Рішення № 19979189, 06.12.2011, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 грудня 2011 рокуСправа № 18/5026/2453/2011

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Васяновича А.В.,

секретар судового засідання Гень С.Г.,

за участю представників сторін:

від позивача ОСОБА_1 - представник за довіреністю,

від відповідача представник не зявився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Ніссан Мотор Україна”,

м. Київ

до товариства з обмеженою відповідальністю “Євросервіс 2000”,

м. Черкаси

про стягнення 1999 464 грн. 22 коп.,-

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2011 року товариство з обмеженою відповідальністю “Ніссан Мотор Україна” звернулося до господарського суду Черкаської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю “Євросервіс 2000” про стягнення заборгованості у звязку з невиконанням відповідачем умов договору поставки за №SА/2011/1360 від 01 квітня 2011 року та укладених до нього додаткових угод в розмірі 2013 163 грн. 53 коп., в тому числі: 1885 608 грн. 53 коп. основний борг, 12 192 грн. 24 коп. 3% річних та 115 362 грн. 76 коп. пеня.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 01 листопада 2011 року порушено провадження у справі та призначено розгляд справи на 15 листопада 2011 року.

Справа розглядається після відкладення.

Відповідно до ч. 4 ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

В процесі розгляду справи, позивач звернувся до суду в порядку ст. 22 ГПК України з заявою про зменшення розміру позовних вимог та просив суд стягнути з відповідача 1885 608 грн. 53 коп. основного боргу, 94 069 грн. 36 коп. пені та 19 786 грн. 33 коп. 3% річних, всього 1999 464 грн. 22 коп.

Тобто, даною заявою позивач фактично збільшив розмір позовних вимог в частині стягнення 3% річних, проте, зменшив розмір вимог в частині стягнення пені.

Загальний розмір своїх вимог позивачем зменшено.

Вказана заява відповідає вимогам ст. 22 ГПК України, а тому судом розглядається позов товариства з обмеженою відповідальністю “Ніссан Мотор Україна” з урахуванням зменшених позовних вимог.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив суд позов задовольнити повністю.

Представник відповідача в судове засідання не зявився, про причини неявки суд не повідомив, відзиву на позовну заяву суду не надав.

Ухвалами господарського суду Черкаської області від 01 листопада 2011 року та від 15 листопада 2011 року було зобовязано відповідача надати суду відзив на позовну заяву з посиланням на мотиви повного або часткового відхилення вимог позивача, а також докази, що обґрунтовують відхилення позовних вимог.

Оскільки відповідач не був позбавлений права надати суду необхідні докази та свої доводи і міркування щодо предмету спору шляхом письмових пояснень та заперечень, про час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, та оскільки явка представників сторін в судове засідання обовязковою не визнавалась, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.

В судовому засіданні, яке відбулося 06 грудня 2011 року згідно ст. 85 ГПК України було оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення зі справи №18/5026/2453/2011.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та дослідивши докази, суд вважає, що позовні вимоги слід задовольнити повністю виходячи з наступного:

Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено господарським судом під час розгляду справи, 01 квітня 2011 року року між товариством з обмеженою відповідальністю “Ніссан Мотор Україна” (постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю “Євросервіс 2000” (покупець) було укладено договір поставки за №SА/2011/1360.

Відповідно до п. 1.1. вищевказаного договору постачальник зобовязався передати у власність покупця товар, кількість і асортимент якого узгоджується сторонами відповідно до положень статті 2 цього договору, а покупець прийняти товар і провести оплату на умовах цього договору.

Згідно п. 2.3. договору на підставі попереднього узгодження відповідно до положень п. 2.2. цього договору, сторони уклали додаткові угоди, в яких узгоджено наступні суттєві умови:

-повне найменування та/або код моделі кожної одиниці товару;

- кожної одиниці товару;

-ціна кожної одиниці товару;

-тип замовлення товару в електронній системі NIVOS/Retail Capture.

Відносно кожної партії товару договір поставки вважається укладеним на умовах, узгоджених в цьому договорі і відповідній додатковій угоді (п. 2.4. договору).

Додаткова угода документ, що містить істотні умови договору поставки відносно конкретної партії товару, який підписується сторонами в двох екземплярах і оформляється відповідно до цього договору. Додаткові угоди є невідємною частиною цього договору (абз. 2 розділу “Терміни і визначення” договору поставки).

Так, на виконання умов договору поставки сторонами було укладено додаткові угоди від 14 червня 2011 року, від 21 червня 2011 року, від 02 липня 2011 року, від 09 липня 2011 року та від 28 липня 2011 року.

Позивач свої зобовязання за договором поставки виконав повністю та поставив відповідачу 8 легкових автомобілів марки Nissan на загальну суму 1885 608 грн. 53 коп., що підтверджується копіями видаткових накладних:

- №376 від 14 червня 2011 року на суму 213858 грн. 84 коп.;

-№718 від 21 червня 2011 року на суму 216078 грн. 02 коп.;

-№717 від 21 червня 2011 року на суму 238 694 грн. 29 коп.;

-№716 від 21 червня 2011 року на суму 216078 грн. 02 коп.;

-№715 від 21 червня 2011 року на суму 265142 грн. 14 коп.;

-№50 від 02 липня 2011 року на суму 205 655 грн. 51 коп.;

-№228 від 09 липня 2011 року на суму 265 059 грн. 01 коп.;

-№863 від 28 липня 2011 року на суму 265 042 грн. 70 коп.

Товар було прийнято відповідачем, що підтверджується підписом уповноваженої особи та відтиском печатки підприємства у вищенаведених видаткових накладних.

Відповідач в свою чергу зобовязання по оплаті поставленого товару не виконав.

Таким чином, позивач просив суд стягнути з відповідача 1885 608 грн. 53 коп. заборгованості за поставлені легкові автомобілі згідно договору поставки №SА/2011/1360 від 01 квітня 2011 року (з урахуванням укладених додаткових угод).

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобовязання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обовязку не встановлений або визначений моментом предявлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обовязок у семиденний строк від дня предявлення вимоги, якщо обовязок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до п. 6.2. договору поставки оплата ціни товару здійснюється покупцем на підставі рахунку фактури не пізніше 30 календарних днів з дати його виставлення у випадку якщо тип замовлення товару (Vehicle Order Class Type) в електронній системі NIVOS/Retail Capture визначено як “Unsold” на дату виставлення рахунку фактури, що відображається у додатковій угоді відповідно до п. 2.3. договору. У випадку якщо тип замовлення товару (Vehicle Order Class Type) в електронній системі NIVOS/Retail Capture визначено як “Sold” на дату виставлення рахунку фактури на оплату автомобілів з таким статусом (далі клієнтські автомобілі), що відображається у додатковій угоді відповідно до п. 2.3. договору, оплата клієнтських автомобілів здійснюється покупцем на підставі рахунку фактури не пізніше 20 календарних днів з дати його виставлення.

Так в додаткових угодах б/н від 14 червня 2011 року (автомобіль №1), від 21 червня 2011 року (автомобіль №3) та від 09 липня 2011 року (автомобіль №7) тип замовлення товару в електронній системі NIVOS визначено як “Sold”, а в додаткових угодах б/н від 21 червня 2011 року (автомобіль №2, автомобіль №4, автомобіль №5), від 02 липня 2011 року (автомобіль №6) та від 28 липня 2011 року (автомобіль №8) тип замовлення товару в електронній системі NIVOS визначено як “Unsold”.

Рахунки фактури відповідачу були виставлені в день відповідної поставки товару.

Під час розгляду спору відповідач даних доводів позивача не спростував.

Отже, з урахуванням умов п. 6.2. договору поставки відповідач повинен був повністю розрахуватись з позивачем за поставлений товар:

14 червня 2011 року (автомобіль №1) на суму 213858 грн. 84 коп. до 04 липня 2011 року;

21 червня 2011 року (автомобіль №2) на суму 216078 грн. 02 коп. до 21 липня 2011 року;

21 червня 2011 року (автомобіль №3) на суму 238 694 грн. 29 коп. до 11 липня 2011 року;

21 червня 2011 року (автомобіль №4) на суму 216078 грн. 02 коп. до 21 липня 2011 року;

21 червня 2011 року (автомобіль №5) на суму 265142 грн. 14 коп. до 21 липня 2011 року;

02 липня 2011 року (автомобіль №6) на суму 205 655 грн. 51 коп. до 01 серпня 2011 року;

09 липня 2011 року (автомобіль №7) на суму 265 059 грн. 01 коп. до 29 липня 2011 року;

28 липня 2011 року (автомобіль №8) на суму 265 042 грн. 70 коп. до 27 серпня 2011 року.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобовязання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Одностороння відмова від зобовязання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем всупереч ст. ст. 33, 34 ГПК України не було доведено факту своєчасного здійснення, на підставі умов договору поставки, розрахунку з позивачем за поставлений товар, а також не було спростовано належними доказами доводи та обґрунтування позивача.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Таким чином сума боргу в розмірі 1885 608 грн. 53 коп. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача в судовому порядку.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 та ст. 549 ЦК України виконання зобовязання забезпечується, зокрема, неустойкою, яка визначається як пеня та штраф і є грошовою сумою або іншим майном, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення зобовязання. Сплата неустойки є правовим наслідком у разі порушення зобовязання (п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України).

Відповідно до п. 6.6. договору поставки в тому випадку, якщо покупець не сплатить за товар (крім клієнтських автомобілів, дисплейних автомобілів та/або автомобілів Patrol Y62) в строки, визначені у п.п. 6.2. і 6.5. договору відповідно, постачальник має право зобовязати покупця сплатити неустойку в розмірі:

-7% річних від простроченої суми за кожен день прострочення, за період прострочення від 1 дня до 30 днів включно;

- 35% річних від простроченої суми за кожен день прострочення, за

період прострочення від 31 дня включно.

Згідно п. 6.7. договору поставки в тому випадку, якщо покупець не сплатить за клієнтські автомобілі, дисплейні автомобілі та/або автомобілі Patrol Y62 в строки, визначені у п.п. 6.2. і 6.5. договору відповідно, постачальник має право зобовязати покупця сплатити неустойку в розмірі 35% річних від простроченої суми за кожен день прострочення.

З урахуванням положень ст. 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” та п.п. 6.6, 6.7. договору поставки позивачем заявлено також вимогу про стягнення з відповідача 94 069 грн. 36 коп. пені в розмірі, що не перевищує подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення (розрахунок знаходиться в матеріалах справи).

Крім того, відповідно до ст. 625 ЦК України позивачем заявлено до стягнення 19 786 грн. 33 коп. 3% річних.

Розрахунок пені та 3% річних здійснений позивачем вірно, а тому позов в цій частині також підлягає задоволенню.

Господарські витрати підлягають розподілу між сторонами відповідно до вимог ст. 49 ГПК України.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України “Про судовий збір” сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Згідно ч. 2 ст. 7 вищевказаного Закону у випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми; в інших випадках, установлених частиною першою цієї статті, - повністю.

Частиною другою ст. 4 Закону України “Про судовий збір” встановлено, що за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору складає 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.

Оскільки розмір задоволених позовних вимог з урахуванням їх зменшення становить 1999 464 грн. 22 коп., а сума первісних позовних вимог складала 2013 163 грн. 53 коп., суд вважає за необхідне повернути позивачу з Державного бюджету України 274 грн. 00 коп. (40263 грн. 28 коп. (2% від суми первісних позовних вимог) 39989 грн. 28 коп. (2% від суми зменшених позовних вимог) судового збору.

В п. 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 21 листопада 2011 року за №01-06/1625/2011 “Про деякі питання практики застосування Закону України “Про судовий збір” вказано, що згідно з частиною першою статті 7 Закону сплачена сума судового збору повертається у передбачених в цій частині випадках за ухвалою суду. Зазначене питання має вирішуватися господарським судом за результатами розгляду відповідних матеріалів, в тому числі й за відсутності заяви (клопотання) сторони чи іншого учасника судового процесу про повернення сплаченої суми судового збору. Зміст повязаної з цим ухвали може бути наведено в резолютивній частині судового рішення, прийнятого по суті справи.

На підставі викладеного, та керуючись ст. ст. 49, 82 - 85 ГПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Євросервіс 2000”, вул. Нечуя Левицького,16, м. Черкаси, ідентифікаційний код 31489898, р/р 26007023015690 в ВАТ “ВТБ Банк”, МФО 321767, р/р 260090230768 в ТОВ “БМ Банк”, МФО 380913 на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Ніссан Мотор Україна”, вул. Жилянська, 75 А, м. Київ, ідентифікаційний код 33236598, р/р 26008200317009 в ПАТ “Сітібанк”, МФО 300584 1885 608 грн. 53 коп. основного боргу, 94 069 грн. 36 коп. пені, 19 786 грн. 33 коп. 3% річних та 39 989 грн. 28 коп. судового збору.

3.Стягнути з Державного бюджету України, отримувач УДК м. Черкаси, код 22809222, банк - ГУДКУ у Черкаській області, МФО 854018, рахунок № 31218206700002, код бюджетної класифікації 22030001 на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Ніссан Мотор Україна”, вул. Жилянська, 75 А, м. Київ, ідентифікаційний код 33236598, р/р 26008200317009 в ПАТ “Сітібанк”, МФО 300584 274 грн. 00 коп. судового збору.

Видати відповідні накази після набрання рішення законної сили.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного господарського суду в порядку та строки передбачені розділом ХІІ ГПК України.

Суддя А.В.Васянович

Повний текст судового рішення підписано 06 грудня 2011 року.