Рішення № 19977348, 24.11.2011, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

24.11.11 Справа № 5021/2400/2011. за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний дім «Керамік», м. Донецьк,

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Керамейя», м. Суми,

про стягнення 30770 грн. 73 коп.,

за участю представників сторін:

від позивача не зявився,

від відповідача ОСОБА_1, довіреність б/н від 01.11.2011 р.

Суддя Резніченко О.Ю.

при секретарі с/з Бублик Т.Д.

Суть спору: Позивач просить суд стягнути з відповідача борг в розмірі 23912 грн., інфляційні в розмірі 5194 грн. 62 коп., 3% річних в розмірі 1664 грн. 07 коп., за неналежне виконання відповідачем укладеного між сторонами 30 вересня 2009 року договору № 164/09.

Відповідач подав докази сплати боргу в розмірі 23912 грн., а саме оригінал платіжного доручення № 4269 від 14 жовтня 2011 р., однак письмового відзиву на позовну заяву не подав.

Позивач витребовуваних судом письмових пояснень та доказів направлення відповідачу рахунків-фактур не подав.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України (надалі ГПК України) якщо відзив на позовну заяву і витребовувані судом документи не подано, то справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

30 вересня 2009 року між позивачем та відповідачем був укладений договір № 164/09, яким позивач зобовязався передати відповідачу глину тугоплавку (надалі Товар), а відповідач зобовязався прийняти її та сплатити за неї (надалі Договір).

Відповідно до п. 4.3. Договору оплата за поставлену продукцію робиться не пізніше 2-х останніх банківських днів на підставі рахунків-фактур.

Позивач поставив, а відповідач прийняв Товар на суму 63912 грн. 04 коп., що підтверджується видатковими накладними, які підписані повноважними представниками сторін, скріплені їх печатками та містяться в матеріалах справи.

Відповідач частково виконав зобовязання передбачені Договором, сплативши на рахунок позивача 20.11.2009 року 20000 грн. та 01.04.2010 р. ще 20000 грн.

Оскільки відповідач станом на жовтень 2011 року не сплатив залишок заборгованості в розмірі 23912 грн. 04 коп., то позивач був змушений звернутись до суду за захистом свого порушеного права.

Проте, в судовому засіданні 11 листопада 2011 року представник відповідача зазначив, що заборгованість в розмірі 23912 грн. 04 коп. була ним погашена та надав на підтвердження вищезазначеного факту платіжне доручення № 4269 від 14 жовтня 2011 року.

Ухвалою від 11 листопада 2011 року господарський суд зобов'язав відповідача надати письмове пояснення з урахуванням проплати, однак позивач не надав суду вищезазначеного пояснення.

Відповідно до п. 1-1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Оскільки відповідач визнав та сплатив суму боргу в розмірі 23912 грн. 04 коп., що підтвердив платіжним дорученням № 4269 від 14 жовтня 2011 року, то суд вважає, що в цій частині відсутній предмет спору, а провадження у справі підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ст. 80 ГПК України.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача інфляційні витрати в розмірі 5194 грн. 62 коп. та 3% річних в розмірі 1664 грн. 07 коп., відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України (надалі ЦК України).

Суд вважає, що вимоги про стягнення з відповідача вищезазначених сум 3% річних та інфляційних витрат не підлягають задоволенню з наступних підстав:

Відповідно до укладеного між сторонами Договору позивач зобовязався передати відповідачу Товар, а відповідач зобовязався прийняти Товар і сплатити за нього.

Пунктом 4.3. Договору передбачено, що оплата за поставлену продукцію робиться не пізніше 2-х останніх банківських днів календарного місяця відповідачем на поточний рахунок позивача в розмірі 100% передоплати на підставі рахунків-фактур, діючих на протязі 3-х банківських днів.

Як зазначає позивач, відповідачу були надані рахунки-фактури за отриманий по видатковим накладним Товар на суму 63912 грн. 04., однак доказів направлення відповідачу, чи доказів отримання відповідачем вищезазначених рахунків позивач не надав.

Ухвалою від 11.11.2011 року суд зобовязав позивача надати вищезазначені докази, однак в судове засідання 24.11.2011 року докази надані не були.

Відповідно до статей 526, 530 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог закону, у встановлений договором строк.

Сторони встановили у Договорі, що відповідач сплачує кошти за отриманий Товар на підставі рахунків-фактур, проте оскільки позивачем не подано доказів отримання відповідачем вищезазначених рахунків-фактур, то неможливо встановити момент виникнення у відповідача зобовязання по оплаті за отриманий Товар та момент початку строку прострочення зобовязання.

Тобто, відсутня можливість встановити період нарахування 3% річних та інфляційних витрат, відповідно до ст. 625 ЦК України.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається. Докази подаються сторонами.

Таким чином, суд відмовляє в позові в частині стягнення з відповідача інфляційних витрат в розмірі 5194 грн. 62 коп. та 3 % річних в розмірі 1664 грн. 07 коп., в звязку з необгрунтованістю.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України при частковому задоволенні позову державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

1. В частині стягнення заборгованості в розмірі 23912 грн. 04 коп. провадження у справі припинити, на підставі п. 1-1 ст. 80 ГПК України.

2. В іншій частині позову відмовити.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Керамейя» (вул. Курська, 18, м. Суми, 40020, код 34327895) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний дім «Керамік» (вул. Антипова, 7а, м. Донецьк, 83003, код 33489753) 239 грн. 12 коп. державного мита, 183 грн. 40 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

СУДДЯ О.Ю. РЕЗНІЧЕНКО

Повне рішення складено 25.11.2011 року.