Рішення № 19976171, 15.11.2011, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 листопада 2011 р.Справа № 18/3075/11

За позовом Прокурора Київського району м. Полтави, 36003, м. Полтава, пров. Шкільний, 4, в інтересах Держави в особі Регіонального фонду підтримки підприємництва по Полтавській області, 36003, м. Полтава, пров. Шкільний, 4

до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, 38713, АДРЕСА_1

про стягнення 52955,59 грн.

Суддя Гетя Н.Г.

Представники:

від позивача: не з'явився

від відповідача: ОСОБА_1

від прокуратури: Лисенко Н.М.

В судовому засіданні 15.11.2011 року після виходу з нарадчої кімнати на підставі ст. 85 ГПК України судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть справи: розглядається позовна заява про стягнення 52955,59 грн. боргу за договором про надання фінансової підтримки № 4 від 12.10.2009 року, в т.ч. 47100,00 грн. основного боргу та 5855,59 грн. пені.

Представник прокуратури підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Позивач уповноваженого представника в судове засідання не направив, хоча був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, про що свідчить наявне у матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 50).

Представник відповідача в судовому засіданні усно проти задоволення позовних вимог не заперечує, про що внесено запис до протоколу судового засідання від 15.11.2011 року (а.с. 52), але письмового відзиву на позовну заяву до суду не надав, у зв'язку з чим справа розглядається за наявними у ній матеріалами на підставі ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників прокуратури та відповідача, суд встановив:

29.09.2009 року інвестиційною радою Регіонального фонду підтримки підприємництва по Полтавській області (позивач, фонд) на підставі заяви Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (відповідач, позичальник) на отримання фінансової підтримки за № 6 від 23.03.2009 року (а.с. 11) було прийняте рішення про укладення з останнім договору про надання фінансової підтримки на зворотній основі на суму 50000,00 грн. терміном на два роки за рахунок коштів рефінансування фонду. Вказане рішення інвестиційної ради фонду оформлене протоколом № 2 від 29.09.2009 року (а.с. 12-14).

12.10.2009 року на підставі вищезгаданого рішення інвестиційної ради фонду між позивачем та відповідачем було укладено договір про надання фінансової підтримки за № 4 (а.с. 15-16), згідно умов якого фонд зобов'язався надати позичальникові фінансову підтримку у грошовій формі на здійснення підприємницького проекту на термін до 12.10.2011 року, а позичальник - використати кошти фінансової підтримки за цільовим призначенням (придбання обладнання, матеріалів та стандартизації виробів) та повернути кошти фінансової підтримки у визначені договором строки.

Також 12.10.2009 року між сторонами було укладено договір застави майна № 1 (а.с. 18-19), який у відповідності до п. 6.1. договору про надання фінансової підтримки № 4 від 12.10.2009 року є невід'ємною складовою частиною цього договору, та складено перелік майна, що передається у заставу (а.с. 20).

У відповідності до п. 2.4. договору про надання фінансової підтримки № 4 від 12.10.2009 року (далі - договір), переказ коштів фінансової підтримки фондом на рахунок позичальника може здійснюватись як одноразовим так і частковими платежами по мірі надходження бюджетних коштів, спрямованих на підтримку підприємництва.

На виконання умов укладеного між сторонами договору позивачем було перераховано на розрахунковий рахунок відповідача грошові кошти в сумі 50000,00 грн., про що свідчить наявна у матеріалах справи копія платіжного доручення № 256 від 13.10.2009 року (а.с. 17).

Отже, позивачем взяті на себе зобов'язання виконано належним чином та в повному обсязі.

Відповідно до п. п. 3.1., 3.2. договору, позичальник зобов'язався повертати кошти фінансової підтримки рівними частинами по 3000,00 грн. (останній платіж в сумі 2000,00 грн.) щомісячно, не пізніше п'ятнадцятого числа кожного поточного місяця на протязі періоду з 15.05.2010 року по 15.09.2011 року.

В порушення умов договору відповідач здійснив повернення коштів фінансової підтримки лише частково та з порушенням встановлених п. 3.1. договору строків.

17.01.2011 року, про що свідчать наявні у справи копії поштової квитанції та повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 39, зворотній бік) позивачем на адресу відповідача було направлено претензію за № 17/3 від 14.01.2011 року (а.с. 39) про погашення заборгованості в сумі 27000,00 грн., яка була отримана відповідачем 18.01.2011 року.

24.03.2011 року відповідачем були надані позивачеві письмові пояснення (а.с. 36), згідно яких відповідач наявність заборгованості за договором не заперечує, але не має можливості погасити її у встановлені спірним договором строки у зв'язку з тимчасовими скрутним фінансовим становищем, спадом підприємницької діяльності та відсутністю попиту на виготовлену продукцію.

Крім того, позивачем відповідачеві було надіслано претензію за № 161/27 від 08.07.2011 року (а.с. 40) про погашення заборгованості в сумі 40400,00 грн. та нарахованої у відповідності до умов договору пені в сумі 3801,87 грн., а також вручено відповідачу під розписку розрахунок суми боргу та пені за несвоєчасне виконання фінансових зобов'язань за договором (а.с. 41).

Разом з тим, станом на момент подання позову до суду залишок коштів фінансової підтримки відповідачем позивачеві не повернуто. Як вбачається з матеріалів справи, загальна сума повернутих відповідачем коштів фінансової підтримки складає 2900,00 грн., що підтверджується наявними у справі копіями платіжних доручень за № 1718 від 23.03.2011 року, № 3188 від 04.05.2011 року, № 1898 від 19.05.2011 року, № 3356 від 07.07.2011 року та № 3237 від 22.08.2011 року (а.с. 43-47).

За таких обставин прокуратура Київського району м. Полтави просить стягнути з відповідача залишок заборгованості у вигляді неповернутих коштів фінансової підтримки в сумі 47100,00 грн.

Згідно ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

У відповідності до ст. 174 ГК України, підставою виникнення господарських зобов'язань є, зокрема, господарські договори та інші угоди, передбачені законом.

Згідно ч. 1 ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

У відповідності до приписів ст. ст. 1046, 1047 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками. Договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.

Згідно ст. ст. 509, 510 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу. Зобов'язання має грунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості. Сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.

У відповідності до ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином та в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Згідно ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У відповідності до вимог ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно приписів ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У відповідності до ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Як вже було зазначено, відповідач в судовому засіданні 15.11.2011 року проти наявності суми заборгованості за договором та проти задоволення позовних вимог не заперечував, про що було внесено відповідний запис до протоколу судового засідання від 15.11.2011 року.

З урахуванням викладеного вимоги про стягнення з відповідача 47100,00 грн. основного боргу правомірні, обгрунтовані, підтверджуються матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Крім того, прокуратура Київського району м. Полтави просить стягнути з відповідача пеню в сумі 5855,59 грн. за період з 15.05.2010 року по 17.10.2011 року.

За змістом ст. ст. 216, 218, 229, 230, 231 ГК України, боржник несе господарсько-правову відповідальність за невиконання ним грошового зобов'язання шляхом застосування до нього господарських санкцій.

Згідно зі ст. ст. 546, 549, 550 ЦК України, зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою (штрафом або пенею) - грошовою сумою або іншим майном, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

У відповідності до ст. ст. 547-548 ЦК України, правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вичиняється у письмовій формі. Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Згідно положень ч. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно п. 7.3. договору, у разі неправомірного прострочення обумовлених договором чергових платежів з повернення фінансової підтримки позичальник сплачує фонду пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення. Нарахування штрафних санкцій триває до повного погашення боргових зобов'язань відповідно до умов договору.

Отже, спірним договором встановлено інший, аніж передбачено ч. 6 ст. 232 ГК України, порядок нарахування штрафних санкцій, у зв'язку з чим нарахування позивачем суми пені поза межами шестимісячного строку є правомірним.

Разом з тим, при здійсненні розрахунку суми пені (а.с. 48) позивачем не було взято до уваги положення п. 3.1. та п. 3.2. договору, що призвело до нарахування пені на дату кінцевого строку внесення відповідачем чергового платежу із включенням до розрахунку суми боргу, що може бути в цей день сплачено. Так, при здійсненні розрахунку пені за період, зокрема, з 15.05.2010 року по 31.05.2010 року позивачем зазначено сімнадцять днів прострочення платежу, тобто з урахуванням 15.05.2010 року, хоча зі змісту п. п. 3.1., 3.2. договору випливає, що внесення відповідачем платежу 15.05.2010 року не може вважатися простроченням. Те саме стосується розрахунку суми пені за інші періоди та заявлений період в цілому.

Крім того, згідно зі ст. 253 ЦК України, перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок. При цьому, у відповідності до ч. 5 ст. 254 ЦК України, якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

Протягом заявленого періоду на вихідний день припадали наступні дати внесення чергового платежу: 15.05.2010 року та 16.05.2010 року, 15.08.2010 року, 15.01.2011 року та 16.01.2011 року, 15.05.2011 року, що також не було враховано позивачем при здійсненні розрахунку суми пені.

З урахуванням наведеного судом за допомогою ІАЦ "Ліга" здійснено власний перерахунок суми пені за період з 18.05.2010 року по 17.10.2011 року, яка склала 5824,51 грн.

Клопотання про витребування додаткових доказів по справі в порядку ст. 38 ГПК України від сторін не надходили.

У відповідності до п. 4 ст. 129 Конституції України та ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Сторони вільні у наданні до суду своїх доказів та у доведенні перед судом їх переконливості.

Таким чином, господарський суд, застосовуючи основні конституційні засади судочинства, принцип верховенства права, виходячи з фактичних обставин справи, з'ясування природи дійсних правовідносин між сторонами у даному спорі та чинного законодавства України, яке повинно застосовуватися до них при вирішенні спорів, дійшов висновку про часткове задоволення позову.

Судові витрати у відповідності до ст. 49 ГПК України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 32-34, 43, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (38713, АДРЕСА_1, р/р НОМЕР_2 в АКБ "Укрсоцбанк", МФО 351016, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Регіонального фонду підтримки підприємництва по Полтавській області (36003, м. Полтава, пров. Шкільний, 4, р/р 265090164954 в ВАТ "Укрексімбанк", МФО 331649, код ЄДРПОУ 25717868) - 47100,00 грн. основного боргу та 5824,51 грн. пені.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. В іншій частині позову відмовити.

Суддя Гетя Н.Г.

Повний текст рішення складено 21.11.2011 року.