Рішення № 19979454, 06.12.2011, Господарський суд Чернігівської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Чернігівської області

14000,м. Чернігів, пр-т Миру,20, тел. 672-847

Іменем України

Р І Ш Е Н Н Я

«06 »грудня 2011 року Справа №5028/17/110/2011(5028/2/116/2011)

За ПОЗОВОМ: Публічного акціонерного товариства "Укртелеком"

01030, м. Київ, б-р Т. Шевченка, 18

В ОСОБІ: Центру телекомунікаційних послуг Чернігівської філії Публічного акціонерного товариства "Укртелеком"

14000, м. Чернігів, вул. Коцюбинського, 50а

До ВІДПОВІДАЧА: Фізичної особи підприємця ОСОБА_1

АДРЕСА_1

Про стягнення 1267,81 грн.

Суддя Кушнір І.В.

ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН :

Від Позивача: ОСОБА_2, провідний юрисконсульт, довіреність № 276 від 30.06.2011 року.

Від Відповідача: не зявився.

СУТЬ СПОРУ:

Публічним акціонерним товариством „Укртелеком” в особі Центру телекомунікаційних послуг Чернігівської філії Публічного акціонерного товариства „Укртелеком” заявлено позов до фізичної особи підприємця ОСОБА_1 про стягнення 1267,81 грн., в тому числі 1212,95 грн. основного боргу, 24,87грн. пені, 12,18 грн. - 3 % річних та 17,81 грн. інфляційних відповідно до договору про надання послуг звязку № 832 від 01.10.2003р. та договору про надання послуги ADSLпідключення до мережі Інтернет № 1358 від 03.11.2010р.

Ухвалою господарського суду Чернігівської області за даним позовом порушено провадження у справі №5028/2/116/2011.

Відповідно до розпорядження №02-01/39 від 08.11.2011 року у звязку з перебуванням судді Михайлюка С.І. у відпустці автоматизованою системою документообігу господарських судів справу №5028/2/116/2011 визначено для розгляду судді Кушніру І.В.

Справі присвоєно номер 5028/17/110/2011(5028/2/116/2011).

У судовому засіданні 06.12.11р. представник Позивача надав письмову заяву про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до якої остаточно Позивач просить стягнути з Відповідача 1212,95 грн. основного боргу, 21,43 грн. пені, 10,64 грн. - 3 % річних та 17,36 грн. інфляційних. Даною заявою Позивачем фактично зменшено суму пені, 3% річних та інфляційних.

Відповідно до ч. 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови отримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Враховуючи, що зменшення позовних вимог є правом Позивача, передбаченим ст.22 Господарського процесуального кодексу України, на підтвердження надіслання вищевказаної заяви Відповідачу Позивачем наданий фіскальний чек від 22.11.11р., ці дії не суперечать законодавству та не порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси, суд приймає вищевказану заяву Позивача про зменшення розміру позовних вимог.

Відповідач відзив на позов не надав, явки представника в судові засідання 08.11.11р., 22.11.11р. та 06.12.11р. не забезпечив.

Про дату, час та місце судового засідання 08.11.11р. Відповідач був повідомлений належним чином, про що свідчить поштове повідомлення №1400016961444 від 24.10.2011 року про вручення ухвали про порушення провадження у справі

Ухвала про відкладення розгляду справи від 08.11.11р., надіслана Відповідачу за адресою: АДРЕСА_1, повернулася без вручення адресату з відміткою «за закінченням терміну зберігання».

Ухвала про відкладення розгляду справи від 22.11.11р., надіслана Відповідачу за адресою: АДРЕСА_1, була отримана останнім 23.11.11р., про що свідчить поштове повідомлення про вручення №1400017348371.

Згідно довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, станом на 25.11.11р. фізична особа підприємець ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1

З викладеного вбачається, що процесуальні документи були направлені судом Відповідачу за місцем його державної реєстрації.

За таких обставин, суд вважає, що не перебування Відповідача за місцем його державної реєстрації чи небажання отримати поштову кореспонденцію та, як наслідок, неможливість направлення в засідання свого представника і ненадання відзиву, не перешкоджають розгляду справи по суті.

Враховуючи, що Відповідач належним чином був повідомлений про судові засідання 08.11.11р. та 06.12.11р., проте не скористався своїм правом брати участь у судових засіданнях, заяв та клопотань Відповідачем суду не надано, суд приходить висновку про розгляд справи за наявними матеріалами та без участі представника Відповідача.

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами на підставі ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи та надані докази, заслухавши пояснення представника Позивача, суд,

В С Т А Н О В И В:

01.10.2003р. між Позивачем та Відповідачем укладений типовий договір №832 про надання послуг електрозвязку (далі Договір-1).

Згідно п.1.1. Договору-1, Підприємство звязку (Позивач) надає послуги електрозвязку, перераховані в додатку №1 і безплатні послуги, перераховані в додатку 2.

Відповідно до п.4.1. Договору-1, послуги, які надаються Підприємством звязку, оплачуються за тарифами, затвердженими згідно з чинним законодавством.

За умовами п.п.4.2.-4.3. Договору-1, Споживач (Відповідач) сплачує послуги електрозвязку за спільно погодженою (кредитною, з поданням рахунків) системою оплати. Споживач повинен своєчасно оплачувати надані послуги.

Згідно п. 4.5. Договору-1, розрахунки за фактично отримані в кредит послуги електрозвязку за кожний попередній місяць проводяться Споживачем протягом десяти днів з дня одержання рахунка, але не пізніше 20-го числа місяця, наступного за розрахунковим.

Відповідно до п.п.7.1.-7.2. Договору-1, договір набирає чинності з дня підписання і діє пять років. Якщо за місяць до закінчення терміну дії Договору жодна зі сторін не повідомила про його припинення, то Договір вважається дійсним на той же термін.

03.11.10р. між Позивачем та Відповідачем укладений договір №1358 про надання послуги ADSL підключення до мережі ІНТЕРНЕТ (далі Договір-2).

Згідно п.1.1. Договору-2, Укртелеком (Позивач) зобовязується надавати Абоненту (Відповідачу) на платній основі послугу доступу до мережі Інтернет шляхом підключення до порту вузла Інтернет Укртелекому по абонентській лінії за допомогою обладнання ADSL, динамічної або (постійної) ІР- адреси, а також, за домовленістю, інші додаткові послуги Інтернет, які Абонент може самостійно замовити через систему самообслуговування (далі послуги), а Абонент зобовязується своєчасно оплачувати отримані послуги відповідно до умов цього Договору.

Відповідно до п.5.1. Договору-2, розрахунок вартості послуги здійснюється щомісячно на підставі діючих тарифів Укртелекому і залежить від обраного Абонентом тарифного плану.

Згідно п.п.5.2.-5.5. Договору-2, Укртелеком відкриває в системі розрахунків Абоненту єдиний особовий рахунок з певним ідентифікаційним кодом, на якому проводяться розрахунки за весь обсяг наданих Абоненту послуг по цьому Договору, в тому числі за інші телекомунікаційні послуги, що надаються Абоненту Укртелекомом (за абонентською лінією телефонного звязку). Укртелеком виставляє єдиний рахунок на оплату послуг, наданих за Договором, в тому числі плату за тимчасове користування кінцевим обладнанням. Нарахування вартості послуги входить окремим рядком до єдиного рахунку за телекомунікаційні послуги, що надаються Абоненту Укртелекомом (за абонентською лінією телефонного звязку). Абонент проводить оплати за надані щомісяця до 20 числа поточного місяця, на підставі рахунків Укртелекому, виставлених до 10 числа поточного місяця, що наступає за звітним. Укртелеком починає нарахування абонентної плати за послугу з дати початку дії активного тарифного плану, який обраний Абонентом через Систему самообслуговування, крім випадків, передбачених п.5.6.

Відповідно до п.п.7.1.-7.2. Договору-2, він набирає чинності з дня його підписання Укртелекомом та Абонентом і діє протягом одного року. Якщо за 30 днів до закінчення строку дії жодна зі сторін не повідомила письмово про його припинення, Договір вважається продовженим на тих самих умовах на кожний наступний рік.

03.11.10р. між сторонами була укладена додаткова угода до договору №1358 про надання послуги ADSL підключення до мережі ІНТЕРНЕТ, відповідно до п.п.1-2 якої Укртелеком зобовязується забезпечити доступ до мережі Інтернет за технологією ADSL згідно з договором про надання послуги ADSL підключення до мережі ІНТЕРНЕТ від 03.11.10р. №1358 та продаж ADSL-модема за спеціальною ціною 1,00 грн. (з ПДВ), а Споживач зобовязується користуватись послугою ADSL підключення до мережі ІНТЕРНЕТ протягом дії цієї додаткової угоди.

Згідно п.п.3-4 зазначеної Додаткової угоди, у разі порушення зобовязання, зазначеного в п.2 Споживач сплачує Укртелекому штраф у розмірі 250,00 грн. без ПДВ. Ця додаткова угода набирає чинності з моменту підписання Споживачем і діє протягом 12 календарних місяців.

На виконання умов вищезазначених Договорів за січень-липень 2011 року Позивачем були надані Відповідачу відповідні послуги на загальну суму 1890,88 грн., що підтверджується відповідними рахунками за телекомунікаційні послуги.

В тому числі Позивачем було нараховано 250,00 грн. штрафу відповідно до п.3. Додаткової угоди до Договору-2.

Відповідач оплату за надані послуги здійснив частково, сплативши 257,93 грн. та 420,00грн.

Станом на момент подання позовної заяви заборгованість Відповідача становить 1212,95грн.

Згідно ст.901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобовязується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобовязується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України

“Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).”

Відповідно до ч.ч.1,7 ст.193 Господарського кодексу України (далі ГКУ):

“Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.”

Згідно ст.610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст.599 Цивільного кодексу України зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч.4 ст.631 Цивільного кодексу України:

“Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.”

Згідно ч.2 ст.193 ГКУ:

“Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.”

Згідно ч.1 ст.216 ГКУ:

“Учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.217 ГКУ:

“Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки.

У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.”

Згідно ч.1 ст.218 ГКУ:

“Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.”

Відповідно до ч.1 ст.230 ГКУ:

“Штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.”

Згідно п.1 ст.546 Цивільного кодексу виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до ст. 547 Цивільного кодексу правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Згідно ч.1 ст.548 Цивільного кодексу виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Відповідно до частин 1 та 3 ст. 549 Цивільного кодексу неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Згідно п.5.8. Договору-1 у разі несплати за надані послуги електрозвязку понад установлений термін (з 21 числа місяця, що настає після розрахункового періоду) Споживач сплачує пеню, яка обчислюється від вартості несплачених послуг у розмірі облікової ставки Національного Банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня.

За умовами п.6.12. Договору-2 у разі несвоєчасної оплати наданих Укртелекомом послуг Абонент сплачує пеню, яка обчислюється залежно від вартості несплачених послуг у розмірі облікової ставки Національного Банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня.

Згідно ч.2 ст.36 Закону України «Про телекомунікації»від 18 листопада 2003 року N 1280-IV:

„У разі затримки плати за надані оператором, провайдером телекомунікаційні послуги споживачі сплачують пеню, яка обчислюється від вартості неоплачених послуг у розмірі облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який нараховується пеня.”

На підставі зазначеного, Позивачем обґрунтовано нараховано 21,43 грн. пені за період з 21.05.11р. по 20.10.11р.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач, враховуючи вищевикладене, обґрунтовано просить стягнути інфляційні у розмірі 17,36 грн. та 3% річних у розмірі 10,64 грн. за період з 21.05.11р. по 20.10.11р.

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідач доказів своєчасної повної оплати, як і належних та достатніх доказів, які б спростовували викладені обставини щодо обґрунтованості нарахування пені, інфляційних та 3% річних не надав.

На підставі викладеного, суд доходить висновку, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Враховуючи, що виникнення даного спору виникло внаслідок неправильних дій Відповідача суд доходить висновку, що, відповідно до ч.2 ст. 49 Господарського процесуального кодексу, судові витрати в повному обсязі мають бути покладені на Відповідача.

Керуючись ст.ст. 525, 526, 530, 546-549, 599, 610, 612, 625, 901 Цивільного кодексу України, ст.ст.193, 216-218, 230, 232, Господарського кодексу України, ст.ст.22, 33, 49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідент. код НОМЕР_1, р/НОМЕР_2 в Промінвестбанку, МФО НОМЕР_3) на користь Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" (01030, м. Київ, б-р Т. Шевченка, 18, код ЗКПО 01189425, р/р 26006413 в ЧОД ПАТ „ОСОБА_3 Аваль”, МФО 353348) 1212 грн. 95коп. основного боргу, 21 грн. 43 коп. пені, 17 грн. 36 коп. інфляційних, 10 грн. 64 коп. 3% річних, 102 грн. на відшкодування державного мита та 236 грн. на відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя І.В. Кушнір

06.12.11