Рішення № 19977500, 22.11.2011, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

22.11.11 Справа № 5021/2495/2011. За позовом Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» в особі

Сумської філії, м. Суми

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Ремонтник», м. Суми

про стягнення 522 грн. 91 коп.,

СУДДЯ ЗРАЖЕВСЬКИЙ Ю.О.

Представники сторін:

Від позивача Ємець В.М.

Від відповідача не зявився

При секретарі судового засідання Долгополовій Н.С.

Суть спору: згідно позовної заяви позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь 522 грн. 91 коп. відповідно до договору № 1106 від 23.08.2002 р. про надання послуг електрозвязку та договору № 530 від 03.04.2009 р. про надання послуги АDSL-доступу до мережі Інтернет, що складає: 508 грн. 95 коп. боргу, 8 грн. 90 коп. пені, 0 грн. 91 коп. інфляційних збитків, 4 грн. 15 коп. 3% річних, а також судові витрати, повязані з розглядом справи.

Відповідач відзив на позовну заяву суду не надав.

Представник позивача в засідання суду не зявився. Згідно спеціального Витягу з ЄДРПОУ станом на 14.11.2011 р. місцезнаходження відповідача зазначено:40031, Сумська область, м. Суми, Ковпаківський район, вул. 40 років Жовтня, буд. 49 А..

На дану адресу відповідачу господарським судом направлялися копії ухвали суду від 25.10.2011 р. та від 09.11.2011 р. про призначення розгляду даної справи в засідання суду. Зазначені ухвали повернуті на адресу господарського суду Сумської області поштовим відділенням з відміткою «за зазначеною адресою не знаходиться». З чого вбачається, що господарським судом вжито всіх заходів, передбачених ГПК щодо належного повідомлення відповідача належним чином про розгляд справи.

Неявка відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду даної справи по суті. Тому, відповідно до ст. 75 ГПК справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи та дослідивши наявні докази, що мають значення для вирішення спору по суті, суд встановив:

Між позивачем та відповідачем укладено договір № 1106 від 23.08.2002 р. про надання послуг електрозвязку та договір № 530 від 03.04.2009 р. про надання послуг АDSL - доступу до мережі Інтернет, відповідно до умов яких позивач зобовязується надавати відповідачу (абоненту) на платній основі послуги електрозвязку та послугу доступу до мережі Інтернет шляхом підключення до порту вузла Інтернет Укртелекому по абонентській лінії за допомогою обладнання АDSL, а відповідач (абонент) зобовязується своєчасно оплачувати отримані послуги відповідно до умов цього договору.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обовязки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обовязки, підставами виникнення яких, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти.

Згідно умов даного договору та на підставі ст. 33, 36 Закону України «Про телекомунікації», п.п. 32, 40 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 09.08.2005р. № 720, п.п. 36, 37 Правил користування проводним мовленням, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 22.05.1997р. № 484 відповідач (абонент) зобовязаний здійснювати своєчасні послуги електрозвязку.

Відповідно до п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно до ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобовязання, що виникає між субєктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом України, в силу якого один субєкт (зобовязана сторона, в тому числі боржник) зобовязаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого субєкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший субєкт (управлена сторона, в тому числі кредитор) має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку.

Договір є підставою виникнення господарського зобовязання, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.

Згідно ст. 629, 530 Цивільного кодексу України договір є обовязковим для виконання сторонами. Зобовязання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Факт того, що позивач належним чином виконав свої зобовязання по вищезазначеним договорам повністю підтверджується матеріалами справи.

Проте, відповідач в порушення п.п. 3.2.8, 4.3, 4.6. договору № 1106 та та п. 3.2.1, п. 5.3 договору № 530 не виконував свої зобовязання належним чином і за період з березень по вересень 2011р. не повністю сплачував вартість наданих йому послуг, в звязку з чим, його заборгованість становить 508 грн. 95 коп., що підтверджується рахунками за надані послуги звязку. Так , станом на 01.10.2011р. заборгованість відповідача за вказаними договорами становить 508 грн. 95 коп.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести суду ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання.

Як вбачається з договору № 1106 від 03.04.2009р., а саме пункту 5.8 - у разі несплати за надані послуги електрозвязку понад установлений термін (з 21 числа, що настає після розрахункового періоду) відповідач (споживач) сплачує пеню в розмірі одного відсотка від затриманих платежів за кожну добу затримки згідно з чинним законодавством.

Пунктом 6 ст. 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано.

Оскільки, права позивача щодо стягнення з відповідача пені в сумі 8 грн. 90 коп. передбачені чинним законодавством, тому позовні вимоги в зазначеній частині обґрунтовані та підлягають задоволенню.

За несвоєчасне виконання грошових зобовязань по договору позивач нарахував відповідачу інфляційні збитки та відсотки за користування коштами, що відповідно до розрахунку заборгованості складає: 0 грн. 91 коп. інфляційних збитків, 4 грн. 15 коп. - 3% річних від простроченої суми.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимоги кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором, або законом.

Стаття 536 Цивільного кодексу України передбачає, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобовязаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюються договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги стосовно стягнення 0 грн. 91 коп. інфляційних збитків, 4 грн. 15 коп. - 3% річних за порушення терміну виконання грошових зобовязань є обґрунтованими та підлягають задоволенню на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України.

Згідно ст.ст. 44, 49 ГПК України на відповідача покладаються витрати позивача по сплаті держмита в розмірі 102 грн. 00 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236 грн.00 коп.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 33, 34, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ремонтник» (40031, м. Суми, вул. 40 р. Жовтня, буд. 49А, код ЄДРПОУ 21104614) на користь Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» в особі Сумської філії (40030, м. Суми, вул. Іллінська, 2, код 23825401) 508 грн. 95 коп. боргу, 8 грн. 90 коп. пені, 0 грн. 91 коп. інфляційних збитків, 4 грн. 15 коп. - 3% річних, 102 грн. 00 коп. витрат по сплаті державного мита, 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.