Рішення № 19976487, 01.12.2011, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.12.2011 р.Справа №18/3172/11

за позовом Комунального підприємства "Аварійно-диспетчерська служба Полтавської міської ради", м.Полтава

до Дочірнього підприємства "Продмашжитло", м.Полтава

про стягнення 9 524,34 грн.

Суддя Киричук О.А.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1, дов. від 15.11.11 р. № 310/11

від відповідача: не з'явився

Розглядається позовна заява про стягнення 9 524,34 грн., у тому числі 5 480,56 грн. основного боргу за договором № 2038 від 01.03.2008р., 63,73 грн.3% річних, 19,76 грн. інфляційних нарахувань, 3961,65 грн. пені.

Позивач в обґрунтування позову вказує, що відповідач не виконав свої договірні зобов'язання по сплаті вартості наданих позивачем послуг, внаслідок чого утворилась заборгованість, яка до цього часу не погашена.

В судове засідання позивач надав додаткові документи для залучення до матеріалів справи, в тому числі розрахунки боргу, нарахувань та витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, згідно з яким відповідач значиться в реєстрі за адресою, що вказана позивачем у позові (вх. № № 18901д та 18991д від 01.12.2011р.).

Відповідач, повідомлений належним чином про час і місце розгляду справи, про що свідчить додане до матеріалів справи повідомлення про вручення поштового відправлення, відзив на позов не надав, явку своїх представників в судове засідання не забезпечив, причини неявки не повідомив.

Суд, зважаючи на те, що розгляд справи за відсутності відповідача не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, суд встановив:

Між Комунальним підприємством «Аварійно-диспетчерська служба Полтавської міської ради»(далі - позивач, виконавець) та Дочірнім підприємством «Продмашжитло»(далі - відповідач, абонент) укладено договір №2038 від 01.03.2008р. на аварійне обслуговування об'єктів (далі - договір).

П.1.1. вказаного Договору встановлено, що Виконавець бере на себе зобов'язання проводити роботи по ліквідації аварій на внутрішньобудинкових мережах водопостачання та водовідведення, центрального опалення, гарячого водопостачання та електропостачання об'єктів, перелік яких визначений Додатком №1, а Абонент зобов'язується своєчасно сплачувати за надані послуги згідно з п. 2.4, 2.6 Договору.

Згідно з п.2.2 договору вартість послуг становить 996,76 грн. на місяць.

П.2.4-2.5 договору передбачають, що розрахунки по Договору за аварійні роботи "Виконавця" здійснюються на підставі виставлених рахунків-фактур. "Виконавець" щомісячно надає "Абоненту" рахунки, які є підтверджуючим актом прийому-передачі виконаних робіт.

П. 2.6. договору встановлено, що "Абонент" зобов'язується проводити повний розрахунок з "Виконавцем" за надані послуги з аварійного обслуговування об'єктів до 10 числа місяця наступного за звітним шляхом безпосереднього розрахунку.

Як зазначає позивач, він щомісячно надсилав відповідачу рахунки (копії рахунків та актів виконаних робіт в матеріалах справи), але відповідач проводив оплату наданих послуг не в повному обсязі.

Згідно розрахунку позивача відповідач за надані в період з 01.04.2011р. по 26.10.2011р. послуги з врахуванням часткових проплат заборгував 5 480,56 грн. (розрахунок доданий до матеріалів справи супровідним листом № 18901д віл 01.12.2011р.).

Згідно п. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 174 ГК України передбачено, що господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України та ст. 193 ГК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог-відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідач доказів сплати вартості отриманих ним послуг в період з 01.04.2011р. по 26.10.2011р. у повному обсязі суду не надав, обставини, на які посилається позивач у позовній заяві, не спростував.

Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача 5 480,56 грн. основного боргу є обґрунтованою, та такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 610. ст. 611 ЦК України, порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання), а у разі порушення зобовязання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 456 ЦК України виконання зобовязання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання (ч. 1 ст. 549 ЦК України).

Відповідно до ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязання сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

Відповідно до ч.6 ст.231 ГК України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких, встановлюється обліковою ставкою НБУ. При цьому, зазначена норма допускає встановлення законом чи договором іншого порядку визначення розміру штрафних санкцій за порушення грошових зобов'язань.

Згідно ст.1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”, платники грошових коштів (відповідач у цій справі) сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Виходячи зі ст.3 цього Закону, розмір пені, передбачений статтею 1 Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Згідно з п. 2.8. в разі прострочки платежу "Абонент", сплачує "Виконавцеві" пеню в розмірі 1% від суми заборгованості за кожний день прострочки платежу, 3% річних від простроченої суми, а також інфляційні нарахування у відповідності зі ст. 625 Цивільного Кодексу України.

Посилаючись на п.28 договору, положення ст.625 ЦК України позивач у позові нарахував відповідачу 3% річних в сумі 62,73 грн., інфляційні нарахування в сумі 19,76 грн. та пеню в сумі 3 961,65 грн.

В судове засідання 01.12.2011р. позивач надав розрахунки пені з врахуванням вимог ст.3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” та дати виконання зобов'язання відповідно до п.2.6 договору, 3% річних та інфляційних нарахувань. Згідно з наданими розрахунками позивача розмір 3% річних становить 50,47 грн., інфляційні нарахування - 19,76 грн., пеня - 297,53 грн.

Після здійсненого судом перерахунку 3% річних, інфляційних нарахувань та пені, обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню є вимоги позивача про стянення 3% річних в сумі 50,47 грн., інфляційних нарахувань в сумі 19,76 грн. та пені в сумі 297,53 грн., в іншій частині у позові слід відмовити.

Господарські витрати, згідно ст. 49 ГПК України, покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 43,49, 82-85 ГПК України, суд,

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Дочірнього підприємства "Продмашжитло" (м.Полтава, вул.Курчатова, 18, 36034) на користь Комунального підприємства "Аварійно-диспетчерська служба Полтавської міської ради" (м.Полтава, вул.Сапіго, 1, р/р 260018496 в АБ "Полтава-банк" МФО 331489 ЗКПО 13961830) 5 480,56 грн. основного боргу, 50,47 грн.3% річних, 19,76 грн. інфляційних нарахувань, 297,53 грн. пені, 62,63 грн. витрат по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення у сумі 144,91 грн.

3.В іншій частині позову - відмовити.

Видати наказ після набрання цим рішенням законної сили.

Суддя Киричук О.А.