Рішення № 19975380, 05.12.2011, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

Підлягає публікації в ЄДРСР

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"05" грудня 2011 р.Справа № 16/17-3822-2011 Господарський суд Одеської області

У складі судді Желєзної С.П.

Секретаря судових засідань Гаврилової А.А.

За участю представників сторін:

Від позивача: ОСОБА_2 за довіреністю № 01/11 від 11.11.2009р.

Від відповідача: не зявився.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом комунального підприємства „Теплопостачання міста Одеси” до фізичної особи підприємця ОСОБА_3 про стягнення 5 131,21 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство „Теплопостачання міста Одеси” (далі по тексту КП „Теплопостачання міста Одеси”) звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 (далі по тексту ОСОБА_3) про стягнення 8631,21 грн. заборгованості за договором на постачання теплової енергії № 4311 від 01.11.2006р., обґрунтовуючи свої вимоги неналежним виконання відповідачем прийнятих на себе обовязків щодо здійснення оплати за спожиту теплову енергію.

В процесі розгляду справи КП „Теплопостачання міста Одеси” неодноразово уточнювались заявлені ним позовні вимоги в сторону зменшення у звязку з частковим погашенням відповідачем спірної суми заборгованості. Так, згідно із заявою про зменшення розміру позовних вимог від 18.11.2011р. КП „Теплопостачання міста Одеси” просить суд стягнути з ОСОБА_3 заборгованість за спожиту теплову енергію в сумі 5131,21 грн. Названа редакція позовних вимог є остаточною та була прийнята до розгляду господарським судом.

Відповідач був належним чином повідомлений про час та місце розгляду даної справи, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення суду під розписку № 0125458 з відміткою про вручення 31.11.2011р., однак, незважаючи на це, його повноважний представник в судові засідання по даній справі не зявився. Відзиву на позов ОСОБА_3 подано не було, у звязку з чим дана справа розглядається за наявними в ній матеріалами згідно з положеннями ст. 75 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

01.11.2006р. між КП „Теплопостачання міста Одеси” (Теплопостачальна організація), яке було створено шляхом реорганізації комунального підприємства „Одестеплокомуненерго” та комунального підприємства „Одестеплоенерго” шляхом їх злиття на підставі рішення Одеської міської ради № 101-V від 27.06.2006р., та ОСОБА_3 (Споживач) було укладено договір на постачання теплової енергії № 4311, відповідно до розділу 1 якого Теплопостачальна організація бере на себе зобовязання постачати Споживачу теплову енергію, а Споживач зобовязується оплачувати фактично одержану теплову енергію за встановленими тарифами в терміни, передбачені цим договором. Теплова енергія постачається Споживачу в приміщення бару за адресою: АДРЕСА_1, на опалення та гаряче водопостачання та в приміщення клубу ігрових автоматів за адресою: АДРЕСА_2, на опалення в обсягах згідно додатку 1 до цього договору (п. 2.1. договору на постачання теплової енергії № 4311 від 01.11.2006р.).

Згідно зі ст. 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається. Предметом договору енергопостачання є окремі види енергії з найменуванням, передбаченим у державних стандартах або технічних умовах.

Виходячи з умов п.п. 10.1, 10.4 договору на постачання теплової енергії № 4311 від 01.11.2006р. сторони домовилися, що даний договір набуває чинності з дати його підписання та діє до 31.12.2007р. Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про його припинення не буде письмово заявлено однією із сторін. В матеріалах справи відсутні докази волевиявлення жодної із сторін названого договору на припинення його дії, у звязку з чим, суд доходить висновку, що договір на постачання теплової енергії № 4311 від 01.11.2006р., укладений між сторонами по справі, був пролонгований на той самий строк та на тих самих умовах, які були передбачені сторонами в момент його укладення, та на момент вирішення цього спору не є розірваним.

В силу положень ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У відповідності до ч. 2 ст. 509 ЦК України зобовязання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів. Згідно ст. 629 ЦК України договір є обовязковим для виконання сторонами. Зобовязання, в свою чергу, згідно вимог ст.ст. 525, 526 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається.

Положеннями п. 4.2. договору на постачання теплової енергії № 4311 від 01.11.2006р. встановлено, що до обовязків Теплопостачальної організації віднесено забезпечення постачання теплової енергії Споживачу в обсягах згідно з додатком 1.

У відповідності до ст. 276 Господарського кодексу України загальна кількість енергії, що відпускається, визначається за погодженням сторін. Показники якості енергії узгоджуються сторонами на підставі державних стандартів або технічних умов шляхом погодження переліку (величини) показників, підтримання яких є обов'язком для сторін договору. Строки постачання енергії встановлюються сторонами у договорі виходячи, як правило, з необхідності забезпечення її ритмічного та безперебійного надходження абоненту. Основним обліковим періодом енергопостачання є декада, з коригуванням обсягів протягом доби. Сторони можуть погоджувати постачання енергії протягом доби за годинами, а також час і тривалість максимальних та мінімальних навантажень. Розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що провадиться за фактично відпущену енергію.

Пунктом 29 Правил користування тепловою енергією, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007р. № 1198, передбачено, що теплова енергія постачається безперервно, якщо договором не передбачено інше.

Позивачем належним чином виконувались прийняті на себе зобовязання за договором на постачання теплової енергії № 4311 від 01.11.2006р. шляхом безперервного постачання теплової енергії відповідачу в приміщення бару за адресою: АДРЕСА_1, на опалення та гаряче водопостачання в приміщення клубу ігрових автоматів за адресою: АДРЕСА_2, у відповідності до погоджених у додатку 1 обсягах протягом строку дії названого договору, що не спростовано з боку ОСОБА_3.

Згідно з п.п. 3.2.2, 6.1, 6.3, 6.4 договору на постачання теплової енергії № 4311 від 01.11.2006р. Споживач зобовязується виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і терміни, що передбачені цим договором. Розрахунки за теплову енергію проводяться в грошовій формі на розрахунковий рахунок Теплопостачальної організації по тарифу 179,12 за 1 Гкал. діючому на момент укладання договору. Розрахунковим періодом є календарний місяць. Споживач за три дні до початку розрахункового періоду сплачує Теплопостачальній організації вартість заявленої та зазначеної в договорі кількості теплової енергії, передбаченої на розрахунковий період.

Посилаючись на те, що відповідачем в порушення умов договору на постачання теплової енергії № 4311 від 01.11.2006р., вимог ст.ст. 525, 526, 629 ЦК України зобовязання із своєчасного та повного здійснення розрахунків за спожиту теплову енергію за період з листопада 2009р. по жовтень 2011р. належним чином виконані не були, позивач звернувся до суду з вимогами про стягнення з ОСОБА_3 заборгованості за спожиту на підставі названого договору теплову енергію в сумі 5131,21 грн.

Згідно вимог ст.ст. 32, 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. В свою чергу, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Як встановлено судом в ході вирішення даного спору позивачем протягом строку дії договору безперервно здійснювалось постачання теплової енергії ОСОБА_3 на виконання умов договору на постачання теплової енергії № 4311 від 01.11.20067р., що свідчить про належне виконання з боку КП „Теплопостачання міста Одеси” прийнятих на себе зобовязань за названим договором.

В свою чергу, положеннями п.п. 3.2.2, 6.1, 6.3, 6.4 договору на постачання теплової енергії № 4311 від 01.11.2006р., зміст яких було наведено вище по тексту рішення, встановлено обовязок ОСОБА_3 здійснювати оплату спожитої нею теплової енергії, в тому числі виходячи з заявленої позивачем вартості, згідно із встановленими тарифами, за три дні до початку розрахункового періоду, яким є календарний місяць. Наведене цілком кореспондується з приписами п. 7 ст. 276 Господарського кодексу України, у відповідності до яких оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору. Договір може передбачати попередню оплату, планові платежі з наступним перерахунком або оплату, що проводиться за вартість прийнятих ресурсів.

Однак відповідачем систематично нездійснювалась своєчасна та в повному обсязі оплата вартості спожитої ним теплової енергії, чим були порушені прийняті на себе зобовязання за договором на постачання теплової енергії № 4311 від 01.11.2006р., внаслідок чого позивачем була нарахована заборгованість за поставлену ним теплову енергію в сумі 5131,21 грн., яка на момент вирішення даного спору є непогашеною.

Розглянувши здійснений позивачем уточнений розрахунок заборгованості ОСОБА_3 за спожиту теплову енергію /а.с. 38-39/, з урахуванням заяв про зменшення розміру позовних вимог через часткову сплату спірної суми заборгованості відповідачем, господарський суд зазначає, що в якості підстави нарахування суми заборгованості КП „Теплопостачання міста Одеси” використано розмір встановленого тарифу за 1 Гкал. спожитої теплової енергії. Вирішуючи даний спір по суті, господарський суд вважає за необхідне визначити обґрунтованість застосування даних тарифів позивачем.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням Одеської міської ради від 20.12.2008р. № 1612 „Про перехід до розрахунків на послуги з централізованого опалення за двоставковими тарифами, та встановлення тарифів на послуги з централізованого опалення і гарячого водопостачання для КП „Теплопостачання міста Одеси” було встановлено з 01.01.2009р. тариф на послуги з постачання теплової енергії, які надаються КП „Теплопостачання міста Одеси”, у розмірі 528,65 грн. за 1 Гкал для інших споживачів. При цьому п.п. 2, 3.4 даного рішення органу місцевого самоврядування було визначено, що встановлені тарифи підлягають коригуванню в разі зміни цін на паливно-енергетичні ресурси (природний газ, електроенергія, вода на технологічні потреби), купованої теплової енергії, вартості холодної води на підігрів, ставок податків та зборів (обовязкових платежів), рівня заробітної плати, відповідно до законодавчих актів, галузевої угоди. Також було доручено КП „Теплопостачання міста Одеси” розрахунки коригування тарифів погоджувати з управлінням економіки, інвестиційної політики та зовнішньоекономічної діяльності Одеської міської ради.

В свою чергу, на виконання умов вищезазначеного рішення Одеської міської ради, позивачем було здійснено коригування тарифів щодо вартості теплової енергії. Згідно з наказом КП „Теплопостачання міста Одеси” від 06.07.2009р. № 149 „Про зміну тарифів на теплову енергію та послуги теплопостачання для бюджетних організацій та інших споживачів по КП „Теплопостачання міста Одеси”, який мотивований узгодженим з Управлінням економіки, інвестиційної політики та зовнішньоекономічної діяльності Одеської міської ради розрахунком коефіцієнтів коригування тарифів на теплову енергію для бюджетних організацій та інших споживачів, встановлених рішенням комітету Одеської міської ради від 20.12.2008р. № 1612 та скоригованих з 01.07.2009р., введено в дію з 01.07.2009р. при розрахунках з бюджетними організаціями та іншими комерційними споживачами за договорами на поставку теплової енергії наступні тарифи на теплову енергію: тариф на теплову енергію для інших споживачів в сумі 660,64 грн. з урахуванням ПДВ. Саме цей тариф було застосовано позивачем при здійсненні розрахунку вартості спожитої ОСОБА_3 теплової енергії за період з листопада 2009р. по грудень 2010р.

Відповідно до ст. 632 ЦК України ціна в договорі. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

Положеннями ч. 6 ст. 276 Господарського кодексу України встановлено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону.

У відповідності до ч. 3 ст. 20 Закону України „Про теплопостачання” від 02.06.2005р. № 2633-IV (в редакції Закону України від 02.06.2005р., чинній на час прийняття рішення Одеської міської ради від 20.12.2008р. № 1612) тарифи на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії затверджуються органами місцевого самоврядування, крім теплової енергії, що виробляється суб'єктами господарювання, що здійснюють комбіноване виробництво теплової і електричної енергії та/або використовують нетрадиційні та поновлювані джерела енергії, на підставі розрахунків, виконаних теплогенеруючими, теплотранспортуючими та теплопостачальними організаціями за методиками, розробленими центральним органом виконавчої влади у сфері теплопостачання.

Таким чином, господарський суд визнає обґрунтованим та законним застосування КП „Теплопостачання міста Одеси” тарифів, встановлених та скорегованих на підставі рішення Одеської міської ради від 20.12.2008р. № 1612 „Про перехід до розрахунків на послуги з централізованого опалення за двоставковими тарифами, та встановлення тарифів на послуги з централізованого опалення і гарячого водопостачання для КП „Теплопостачання міста Одеси” в розмірі 660,64 грн. за 1 Гкал до визначення вартості спожитої відповідачем теплової енергії на підставі договору на постачання теплової енергії № 4311 від 01.11.2006р. за період з листопада 2009р. по грудень 2010р. включно.

В подальшому, ч. 3 ст. 20 Закону України „Про теплопостачання” згідно із Законом України від 09.07.2010р. № 2479-VI було викладено в наступній редакції: тарифи на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії, крім тарифів на виробництво теплової енергії для суб'єктів господарювання, що здійснюють комбіноване виробництво теплової і електричної енергії та/або використовують нетрадиційні та поновлювані джерела енергії, затверджуються Національною комісією регулювання ринку комунальних послуг України та органами місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законодавством.

В свою чергу, ст. 19 Законом України „Про національну комісію регулювання ринку комунальних послуг України” від 09.07.2010р. № 2479-VI (в редакції Закону України від 07.10.2010р.) установлено, що національна комісія регулювання електроенергетики України виконує функції державного регулювання у сфері теплопостачання, централізованого водопостачання та водовідведення до закінчення процесу формування Національної комісії регулювання ринку комунальних послуг України. До встановлення Національною комісією регулювання електроенергетики України тарифів на теплову енергію, транспортування теплової енергії магістральними та місцевими (розподільчими) мережами, постачання теплової енергії, а також тарифів на послуги централізованого водопостачання та водовідведення діють тарифи, що встановлені відповідно органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування в установленому законодавством порядку.

З матеріалів справи вбачається, що постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 14.12.2010р. № 1776 „Про затвердження тарифів на теплову енергію КП „Теплопостачання міста Одеси” затверджено позивачу з 01.01.2011р. тариф на теплову енергію для інших споживачів в розмірі 475,25 грн. за 1 Гкал (без ПДВ), тобто в сумі 570,30 грн. з урахуванням ПДВ.

Даний тариф був застосований КП „Теплопостачання міста Одеси” для розрахунку вартості спожитої ОСОБА_3 теплової енергії за період з січня 2011р. по жовтень 2011р. включно, що цілком відповідає приписам ст. 20 Закону України „Про теплопостачання (в редакції Закону України від 09.07.2010р. № 2479-VI) та приписам ст. 19 Закону України „Про національну комісію регулювання ринку комунальних послуг України” від 09.07.2010р. № 2479-VI (в редакції Закону України від 07.10.2010р.).

З огляду на викладене, господарський суд визнає обґрунтованим та законним застосування тарифів, яке було здійснено КП „Теплопостачання міста Одеси” для визначення вартості спожитої відповідачем теплової енергії на виконання умов договору на постачання теплової енергії № 4311 від 01.11.2006р.

При цьому, господарський суд відзначає факт обізнаності ОСОБА_3 із тарифами, що застосовуються для визначення вартості спожитої ним теплової енергії на виконання умов договору на постачання теплової енергії № 4311 від 01.11.2006р., що підтверджується зокрема частковим погашенням відповідачем спірної суми заборгованості та такі дії останнього свідчать про визнання ним свого обовязку перед КП „Теплопостачання міста Одеси”.

Таким чином, підсумовуючи вищевикладене, господарський суд визнає обґрунтованою та доведеною суму заборгованості відповідача перед КП „Теплопостачання міста Одеси” за поставлену теплову енергію в розмірі 5 131,21 грн., яка витікає з умов укладеної між сторонами угоди та положень чинного законодавства. Доказів, спростовуючих викладене, ОСОБА_3 в порушення вимог ст.ст. 32, 33 ГПК України, суду надано не було.

Відповідно до ч. 2 ст. 617 ЦК України особа, не звільняється від відповідальності за порушення зобовязання у разі відсутності у боржника необхідних коштів. Крім того, згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання.

Підсумовуючи все наведене вище, суд доходить висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог КП „Теплопостачання міста Одеси”. Таким чином, з відповідача слід стягнути на користь КП „Теплопостачанням міста Одеси” заборгованість в сумі 5 131,21 грн. відповідно до положень ст.ст. 11, 509, 525, 526, 629, 632 ЦК України, ст.ст. 193, 275, 276 Господарського кодексу України, ст. 20 Закону України „Про теплопостачання” від 02.06.2005р. № 2633-IV (в редакції Закону України від 02.06.2005р.), ст. 20 Закону України „Про теплопостачання” від 02.06.2005р. № 2633-IV (в редакції Закону України від 09.07.2010р. № 2479-VI), ст. 19 Закону України „Про національну комісію регулювання ринку комунальних послуг України” від 09.07.2010р. № 2479-VI (в редакції Закону України від 07.10.2010р.), п. 29 Правил користування тепловою енергією, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007р. № 1198.

Судові витрати зі сплати державного мита та оплати послуг на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача в повному обсязі, оскільки спір виник внаслідок його неправильних дій, згідно зі ст.ст. 44, 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 11, 509, 525, 526, 629, 632 ЦК України, ст.ст. 193, 275, 276 Господарського кодексу України, ст. 20 Закону України „Про теплопостачання” від 02.06.2005р. № 2633-IV (в редакції Закону України від 02.06.2005р.), ст. 20 Закону України „Про теплопостачання” від 02.06.2005р. № 2633-IV (в редакції Закону України від 09.07.2010р. № 2479-VI), ст. 19 Закону України „Про національну комісію регулювання ринку комунальних послуг України” від 09.07.2010р. № 2479-VI (в редакції Закону України від 07.10.2010р.), п. 29 Правил користування тепловою енергією, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007р. № 1198, ст. ст. 32, 33, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з фізичної особи підприємця ОСОБА_3 (АДРЕСА_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь комунального підприємства „Теплопостачання міста Одеси” (65110, м. Одеса, вул. Балківська, 1-Б, код ЄДРПОУ 34674102, р/р 26004150000764 в ПАТ „ВіЕйБі Банк” м. Київ, МФО 380537) заборгованість в сумі 5131 грн. 21 коп. /пять тисяч сто тридцять одна грн. 21 коп./, витрати зі сплати державного мита в сумі 102 грн. 00 коп. /сто дві грн. 00 коп./, витрати на оплату послуг з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу в сумі 236 грн. 00 коп. /двісті тридцять шість грн. 00 коп./. Наказ видати.

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 85 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. ст. 91, 93 ГПК України сторони у справі мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор - апеляційне подання на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили. Апеляційна скарга подається, а апеляційне подання вноситься, протягом десяти днів з дня прийняття рішення місцевим господарським судом, а у разі якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення - з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Повний текст рішення підписано 07.12.2011р.

Суддя Желєзна С.П.