Рішення № 19976424, 10.11.2011, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.11.2011 р.Справа №18/3043/11

за позовом Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго», 36008, м. Полтава, вул. Комарова 2-а.

до Дочірнього підприємства «Продмашжитло», 36034, м. Полтава, вул.Курчатова,18

про стягнення 5 731,62 грн.

Суддя Тимченко Б.П.

Представники :

від позивача: ОСОБА_1., дов. № 19/77 від 17 10.2010 р.

від відповідача: не зявився

Суть справи: Розглядається справа за позовом Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго»до Дочірнього підприємства «Продмашжитло»про стягнення грошових коштів в сумі 5731,62 грн., в т. ч. 5654,37 грн. за спожиту теплову енергію, 60,01 грн. пені, 5,65 грн. інфляційних нарахувань та 11,59 грн. 3% річних.

Позивач та його представник в судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримує та просить задовольнити їх в повному обсязі.

Відповідач наданими йому правами, передбаченими статтею 22 ГПК України, не скористався, свого представника в судове засідання не направив, відзив на позовну заяву не подав, повідомлений належним чином про час та місце розгляду справи (поштове повідомлення про вручення ухвали суду в матеріалах справи).

З огляду на вищевикладене, в зв'язку з тим, що необхідних для вирішення спору доказів наявних в матеріалах справи достатньо, господарський суд повідомляв належним чином відповідача про дату, час і місце судового розгляду, справа розглядається без участі представника відповідача за наявними в ній матеріалами на підставі ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи суд встановив, що

Предметом діяльності ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго»є забезпечення споживачів, в даному випадку ДП «Продмашжитло», тепловою енергією згідно договору № 524 від 01.09.2010 року на відпуск теплової енергії у вигляді гарячої води (далі договір).

Відповідно до п. 15 договору ( в редакції протоколу розбіжностей) споживач зобовязується сплачувати за опалення та гаряче водопостачання у встановлений строк до 20 числа наступного місяця за розрахунковим. Відповідач порушив умови укладеного договору і не розрахувався за спожиту теплову енергію.

Ст.629 ЦК України встановлено, що договір є обовязковим для виконання сторонами. У ст. 526 ЦК України встановлено, що зобовязання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору, вимог ЦК України та інших актів цивільного законодавства. Аналогічні положення закріплено у ч.1 ст. 193 ГК України. Відповідно до ст. 24 Закону України «Про теплопостачання», одним з основних обовязків відповідача є додержання вимог договору та нормативно-правових актів.

Ч.1 ст. 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобовязанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідач в порушення взятих на себе зобовязань за договором не проводив розрахунки за спожиту теплову енергію. Так, за період з 01.07.2011 р. по 30.09.2011 р. утворилась заборгованість в сумі 5654,37 грн. Суд прийшов до висновку, що вимоги позивача в цій частині є правомірними, а тому підлягають задоволенню.

Відповідно зі ст.ст.610, 611 ЦК України, порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання), а у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Одним із видів забезпечення виконання зобовязань, відповідно до ст.ст. 546,549 ЦК України та ст. 199 ГК України, є неустойка (штраф, пеня), розмір якої визначається відповідно до умов договору, що не суперечать чинному законодавству України.

Відповідно до ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми ( неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

Пунктом 15 договору передбачено, що у випадку несплати у вказані строки вводиться пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу. В частині позовних вимог щодо стягнення з відповідача 60,01 грн. пені за період з 21.08.2011 року по 12.10.2011 року, суд прийшов до висновку, що вимоги позивача в цій частині відповідно до п.4 та п.6 ст. 231, ч.6 ст. 232 ГК України, п.15 договору є правомірними, а тому підлягають задоволенню.

Згідно ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, повинен на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Після проведення перевірки наданого позивачем розрахунку позовних вимог в частині стягнення з відповідача 3% річних від простроченої суми у розмірі 11,59 грн. та інфляційних нарахувань у розмірі 5,65 грн., суд визнає його вірним та приходить до висновку, що вимоги позивача в цій частині відповідно до ст. 625 ЦК України є правомірними, а тому підлягають задоволенню.

Проаналізувавши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Згідно з пунктом 4 частини третьої ст. 129 Конституції України та ст. 33, ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 49 ГПК України понесені позивачем при поданні позову судові витрати з оплати державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

На підставі матеріалів справи та керуючись ст.ст. 33,43,49,75,82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1.Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Дочірнього підприємства «Продмашжитло»(36034, м. Полтава, вул. Курчатова,18 , р/р 26002656 в АБ «Полтава-банк», МФО 331489, код ЄДРПОУ 24559663) на користь Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго»(36008, м. Полтава, вул. Комарова, 2-а, р/р 26007710000218 в Харківській обласній філії АКБ Укрсоцбанку в м.Харкові, МФО 351016, код ЄДРПОУ 03338030) 5654,37 грн. основного боргу, 60,01 грн. пені, 5,65 грн. інфляційних збитків, 11,59 грн. 3% річних, 102,00 грн. - витрат по сплаті державного мита та 236,00 грн. - витрат, повязаних з інформаційно-технічним забезпеченням судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Б.П.Тимченко

Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.