно з урахуванням фактичних обставин справи.

Враховуючи, що факт прострочення відповідачем виконання грошового зобовязання підтверджується матеріалами справи, вимоги позивача про стягнення з відповідача 9грн.80коп. інфляційних нарахувань та 15грн.38коп. процентів річних підлягає задоволенню.

Приймаючи до уваги вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та правомірними та підлягають задоволенню в повному обсязі, в звязку з чим з відповідача має бути стягнуто 974грн.85коп. боргу, 34грн.78коп. пені, 9грн.80коп. інфляційних нарахувань та 15грн.38коп. процентів річних.

Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються судом на відповідача.

Керуючись Законом України „Про телекомунікації”, ст.193 Господарського кодексу України, ст.ст.530, 549, 610, 611, 625, 901, 903 Цивільного кодексу України, ст.ст.22, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Сільськогосподарського виробничого кооперативу "40 років Перемоги", вул. Колгоспна, 1, с. Веприк, Бобровицький район, Чернігівська область (ідентифікаційний код 02778442, р/р 26008960043741 в КМФ АКБ “Укрсоцбанк” м. Бобровиця, МФО 322012) на користь Публічного акціонерного товариства "Укртелеком", б-р. Шевченка, 18, м. Київ (ідентифікаційний код 01189425, р/р 26006413 в ЧОД ПАТ ”Райффайзен банк Аваль”, МФО 353348) 974грн.85коп. боргу, 34грн.78коп. пені, 9грн.80коп. інфляційних нарахувань, 15грн.38коп. процентів річних, 102грн. державного мита та 236грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Т.Г. Оленич

Повне рішення підписано 08 грудня 2011 року.

Суддя Т.Г. Оленич