Рішення № 19975851, 05.12.2011, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

Підлягає публікації в ЄДРСР

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"05" грудня 2011 р.Справа № 20/17-3811-2011 За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „ЦСС”

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „ХАНБЕР”

про стягнення заборгованості у сумі 14 653,93 грн.

Суддя Щавинська Ю.М.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1 за довіреністю № С-68/10-Ц від 25.10.2011 року;

від відповідача: не зявились.

СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю „ЦСС” звернулося до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю „ХАНБЕР” про стягнення заборгованості за послуги телефонного звязку у сумі 14653,93 грн., з яких 14472,19 грн. основного боргу, 35,61 грн. 3% річних та 146,13грн. інфляційних, а також сплачених судових витрат.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на порушення Товариством з обмеженою відповідальністю „ХАНБЕР” умов укладеного між сторонами договору про надання телекомунікаційних послуг (телематичних послуг, послуг інформатизації) №618004 від 26.01.2006 року в частині сплати за надані телекомунікаційні послуги, у звязку з чим за ним виникла заборгованість за період з 01.08.2008 р. по 01.09.2011 р. в розмірі 14472,19 грн.

Також, як зазначає позивач, 12.08.2011р. він надіслав на адресу відповідача претензію за №178/01-27/06-1, в якій повідомив Товариство з обмеженою відповідальністю "ХАНБЕР" про наявну заборгованість та просив у десятиденний строк перерахувати суму заборгованості на розрахунковий рахунок ТОВ «ЦСС», однак вказана претензія була проігнорована відповідачем.

Враховуючи, що за вказані послуги відповідач не розрахувався, Товариство з обмеженою відповідальністю „ЦСС” звернулося до суду із відповідним позовом.

21.09.2011р. ухвалою господарського суду Одеської області було порушено провадження у справі № 20/17-3811-2011 із призначенням її до розгляду в судовому засіданні на 26.10.2011р.

Ухвалою суду від 26.10.2011р. розгляду справи було відкладено на 14.11.2011р., у звязку з незявленням у судове засідання представника відповідача, від якого не надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутності, а також у звязку з невиконанням сторонами вимог ухвали суду.

14.11.2011р. у судовому засіданні представник позивача надав суду клопотання про продовження строку розгляду справи на пятнадцять днів для належного повідомлення відповідача про час та місце судового засідання.

Ухвалою суду від 14.11.2011р. строк розгляду справи №20/17-3811-2011 було продовжено до 06.12.2011р. з відкладенням судового розгляду на 05.12.2011р.

В судовому засіданні 05.12.2011 р. представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач ТОВ „ХАНБЕР” про час та місце судового засідання повідомлений належним чином шляхом надсилання судової ухвали на юридичну адресу, зазначену у витязі з Єдиного державного реєстру (а.с.33-34), у судове засідання не зявився, про поважність причин відсутності не повідомив, відзив на позовну заяву та витребувані судом документи не надав.

Місцезнаходження юридичної особи визначається згідно з вимогами статті 93 Цивільного кодексу України. До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місця знаходження учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, а у разі, коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю особу.

При цьому, суд зазначає, що необґрунтоване затягування розгляду справи суперечить вимогам ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку.

Приймаючи до уваги, що відповідач був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, про що свідчать поштові повідомлення про вручення поштових відправлень (т.1 а.с.128, т.2 а.с.36-37), суд вважає за можливе розглянути справу без участі відповідача за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, проаналізувавши наявні у справі докази у сукупності та давши їх відповідну правову оцінку, суд дійшов наступних висновків:

Відповідно до ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема, є договори та інші правочини.

Як вбачається з матеріалів справи, 26.01.2006 року між Виробничо-комерційною фірмою «Цифрові системи звязку»Товариства з обмеженою відповідальністю (правонаступником якого є позивач) (Підприємство зв'язку) та Товариством з обмеженою відповідальністю „ХАНБЕР” (Споживач) був укладений договір про надання телекомунікаційних послуг (телематичних послуг, послуг інформатизації) №618004, відповідно до якого Підприємство зв'язку зобовязалося надавати Споживачу телекомунікаційні послуги, а Споживач зобовязався своєчасно оплачувати отримані послуги відповідно до умов цього договору.

Відповідно до п.2.1.17 договору, Підприємство зв'язку повинно щомісяця виставляти рахунки абоненту за послуги звязку, відповідно до умов договору.

Пунктом 3.1.17 договору передбачено, що з 10-го по 15-е число місяця, наступного за звітним, абонент повинен зявитись у відділ по роботі з абонентами підприємства для отримання рахунків, вказаних у п.2.1.17.

Відповідно до п. 3.1.12 договору, абонент повинен своєчасно вносити абонентську плату за користування телефоном, іншим кінцевим обладнанням, посекундну оплату місцевих (вихідних) телефонних розмов, плату за міжміські та міжнародні телефонні розмови, передані по телефону у кредит телеграми та інші телекомунікаційні послуги, які надаються за умовами цього договору, на підставі відповідних додатків до нього.

Пунктом 4.2 договору передбачено, що абонент сплачує за телекомунікаційні послуги, які надаються по договору, по кредитній системі, за виключенням робіт по підключенню (встановлення, інсталяції) кінцевого обладнання абонента, якщо інше не встановлено додатками до договору.

Відповідно до п. 4.7. договору передбачено, що розрахунки за фактично отримані в кредит телекомунікаційні послуги за кожен попередній місяць, проводяться абонентом до 20-го числа місяця, наступного за розрахунковим.

У звязку з порушення умов договору, позивачем, 12.08.2011 р. на адресу відповідача була надіслана претензія за №17801-27/06-1 з виставленим рахунком №450964 від 31.07.2011р. (т.1 а.с.110-111), з вимогою погасити існуючу заборгованість. Факт отримання претензії та рахунку підтверджується поштовим повідомленням про вручення поштового відправлення (т.1 а.с.112).

Згідно до ст.193 ГК України, яка цілком кореспондується зі ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

У відповідності до п. 5 ч. 1 ст. 33 Закону України „Про телекомунікації” споживачі телекомунікаційних послуг зобов'язані дотримуватися Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, що затверджує Кабінет Міністрів України, зокрема, виконувати умови договору про надання телекомунікаційних послуг у разі його укладення, у тому числі своєчасно оплачувати отримані ними телекомунікаційні послуги.

Як свідчать матеріали справи, за період з 1 серпня 2008 року по 1 вересня 2011 року відповідачу були надані телекомунікаційні послуги на загальну суму 14472,19 грн.

У звязку з несплатою Товариством з обмеженою відповідальністю „ХАНБЕР” за надані послуги, позивачем відповідно до умов договору та чинного законодавства, на вказану заборгованість відповідно до ст.625 ЦК України суму було нараховано 3% річних у сумі 35,61 грн. та інфляційних в сумі 146,13 грн. (а.с.11-12).

Як було встановлено судом, на виконання умов укладеного між сторонами договору, за період з 1 серпня 2008 року по 1 вересня 2011 року відповідачу були надані телекомунікаційні послуги на загальну суму 14472,19 грн. згідно розрахунку позивача, перевіреного судом (т.1.а.с.10). Доказів оплати вартості наданих послуг відповідачем, в порушення вимог ст. 33 ГПК України, суду не надано.

З урахуванням викладеного, суд вважає позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „ЦСС” про стягнення з відповідача вказаної суми обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок, суд погоджується із розміром нарахованих сум 3% річних у розмірі 35,61грн. та індексу інфляції у розмірі 146,13 грн., у зв'язку з чим позовні вимоги в цій частині також підлягають задоволенню.

Приймаючи до уваги задоволення судом позову, судові витрати, відповідно до вимог ст.ст.44, 49 ГПК України, покладаються на Товариство з обмеженою відповідальністю „ХАНБЕР”.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „ХАНБЕР” (65026, м. Одеса, вул. Гоголя, 7, кв.1, код 33311711) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „ЦСС” (65012, м. Одеса, вул. Жуковського, 19 код 19199961) заборгованість за надані телекомунікаційні послуги в розмірі 14472 /чотирнадцять тисяч чотириста сімдесят дві/ грн. 19 коп., 35 /тридцять пять/ грн. 61 коп. 3% річних, 146 /сто сорок шість/ грн. 13 коп. інфляційних, 146 /сто сорок шість/ грн. 54 коп. витрати по сплаті державного мита, витрати на ІТЗ судового процесу в розмірі 236 /двісті тридцять шість/ грн.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Щавинська Ю.М.

Повне рішення складено 12.12.2011р.