Рішення № 19975365, 02.12.2011, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

Підлягає публікації в ЄДРСР

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"02" грудня 2011 р.Справа № 5/17-3982-2011 За позовом товариства з обмеженою відповідальністю „СКК-АДЄП”

до відповідача Будівельного управління - 433 відкритого акціонерного товариства „Чорноморгідробуд”

про стягнення 56542,23грн.

Суддя Погребна К.Ф.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_1 довіреність;

Від відповідача: не зявився;

СУТЬ СПОРУ: Позивач, товариство з обмеженою відповідальністю „СКК-АДЄП” звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до відповідача, Будівельного управління - 433 відкритого акціонерного товариства „Чорноморгідробуд” про стягнення заборгованості яка складається з основного боргу в сумі 51747,78грн., пені в розмірі 2502,87грн., 3% річних в сумі 968,85грн. та індексу інфляції в розмірі 1595,72грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 06.10.2011р. порушено провадження по справі 5/17-3982-2011.

02.11.2011р. представник позивача надав до суду уточнення позовних вимог, відповідно до яких просить суд стягнути з відповідача заборгованості в розмірі 56336,67грн., яка складається з основного боргу в сумі 51747,78грн., пені в розмірі 2010,72грн., 3% річних в сумі 973,99грн. та індексу інфляції в розмірі 1604,18грн.

Відповідно до приписів ч.4 ст. 22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Вищенаведена редакція позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю „СКК-АДЄП”, згідно з вказаними уточненнями є остаточною, у звязку з чим приймається господарським судом для розгляду по суті викладених в них вимог.

Відповідач у судове засідання не зявився, хоча був належним чином повідомлений про місце та дату засідання, що підтверджується наявним в матеріалах справи поштовим повідомленням від 24.11.2011р., відзив на позов не надав, у звязку з чим справу розглянуто у відповідності зі ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив.

04.01.2010р., між фізичною особою підприємцем ОСОБА_2 та Будівельним управлінням - 433 відкритого акціонерного товариства „Чорноморгідробуд” був укладений договір поставки б/н (далі договір).

Згідно п.1.1 договору позивач зобовязується здійснити поставку продукції, а відповідач прийняти та оплатити поставлену продукцію на умовах договору.

Позивач свої зобовязання за договором виконав належним чином, поставив відповідачу продукцію на загальну суму 256909,82грн.

Відповідно п.5.1 договору, відповідач здійснює оплату фактичного обєму прийнятої продукції; подальше перерахування платежів проводиться за продукцію поставлену згідно графіком поставки в строки узгоджені сторонами по договору. Оплата продукції здійснюється в безготівковій формі, в національній валюті України на рахунок позивача, при наявності рахунку фактури та документи згідно п.2.2. договору.

Відповідач свої зобовязання за договором належним чином не виконав, заборгованість сплатив частково, в звязку з чим у нього утворилась заборгованість в сумі 51747,78грн.

Між сторонами були підписані акти звірки взаєморозрахунків, відповідно до яких заборгованість відповідача перед позивачем складає 51747,78грн.

30.12.2010р., між фізичною особою підприємцем ОСОБА_2 та товариством з обмеженою відповідальністю „СКК-АДЄП” був укладений договорі переуступки права вимоги.

Відповідно до умов договору фізична особа підприємець ОСОБА_2 уступив товариству з обмеженою відповідальністю „СКК-АДЄП” своє право вимоги від Будівельного управління - 433 відкритого акціонерного товариства „Чорноморгідробуд” виконання його зобовязання за договором поставки б/н від 04.01.2010р. в обсягах та на умовах встановлених цим договором.

Сума грошового зобовязання Будівельного управління - 433 відкритого акціонерного товариства „Чорноморгідробуд” була визначене на підставі Акту звірки взаєморозрахунків між ФОП ОСОБА_2 та БУ-433 ВАТ „Чорноморгідробуд” та на день підписання договору переуступки права вимоги складає 51747,78грн.

Листом від 30.12.2010р. №273 ФОП ОСОБА_2 направив на адресу відповідача повідомлення про здійснену переуступку права вимоги, яке відповідачем було отримано згідно поштового повідомлення 01.02.2011р.

07.02.2011р. позивач направив на адресу відповідача лист вимогу, який відповідачем отриманий 09.02.2011р, згідно якого повідомляв відповідача про необхідність погасити заборгованість в сумі 51747,78 грн. на протязі пяти банківських днів.

Втім, відповідач вимогу позивача по погашенню заборгованості не виконав, заборгованість не погасив.

Приймаючи до уваги, що відповідач порушив свої зобовязання за договором заборгованість за поставлену продукцію не сплатив, позивач звернувся до суду із позовом, відповідно до якого просить суд стягнути з відповідача основний боргу в сумі 51747,78грн., пеню в розмірі 2010,72 грн., 3% річних в сумі 973,99 грн. та індекс інфляції в сумі 1604,18 грн.

У судовому засіданні 02.12.2011р. було проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду в порядку статті 85 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача, проаналізувавши норми чинного законодавства суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог з наступних підстав.

Відповідно ст.. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних вимогах звичайно ставляться.

Статтю 712 ЦК України передбачено, що договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. Водночас вимогами ч.2 ст.712 Цивільного кодексу України передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін

Відповідно до ч.1 ст.664 ЦК України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Частина 1 статті 692 ЦК України встановлює, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно ст.ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Пунктом 1 ч.1. ст. 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (ч.1 ст. 513 ЦК України). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.514 ЦК України).

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем за договором поставки б/н від 04.01.2010р. складає 51747,78грн.

Відповідно ст. 610 ЦК України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання ( неналежне виконання).

Статтею 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно ч.1 ст. 229 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

Частиною 1 ст. 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Пунктом 7.2 договору передбачено, що за прострочку умов оплати поставленої партії продукції, відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочки.

Оскільки відповідач свої зобовязання за договором поставки б/н від 04.01.2010р. належним чином не виконав, позивачем обґрунтовано нарахована пеня в розмірі 2010,72грн.

За змістом ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів.

Суд перевірив наданий позивачем розрахунок вважає його обґрунтованим та заявлена сума інфляційних витрат в розмірі 1604,18грн. та 3% річних в розмірі 973,99грн. підлягають стягненню з відповідача.

Статтею 43 ГПК України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

На підставі вищевикладеного, суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджуються матеріалами справи та підлягають задоволенню в розмірі 56336,67грн., яка складається з основного боргу в сумі 51747,78грн., пені в розмірі 2010,72грн., 3% річних в сумі 973,99грн. та індексу інфляції в розмірі 1604,18грн.

Витрати по сплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу, віднести за рахунок відповідача згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 44, 49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Будівельного управління - 433 відкритого акціонерного товариства „Чорноморгідробуд” (68609, Одеська область, м. Ізмаїл, вул. Капітана Семенюка, 51; код 01385551) на користь товариства з обмеженою відповідальністю „СКК-АДЄП” (68400, Одеська область, Арцизський район, м. Арциз, вул. Орджонікідзе, 56; код 34130511) 51747,78грн. - основного боргу, 2010,72грн. - пені, 973,99грн - 3% річних, 1604,18грн. - індексу інфляції, державне мито в сумі 565,42 грн. та 236, 00 грн. за ІТЗ судового процесу.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

Суддя Погребна К.Ф.

Повний текст рішення складено 07.12.2011р.