Рішення № 19979130, 01.12.2011, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 грудня 2011 рокуСправа № 02/5026/2176/2011

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Пащенко А.Д., із секретарем судового засідання Ковбою І.М.,

за участю представників: позивача: ОСОБА_2 - за довіреністю,

відповідач: ОСОБА_1 - підприємець особисто,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси справу

за позовом публічного акціонерного банку "Сведбанк"

до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1

про стягнення 160615 грн. 45 коп.,

ВСТАНОВИВ:

Заявлено позов про стягнення з відповідача 160615 грн. 45 коп., у тому числі 80 000 грн. 86 коп. боргу по кредиту, отриманому відповідачем у позивача відповідно до укладеного між сторонами кредитного договору від 08.11.2006 №2301/1106/13-687, 68125 грн. 92 коп. процентів за користування кредитом, 9513 грн. 34 коп. пені за несвоєчасне повернення кредиту в період з 08.11.2008 по 07.05.2009, 2976 грн. 19 коп. пені за несвоєчасну сплату процентів в період з 08.11.2008 по 07.05.2009.

У відзиві на позов відповідач просить припинити провадження у справі в звязку з тим, що 25.12.2008 приватним нотаріусом ОСОБА_3 вчинено виконавчий напис № ВМВ 90820 про звернення стягнення на прес - екструдер брикетний ЄД - 250, 2006 року випуску, заводський №0005, в кількості однієї одиниці, оціненого на суму 142500 грн., який належить відповідачу і був переданий в заставу позивачу відповідно до договору застави №2301/1106/13-687-Z, для забезпечення виконання кредитного договору. Постановою відділу ДВС Катеринопільського РУЮ від 21.02.2009 відкрито виконавче провадження по виконавчому напису № ВМВ 90820 від 25.12.2008. Згідно довідки № 391, виданої відділом ДВС Катеринопільського РУЮ, виконавчі написи нотаріуса були направлені за належністю до Ленінського відділу ДВС Кіровоградського міського управління юстиції.

У судовому засіданні:

- представник позивача підтримав позов у заявленій сумі, просив задовольнити позов та прийняти рішення у даному судовому засіданні і пояснив, що Ленінський відділ ДВС Кіровоградського МУЮ надіслав позивачу по факсу лист від 21.11.2011 з інформацією про те, що у нього на виконанні дійсно перебуває виконавчий напис від 25.12.2008, однак, ДВС не має можливості провести опис заставного майна - прес-екструдера в звязку з тим, що директор підприємства, на території якого знаходиться майно в даний час, відмовляється приймати його на зберігання;

- відповідач заперечив проти позову, оскільки банк ще 3 роки тому отримав виконавчий напис і відповідач вважав, що заборгованість погашена за рахунок заставного майна.

Оцінивши докази у справі в їх сукупності, заслухавши пояснення і доводи представника позивача та відповідача, суд встановив наступне.

Акціонерний комерційний банк "ТАС-Комерцбанк" (правонаступником якого є позивач у справі, Банк за договором) та фізична особа підприємець ОСОБА_1 (позичальник за договором, відповідач у справі) уклали кредитний договір № 2301/1106/13-687 від 08 листопада 2006 року, далі - Договір, за умовами якого позивач зобовязався надати відповідачу грошові кошти у вигляді кредитної лінії, що поновлюється, у розмірі, на строк та на умовах, передбачених у цьому Договорі, а відповідач зобовязався повернути кошти, одержані в рахунок кредитної лінії, сплатити проценти за користування кредитною лінією та виконати свої зобовязання у повному обсязі у строки, передбачені цим Договором.

Розмір кредитної лінії: 80 000 грн., який змінюється відповідно до Графіку, наведеного у додатку № 1, що є невідємною частиною цього Договору (п. 1.2.).

Строк користування кредитною лінією: з 08 листопада 2006 року по 07 листопада 2008 року включно з урахуванням Графіку (п. 1.3.).

Плата за користування кредитною лінією у вигляді процентів становить 21% річних (п. 1.4.).

Із матеріалів справи вбачається і не заперечено відповідачем, що позивач надав відповідачу на його письмові заяви від 08.11.2006 та від 09.11.2006 кредитні кошти в сумах відповідно 49 000 грн. та 31 000 грн. шляхом перерахування коштів із позичкового рахунку відповідача на його поточний рахунок у цьому ж банку.

У Додатку № 1 до кредитного договору "Графік погашення кредитної лінії" чітко виписані дати та суми кредитної лінії, належні до погашення.

Однак, як вбачається, відповідач не сплатив позивачу жодної гривні кредиту протягом всього часу існування кредитної заборгованості і станом на день прийняття рішення борг відповідача по кредиту складає 80 000 грн.

В підпунктах 3.1. - 3.4.2. пункту 3 Договору визначено порядок нарахування і сплати відсотків та вказано, що відповідач повинен сплачувати проценти за користування кредитом щомісячно до 05 числа (включно) за попередній місяць (з 9.00 до 18.00 години) і на дату повернення кредитної лінії.

Із розрахунку суми позову, виконаного позивачем, вбачається, що прострочення відповідачем сплати процентів за користування кредитом триває з 08.11.2008, нараховані суми процентів переносяться на рахунки прострочених процентів і таким чином заборгованість відповідача по процентах станом на 31.08.2011 (по 30.08.2011 включно) складає 68 125 грн. 92 коп.

За приписом статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до статті 174 ГК України господарський договір є підставою для виникнення господарських зобовязань, які згідно зі статтями 193, 202 ГК України повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства; одностороння відмова від зобовязання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом, зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

До загальних засад цивільного законодавства віднесено свободу договору, суть якої викладено у статті 627 Цивільного кодексу України та полягає в тому, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі статтями 193, 202 Господарського кодексу України та статтями 525, 526, 530 Цивільного кодексу України зобовязання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства; одностороння відмова від зобовязання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом.

За приписом статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідач підписав кредитний договір із банком, взяв на себе зобовязання повернути кредит і сплатити проценти в установлені договором строки, отже, відповідач повинен був виконати своє зобовязання і сплатити позивачу кредит у повній сумі не пізніше 07 листопада 2008 року. Однак, як встановлено судом і не спростовано відповідачем, він не виконав своє зобовязання, кошти на погашення кредиту в установлений кредитним договором строк не сплатив.

Також відповідач не сплатив позивачу в установлені строки проценти за користування кредитом і станом на 31.08.2011 борг відповідача по процентах за користування кредитом складає 68 125 грн. 92 коп.

Відповідач не спростував встановлені факти, не подав суду доказів проведення розрахунку із позивачем в повному обсязі відповідно до умов кредитного договору.

Доводи відповідача щодо відсутності заборгованості перед позивачем в звязку з вчиненням виконавчого напису на предмет застави суд вважає такими, що не заслуговують на увагу, оскільки сам по собі факт вчинення нотаріусом за заявою банку виконавчого напису на предмет застави не може вважатися погашенням заборгованості по кредитному договору, оскільки кошти на рахунок погашення боргу по кредиту та процентах не надійшли, тому заборгованість не змінилася. Вказане відповідає також умовам кредитного договору, зокрема, пунктам 4.4., 4.5. Договору, за якими платежі по кредиту і процентах вважаються здійсненими в установлений строк, якщо їх сума в повному розмірі надійшла на рахунок Банку.

Із пояснень відповідача вбачається, що він не контролював питання реалізації предмета застави, не вживав заходів для пошуку покупця на предмет застави, що не можна вважати добросовісною поведінкою відповідача, адже саме відповідач повинен бути найбільше зацікавленим у якнайшвидшій реалізації предмета застави та зменшенні або й повній ліквідації заборгованості перед банком.

Із листа Ленінського відділу ДВС Кіровоградського міського управління юстиції від 21.11.2011, наданого позивачем на вимогу суду, вбачається, що у нього на виконанні дійсно перебуває виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом 25.12.2008, виконавчі дії не виконані, заставне майно - прес-екструдер не реалізований.

Відповідно до статті 202 Господарського кодексу України, статті 599 Цивільного кодексу України зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Тобто, зобовязання відповідача перед позивачем не можуть припинитися лише самим фактом вчинення виконавчого напису.

З огляду на викладене, вимога позивача про стягнення з відповідача 80 000 грн. боргу по кредиту та 68 125 грн. 92 коп. процентів за користування кредитом є законною і обгрунтованою, підтвердженою належними доказами, не спростованою відповідачем, тобто такою, що підлягає до задоволення.

В частині вимоги позивача про стягнення з відповідача пені позов не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Відповідно до статті 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

В частині 2 статті 258 ЦК України встановлена позовна давність в один рік до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захистові.

Проаналізувавши встановлені кредитним договором строки сплати кредиту і процентів та період нарахування позивачем пені за прострочення сплати вказаних сум (із 08.11.2008), суд приходить до висновку, що позивачем пропущено строк позовної давності для предявлення вимоги про стягнення пені. Позивачем не вказано поважних причин такого пропуску. Тому позов про стягнення пені за невиконання грошового зобовязання не підлягає задоволенню.

На підставі ст. 49 ГПК України з відповідача підлягають відшкодуванню позивачу, пропорційно розміру задоволених вимог, понесені останнім витрати на сплату державного мита в сумі 1481 грн. 26 коп. та 217 грн. 65 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Виходячи з викладеного, керуючись статтями 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (20500, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь публічного акціонерного банку "Сведбанк" (04080, м. Київ, вул. Новокостянтинівська, 18-В, ідентифікаційний код 19356840) 80 000 грн. боргу по кредиту, 68 125 грн. 92 коп. процентів, 1481 грн. 26 коп. витрат на сплату держаного мита, 217 грн. 65 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В решті позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного господарського суду в порядку та строки, передбачені розділом ХІІ Господарського процесуального кодексу України.

Суддя А.Д.Пащенко

Повне рішення складено та підписано 06.12.2011.