Ухвала суду № 19979195, 07.12.2011, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

          "07" грудня 2011 р.                                                  № 5026/2732/2011

Суддя господарського суду Черкаської області Чевгуз О.В., розглянувши матеріали за заявою Смілянського міськрайонного центру зайнятості

до Черкаського обласного відділення міжнародного благодійного фонду «СОС дитяче село-інтернаціональ український комітет», м. Сміла, Черкаської області

про визнання банкрутом, -

ВСТАНОВИВ:

Смілянський міськрайонний центр зайнятості звернувся до суду з заявою про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника –Черкаського обласного відділення міжнародного благодійного фонду «СОС дитяче село-інтернаціональ український комітет»(вул. Перемоги, 28, м. Сміла, Черкаської області, код ЄДР 26322994).

Заява підлягає поверненню без розгляду, виходячи з наступного.

Суддя, відповідно до ст. 9 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (далі – Закон), не пізніше п’яти днів з дня надходження повертає заяву про порушення справи про банкрутство і додані до неї документи без розгляду, з підстав, передбачених статтею 63 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням вимог цього Закону, про що виносить ухвалу.

Відповідно до п. 3 ст. 63 ГПК України позовна заява повертається в разі, якщо в ній не вказано обставин, на яких ґрунтується позовна вимога, доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини.

Статтею 41 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Згідно зі ст. ст. 4, 43 ГПК України судове рішення є законним та обґрунтованим лише у випадку всебічного повного та об’єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності у відповідності з нормами матеріального та процесуального права.

Статтею 52 Закону передбачено, що у разі, якщо громадянин-підприємець –боржник або керівні органи боржника –юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також, за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов’язань.

Наведена норма передбачає, що заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника є підставою для порушення провадження у справі у випадку наявності будь-якої з підстав, передбачених статтею 52 Закону.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 6 Закону, яка регулює загальні, основні підстави для порушення справи про банкрутство, справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно складають не менше трьох мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом.

Статтею 1 Закону передбачено, що вимоги кредиторів набувають характеру безспірних якщо вони підтверджені відповідними документами, зокрема виконавчими.

Стаття 52 Закону, яка має назву “Особливості банкрутства відсутнього боржника”, передбачає ці самі “інші випадки” та особливості порушення справи про банкрутство, про які йдеться в частині 3 статті 6 Закону, зокрема, у разі, якщо громадянин-підприємець-боржник або керівні органи боржника –юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також, за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов’язань.

Виходячи з викладеного, частина 3 статті 6 Закону містить загальні норми, а стаття 52 Закону передбачає спеціальні норми, які регулюють банкрутство за спрощеною процедурою.

Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»не передбачає можливості порушення справи про банкрутство, як за загальною, так і за спрощеною процедурою у відсутності безспірних вимог ініціюючого кредитора.

При розгляді питання щодо безспірності грошових вимог ініціюючого кредитора у справі про банкрутство за спрощеною процедурою, існують дві особливості, які притаманні процедурі, яка регулюється ст. 52 Закону, в площині безспірності грошових вимог, а саме –справа про банкрутство відсутнього боржника може бути порушена незалежно від розміру грошових вимог кредитора, які повинні мати безспірний характер, а також незалежно від спливу трьохмісячного строку, передбаченого частиною 3 статті 6 Закону, встановленого для їх погашення, всі інші підстави для порушення провадження у справі про банкрутство, у тому числі і вимоги щодо складу грошового зобов’язання, передбаченого статтею 1 Закону, регулюються загальними нормами Закону.

В даному випадку до заяви про порушення провадження у справі про банкрутство кредитором доказів безспірності вимог не додано.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 21.09.2010 р. у справі №01/200.

Повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.

На підставі зазначеного, керуючись ст. 9 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», ст.ст. 63, 86 ГПК України, -

УХВАЛИВ:

Повернути без розгляду заяву Смілянського міськрайонного центру зайнятості про порушення справи про банкрутство Черкаського обласного відділення міжнародного благодійного фонду «СОС дитяче село-інтернаціональ український комітет».

Ухвала може бути оскаржена у встановленому порядку до Київського апеляційного господарського суду.

          Суддя                                                                                .