Рішення № 19976226, 24.11.2011, Господарський суд Полтавської області

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

24.11.2011р.Справа № 18/3207/11

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтава-Капітал", вул. Половка, 62, м. Полтава, Полтавська область,36000

до Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1, АДРЕСА_1,36034

про Стягнення грошових коштів в сумі 5 468,20 гривень

Суддя Тимощенко О.М.

Представники:

від позивача: Ващенко С.Б., Антоненко В.О.

від відповідача: не з'явився (повідомлений належним чином)

В судовому засіданні 24.11.2011 року суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення у відповідності до положень ст. 85 ГПК України.

СУТЬ СПОРУ: розглядається позовна заява про стягнення 5 468,20 гривень заборгованості за договором від 15.12.2011 року, в т.ч.основний борг в розмірі 5 250,00 грн., 3% річних - 35,38 грн. та пені в сумі 182,82 грн..

Одночасно із позовом позивач подав клопотання про накладення арешту на майно та грошові кошти відповідача з метою забезпечення позовних вимог ( арк. справи 9).

Статтею 66 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснювати оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і змістом позовних вимог та обставинами, на яких вони ґрунтуються, і доказами, які наведені на їх підтвердження, та положеннями законодавства, якими позивач обґрунтовує свої права, подаючи позов.

Враховуючи відсутність будь-яких доводів в обґрунтування клопотання позивача, його непідтвердженність доказами, суд відмовляє у задоволенні заяви про вжиття заходів забезпечення позову.

В судовому засіданні представники позивача підтримали позовні вимоги.

Відповідач відзив на позов не надав, його представник в судове засідання не з'явився. Відповідач належним чином повідомлений про час і дату проведення судового засідання (поштове повідомлення про вручення відповідачу ухвали суду в мат.справи).

Відповідно до ст. 22 ГПК України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

В зв'язку з тим, що необхідних для вирішення спору доказів наявних в матеріалах справи достатньо, господарський суд повідомляв належним чином відповідача про дату, час і місце судового розгляду, а неявка відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, відсутність клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача, то справа розглядається без участі представника відповідача за наявними в ній матеріалами на підставі ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши подані докази, суд встановив:

15.12.2010року між ТОВ “Полтава-Капітал” (позивач) та СПД - фізична особа ОСОБА_1 (відповідач) укладено договір оренди за № 150 - 10/ПК на оренду будівлі ПТО (“2”, “8”) загальною площею 239,6 м , майнового комплексу розташованого за адресою: м. Полтава, вул. Половки, 62, для надання послуг населенню з автосервісу.

За актом прийому-передачі від 01.01.2011 року ( арк. справи 13) орендоване приміщення передано відповідачу.

Згідно п 8.1. договору оренди розмір орендної плати за оренду складає 5 250,00 грн. в місяць, в том числі НДС 20% - 875,00 грн., яка за п.. 8.2. договору сплачується щомісячно до 10 числа місяці, наступного за звітним.

Взяті на себе зобов'язання відповідач виконав неналежним чином, своєчасно не сплатив орендну плату за червень 2011 року в сумі 5 250,00 грн.

01.07.2011року СПД ОСОБА_1 подала до ТОВ “Полтава-Капітал” заяву про припинення оренди приміщення з 01.07.2011 року ( арк. справи 14).

Додатковою угодою № 1 до Договору оренди № 150 - 10/ПК від 15.12.2010 року дія угоди була припинена з 30.06.2011 року.

Згідно вищеназваної заяви СПД - фізична особа ОСОБА_1 не заперечує проти виниклої заборгованості в сумі 5 500 грн. та гарантувала її погашення до 11.08.2011 року.

12.08.2011 року ФОП ОСОБА_1 внесла в рахунок погашення заборгованості 250,00 грн., залишок боргу в сумі - 5 250,00 грн. СПД - фізична особа ОСОБА_1 не погасила, що й стало підставою для звернення позивача до суду.

Згідно ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК України). Відповідно до ст.631 ЦК України, строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права та виконати обов'язки відповідно до договору.

За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк (Стаття 759 ЦК України)

У відповідності до статті 761ЦК України право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права. Наймодавцем може бути також особа, уповноважена на укладення договору найму.

Згідно ст.762 ЦКУ за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Договір найму укладається на строк, встановлений договором. Якщо строк найму не встановлений, договір найму вважається укладеним на невизначений строк. Кожна із сторін договору найму, укладеного на невизначений строк, може відмовитися від договору в будь-який час, письмово попередивши про це другу сторону за один місяць, а у разі найму нерухомого майна - за три місяці. Договором або законом може бути встановлений інший строк для попередження про відмову від договору найму, укладеного на невизначений строк Якщо до спливу встановленого законом максимального строку найму жодна із сторін не відмовилася від договору, укладеного на невизначений строк, він припиняється зі спливом максимального строку договору. (ст.763 ЦК).

У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій. а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до вимог ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частиною першою ст. 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк

У відповідності до ст.ст. 547-548 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст.549 ЦК).

На підставі п. 9.2 договору оренди позивач нарахував відповідачу пеню в сумі 182,82 грн..

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів, розмір яких в даному випадку становить 35,38 грн.

Судом перевірено правильність нарахування позивачем пені та річних.

Відповідно до статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі статтею 33 цього ж Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. В силу вказаної норми предметом доказування є обставини, які свідчать про дійсні права та обов'язки сторін у справі та складаються з фактів, якими позивач обґрунтовує підстави позову, та фактів, якими відповідач обґрунтовує заперечення проти позову.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст.34 ГПК України).

Частиною 1 ст.43 ГПК України встановлено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, а згідно ч. 2 цієї ж статті ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Згідно положень ст. 4-3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Таким чином, з огляду на викладене, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги про стягнення основного боргу, пені та річних є правомірними, обґрунтованими, підтверджуються належними доказами, що є у матеріалах справи, відповідачем не заперечуються, тому підлягають задоволенню.

Судові витрати відшкодовуються позивачу за рахунок відповідача.

На підставі матеріалів справи та керуючись статтями 4 - 47, 22, 32 - 34, 36, 43, 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 (АДРЕСА_1,36034, код НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтава-Капітал" ( вул. Половка, 62, м. Полтава, Полтавська область,36000; р/с 2600135325901 ПАТ “Банк Петрокоммерц-Україна”,МФО 300120, ОКПО 32544734, св-во № 23470025) основний борг в сумі 5 250,00 грн., 3% річних - 35,38 грн. , пені в сумі 182,82 грн., 102 грн. державного мита та 236 грн. судових витрат.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

СУДДЯТимощенко О.М.

Повне рішення складено 25.11.2011 року

Примітка : Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу. Рішення може бути оскаржено протягом десяти днів з дня прийняття рішення, а у разі якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення - з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційною інстанцією