Рішення № 19978864, 30.11.2011, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"30" листопада 2011 р.Справа № 13/5025/1867/11 За позовом приватного підприємства „Лідер” м. Калуш Івано-Франківської області

до товариства з обмеженою відповідальністю „Синявські граніти” с. Нова Синявка

Старосинявського району

про стягнення суми 551 557,05 грн., з якої 546 570,53 грн. основного боргу, 4 177,90 грн.

пені та 808,62 грн. 3% річних

Суддя Матущак О.І.

За участю представників сторін:

позивача: ОСОБА_1 по довіреності від 01.08.2011р.

ОСОБА_2 по довіреності від 30.11.2011р.

відповідача: не зявився

Позивач у позові просить господарський суд стягнути з відповідача на його користь суму 551 557,05 грн., з якої 546 570,53 грн. вартості оплаченого позивачем, проте недопоставленого відповідачем товару у відповідності до укладеного між сторонами договору поставки № 01-08/10 від 08.11.2010р., 4 177,90 грн. пені відповідно до п. 9.4 вказаного договору та 808,62 грн. 3% річних, нарахованих згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України.

Представник позивача в попередньому судовому засіданні, на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі від 24.10.2011р., подала належним заіврені копії заявок на відвантаження товару, додаткової угоди № 6 від 14.06.2011р. до договору поставки № 01-08/10 від 08.11.2010р. та копію витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців у якому значиться державна реєстрація відповідача.

Крім цього, представник позивача в попередньому судовому засіданні пояснила, що на виконання п. 3.3 договору поставки від 08.11.2010 р., календарний план відвантаження продукції не складався та сторонами не затверджувався.

Представники позивача в даному судовому засіданні позовні вимоги підтримали у повному об`ємі, а також на виконання вимог ухвали суду від 15.11.2011р. подали завірені копії заявок позивача у відповідності до п.3.3 договору поставки від 08.11.2010 р., адресованих відповідачу електронною поштою, докази перерахування коштів відповідачу та додатковий розрахунок позовних вимог.

Крім цього, подали письмове пояснення щодо нарахування пені, в якому позивачем зазначено про те, що пеня нараховувалась відповідачу за прострочення виконання саме грошового зобовязання, а не за порушення зобовязання щодо поставки щебеня.

Відповідач відзиву на позов не подав, його представник в судове засідання у друге не зявився, хоча був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи рекомендованими листами які отримав його представник, про що свідчать поштові повідомлення про вручення від 29.10.2011р. та від 24.11.2011р., які знаходяться в матеріалах справи, причини неявки суду не повідомив, тому у відповідності до ст. 75 ГПК України, справа розглядається на підставі наявних у ній документів.

Крім зазначеного вище, розглядом матеріалів справи господарським судом встановлено наступне.

08.11.2010р. між сторонами у даній справі було укладено договір поставки № 01-08/10.

У відповідності до п. 1.1 вказаного договору, постачальник (відповідач) продає і постачає, а покупець (позивач) приймає та оплачує щебінь гранітний з природного каменю, виробництва „Синявські граніти”, Україна, Хмельницька область, Старосинявський район, с. Нова Синявка.

Згідно п. 2.3 укладеного договору, кількість товару, що постачається за даним Договором, визначається за взаємною згодою сторін, у вказаних заявках або календарному плані відвантаження продукції, які мають бути узгодженими та підтвердженими або відхиленими постачальником (відповідачем) у письмовому вигляді протягом 2 днів з дня їх отримання.

Відповідно до п. п. 3.2, 3.3 зазначеного договору, датою відвантаження товару ввжається дата, яка проставлена на залізнодорожній накладній станцією відправілення товару - ст. „Адампіль” Південно-Західної залізниці.

Постачальник (відповідач) зобовязаний відлвантажити узгоджену партію товару протягом періоду поставки, вказаного в заявці та календарному плані відвантаження продукції.

У відповідності до п. п. 5.2, 5.3 укладеного договору, оплата за товар може здійснюватись покупцем (позимвачем) виключно лише після факту письмового затвердження постачальником (відповідачем) заявки та календарного плану відвантаження продукції.

Датою оплати вважається дата зарахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника (відповідача).

Додатковою угодою № 6 від 14.06.2011р. до договору поставки, п.п. 3.3 п. 3 Договору викладено в наступній редакції: „Постачальник (відповідач) зобовязаний відвантажити узгоджену партію товару протягом періоду поставки, вказаного в заявці та календарному плані відвантаження продукції, але не раніше ніж 4 день з дня отримання заявки. При необхідності відвантаження раніше, ніж на 4 день, покупець (позивач) оплачує додатково 3,50 грн. за кожну тону товару”.

На виконання умов договору, у 2010 р. позивач перерахував на рахунок відповідача кошти у сумі 303359,40 грн., а відповідач передав позивачу щебневу продукцію на загальну суму 233597,90 грн.

За період з 01.01.2011р. по 31.08.2011р. позивач здійснив оплату продукції на загальну суму 2053742,57 грн., згідно виписок з банківського рахунку, які знаходяться в матеріалах справи, а відповідач передав товару на суму 1507172,04 грн., що підтверджується видатковими накладними, належним чином завірені копії яких також додані позивачем до позовної заяви.

Таким чином, відповідач в порушення умов договору недопоставив позивачу продукції на суму 546570,53 грн., що також підтверджується актом звірки взаєморозрахунків станом на 31.08.2011р., підписаним представниками сторін та відповідно скріпленим печатками підприємств.

13.09.2011 р. позивачем в адресу відповідача було надіслано письмову претензію за № 1-П, в якій у відповідності до ч. 1 ст. 670 ЦК України просить повернути кошти, сплачені за недоотриманий товар.

Директор підприємства відповідача претензію отримав, про що свідчить належним чином завірена копія поштового повідомлення про вручення від 17.09.2011 р. яка знаходиться в матеріалах справи, проте претензія залишена останнім без відповіді та задоволення.

Таким чином, у відповідача виник обовязок щодо повернення сплачених позивачем коштів за недоотриману продукцію через 7 днів після отримання претензії у відповідності до ч. 2 ст. 530 ЦК України, тобто з 25.09.2011р.

За прострочення відповідачем виконання грошового зобовязання, згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України, позивачем правомірно нараховано та заявлено до стягнення з відповідача суму 808,62 грн. 3% річних за період прострочення з 25.09.2011р. по 12.10.2011р.

Крім цього, позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача пеню у сумі 4177,90 грн. за період прострочення виконання грошового зобовязання з 25.09.2011р. по 12.10.2011р.

роте, у відповідності до п. 9.4 укладеного між сторонами договору, за порушення строків поставки товару, передбачених в узгоджених сторонами заявках та календарному плані відвантаження продукції, постачальник (відповідач) повинен сплатити покупцю (позивачу) пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості непоставленого товару за кожен день прострочення.

Таким чином, оскільки позивачем нараховано пеню не за порушення відповідачем строків поставки товару, а за прострочення виконання грошового зобовязання, тому у її задоволенні належить відмовити, оскільки таке нарахування не передбачено умовами вказаного вище договору.

Крім цього, відмовляючи позивачу у позові в частині стягнення суми 4177,90 грн. пені, господарський суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ст. 1 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань”, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Відповідно до ст. 547 Цивільного кодексу України, правочин щодо забезпечення виконання зобовязання вчиняється у письмовій формі.

Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Приймаючи рішення, господарським судом враховується, що відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець ( постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобовязується передати у встановлений строк ( строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або інших цілях не повязаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України, зобовязання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Одностороння відмова від виконання зобовязань не допускається. Відповідно до ч. 1 ст. 670 Цивільного кодексу України, якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми. У відповідності до ч. 2 ст. 530 зазначеного кодексу, якщо строк (термін) виконання боржником обовязку не встановлений або визначений моментом предявлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обовязок у семиденний строк від дня предявлення вимоги, якщо обовязок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно ч. 2 ст. 625 вказаного вище кодексу, боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Дослідивши усі матеріали справи та давши їм правову оцінку в сукупності, господарський суд приходить до висновку, що позов в частині стягнення суми 546570,53 грн. основного боргу та 808,62 грн. 3% річних заявлений обґрунтовано, підтверджений належними доказами, тому підлягає задоволенню. В решті суми позовних вимог 4177,90 грн. пені у позові належить відмовити, оскільки нарахування пені не передбачено умовами укладеного між сторонами договору.

Оскільки спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, на нього належить покласти обовязки по відшкодуванню витрат по оплаті державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу пропорційно обґрунтовано заявленим та задоволеним позовним вимогам.

Керуючись ч. 2 ст. 530, ч. 2 ст. 625, ч. 1 ст. 670, ст. 712 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст. ст. 44, 49, 75, 82 - 84, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Синявські граніти” с. Нова Синявка, вул. І.Франка, 9 Старосинявського району (ідентифікаційний код 32987356) на користь приватного підприємства „Лідер” м. Калуш, вул Пушкіна, 5/16 Івано-Франківської області (ідентифікаційний код 31563452) суму 546570,53 (пятсот сорок шість тисяч пятсот сімдесят гривень 53 коп.) заборгованості, 808,62 (вісімсот вісім гривень 62 коп.) 3% річних, 5471,45 (пять тисяч чотириста сімдесят одна гривня 45 коп.) витрат по оплаті державного мита та 234,11 (двісті тридцять чотири гривні 11 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

В решті суми позовних вимог 4177,90 грн. пені у позові відмовити.

Копію рішення у відповідності до ст. 87 Господарського процесуального кодексу України, надіслати лише в адресу відповідача, оскільки його представник був відсутній під час проголошення вступної та резолютивної частини рішення.

Оскільки в судовому засіданні 30.11.2011р. оголошувалась вступна і резолютивна частина рішення, його повний текст виготовлений та підписаний 05.12.2011р.

СуддяО.І. Матущак