Рішення № 19979346, 08.12.2011, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 грудня 2011 рокуСправа № 09/5026/2526/2011

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого - судді Курченко Н.М., при секретарі - Лавріненко С.І., за участю позивача ОСОБА_1 (паспорт НОМЕР_2), представника відповідача - ОСОБА_2 за довіреністю від 28.11.2011 року, розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Черкаси справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 м.Черкаси до Черкаської виправної колонії Управління державного департаменту України з питань виконання покарань у Черкаській області (№62) м.Черкаси про стягнення 44241,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Подано позовну заяву, у якій позивач просить стягнути з відповідача 44241,00 грн. боргу за поставлену продукцію.

Позовні вимоги мотивовані тим, що на підставі усного замовлення позивач 31.10.2007 року поставив відповідачу сільськогосподарську продукцію на загальну суму 49326,00 грн. Відповідач продукцію прийняв, однак розрахувався за неї частково, в сумі 5085,00 грн.

Відповідач у письмовому відзиві на позовну заяву визнав наявність заборгованості, пояснив, що внаслідок відсутності бюджетного фінансування вона не була погашена. Позивачу неодноразово пропонувалось в рахунок погашення заборгованості скористатись послугами ЧВК-№62, що ним було проігноровано. Позивачем безпідставно пропущено трирічний строк позовної давності, тому просить відмовити у позові в повному обсязі.

У письмових спростуваннях доводів відповідача позивач вказав, що вимогою від 25.10.2010 року, яка була отримана відповідачем 26.10.2010 року, він вимагав погасити заборгованість у строк до 20.11.2010 року, тому згідно ч.5 ст.261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається зі спливом пільгового строку для виконання вимоги.

У судовому засіданні:

- позивач позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві, просив їх задовольнити у повному обсязі, пояснив, що продукція поставлялась на замовлення заступника начальника установи з інтендантської роботи, позовна давність до його вимог не пропущена, оскільки перебіг позовної давності почався від дня, зазначеного у вимозі; щодо пропозицій відповідача про надання послуг в рахунок оплати заборгованості за поставлену сільськогосподарську продукцію пояснив, що він планував їх отримувати, але умови були не вигідні, окрім цього, після відокремлення виробничого підприємства від виправної колонії у окрему юридичну особу за отримані будівельні матеріали він розрахувався грошовими коштами;

- представник відповідача просив відмовити у задоволенні позову, посилаючись на пропуск позивачем позовної давності, також посилався на відсутність фінансування, вказав, що установа знаходиться в процесі реорганізації, оголошення про що буде опубліковане 09.12.2011р.

Згідно ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Дослідивши докази, наявні у матеріалах справи, заслухавши пояснення позивача і представника відповідача, суд вважає позовні вимоги підлягаючими задоволенню, з огляду на наступне.

Відповідно до Свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця серії НОМЕР_3 позивач зареєстрований виконавчим комітетом Черкаської міської ради як фізична особа-підприємець з 16.08.2000 року, та є платником єдиного податку, що підтверджується свідоцтвом серії НОМЕР_4 від 10.12.2003 року.

Згідно Довідки АА №113891 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України відповідач є юридичною особою - державною організацією (установою, закладом).

Відповідно до даних Спеціального витягу з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 08.12.2011 року юридична особа - відповідач у стані припинення. Оголошення стосовно припинення на дату розгляду справи відсутнє.

З наявних у справі доказів вбачається, що 31 жовтня 2007 року позивач передав відповідачу через Дуденка О.Д. (заступника начальника установи з інтендантського забезпечення) по накладній №68 сільськогосподарську продукцію (капусту, моркву, огірки) на загальну суму 49326,00 грн. Накладна №68 підписана представниками обох сторін та скріплена їх печатками.

В рахунок оплати за продукцію позивач зарахував, передані відповідачем, 5085,00 грн., що підтверджується прибутковими касовими ордерами №7 та №17. Несплачена сума заборгованості становить 44241,00 грн. (49326,00 грн. - 5085,00 грн.), що не заперечується відповідачем.

25 жовтня 2010 року позивач вручив відповідачу лист з вимогою оплатити заборгованість за поставлену у жовтні 2007 року продукцію в строк до 20.11.2010 року. Лист отриманий відповідачем 26.10.2010 року за вхідним №3097, однак залишений без відповіді, заборгованість у встановлений строк не сплачена.

Зобовязання, що виникли між сторонами, суд вважає господарськими договірними у сфері господарсько-торговельної діяльності.

Господарсько-торговельна діяльність опосередковується господарськими договорами поставки, купівлі-продажу, міни (бартеру) та іншими.

Господарські договори укладаються за правилами встановленими Цивільним кодексом України (далі - ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України (далі - ГК України), іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів (ст.ст.173, 179, 263 ГК України).

Статтею 181 ГК України встановлено, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Правовідносини, що виникли між сторонами, за своєю правовою природою суд вважає господарським договором купівлі-продажу. Письмовою формою договору купівлі-продажу, укладеного сторонами, є підтвердження прийняття позивачем до виконання замовлення на товар, про що свідчать наявна у матеріалах справи накладна, яка підписана обома сторонами та підтверджує факт передачі позивачем та отримання відповідачем 31 жовтня 2007 року сільськогосподарської продукції.

Відповідач частково розрахувався за отриманий товар в сумі 5085,00 грн., відповідно, борг відповідача перед позивачем зменшився і становить 44241,00 грн.

Статтею 664 ЦК України встановлено, що обовязок продавця передати товар вважається виконаним в момент вручення товару покупцеві. Отже зобовязання позивача щодо передачі товару є виконаними з дати вручення товару відповідачу, тобто 31.10.2007 року.

Відповідно до частини 1 статті 692 ЦК України покупець зобовязаний оплатити товар після його прийняття або товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актом цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

У накладній на передачу товару строк оплати не визначений.

Згідно ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Позивач направив відповідачу вимогу від 25.10.2010 року, у якій визначив строк виконання зобов'язання до 20.11.2010 року, отже перебіг позовної давності розпочався з 21.11.2010 року.

Згідно зі статтями 193, 202 ГК України та статтями 525, 526, 530 ЦК України зобовязання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства; одностороння відмова від зобовязання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідач спростував доводів позивача щодо наявності заборгованості.

Доводи відповідача щодо пропуску позивачем позовної давності суд вважає необґрунтованими, та такими, що спростовуються наявними у справі доказами та суперечать ч.5 ст.261 ЦК України щодо початку перебігу позовної давності.

З огляду на викладене, суд вважає доведеним право позивача вимагати стягнення з відповідача боргу в сумі 44241,00 грн. у судовому порядку. Отже порушене право позивача підлягає захисту, а позовні вимоги підлягають повному задоволенню.

Відповідно до ст. 49 ГПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати, понесені останнім при поданні позову, а саме: 442,41 грн. витрати по сплаті державного мита та 236,00 грн. витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, а всього: 678,41 грн.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити повністю.

Стягнути із Черкаської виправної колонії Управління державного департаменту України з питань виконання покарань у Черкаській області (№62) (м.Черкаси, вул.Сурікова, 30, ідентифікаційний код 08564854) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) - 44241,00 грн. боргу та 678,41 грн. судових витрат.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд Черкаської області протягом 10 днів з дня складення повного рішення.

СУДДЯН.М. Курченко

Повне рішення складено 09 грудня 2011 року.