Рішення № 19978885, 12.12.2011, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"12" грудня 2011 р.Справа № 17/5025/1836/11 За позовом Сатанівської орендної пересувної механізованої колони №4 смт. Сатанів Городоцького району

до Дочірнього підприємства „Оздоровчий комплекс „Поділля” Відкритого акціонерного товариства „Державна акціонерна компанія „Автомобільні дороги України”, ПП „Оздоровчий комплекс „Поділля” ВАТ „ДАК „Автомобільні дороги України” смт. Сатанів Городоцького району

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ТОВ „Азовпромхолод” м. Київ

про стягнення 69 214 грн. 80 коп., з яких 60000,00 грн. заборгованості за виконані будівельно-монтажні роботи, 4568 грн. 36 коп. - пені, 1638 грн. 66 коп. - 3% річних, 3007 грн. 78 коп. - індексу інфляції

суддя Димбовський В.В.

Представники сторін:

позивача: ОСОБА_1 за довіреністю №54 від 02.11.2011р.

Багін В.В. - директор

відповідача: ОСОБА_2 за довіреністю №18/2 від 31.10.2011р.

третя особа: не зявився

В судовому засіданні відповідно до ч. 2 ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Рішення (вступна та резолютивна частини) оголошено 12.12.2011р., оскільки в судовому засіданні оголошувалась перерва.

Суть спору: Позивач звернувся з позовом до суду про стягнення з відповідача 60000,00 грн. - боргу, 4568 грн. 36 коп. - пені, 1638 грн. 66 коп. - 3% річних, 3007 грн. 78 коп. - індексу інфляції в звязку з невиконанням відповідачем умов контракту №6 на виконання будівельних робіт.

Позивач наполягає на задовленні позовних вимог та звертає увагу суду на те, що у відповідності до п. 1 додаткового договору №2 від 11.05.2010р. до контракту №6 від 24.05.2004р. позивач зобовязувався виконати, а відповідач прийняти та оплатити виконані позивачем роботи по будівництву їдальні на 100 місць.

Згідно умов вищевказаного договору для виконання будівельних робіт у відповідності до положень ст. 838 ЦК України було залучено субпідрядника ТОВ „Азовпромхолод”.

Для проведення відповідачем розрахунків напряму з ТОВ „Азовпромхолод” за виконані субпідрядником роботи, сторони у п. 6 додаткового договору передбачили, що замовник перераховує субпідряднику кошти за виконані будівельно-монтажні роботи згідно актів виконаних робіт ф.КБ-2в, підписаних та завірених Генпідрядчиком, на розрахунковий рахунок Субпідрядника.

Порядок розрахунків між Позивачем та Відповідачем передбачався розділом 5 контракту № 6 від 24.05.2004р., з врахуванням умов додаткового договору про сплату авансу.

На виконання умов контракту, додаткового договору та у відповідності до вимог ч. З ст. 843 ЦК України Відповідач сплачував субпідряднику ТОВ «Азовпромхолод»кошти лише за виконані особисто ним будівельно-монтажні роботи, а Позивачу - кошти за виконані Позивачем роботи згідно актів виконаних робіт, що підтверджується платіжними дорученнями, які додавались до позовної заяви. Дані обставини справи додатково підтверджують той факт, що в п. 6 додаткового договору сторони погодили порядок розрахунків лише за роботи, виконані субпідрядником.

Між ТОВ «Азовпромхолод»та Відповідачем не має і не може бути жодних майнових зобов'язань з приводу оплати вартості робіт, виконаних Позивачем, оскільки це суперечить умовам контракту, додаткового договору та ч. З ст. 843 ЦК України, що додатково підтверджується поясненнями ТОВ «Азовпромохолод».

Тому за роботи, що виконувались Позивачем, Відповідач зобов'язаний був розрахуватись саме із Позивачем і в строки, які визначені п. 5.2 контракту.

Відповідач проти позову заперечує посилаючись на те, що фактичні обставини справи спростовують доводи позивача Зокрема, Позивач посилається в обґрунтуванні своїх вимог на контракт №6 від 24 травня 2004 року та додатковий договір №2 до цього контракту від 11.05.2010 року.

Відповідач стверджує,що в додатковому договорі №2 встановлено, що ТОВ «Азовпромхолод», не підрядник для Позивача, а підрядник для Відповідача. Зазначене , на його думку,підтверджується і нормою ч. 2 п. 2 ст. 838 ЦК. В нашому випадку ТОВ «Азовпромхолод», Позивач і Відповідач - учасники одного тристороннього договору №2. Оскільки цей договір є доповненням до контракту №6, то три вказані особи учасники одного контракту №6. І цим контрактом, з врахуванням додаткового договору №2 не встановлено відносин підрядник - субпідрядник між ТОВ «Азовпромхолод»та Позивачем.

Отже, на його думку, твердження Позивача про те, що його позовні вимоги ґрунтуються на додатковому договорі №2 не відповідає дійсності. Якщо звернутися до контракту №6 від 24 травня 2004 року, то: по-перше, контракт №6 був укладений між двома сторонами ще у 2 0 04 році та щодо вимог по оплаті підрядних робіт у 2011 році, Позивач по відношенню до Відповідача виступає кредитором. Будівництво їдальні на 100 місць, виходячи із характеру відносин підряду і звичаїв ділового обороту, не можуть тривати шість років. Тому згідно із нормою п. 1 ст. 613 ЦК кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він не вчинив дій, що випливають із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник ,не міг виконати свого обов'язку. І Відповідач не міг виконати свого обов'язку протягом шести років, оскільки їдальня за цей тривалий період не будувалася і витрата грошей за непобудовану будівлю суперечить статутній меті діяльності Відповідача; по-друге, переадресування за пунктом б додаткового договору №2 до контракту №6 зобов'язання сплати за будівництво їдальні не Позивачу, а ТОВ «Азовпромхолод», робить це товариство генеральним підрядником, а Позивача хіба що субпідрядником і цей юридичний факт, додатковий договір №2, скасовує всі зобов'язання Відповідача перед Позивачем за контрактом №6 щодо сплати грошей, покриття збитків, сплати пені, оскільки відповідні пункти контракту суперечать останній домовленості сторін з предмету контракту №6, що має місце в додатковому договорі №2. Тепер, з 2010 року, всі ці зобов'язання щодо сплати основного боргу у Відповідача мають місце не перед Позивачем, а перед ТОВ «Азовпромхолод». Що стосується пені, за прострочення платежів, то між ТОВ «Азовпромхолод»і Відповідачем вона взагалі не передбачена договором,; по-третє, представлені акти приймання виконаних робіт за серпень, вересень, жовтень 2010 року форми КБ-2в ніяк не вказують на той факт, що вони мають відношення до додаткового договору №2 і від 11.05.2010 року і до контракту №6.

Відповідач, вважає помилковими висновки позивача про те, що зі сторони відповідача має місце порушення умов укладеного контракту.

Стверджує, що у розумінні вимог ст. 1 ГПК України відповідач не порушував оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів позивача. А відтак у позивача відсутні правові підстави щодо звернення до господарського суду із позовними вимогами про стягнення із відповідача заборгованості в розмірі 60 000,00 грн. по контракту №6 від 24.05.2004р., так як подія (термін) виконання зобов'язання Замовникам перед Підрядником в розумінні вимог п. 5.3 контракту ще не настав.

Часткові будівельні роботи, які виконав Підрядник на об'єкті Замовника відповідно до вимог п. 2.1 контракту - не є завершенням будівництва, не дозволяють Замовнику проводити експлуатацію об'єкта.

Крім того, відповідачем поданий акт інженерної перевірки, відповідно до якого позивач завищив вартість виконаних робіт за період серпень-листопад 2010р.

Третя особа на стороні позивача без самостійних вимог на предмет спору ТОВ „Азовпромхолод” м. Київ підтримує заявлений позов та посилається на ті обставини, що пунктом 6 договору передбачався порядок розрахунків із нашим товариством, а саме: відповідач зобов'язувався перераховувати третій особі кошти за виконані будівельно-монтажні роботи згідно актів виконаних робіт, підписаних та завірених Генпідрядником, який перевіряв якість виконаних робіт.

Зазначає, що у нашого товариства відсутні будь-які майнові претензії до позивача. Враховуючи вищевикладене, третя особа підтримує позовні вимоги Сатанівської ОПМК №4.

В зв'язку із неможливістю брати участь у судовому розгляді, просить господарський суд розгляд справи здійснювати без його участі.

Крім того, відповідачем подана заява, згідно якої відповідач стверджує, що він не є відповідачем по справі, оскільки його назва згідно з випискою з єдиного державного реєстру - Дочірнє підприємство „Оздоровчий комплекс „Поділля” Відкритого акціонерного товариства „Державна акціонерна компанія „Автомобільні дороги України” тоді, як позов поданий зовсім до іншої особи, якою він не являється, а саме до Дочірнього підприємства оздоровчий комплекс „Поділля” публічного акціонерного „автомобільні дороги України”.

Відповідно до спеціального витягу з Єдиного державного реєстру під індетифікаційним кодом 34891341 знаходиться підприємство Дочірнього підприємства „Оздоровчий комплекс „Поділля” Відкритого акціонерного товариства „Державна акціонерна компанія „Автомобільні дороги України”, ПП „Оздоровчий комплекс „Поділля” ВАТ „ДАК”автомобільні дороги України” смт. Сатанів Городоцького району.

Інформація щодо зміни організаційно-правовї форми, реорганізації чи ліквідації по зазначеному підприємству відсутня. Таким чином, доводи відповідача судом до уваги не приймаються, оскільки зміни у відповідача стосувались виключно щодо найменування юридичної особи. І таким чином повну назву відповідача слід читати - Дочірнє підприємство „Оздоровчий комплекс „Поділля” Відкритого акціонерного товариства „Державна акціонерна компанія „Автомобільні дороги України”, ПП „Оздоровчий комплекс „Поділля” ВАТ „ДАК” автомобільні дороги України” смт. Сатанів Городоцького району.

Розглянувши подані документи і матеріали, зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи по суті, суд встановив:

24.05.04р. між відповідачем (замовник) та позивачем (підрядник) укладений контракт №6 на виконання будівельних робіт їдальні на 100 місць.

Відповідно до п. 5.2 замовник зобовязався не пізніше як до 5 числа поточного місяця оплачувати підряднику вартість виконаних робіт.

Відповідно до п. 5.3 передбачено, що остаточний розрахунок за виконані роботи з урахуванням авансу проводиться замовником не пізніше 30 днів після вводу обєкта в експлуатацію включаючи усунення дефектів виявлених при прийманні завершеного будівництва обєкту.

Відповідно до актів приймання виконаних робіт за період серпень-листопад 2010р., складених позивачем та відповідачем, позивачем виконано робіт за вказаний період на загальну суму 810 185 грн., тоді як платіжними дорученнями відповідачем в рахунок оплати вартості робіт сплачено 747516 грн. Таким чином, залишок боргу відповідача перед позивачем склав 62 669 грн.

11 травня 2004р. укладений додатковий договір №2 до контракту №6 від 24 травня 2004 р. відповідно до п. 1 якого у звязку з обсягами робіт згідно договірної ціни на суму 1682243 грн. за умовами цього договору Генпідрядник (відповідач у справі) зобовязується виконати, а Замовник прийняти та оплатити виконані Генпідрядником роботи на будівництві їдальні на 100 місць.

У відповідності із п.6 договору відповідач зобовязався перераховувати субпідряднику (ТОВ „Азовпромхолод”) кошти за виконані будівельно-монтажні роботи роботи згідно актів виконаних робіт ф. КБ-2в підписаних та завірених Генпідрядником на розрахунковий рахунок субпідрядника.

На виконання вказаного пункту договору, відповідач за роботи виконані згідно актів виконаних робіт №1 від за вересень 2010р., № Ѕ за вересень 2010р., №2 за жовтень 2010р. здійснив за період вересень-грудень 2010р. ТОВ „Азовпромхолод” платіжними дорученнями №№ 416,492,373, 351 оплату вартості виконаних робіт.

Аналізуючи надані сторонами докази, оцінюючи їх у сукупності, судом приймається до уваги наступне:

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно статті 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст.174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно з ч.1,7 ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Стаття 509 ЦК України встановлює, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно частин 1 та 2 ст.205 ЦК України, правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обовязкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Відповідно до ст.638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Як вбачається з матеріалів справи позивачем та відповідачем були складені Довідки про вартість виконаних підрядних робіт форми №КБ-3 та підписано Акти приймання виконаних підрядних робіт.

Згідно з п. 4 ст. 882 ЦК України передання робіт підрядником та прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами.У разі відмови однієї із сторін від підписання акту про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

Відповідно до вищевказаних документів, вбачається що сторонами було досягнуто згоди щодо усіх істотних умов договору підряду, а саме види та обсяг, вартість підрядних робіт, оскільки акти підписані без зауважень повноважними представниками відповідача.

Крім того, матеріали справи свідчать про те, що правовідносини з ТОВ „Азовпромхолод” визначались окремими актами приймання виконаних підрядних робіт та щодо яких відповідачем здійснювалась окрема оплата виконаних робіт. Саме тому обовязок відповідача щодо проведення оплати вартості виконаних робіт позивачу випливає з умов визначених п. 5.2 контракту, відповідно до якого відповідач зобовязався не пізніше як до 5 числа поточного місяця оплачувати позивачу вартість виконаних робіт.

Викладене також спростовує доводи відповідача про відсутність зобовязань перед позивачем, оскільки сторони у спірних правовідносинах, розмежували зобовязання відповідача перед позивачем та третьою особою ТОВ „Азовпромхолод”.

У договорі будівельного підряду сторони можуть узгодити окремі стадії приймання, визначити зобовязання сторін про забезпечення належних умов для проведення приймання-здачі робіт. Здаванняприйняття обєкта будівництва оформляється спеціальним актом, що підписується сторонами, а також представниками уповноважених органів. Однак, підрядник після оформлення акта приймання, не звільняється від виконання договірних зобовязань, що не були ним належним чином виконані.

Таким чином, посилання відповідача на завищення позивачем вартості виконаних робіт, а також те, що обовязок відповідача щодо проведення оплати робіт ще не настав, судом до уваги не приймаються, оскільки зазначене суперечить обовязкам відповідача передбаченими п. 5.2 та 5.3 контракту.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.(ст.526 ЦК України).

Згідно зі ст. 625 ЦК України Боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

В звязку прострочкою виконання грошового зобовязання позивачем обґрунтовано нараховано відповідачу на суму боргу, 1638 грн. 66 коп. 3% річних, 3007 грн.78 коп. індексу інфляції за період з 05.11.10р. по 01.11.11р.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення 60 000 грн. боргу, 1638 грн. 66 коп. 3% річних, 3007 грн.78 коп. індексу інфляції обґрунтовані матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог в частині стягнення пені в сумі 4568 грн.36 коп., то необхідно відмітити ту обставину, що розділом 12 контракту №6 передбачена відповідальність сторін за порушення виконання зобовязань за договором. При цьому сторони зазначили конкретні пункти договору за порушення умов яких така відповідальність настає. Однак, відповідальність за порушення п. 5.2 контракту сторони не передбачили.

Відповідно до п. 1 ст. 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобовязання вчиняється у письмовій формі.

Оскільки обовязок проведення оплати відповідача перед позивачем виник саме в звязку з невиконанням п. 5.2 в позові в частині стягнення пені слід відмовити.

З врахуванням вищевикладеного, заперечення відповідача судом до уваги не приймаются.

Приймаючи до уваги викладені вище обставини, позов підлягає задоволенню частково в частині стягнення з відповідача 60000,00 грн. заборгованості за виконані будівельно-монтажні роботи, 1638 грн. 66 коп. - 3% річних, 3007 грн. 78 коп. - індексу інфляції.

В решті позову належить відмовити.

У відповідності до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по оплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу необхідно покласти на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов Сатанівської орендної пересувної механізованої колони №4 смт. Сатанів Городоцького району до Дочірнього підприємства „Оздоровчий комплекс „Поділля” Відкритого акціонерного товариства „Державна акціонерна компанія „Автомобільні дороги України”, смт. Сатанів Городоцького району, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ТОВ „Азовпромхолод” м. Київ про стягнення 69 214 грн. 80 коп., з яких 60000,00 грн. заборгованості за виконані будівельно-монтажні роботи, 4568 грн. 36 коп. - пені, 1638 грн. 66 коп. - 3% річних, 3007 грн.78 коп. - індексу інфляції задовольнити частково.

Стягнути з Дочірнього підприємства „Оздоровчий комплекс „Поділля” Відкритого акціонерного товариства „Державна акціонерна компанія „Автомобільні дороги України” (смт. Сатанів Городоцького району; код ЄДРПОУ 34891341) на користь Сатанівської орендної пересувної механізованої колони №4 (смт. Сатанів Городоцького району, вул. Гагаріна, 45; код ЄДРПОУ 05520253) 60000,00 грн. (шістдесят тисяч гривень 00 коп.) заборгованості за виконані будівельно-монтажні роботи, 1638 грн. 66 коп. (одну тисячу шістсот тридцять вісім гривень 66 коп.) - 3% річних, 3007 грн. 78 коп. (три тисячі сім гривень 78 коп.) - індексу інфляції, 646,47 грн. (шістсот сорок шість гривень 47 коп.) - витрат по оплаті державного мита та 220,42 грн. (двісті двадцять гривень 42 коп.) - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

В решті позову відмовити.

Суддя В.В. Димбовський

Повний текст рішення виготовлено та підписано 13 грудня 2011 року.

Віддруковано 4 примірника:

1 до справи,

2 позивачу,

3 відповідачу.

4 третій особі (рекомендованим листом з повідомленням про вручення).