Рішення № 19979214, 06.12.2011, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 грудня 2011 рокуСправа № 02/5026/2460/2011

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Пащенко А.Д., із секретарем судового засідання Ковбою І.М.,

представники позивача, відповідача не зявилися,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси справу

за позовом селянського (фермерського) господарства "ОЛІМП"

до товариства з обмеженою відповідальністю "Прогрес"

про стягнення 105 543 грн. 20 коп.,

ВСТАНОВИВ:

Заявлено позов про стягнення з відповідача 105 543 грн. 20 коп., у тому числі 105 280 грн. основного боргу та 263 грн. 20 коп. три відсотки річних відповідно до укладеного між сторонами договору від 01.07.2011 підряду по наданню послуг по обмолоту сільськогосподарських культур.

Сторони належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи, проте їх представники в судове засідання не зявилися. Позивач телеграмою від 06.12.2011 просив суд по можливості розглянути справу без участі його представника, в разі неможливості відкласти розгляд справи.

Суд вважає можливим розглядати справу за відсутності представників сторін, за наявними у справі матеріалами, з огляду на таке. В справі є докази вручення ухвали суду уповноваженим представникам сторін. Суду не надіслані заперечення відповідача проти вимоги позивача, не подано заяву про розгляд справи за участі представника відповідача, не повідомлено поважних причин незявлення представника відповідача у судові засідання. Господарським процесуальним кодексом України не встановлено обовязку суду відкладати розгляд справи у разі відсутності представника сторони. За приписом частини 1 статті 77 ГПК України господарський суд відкладає розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні. В процесі розгляду даної справи суд приходить до висновку, що вона може бути розглянута за наявними матеріалами, неявка представників сторін у судове засідання не перешкоджає розгляду справи, а направляти своїх представників у судове засідання чи заперечувати проти позову є правом сторони, а не обовязком.

У судовому засіданні оголошена вступна та резолютивна частини рішення суду.

Оцінивши докази у справі в їх сукупності, суд встановив наступне.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на договір підряду від 1 липня 2011 року, укладений між селянським (фермерським) господарством "ОЛІМП" (позивач по справі, Підрядник по договору) в особі директора ОСОБА_1 та товариством з обмеженою відповідальністю "Прогрес" (відповідач по справі, Замовник по договору) в особі директора Бойко С.Ф., що діє на підставі Статуту, далі - Договір, за умовами якого позивач зобовязався надати відповідачу послуги по обмолоту сільськогосподарських культур по вартості 320 грн. за 1 га оброблених угідь.

Згідно п. 3.3 Договору кінцевий розрахунок за цим договором провадиться Замовником не пізніше 30 календарних днів після підписання сторонами акта здавання - приймання виконаних робіт.

В якості доказу виконання вказаної в договорі замовленої роботи позивач вказав на Акт виконання робіт від 20 серпня 2011 року обмолоту зернових культур площею 329 га, згідно якого позивач відповідно до Договору виконав роботу на загальну суму 105280 грн., а відповідач прийняв дану роботу. Ефективність (якість) виконуваної роботи задовольняє. Вказаний акт підписаний повноважними представниками сторін, скріплений їх печатками (а. с. 8). На ньому відсутні будь-які зауваження чи заперечення відповідача, не вказано наявності спору між сторонами щодо вартості робіт, вказаних у акті, чи щодо їх якості.

В силу частини 1 статті 173 Господарського кодексу України (далі ГК України) зобовязання, що виникає між субєктами господарювання, в силу якого один субєкт зобовязаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого субєкта, або утриматися від певних дій, а інший субєкт має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку, є господарським зобовязанням.

Згідно з частиною 1 статті 174 ГК України, господарські зобовязання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

За приписом статті 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобовязується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобовязується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до статей 193, 202 Господарського кодексу України та статей 525, 526, 530 Цивільного кодексу України зобовязання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства; одностороння відмова від зобовязання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом. Відповідно до ст. 202 Господарського кодексу України, ст. 599 ЦК України зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як вбачається із матеріалів справи і не спростовано відповідачем, останній не виконав свої зобовязання за договором, не перерахував позивачу кошти в установлений договором строк.

З огляду на викладене, суд вважає, що вимога позивача про стягнення з відповідача 105280 грн. є законною та обґрунтованою, підтвердженою належними доказами, отже, підлягає задоволенню.

Згідно статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки відповідно до умови п. 3.3 Договору відповідач повинен був перерахувати кошти позивачу протягом тридцяти календарних днів після підписання акту виконаних робіт від 20.08.2011, тобто до 20.09.2011, отже, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача три проценти річних за період з 20.09.2011 по 20.10.2011 в сумі 263 грн. 20 коп.

На підставі ст. 49 ГПК України з відповідача підлягають відшкодуванню позивачу понесені останнім витрати на сплату державного мита в сумі 1 056 грн. та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Виходячи з викладеного, керуючись ст. ст. 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути із товариства з обмеженою відповідальністю "Прогрес" (19200, Черкаська область, Жашківський район, с. Нагірна, ідентифікаційний код 32874565) на користь селянського (фермерського) господарства "ОЛІМП" (68643, Одеська область, Ізмаїльський район, с. Камянка, вул. Леніна, 171, ідентифікаційний код 32314140) - борг в сумі 105 280 грн., 263 грн. 20 коп. три проценти річних, 1056 грн. витрат на сплату державного мита, 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного господарського суду в порядку та строки, передбачені розділом ХІІ Господарського процесуального кодексу України.

Суддя А.Д.Пащенко

Повне рішення складено та підписане суддею 07.12.2011.