Рішення № 19979231, 06.12.2011, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 грудня 2011 рокуСправа № 02/5026/2253/2011

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Пащенко А.Д., із секретарем судового засідання Ковбою І.М.,

за участю представників: позивача: ОСОБА_1, ОСОБА_2 - за довіреністю, відповідача: Сухарьков І.В. - директор,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Апекс Сервіс"

до товариства з обмеженою відповідальністю "Агентство безпеки "Кречет" про розірвання договору та стягнення 22 000 грн. 20 коп.,

ВСТАНОВИВ:

Заявлено позов про розірвання договору № 2-05/01 від 05.01.2011 з додатком № 1 від 05.01.2011, укладеного сторонами між собою, з підстав істотного порушення відповідачем вказаного договору, оскільки відповідачем не виконані взяті на себе зобовязання за договором і не виконано в установлений в договорі строк монтаж системи відеоспостереження та контролю доступу (обладнання) за адресою м. Київ, вул. Фрунзе, 27; також позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача, в звязку з розірванням договору, коштів в сумі 22 000 грн. 20 коп., які були сплачені на рахунок відповідача в межах цього договору.

Відповідач не подав суду письмовий відзив на позов.

У судовому засіданні:

представники позивача подали суду Пояснення по суті позовних вимог відповідно до ст. 22 ГПК України, в якому вказали, що в силу ст. 1212 ЦК України відповідач ТОВ "АБ "Кречет" зобовязаний повернути позивачу грошові кошти в розмірі 22000,20 грн., що є додатковим обґрунтуванням позовних вимог; просили повністю задовольнити позов, розірвати договір № 2-05/01 від 05.01.2011 та стягнути з відповідача відповідно до статті 1212 ЦК України кошти в сумі 22000,20 грн., які відповідач безпідставно утримує та не повертає позивачу, незважаючи на його вимоги;

представник відповідача не заперечив проти розірвання договору, однак заперечив проти повернення коштів з мотивів виконання ним замовленої роботи відповідно до договору.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення та доводи представників сторін, суд встановив таке.

05 січня 2011 року товариство з обмеженою відповідальністю "Апекс Сервіс" (Замовник за договором, позивач у справі) в особі директора Бойчука О.І. та товариство з обмеженою відповідальністю "АБ "Кречет" (Виконавець за договором, відповідач у справі) в особі директора Сухарькова І.В. уклали договір № 2-05/01, далі - Договір, за умовами якого Виконавець взяв на себе зобовязання виконати монтаж системи відеоспостереження та контролю доступу (обладнання) за адресою м. Київ, вул. Фрунзе, 27 (3-й поверх - 300 кв.м.) в обсязі, вказаному в кошторисі, який додається (Додаток №1), а Замовник зобовязався прийняти цю роботу та оплатити її.

Відповідно до пункту 3.1. Договору вартість монтажних і пусконалагоджувальних робіт за даним договором складає 22000 грн. 20 коп. з ПДВ.

В пункті 3.2. Договору встановлено порядок оплати за цим Договором:

- у строк до 10 банківських днів з дня підписання Договору сторонами Замовник перераховує на поточний рахунок Виконавця кошти в обсязі не менше 75% від вказаних у п. 3.1. даного Договору;

- решта суми сплачується після закінчення монтажних робіт, але не пізніше дати підписання акту виконаних робіт.

В пункті 2.1. Договору встановлено обовязок Виконавця виконати монтаж та наладку обладнання на обєкті Замовника протягом 14 календарних днів після здійснення оплати Замовником згідно п. 3.2. даного Договору. Разом з тим у пункті 8.1. Договору вказано, що при виконанні Замовником зобовязань за цим Договором, термін поставки обладнання та виконання робіт Виконавцем складає тридцять діб з часу отримання грошей на розрахунковий рахунок.

Із матеріалів справи вбачається та підтверджено відповідачем, що позивач перерахував на рахунок відповідача всю суму за Договором 22000 грн. 20 коп. по платіжному дорученню № 2184 від 12 січня 2011 року.

В розділі 4 Договору виписано "Порядок здачі і приймання обладнання, робіт та послуг". Зокрема, в пункті 4.1. вказано, що Виконавець по завершенню робіт на обєкті представляє Замовнику акт здачі-приймання виконаних робіт.

Суд приходить до висновку, що вимога позивача про розірвання договору № 2-05/01 від 05 січня 2011 року є законною та обґрунтованою і підлягає до задоволення, з огляду на наступне.

Згідно статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобовязується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобовязується прийняти та оплатити виконану роботу.

За приписом частини 2 статті 837 ЦК України договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Договір № 2-05/01 від 05 січня 2011 року за своєю правовою природою відновиться до договорів підряду, відповідає припису статті 837 ЦК України, оскільки за умовами Договору результат роботи повинен бути переданий Замовникові.

Відповідно до частини 2 статті 317 Господарського кодексу України до даного договору застосовуються положення Цивільного кодексу про договір підряду.

За приписом частини 1 статті 530 ЦК України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає у цей строк (термін).

Виходячи із умови пунктів 2.1., 8.1. Договору та враховуючи дату перерахування позивачем коштів, відповідач повинен був виконати та здати позивачу замовлену роботу не пізніше 12.02.2011.

За доводами позивача, відповідач замовлену роботу не виконав, акт здачі-приймання виконаних робіт позивачу не передав. Суду не подано відповідачем доказів виконання замовленої роботи в установлений Договором строк та порядку.

Доводи представника відповідача в цій частині суд вважає необґрунтованими, оскільки відповідач не подав суду доказів вручення акта здачі-приймання роботи представнику позивача та не подав доказів надіслання позивачу такого акта (у разі відмови позивача від його приймання в установленому законом порядку). Частиною 5 статті 853 ЦК України передбачені дії підрядника у разі ухилення замовника від прийняття виконаної роботи. Однак, відповідач не подав доказів вчинення таких дій. З огляду на викладене та враховуючи відсутність будь-яких письмових доказів здачі виконаної роботи позивачу, суд приходить до висновку, що відповідачем не доведено і належними доказами не підтверджено виконання зобовязання по Договору в установлений ним строк.

Відповідно до статті 188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або договором.

Згідно частини 1 статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

За приписом частини 2 статті 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

09.09.2011 позивач надіслав на адресу відповідача лист (отриманий останнім в цей же день) із пропозицією про розірвання договору № 2-05/01 від 05.01.2011 з додатком в звязку з невиконанням відповідачем замовленої йому роботи та про повернення перерахованих йому коштів в сумі 22000 грн. 20 коп.

Суд враховує ту обставину, що оскільки відповідач не виконав замовлену позивачем роботу в установлений договором строк, це є істотним порушенням відповідачем договору, тому вимога позивача про розірвання договору підряду відповідає його праву, встановленому законом, отже, в цій частині вимоги позов підлягає до задоволення. У разі розірвання договору не потребується окремого розірвання додатку до договору, який є невідємною частиною договору.

Вимога позивача про стягнення 22000 грн. 20 коп. не підлягає до задоволення, з огляду на таке.

Підставою для стягнення названої суми позивач вказав у позовній заяві невиконання відповідачем роботи, вказаної у Договорі № 2-05/01 від 05.01.2011.

В звязку з тим, що позивач у позовній заяві не вказав правову природу заявлених до стягнення коштів, суд ухвалами від 14.10.2011 та від 03.11.2011 зобовязав позивача подати суду у письмовому вигляді визначення правової природи коштів, які позивач просить стягнути з відповідача, із зазначенням законодавства, на підставі якого позивач просить стягнути вказані кошти (відповідно до припису пункту 5 частини 1 статті 54 ГПК України).

7.11.2011 позивач надав до суду Заяву про уточнення позовних вимог у даній справі, в якій вказав, що у звязку з невиконанням відповідачем зобовязання за договором, заборгованість відповідача перед позивачем складає 22000,20 грн., та просить розірвати договір та стягнути з відповідача заборгованість за договором № 2-05/01 від 05.01.2011 в розмірі 22000 грн. 20 коп.

У судовому засіданні 06.12.2011 представники позивача подали суду Пояснення по суті позовних вимог відповідно до ст. 22 ГПК України, в якому вказали, що в силу ст. 1212 ЦК України відповідач ТОВ "АБ "Кречет" зобовязаний повернути позивачу грошові кошти в розмірі 22000,20 грн., що є додатковим обґрунтуванням позовних вимог.

Заслухавши пояснення представників позивача, суд приходить до висновку, що вказаним Поясненням представники позивача намагалися змінити підставу позову в частині вимоги про стягнення коштів.

Однак, відповідно до статті 22 ГПК України позивач має право змінити предмет або підставу позову до початку розгляду господарським судом справи по суті. Оскільки вказана зміна заявлена в процесі розгляду справи по суті, тому вона не може бути прийнята до розгляду і суд продовжує розглядати позов із урахуванням Заяви від 07.11.2011.

В статті 653 ЦК України встановлені правові наслідки розірвання договору. В частині 4 статті 653 ЦК України вказано, що сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобовязанням до моменту зміни або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Позивач не вказав правової норми, яка б встановлювала право замовника вимагати повернення сплачених коштів відповідно до договору підряду.

Також позивач не вказав мотиви, з яких він стверджує про виникнення у відповідача саме заборгованості перед позивачем, оскільки в пункті 2.1. Договору, в якому виписані зобовязання Виконавця, таке зобовязання як повернення коштів не записане. У статтях Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України таке зобовязання підрядника також відсутнє.

Суд вважає, що при предявленні вимоги про стягнення з відповідача 22000 грн. 20 коп. заборгованості позивачем невірно обрано спосіб захисту порушеного права, тому позивачу слід відмовити у задоволенні вказаної вимоги.

На підставі статті 49 ГПК України з відповідача підлягають відшкодуванню позивачу, пропорційно розміру задоволених вимог, понесені ним витрати на сплату державного мита в сумі 85 грн. із вимоги про розірвання договору та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Виходячи з викладеного, керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Розірвати договір № 2-05/01 від 05 січня 2011 року, укладений товариством з обмеженою відповідальністю "Апекс Сервіс" та товариством з обмеженою відповідальністю "Агентство безпеки "Кречет".

3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Агентство безпеки "Кречет" (18000, м. Черкаси, вул. Ільїна, 353, кв. 7, ідентифікаційний код 36157598) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Апекс Сервіс" (18031, м. Черкаси, вул. Університетська, 33, оф. 52, ідентифікаційний код 35848632) - 85 грн. витрат на сплату державного мита, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. У решті позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного господарського суду в порядку та строки, передбачені розділом ХІІ Господарського процесуального кодексу України.

Суддя А.Д.Пащенко

Повне рішення складено та підписано 08.12.2011.