Рішення № 19979108, 29.11.2011, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 листопада 2011 року Справа № 07/5026/2223/2011

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Бреін”

до кредитної спілки “Фенікс-Черкаси”

про стягнення 22296 грн. 12 коп.

Суддя Дорошенко М.В.

Секретар судового засідання Сиволовська О.І.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1 адвокат;

від відповідача: не зявилися.

Заявлено позов про стягнення з відповідача на користь позивача 22296 грн. 12 коп., у тому числі: 18367 грн. 64 коп. боргу за поставлені товари, 604 грн. 81 коп. інфляційних нарахувань, 384 грн. 85 коп. 3 % річних та 2938грн. 82 коп. штрафних санкцій за прострочення виконання грошового зобовязання.

В обґрунтування позову позивач вказав на неналежне виконання відповідачем грошового зобовязання за договором поставки від 01.01.2011р. №01-20012011 щодо оплати поставлених йому позивачем товарів.

У засіданні суду представник позивача підтримав позов з викладених у ньому підстав.

Відзив на позов до господарського суду не надійшов.

Відповідачу за його місцем знаходження, вказаним в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, господарським судом надсилалися рекомендованими листами ухвала від 11.10.2011р. про порушення провадження у справі і призначення судового засідання на 9 годину 01.11.2011р. та ухвала від 01.11.2011р. про відкладення розгляду справи на 11 годину 29.11.2011р. Проте ці листи не були вручені відповідачу, а були повернуті до господарського суду з відміткою пошти “за закінченням терміну зберігання”. В силу ч. 1 ст. 64 Господарського процесуального кодексу України вказані ухвали господарського суду вважаються врученими відповідачу належним чином.

Незявлення представника відповідача у судове засідання не перешкоджає вирішенню спору за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши наявні у справі письмові докази, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

1 січня 2011р. товариство з обмеженою відповідальністю “Бреін”, як постачальник, і кредитна спілка “Фенікс-Черкаси”, як покупець, уклали договір поставки №01-20012011 (далі - договір №01-20012011), згідно з яким постачальник зобовязався поставити і передати у власність покупцю, а останній прийняти і оплатити товар, найменування, асортимент, кількість та ціна якого вказується у видаткових накладних, які є невідємною частиною цього договору.

Згідно з п.8.1 договору №01-20012011 покупець повинен сплатити за поставлений товар не пізніше 5 днів з дати поставки товару постачальником.

У п. 9.4 договору №01-20012011 його сторони передбачили, що у разі прострочення покупцем оплати за поставлену партію товару постачальник має право вимагати, а покупець зобовязаний сплатити додаткові кошти у розмірі 2 % від залишку несплаченої вартості товару за кожний місяць прострочення платежу.

На виконання договору №01-20012011 товариство з обмеженою відповідальністю “Бреін” за видатковими накладними від 20.01.2011р. №РНкРZ-000140, №РНкРZ-000141, №РНкРZ-000145, №РНкРZ-000146, №РНкРZ-000147 і №РНкРZ-000149 передало кредитній спілці “Фенікс-Черкаси”, а остання прийняла через свого представника ОСОБА_2, який діяв на підставі довіреності від 20.01.2011р., компютерні комплектуючі та офісне обладнання на загальну суму 18683 грн. 04 коп.

Кредитна спілка “Фенікс-Черкаси” своє зобовязання за договором №01-20012011 щодо оплати товару, поставленого товариством з обмеженою відповідальністю “Бреін” за вказаними вище видатковими накладними, не виконало повністю.

За прострочення оплати поставленого товару товариство з обмеженою відповідальністю “Бреін” нарахувало кредитній спілці “Фенікс-Черкаси” на стягувану суму боргу 18367 грн. 64 коп. передбачені ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України інфляційні нарахування у сумі 604 грн. 81 коп. та 3% річних у сумі 384 грн. 85 коп. за період прострочення з 26.01.2011р. по 06.10.2011р., а також передбачених п. 9.4 договору №01-20012011 штрафних санкцій у сумі 2938 грн. 82 коп. за вісім місяців прострочення з 01.02.2011р. по 30.09.2011р.

Частиною 1 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту.

Статтею 530 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У ст. 629 Цивільного кодексу України зазначено, що договір є обовязковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Частина 6 ст. 232 Господарського кодексу України передбачає, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

З огляду на викладені вище обставини та норми законодавства, господарський суд прийшов до таких висновків.

Зобовязання, які виникли у сторін із договору №01-2001201 є господарськими зобовязаннями.

Відповідач не виконав грошового зобовязання за договором №01-2001201 щодо оплати поставлених йому відповідачем компютерних комплектуючих та офісного обладнання на суму 18683 грн. 04 коп., тому позивач має право в порядку примусового виконання цього зобовязання вимагати стягнення з відповідача заявленої у позові суми боргу 18367 грн. 64 коп.

Враховуючи підстави виникнення зобовязання щодо сплати вказаних у п. 9.4 договору №01-20012011 додаткових коштів та порядок визначення їх суми, ці додаткові кошти за своєю правовою природою є штрафними санкціями.

Встановлення п. 9.4 договору №01-2001201 розміру штрафних санкцій за порушення грошових зобовязань відповідає наданому ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України сторонам договору праву встановлювати розміру таких штрафних санкцій безпосередньо в договорі.

За порушення встановленого п. 8.1 договору №01-2001201 строку оплати поставленого товару позивач має право на стягнення з відповідача передбачених п. 9.4 цього договору штрафних санкцій, а також передбачених ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України інфляційних нарахувань та 3% річних.

Стягувану суму штрафних санкцій позивач нарахував більш ніж за шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, що суперечить вимогам ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України.

Зобовязання з оплати поставлених товарів мало бути виконане відповідачем до 26.01.2011р., тому відповідно до п. 9.4 договору №01-2001201 та . 6 ст. 232 Господарського кодексу України позивач має право на стягнення з відповідача штрафних санкцій за 6 місяців з лютого по липень 2011р., сума яких становить 2204 грн. 12 коп. (18367 грн. 64 коп. х 2% х 6 місяців).

Стягувані суми інфляційних нарахувань і процентів річних нараховані позивачем у відповідності з фактичними обставинами виконання відповідачем зобовязань за договором №01-20012011, вимогами законодавства та умовами цього договору.

Витрати позивача на оплату послуг адвоката Биченка І.Я. склали 2400грн., що підтверджується договором про надання юридичних послуг від 04.10.2011р. і квитанцією до прибуткового касового ордеру від 06.10.2011р.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито та суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

За таких обставин позов підлягає задоволенню лише в частині стягнення з відповідача 18367 грн. 34 коп. боргу, 604 грн. 81 коп. інфляційних нарахувань, 384 грн. 85 коп. процентів річних і 2204 грн.12 коп. штрафних санкцій.

Пропорційно до розміру задоволених вимог позивачу за рахунок відповідача підлягають відшкодуванню витрати на сплату державного мита у сумі 215грн. 61коп., на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 228грн. 22 коп. та на оплату послуг адвоката у сумі. 2320грн. 92 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з кредитної спілки “Фенікс-Черкаси” (вул.. Гоголя, 221, м. Черкаси, ідентифікаційний код 33282838) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Бреін” (бул. Шевченка, 352, м. Черкаси, ідентифікаційний код 33282780) - 18367 грн. 34 коп. боргу, 604 грн. 81 коп. інфляційних нарахувань, 384 грн. 85 коп. процентів річних, 2204 грн.12 коп. штрафних санкцій, 215грн. 61коп. витрат на сплату державного мита, 228грн. 22 коп. витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 2320 грн. 92 коп. послуг адвоката.

У задоволенні решти позову відмовити.

Це рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного господарського суду у порядку та строки, передбачені розділом ХІІ Господарського процесуального кодексу України.

СУДДЯ М.В. Дорошенко

Повне рішення складено і підписано 05.12.2011р.