Рішення № 19976586, 06.12.2011, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.12.2011ё р. Справа №18/2834/11

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТехноНіколь-Центр", вул. Червонопрапорна, 34, 2-й поверх, м. Київ , 01103

до Приватного підприємства "Індустріал - Кремінь", вул. Жовтнева 47,Кременчук,Полтавська область, 39600

про стягнення грошових коштів в сумі 79713грн.

Суддя Тимощенко О.М.

Представники сторін:

від позивача: Зарудний С.М.

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПРАВИ: розглядається позовна заява про стягнення 79713,00 гривень за договором постачання матеріалів будівельного призначення на умовах відстрочення розрахунку 20/01/11 від 20.01.2011 року, з яких - 70158,90 гривень основний борг, 5124,48 гривень пені, 3437,78 гривень інфляційних, 991,84 гривень 3% річних.

Відповідач явку в засідання представника жодного разу не забезпечив, вимог ухвал суду не виконав. Ухвали суду від 07.10.2011р., від 27.10.11р., що направлялись йому на адресу вказану у позові (вул.Жовтнева, 47, м. Кременчук) повернулися до суду з відміткою про закінчення терміну зберігання; ухвала від 17.11.2011р. отримана відповідачем, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення (у матеріалах справи). Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, наданого позивачем, місцезнаходженням відповідача станом на 29.11.2011р. є6 м.Кременчук,вул.Жовтнева,47, тобто, та ж адреса, що вказана у позовній заяві та на яку судом здійснювалась відправка кореспонденції.

Згідно ст. 69 ГПК України спір має бути вирішено протягом двох місяців з дня надходження позовної заяви. В даному випадку цей строк закінчився, а тому суд не може більше відкладати розгляд справи.

Відповідно до ст. 22 ГПК України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

В зв'язку з тим, що необхідних для вирішення спору доказів наявних в матеріалах справи достатньо, господарський суд повідомляв належним чином відповідача про дату, час і місце судового розгляду, а неявка відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, то справа розглядається без участі представника відповідача за наявними в ній матеріалами на підставі ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив:

20 січня 2011 року між сторонами було укладено договір постачання матеріалів будівельного призначення на умовах відстрочення розрахунку № 20/01/11, згідно якого позивач (постачальник) зобов'язувався передавати у власність відповідача (покупця) матеріали будівельного призначення, а покупець - прийняти товар та оплатити його на умовах даного договору (арк.9 справи).

Даний Договір набирає сили з дня його підписання сторонами і діє до 31.12.2011р.

На виконання умов договору, позивачем було здійснено поставку товару, що підтверджується видатковими накладними № ДП 00000157 від 01.02.2011р. на суму 6567,84 грн., № ДП00000153 від 31.01.2011р. на 63 854,00 грн. (арк.10-11 справи); отримано по довіреності №002 від 31.01.2011р. (арк.12 справи). Відповідачу було виставлено рахунок-фактуру №ДП 00000316 від 31.01.2011р. (в матер.справи).

Проте, як вказує позивач, відповідач не розрахувався за отриманий товар, у зв'язку з чим за ним рахується заборгованість у сумі 70158,90 грн. (з урахуванням переплати у сумі 262,94 грн., яка рахувалась за відповідачем станом на 01.01.2011р.).

Саме цю суму основного боргу позивач просить стягнути з відповідача.

Позивач вказує, що для вирішення питання щодо сплати заборгованості в досудовому порядку, позивачем було направлено претензію-вимогу відповідачу, відповіді на яку не отримано. Проте доказів направлення претензії позивачем суду не надано.

Крім суми основного боргу, позивач просить стягнути з відповідача 5124,48 грн. пені за період з 14.02.2011р. по 05.08.2011р. по накладній від 31.01.2011р. та з 15.02.2011р. по 06.08.2011р. по накладній від 01.02.2011р.; 001,84 грн. річних та 3437,78 грн. інфляційних за цей же період.

Згідно ст.11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК України). Відповідно до ст.631 ЦК України, строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права та виконати обов'язки відповідно до договору.

Згідно ст.526 ЦК України зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог , що звичайно ставляться.

Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах ставляться.

Згідно ст.610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, встановлених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).

Згідно ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно повинно бути виконане у встановлений строк (термін).

Згідно ст.712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до п.3.4 укладеного між сторонами договору, покупець оплачує кожну поставлену партію Товару, визначеної відповідною Специфікацією, шляхом перерахування на поточний рахунок Постачальника загальної вартості товару (залишкової суми, яка підлягає сплаті), що зазначена у відповідному Рахунку-фактурі не пізніше 14-и банківських днів з дати поставки партії Товару, якщо інше не буде узгоджено між сторонами в Специфікаціях до Договору.

Зобов'язання Покупця з оплати Товару вважається виконаним з моменту зарахування коштів на поточний рахунок Постачальника.

Відповідно до частини 1 статті 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. У даному випадку сторонами погоджено інший строк оплати товару - не пізніше 14-ти банківських днів з дати поставки, якщо інше не буде узгоджено між сторонами в Специфікаціях до Договору. Жодних специфікацій позивачем не надано.

Відповідно до ст.546 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, при триманням, завдатком. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі (ст.547 ЦК України).

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст.549 ЦК України). Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (ст.51 ЦК України).

З огляду на ч.6 ст.232 Господарського кодексу, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Сторони погодили, що за порушення умов даного Договору сторони несуть відповідальність у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожний день прострочення виконання зобов'язань за даним Договором (п.5.1 договору).

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів.

З урахуванням викладеного, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення основного боргу є правомірними і підлягають задоволенню.

В частині стягнення пені, річних та інфляційних суд здійснив перевірку відповідних нарахувань (з використанням калькулятора ІПС "Законодавство") за періоди, вказані позивачем. За розрахунками суду, позовні вимоги в цій частині також підлягають задоволенню.

Згідно ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи у їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили (ст.43 ГПК України).

Відповідно до вимог ст.82 ГПК України, рішення приймається судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та іншими учасниками процесу, а також доказів, витребуваних судом, у нарадчій кімнаті.

Відповідач жодних заперечень проти позову не надав.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджуються матеріалами справи та підлягають задоволенню.

На підставі матеріалів справи та керуючись ст.ст. 33,43, 49,75, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Індустріал - Кремінь" ( вул. Жовтнева 47, м. Кременчук, Полтавська область, 39600, код ЄДРПОУ 36670775, інші реквізити невідомі) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТехноНіколь-Центр", вул. Червонопрапорна, 34, 2-й поверх, м. Київ 103, 03680 (п/р 26000301014268 ПАТ КРД "ВТБ", МФО 321767) 70158,90 грн. основного боргу, 5124,48 гривень пені, 3437,78 гривень інфляційних, 991,84 гривень 3% річних, 797,13 грн. державного мита, 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Тимощенко О.М.

Примітка : Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу. Рішення може бути оскаржено протягом десяти днів з дня прийняття рішення, а у разі якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення - з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційною інстанцією