Рішення № 19978572, 06.12.2011, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"06" грудня 2011 р.Справа № 22/15/5025/737/11 За позовом ОСОБА_1 Республіка Польща, м.Люблін

до Дочірнього підприємства "Глорія", с. Розсоша, Хмельницький район, Хмельницька область

про стягнення 151303,56 грн. попередньої оплати

Суддя Заверуха С.В.

Представники сторін:

позивача - ОСОБА_2 - за довіреністю від 10.03.2011р.

відповідача - ОСОБА_3 - представник за довіреністю №18/02 від 22.04.2011 р.

Повне рішення підписано та складено 07.12.2011 р.

Рішенням господарського суду Хмельницької області від 05.07.2011р. у справі №15/5025/737/11 в позові ОСОБА_1 Республіка Польща, м.Люблін до Дочірнього підприємства "Глорія" с.Розсоша, Хмельницький район, Хмельницька область про стягнення 151303,56 грн. попередньої оплати відмовлено. Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 11.08.2011р. рішення господарського суду Хмельницької області від 05.07.2011р. у справі №15/5025/737/11 залишено без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_1 Республіка Польща без задоволення. Постановою Вищого господарського суду України 27.10.2011р. по справі №15/5025/737/11 касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, рішення господарського суду Хмельницької області від 05.07.2011р. та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 11.08.2011р. у справі №15/5025/737/11 скасовано. Справу направлено на новий розгляд до господарського суду Хмельницької області. Згідно автоматизованого розподілу подальше вирішення справи розподілено судді Заверусі С.В. Враховуючи положення ГПК України та в зв'язку з направленням справи на новий розгляд, господарський суд Хмельницької області прийняв справу до свого провадження, присвоївши їй №22/15/5025/737/11 та призначивши до розгляду в судовому засіданні.

Суть спору: позивач звернувся із позовом до суду в якому просить стягнути з відповідача кошти в сумі 151 303,56 грн. перерахованих як передоплату за продукцію: яблука зимових сортів "Голден Делішес" в кількості 25 000 кг відповідно до умов договору купівлі - продажу від 26.03.2008р.

Позивач посилається на те, що відповідно до умов даного договору, продавець зобов'язувався продати, а покупець прийняти продукцію : яблука зимових сортів "Голден Делішес" в кількості 25000 кг. Загальна сума договору становила 19000 Євро, що на дату підписання договору еквівалентно 151303,56 грн. Позивач на виконання договору провів 100% оплату продукції в розмірі 151303,56 грн. на підставі виставленого відповідачем рахунку №75 від 16.04.2008р., що підтверджується банківською випискою від 25.04.2008р.

Позивач вказує, що при проведенні 100% попередньої оплати, відповідач, як продавець зобов'язаний був в найкоротші строки поставити продукцію в обумовленій кількості власним транспортом, проте договірних зобов'язань не виконав. Дату поставки сторони в договорі не обумовили, проте поставку продукції сторони обмежили строком дії договору до 31.12.2008р. (п. 11.3 договору). Поставка яблук відповідачем не була проведена.

07.04.2011р. позивач звернувся до відповідача претензійним повідомленням №5, згідно якого просив про повернення попередньої оплати в сумі 151303,56 грн. Відповіді отримано на претензію позивачем не було.

При цьому позивач посилався на умови договору від 26.03.2008р., ст.ст. 530, 538, 693 Цивільного кодексу України, ст.ст. 43, 76 Закону України "Про міжнародне приватне право", ст. 38 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність", ст.ст. 15, 21, 123, 124 Господарського процесуального кодексу України.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному об'ємі.

В судовому засіданні 06.12.2010р. представник позивача надав письмові пояснення по даній справі в яких просив врахувати те, що Розділами 3,4,7,8 контракту від 26.03.2008 року відповідач - ДП "Глорія" повинен був підготувати усі необхідні документи (сертифікати якості та походження товару, накладні, інвойси рахунок-фактуру, висновки санітарно-епідеміологічної експертизи та інші) для вивезення продукції - яблук за межі України. Приймання продукції за кількістю і якістю здійснюється відповідно накладної (інвойсу). При постачанні автомобільним транспортом представник покупця повинен був надати продавцю належним чином оформлене доручення. Продавець зобов'язаний був виконати всі митні формальності, необхідні для вивезення продукції за межі митного кордону України.

Звертає увагу на той факт, що контрактом від 09.06.2009 р. було передбачено переміщення продукції через митну територію України, чого відповідач не виконав.

Представник позивача вважає, що необхідно зобов'язати відповідача представити первинні документів на підставі яких позивач - ОСОБА_1 нібито прийняв від відповідача продукцію (25000 кг яблук на суму 151303,56 грн.), якщо він не міг це зробити під час підписання накладної 30.11.2009р.

Посилаючись на п. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та п.п. 1, 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджені наказом Міністерства фінансів України №88 від 24.05.1995р., представник позивача звертає увагу, що первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції.

Окрім того, вважає, що потрібно зобов'язати відповідача надати документи, оформлення яких передбачалось контрактом, а саме: вантажно-митну декларацію (ВМД), рахунок-фактуру, товарно-транспортну накладну, доручення на отримання продукції, сертифікати якості, сертифікати походження, а також інші первинні документи, які б свідчили про безпосередню передачу продукції від продавця до покупця через митну територію України та про перехід права власності на продукцію. Відсутність названих первинних документів свідчить лише про те, що позивач - ОСОБА_1 яблука у власність не отримував.

Повноважний представник позивача просив звернути увагу на те, що висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи від 27.10.2009р. та податкова накладна від 30.11.2009р. не є первинними фінансовими документами в розумінні вимог Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", а тому не можуть підтверджувати факт передачі товару.

В задоволенні клопотань позивача про витребування від відповідача вантажно-митної декларації (ВМД), товарно-транспортної накладної, доручення на отримання продукції належить відмовити, з огляду на відсутність останніх у відповідача (пояснення представника відповідача від 06.12.2011 р.)

Представник відповідача в судовому засіданні та у відзиві на позов зазначає та визнає укладення між сторонами договору 26.03.2008р. №12. Відповідач посилається на п. 11.1 договору, саме що всі зміни та доповнення до даного договору вважаються дійсними в тому випадку, якщо вони зроблені в письмовій формі і підписані особами, уповноваженими на це договірними сторонами. Відповідно до п. 11.3 термін дії договору встановлюється з моменту підписання даного договору і діє до 31.12.2008р.

Як зазначає відповідач, разом із тим 26.12.2008р. сторонами було укладено договір про внесення змін до даного договору, яким термін дії договору продовжено до 31.12.2009р. Також, 10.11.2009р. укладено додаток до договору купівлі-продажу №12 на підставі якого здійснювалась поставка товару. Даний додаток до контракту вважається укладеним та набирає чинності з моменту підписання сторонами, що було сторонами і зроблено.

Відповідач посилається на п. 9 Офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати (редакція 2000 року) та статті А. 3,4, Б.4 Правил Інкотермс, ст. 627 ЦК України.

Стверджує, що сторонами у додатку до договору купівлі-продажу №12 від 10.11.2009р. було самостійно визначено умови поставки. Згідно п. 4.3 здача - приймання продукції проводиться уповноваженими представниками покупця та продавця на складі продавця за адресою : Хмельницька область, Хмельницький район, с. Розсоша. Відповідно до п. 4.3.5 - право власності на продукцію переходить до покупця з моменту прийняття продукції та оформлення накладних. Продукція вважається прийнятою за кількістю - згідно з кількістю, зазначеній в накладній (п.4.3.1).

Відповідач посилається на ст. 1 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність", відповідно до якої експортом є продаж товарів українськими суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності іноземним суб'єктам господарської діяльності з вивезенням або без вивезення цих товарів через митний кордон України, включаючи реекспорт товарів.

Таким чином, за твердженнями відповідача, умовами договору передбачено здійснення експорту товару нерезиденту без вивезення його через митний кордон. При цьому, невиконання відповідачем обов'язків передбачених п. 8.1.2 договору не тягне будь-яких негативних наслідків для сторін, з огляду на вищевикладене та умов укладеного додатку до договору.

Відповідач повідомляє, що виконав своє зобов'язання належним чином, оскільки 30.11.2009р. було здійснено поставку яблук у кількості 25000 кг. по ціні 6,05 грн. на загальну суму 151303,56 грн., що підтверджується відповідною накладною №149 від 30.11.2009р.

Тому, на підставі вищезазначеного щодо задоволення позову відповідач заперечує.

Розглядом матеріалів справи встановлено наступне.

Згідно рішення у справі присвоєння номеру податкової ідентифікації від 03.12.2002р. Третє Фінансове управління в Любліні видало заявнику номер Податкової Ідентифікації НОМЕР_1. Відповідно до підтвердження реєстрації субєкта як платника податків ПДВ ЄС від 07.05.2008р. начальник Третього Фінансового управління в Любліні підтвердив реєстрацію від 01.05.2008р. платника під назвою: ОСОБА_1 з Номером Податкової Ідентифікації ПЛ НОМЕР_1 як платника Податку ПДВ ЄС.

26.03.2008 р. між Дочірнім підприємством „Глорія”, Україна, м. Хмельницький, надалі продавець, в особі директора Сущука С.Є., діючого на підставі статуту, та ОСОБА_1, Польща, м. Люблін, вул. Серпинського, 10, надалі покупець, був укладений договір купівлі - продажу №12, відповідно до п. 1.1. якого продавець зобов'язується продати, а покупець прийняти й оплатити яблука зимових сортів "Голден Делішес" (надалі продукція) на умовах, викладених в даному договорі.

Відповідно до п. 2.1 договору загальна кількість продукції становить 25 000 кг.

Продавець поставляє покупцю продукцію автомобільним транспортом на умовах FCA м. Хмельницький відповідно до Інкотермс в редакції 2000 року. Датою поставки і датою переходу права власності вважається дата виконання продавцем умов поставки, зазначених у п. 4.1. даного договору. Датою відвантаження є дата, зазначена у вантажній митній декларації (п.п. 4.1-4.3 контракту).

Згідно положень п. 5.1 договору валютою договору є Євро. Загальна сума даного договору відповідно до п. 5.2 на момент укладання складає 19 000 Євро.

Валютою платежу сторони погодили Євро (п. 6.1 договору). Пунктом 6.2 договору встановлено, що розрахунки проводяться в грошовій формі шляхом банківського переказу покупцем продавцю до відвантаження продукції. Відповідно до п. 6.3 та п. 6.4 договору покупець зобов'язаний здійснити авансовий платіж продавцю в розмірі 100% від суми, зазначеної в п. 5.2, не пізніше п'яти банківських днів від дати виставляння рахунка-фактури (інвойсу) на попередню оплату. Датою оплати вартості партії продукції вважається дата надходження коштів на валютний рахунок продавця в обсязі 100 відсотків від вартості партії продукції.

Відповідно до п. 7.1 та 7.2 договору продавець передає покупцю продукцію, що поставляється, рахунок фактуру, сертифікати якості, сертифікати походження та накладні. Приймання продукції за кількістю і якістю здійснюється відповідно накладної (інвойсу). Місцем передачі продукції вважається місце передачі перевізнику чи безпосередньо покупцю. При постачанні автомобільним транспортом представник покупця надає продавцю належним чином оформлене доручення.

Продавець зобов'язаний поставити покупцю продукцію на умовах, викладених у цьому договорі, виконати всі митні формальності, необхідні для вивезення продукції за межі митного кордону України. Покупець зобов'язаний прийняти продукцію та оплатити повну вартість продукції на умовах, визначених у даному договорі (р. 8 ).

Згідно положень р. 10 договору всі спірні питання, що виникають при його виконанні, повинні вирішуватись шляхом переговорів між сторонами, а при недосягненні згоди у Міжнародному комерційному арбітражному суді при Торгово-Промисловій Палаті України згідно з її Регламентом. Щодо всього іншого, не передбаченого цим договором, відносини сторін регулюються матеріальним і процесуальним правом України.

Всі зміни і доповнення до даного договору вважаються дійсними в тому випадку, якщо вони зроблені в письмовій формі і підписані особами, уповноваженими на це договірними сторонами (п. 11.1 договору). Термін дії договору встановлюється з моменту підписання даного договору і діє до 31.12.2008 р. (п. 11.3 договору).

Договір підписано представниками сторін та скріплено печатками.

Договором від 26.12.2008 р. про внесення змін до договору купівлі-продажу №12 від 26.03.2008 р., з метою забезпечення належного виконання умов договору купівлі-продажу №11 від 26.03.2008 р., сторони виклали пункт 11.3 договору купівлі-продажу в наступній редакції: "Термін дії договору встановлюється з моменту підписання даного договору і до 31.12.2009 р."

10 листопада 2009 р. сторони договору купівлі - продажу №12 від 26.03.2009р. уклали додаток, в якому розділи 2. "Кількість і номенклатура", 4. "Умови поставки", 5. "Ціна та загальна вартість продукції" виклали в наступній редакції:

"2. "Кількість, ціна, якість продукції". 2.1.Загальна кількість продукції яблука сорту "Голден Делішес" складає 25 000 кг (двадцять п'ять тон).

4. "Умови поставки". 4.3. Здача-приймання продукції проводиться уповноваженими представниками покупця і продавця на складі продавця за адресою: Хмельницький район, с. Розсоша. 4.3.1. Продукція вважається прийнятою за кількістю - згідно з кількістю, зазначеною в накладній. 4.3.2. Продукція вважається прийнятою за якістю відповідно висновку державної санітарно-епідеміологічної експертизи. 4.3.3. Датою передачі вважається дата одержання продукції покупцем на складі продавця. 4.3.4. Право власності на продукцію зберігається за продавцем до моменту прийняття продукції покупцем та оформлення документів, вказаних в п. 4.3.1 даного контракту.

5. "Ціна і загальна вартість продукції". 5.2. Загальна вартість продукції, що продається, становить 19 000 (дев'ятнадцять тисяч) Євро. 5.3. Продавець на письмову вимогу покупця зобов'язаний надати копії витягів із відповідних стандартів та технічних умов на продукцію, що продається за цим договором купівлі - продажу."

Цей додаток до договору купівлі - продажу №12 від 26.03.2009р. вважається укладеним і набирає чинності з моменту підписання сторонами.

Додаток до договору підписано представниками сторін та скріплено печатками.

На виконання умов вказаного договору відповідачем було виставлено до оплати рахунок №75 від 16.04.2008р. за яблука "Голден Делішез" кількістю 25 000 кг на суму 19 000 Євро.

21.04.2008 р. позивач надав банку наказ-доручення виплати в валютному обороті, яким перерахував відповідачу за яблука "Голден Делішес" передоплату в розмірі 19 000 Євро.

Згідно даних виписки банку за 29.04.2008 р. відповідачу зараховано 19 000 Євро (еквівалент 151 303,56 грн.) в якості передоплати за яблука згідно договору купівлі - продажу №12 від 26.03.2009р.

Відповідно до висновку державної санітарно-епідеміологічної експертизи від 27.10.2009 р. яблука сорту "Голден Делішес" відповідають вимогам діючого санітарного законодавства України і за умови дотримання вимог цього висновку може бути використаний в заявленій сфері застосування.

Довідка Хмельницької міжрайонної державної податкової інспекції у Хмельницькій області від 16.03.2011 р. №358/230/30066610 містить висновки про те, що у листопаді 2009 року ДП "Глорія" поставлено ОСОБА_1 товар (яблука) в кількості 47239 кг на загальну суму 275851,16 грн. згідно видаткових накладних №144 від 30.11.2009р. яблука "Рубін" на суму 50 500,00 грн., №145 від 30.11.2009р. яблука "Голден Делішес" на суму 74047,60 грн., №149 від 30.11.2009р. яблука "Голден Делішес" на суму 151303,56 грн. Передача-приймання продукції здійснено на складі відповідача за адресою Хмельницький район, с. Розсоша відповідно до додаткових угод від 10.11.2009 р. до договорів купівлі-продажу та від 19.11.2009 р. до контракту, згідно яких сторонами внесено зміни до умов поставки. Відповідно здійснено експорт товару нерезиденту без вивезення його через митний кордон. По бухгалтерському обліку дана господарська операція відображена кореспонденцією рахунків Д-т 362 К-т 701, Д-т 312 К-т 362. На поставку товару (яблука) ДП "Глорія" виписано податкову накладну №144 від 30.11.2009р., в якій відображено яблука "Рубін" на суму 60 600,00 грн. в т.ч. ПДВ, та яблука "Голден Делішес" на суму 270421,39 грн. в т.ч. ПДВ 45070,23 грн.

Копія складської книги відповідача за жовтень-листопад 2009 р. містить в собі відомості щодо наявності у ДП "Глорії" яблук "Голден Делішес" в кількості 37 239 кг.

З листа Хмельницької митниці від 25.06.2011р. №10/1-17/3818 вбачається, що згідно електронної бази даних Хмельницької митниці, митне оформлення товару - 47 239 кг яблук в тому числі 37239 кг сорту "Голден Делішес" між ДП "Глорія" як продавцем та ОСОБА_1 як покупцем у листопаді - грудні 2009р. в зоні діяльності Хмельницької митниці не проводилось.

Оскільки, на думку позивача, відповідач не виконав свої зобовязання за договором належним чином, не поставив позивачу продукцію, а саме яблука в кількості 25 000 кілограм сорту "Голден Делішес", позивачем на адресу відповідача направлено претензійне повідомлення № 5 з вимогою повернути передоплату в розмірі 151 303,56 грн. не пізніше 7-ми днів від дати отримання претензійного повідомлення.

Неповернення відповідачем попередньої оплати в розмірі 151 303,56 грн. стала підставою для позивача звернутись до суду з даним позовом за захистом порушених прав та охоронюваних законом інтересів.

Відповідач, вважаючи що зобов'язання за даним договором виконані, надав суду накладну №149 від 30.11.2009 р. на суму 151 303,56 грн. підписану та скріплену печатками сторонами, а також акт від 30.11.2009 р. передачі-приймання яблук зимового сорту "Голден Делішес" в кількості 37 239кг на суму 225 351,16 грн.

Аналізуючи надані докази, оцінюючи їх у сукупності, судом приймається до уваги наступне.

З наявного у справі рішення про присвоєння номеру податкової ідентифікації, довідки про підтвердження реєстрації суб'єкта як платника податків ПДВ ЄС, вбачається що відповідач має статус суб'єкта підприємницької діяльності.

Зі змісту договору купівлі - продажу №12 від 26.03.2008 р. вбачається, що метою укладення останнього є здійснення між сторонами саме підприємницької діяльності, оскільки за умовами даного договору відповідач продає, а позивач купує товар (яблука зимового сорту "Голден Делішес" кількістю 25 000 кг).

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України № 436-ІV від 16.01.2003 р. господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відтак, правовідносини, що виникли між сторонами за своїм характером являються господарськими (виникли з господарського договору) і відповідно до ст. 1 ГК України є предметом його регулювання.

Вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'зковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи (п. 1 ст. 111-12 ГПК України)

У відповідності до ст. 11 та ст. 509 Цивільного кодексу України однією з підстав виникнення, цивільних прав та обовязків сторін є укладення між ними договору. В силу зобовязання боржник зобовязаний вчинити на користь кредитора певну дію, в тому числі сплатити борг, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку, тобто сплати боргу.

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України зобовязання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк. Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України одностороння відмова від виконання зобовязання і одностороння зміна умов договору не допускається.

Відповідно до ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобовязання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Пунктом 3 ст. 3, ст. 627 Цивільного кодексу України закріплено принцип свободи договору, який передбачає, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Як вбачається з правовідносин, що виникли між сторонами, їм притаманні ознаки, що характеризують цивільні відносини, які виникають з договорів купівлі-продажу.

Згідно ч. 1. ст. 662 ЦК України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі продажу (ч. 1 ст. 663 ЦК України).

Частиною 1 ст. 691 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Статтею 670 ЦК України визначено, що якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої з нього грошової суми.

Згідно ст. 693 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. У разі невиконання покупцем обов'язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Аналіз зазначеної норми свідчить про те, що у покупця право вимагати передачі оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати (на його розсуд) виникає одночасно зі спливом встановленого договором строку для передачі товару (аналогічна позиція викладена в постанові Вищого господарського суду України від 19.01.2011 р. у справі № 42/52).

Відповідно до частини 7 статті 180 Господарського кодексу України строком дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобов'язання сторін, що виникли на основі цього договору. Закінчення строку дії господарського договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, що мало місце під час дії договору.

Приписами ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В договорі купівлі - продажу №12 від 26.03.2008 р. не визначено конкретної дати поставки, проте визначено строк дії договору до 31.12.2008 р., тобто продавець повинен виконати договірні зобов'язання щодо поставки товару в межах дії договору.

Позивач відповідно до наказу - доручення виплати в валютному обороті від 21.04.2008 р. перерахував попередню оплату товару в сумі 19 000 Євро. Отримання вказаних сум попередньої оплати також підтверджується виписками банку від 29.04.2008 р. і свідчить про визнання та схвалення сторонами умов укладеного договору купівлі - продажу №12 від 26.03.2008 р., зокрема його виконання з боку позивача та свідченням існування між сторонами господарських відносин купівлі-продажу.

Відповідачем не надано належних та допустимих доказів передання відповідачем позивачу товару (яблука сорту "Голден Делішес") в кількості 25000 кілограм, в строк дії договору (31.12.2008 р.) та додатку до договору від 10.11.2009 р., а також претензійним повідомленням № 5 від 07.04.2011 р.

Також, відповідач на вимогу позивача (претензійне повідомлення № 5 від 07.04.2011 р.) грошові кошти не повернув.

Відповідно до пунктів 4.1, 4.2 договору Продавець поставляє Покупцю продукцію на умовах: при поставці автомобільним транспортом - FCA - м. Хмельницький; відповідно до Міжнародних правил тлумачення торгових термінів "Інкотермс" (у редакції 2000 року).

Термін "франко-перевізник" означає, що продавець здійснює поставку товару, який пройшов митне очищення для експорту, шляхом передання призначеному покупцем перевізнику у названому місці.

Відповідно до п. 9 Офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати (редакція 2000 року) термін "поставка" використовується в контексті обов'язку покупця одержати чи прийняти поставку товару, зазначеного в статтях Б.4 Інкотермс., що означає, що продавець виконав свої обов'язки щодо відправки товарів, і, по-друге, що покупець зобов'язаний отримати товар. Якщо після отримання товару в пункті призначення покупець виявить, що товар не задовольняє умовам договору купівлі-продажу, він зможе використовувати проти продавця будь-які засоби захисту своїх інтересів, надані йому договором купівлі-продажу та застосовним правом.

Згідно з пунктами А.1., А.2. Офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати (редакція 2000 року) продавець зобов'язаний надати товар із комерційним рахунком-фактурою або еквівалентним йому електронним повідомленням, у відповідності з умовами договору купівлі-продажу, а також будь-які інші докази відповідності, які можуть вимагатися за договором. Продавець зобов'язаний одержати на власний ризик і за власний рахунок будь-яку експортну ліцензію або інший офіційний дозвільний документ і виконати, де це належить, усі митні формальності, необхідні для експорту товару.

Пунктом А.4. встановлено, що продавець зобов'язаний надати товар перевізнику або іншій особі, призначеній покупцем або обраній продавцем у відповідності зі статтею А.3 "а", у названому місці у день чи в межах періоду, що узгоджені сторонами для здійснення поставки. Поставка вважається здійсненою, якщо названим місцем поставки є площі продавця: коли товар завантажений на транспортний засіб, наданий перевізником, що призначений покупцем, чи іншою особою, що діє від імені останнього.

Відповідно до п. Б.4. (Прийняття поставки) покупець зобов'язаний прийняти поставку товару, як тільки її здійснено у відповідності з статтею А.4, та одержати товар від перевізника в названому місці.

Згідно з пунктом 4.3 додатку здача-приймання продукції проводиться на складі Продавця.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" Експорт (експорт товарів) - продаж товарів українськими суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності іноземним суб'єктам господарської діяльності (у тому числі з оплатою в не грошовій формі) з вивезенням або без вивезення цих товарів через митний кордон України, включаючи реекспорт товарів.

Момент здійснення експорту (імпорту) - момент перетину товаром митного кордону України або переходу права власності на зазначений товар, що експортується чи імпортується, від продавця до покупця.

Відповідно до пункту 7.1 договору Продавець передає Покупцю на продукцію, що поставляється, рахунок-фактуру, сертифікати якості, сертифікати походження та накладні.

Пунктом 8.1.2 даного договору встановлено обов'язок Продавця виконати всі митні формальності, необхідні для вивезення продукції за межі митного кордону України.

У дані пункти договору зміни сторонами не вносилися.

З матеріалів справи не вбачається виконання Продавцем (відповідачем) пунктів 7.1, 8.1.2 договору з врахуванням того, що в дані пункти зміни сторонами не вносились, стосовно оформлення митних формальностей необхідних для вивезення продукції за межі митного кордону України. Зазначене підтверджується листом Хмельницької митниці від 25.06.2011р. №10/1-17/3818, матеріалами податкової перевірки, не заперечується самим відповідачем, та на думку останнього не тягне будь-яких негативних наслідків для сторін.

Також пункт 4.3.4 додатку до договору передбачає, що право власності на продукцію зберігається за продавцем до моменту прийняття продукції покупцем та оформлення належних документів. Отже, лише у разі оформлення всіх митних формальностей, необхідних для вивезення продукції за межі митного кордону України, до позивача переходить право власності на товар, останнє в свою чергу спростовує позицію відповідача викладену в поясненнях від 06.12.2011 р. в частині переходу до позивача права власності на товар.

Разом з цим недоречними є посилання відповідача на акт приймання-передачі від 30.11.2009р., оскільки в останньому кількісні та якісні показники (сорт, маса, вартість) відрізняється від передбачених договором від 26.03.2008р. з огляду на рахунок №75 (аналогічна позиція в постанові Вищого господарського суду України по справі №15/5025/737/11 від 27.10.2011 р.).

Крім того, у накладній №149 від 30.11.2009 р. вказано, що позивач отримав від відповідача товар - яблука по ціні 6,05 грн. за 1 кг, що в свою чергу говорить про невідповідність даної накладної домовленостям визначених договором, оскільки останнім сторони визначили ціну в Євро.

Всі докази в сукупності свідчать про невиконання відповідачем обов'язку, щодо поставки позивачу товару передбаченого договором купівлі - продажу №12 від 26.03.2008 р., та повернення на вимогу ОСОБА_1 грошових коштів в сумі 151 303,56 грн., оскільки умовами договору передбачено здійснення експорту товару нерезиденту з вивезенням його через митний кордон (аналогічна позиція викладена в постанові Вищого господарського суду України по справі №15/5025/737/11 від 27.10.2011 р.).

За приписами статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд, у визначеному законом порядку, встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно з приписами статті 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Під належністю доказу розуміється наявність об'єктивного зв'язку між змістом судових доказів і фактами, що є об'єктом судового дослідження. Належними слід визнавати докази, які містять відомості про факти, що входять у предмет доказування у справі, та інші факти, що мають значення для правильного вирішення спору. Допустимість доказів означає, що у випадках, передбачених нормами матеріального права, певні обставини повинні підтверджуватися певними засобами доказування або певні обставини не можуть підтверджуватися певними засобами доказування.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості. Отже, обовязок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини.

Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі усіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Доводи відповідача про те, що за умовами вказаного договору останнім поставлено 25000 кг яблук, про що свідчить накладна №149 від 30.11.2009 р. та акт передачі-приймання від 30.11.2009 р., судом до уваги не приймаються. Так, вказані докази не можуть розцінюватись судом як належний та допустимий доказ виконання відповідачем зобов'язань саме за договором купівлі-продажу №12 від 26.03.2008 р. з огляду на встановлені вище факти та враховуючи позицію Вищого господарського суду України по справі 15/5025/737/11 від 27.10.2011 р.

Також матеріалами справи встановлено, що в період підписання накладної позивач не перебував на території України, про що свідчить належним чином завірена копія паспорта ОСОБА_1 (АДРЕСА_1), будь-яких інших осіб позивач не уповноважував на отримання продукції згідно вказаного вище договору купівлі-продажу. Зазначені обставини підтверджуються поясненнями позивача та не спростовуються жодними доказами відповідача. Таким чином ні позивач, ні інші уповноважені останнім особи не могли отримати саме 30.11.2009 року на складі відповідача за адресою Хмельницький район село Розсоша будь-які товарно-матеріальні цінності. Суд також приймає до уваги позицію позивача, відповідно до якої ОСОБА_1 передав відповідачу 4 чистих бланка накладних з підписами та 5 чистих листів А з підписами, та які останній просив повернути Сущука С.Є. (вказана особа є директором ТОВ "Райські сади Проскурова" та ДП "Глорії").

Крім того, на підтвердження самого факту поставки товару відповідачем не надано доказів виконання останнім п. 4.1, 4.2, 8.1.2 договору. Так, відповідач зобов'язувався виконати всі митні формальності, необхідні для вивезення продукції за межі митного кордону та поставити продукцію автомобільним транспортом. В матеріали справи не надано жодного доказу виконання даних зобов'язань, останнє в свою чергу також є спростовуванням доводів відповідача про поставку позивачу товару саме за договором купівлі-продажу №12 від 26.03.2008 р.

При цьому прийнято до уваги, що додатком до договору від 10.11.2009 р. викладено в іншій редакції та доповнено лише пункт 4.3 договору, а інші пункти даного розділу (п.4.1, п. 4.2, 8.1.2) залишилися незмінними.

Судом враховано, що продукція вказана в договорі (яблука) є специфічним товаром, який має властивості з часом псуватись. Отже, навіть у разі передання позивачу продукції по кількості та не оформлення на останню всіх митних формальностей (п.8.1.2 договору) та виконання обов'язку відповідача щодо поставки продукції автомобільним транспортом, позивач позбавляється можливості вчасного вивезення даної продукції за межі митного кордону, а отже і здійснення господарської діяльності для цілей якої купувався даний товар.

З огляду на викладене не можуть заслуговувати на увагу доводи відповідача про належне виконання останнім умов договору купівлі-продажу №12 в частині продажу продукції.

Крім того, суд критично відноситься до договору про внесення змін до договору купівлі-продажу №12 від 26.03.2008 р., зважаю на те, що останній укладався з метою забезпечення належного виконання умов договору купівлі-продажу №11 від 26.03.2008 р. (зміст договору), однак вказаний договір не є предметом дослідження по даній справі.

Відповідно до ст. 533 ЦК України грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом. Використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.

Згідно вимог ст. 198 ГК України платежі за грошовими зобов'язаннями, що виникають у господарських відносинах, здійснюються у безготівковій формі або готівкою через установи банків, якщо інше не встановлено законом. Грошові зобов'язання учасників господарських відносин повинні бути виражені і підлягають оплаті у гривнях. Грошові зобов'язання можуть бути виражені в іноземній валюті лише у випадках, якщо суб'єкти господарювання мають право проводити розрахунки між собою в іноземній валюті відповідно до законодавства. Виконання зобов'язань, виражених в іноземній валюті, здійснюється відповідно до закону. Відсотки за грошовими зобов'язаннями учасників господарських відносин застовуються у випадках, розмірах та порядку, визначених законом або договором.

Судом взято до уваги те, що позовні вимоги заявлені в національній валюті України - гривні та відповідають офіційному курсу національної валюти до іноземної валюти (Євро) на день виконання грошового зобов'язання за договором № 12 від 26.03.2008 р., що підтверджується банківською випискою від 29.04.2008 р. При цьому коригування курсу національної валюти до іноземної валюти (Євро) на час звернення з претензією або позовом до суду не призведе до зменшення позовних вимог.

За таких обставин, оцінюючи надані позивачем докази в сукупності та враховуючи факт виникнення у позивача права вимоги повернення попередньої оплати, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги щодо стягнення попередньої оплати в сумі 151303,56 грн. обґрунтовані, підтверджені належними у справі доказами та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по оплаті держмита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на позивача в зв'язку з відмовою у позові.

Зважаючи на викладене, керуючись ст.ст. 44, 49, 82, 84, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1, (АДРЕСА_1), за законодавством Польщі зареєстрованого платником ПДВ ЄС з номером податкової ідендифікації - ПЛ НОМЕР_1 до Дочірнього підприємства "Глорія", с.Розсоша, Хмельницький район, Хмельницька область про стягнення 151303,56 грн. попередньої оплати задовольнити.

Стягнути з Дочірнього підприємства "Глорія" (31362, Хмельницька область, Хмельницький район, с. Розсоша, вул. Леніна 6, код 30066610) на користь ОСОБА_1 АДРЕСА_1, за номером Податкової Ідентифікації - ПЛ НОМЕР_1, на розрахунковий рахунок № НОМЕР_2 у Хмельницькому відділенні АКБ „Кредобанк”, м. Хмельницький) 151 303,56 грн. (сто п'ятдесят одну тисячу триста три гривні 56 коп.) попередньої оплати, 1513,04 грн. (одну тисячу п'ятсот тринадцять гривень 04 коп.) державного мита, 236,00 грн. (двісті тридцять шість гривень 00 копійок) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Суддя С.В. Заверуха

Віддруковано 3 примірника: 1. в справу, 2. позивачу, 3. відповідачу.

Повне рішення складено та підписано 07.12.2011 р.