Рішення № 19975304, 30.11.2011, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

Підлягає публікації в ЄДРСР

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"30" листопада 2011 р.Справа № 27/17-3888-2011 Господарський суд Одеської області у складі судді Невінгловської Ю.М.

при секретарі судового засідання: Ярешко О.М.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 (представник діючий за довіреністю);

від відповідача: не з'явились.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Антарес ЛТД";

до відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Главстрой"

про стягнення 198 745,41 грн.

ВСТАНОВИВ:

СУТЬ СПОРУ: Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Антарес ЛТД" звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Главстрой", в якій просить суд стягнути з відповідача грошові кошти у сумі 198 745,41 грн., з яких 183588,38грн. - сума основного боргу, 15157,03 грн. - пеня та покласти на відповідача судові витрати.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що на підставі укладеного між сторонами договору поставки № 84 від 18.03.2010р., позивачем було вчасно та в повному обсязі виконано свої зобовязання, між тим, відповідач за фактично отриманий товар своєчасно та у повному обсязі не розрахувався, в звязку з чим у нього утворилась визначена у позовних вимогах заборгованість.

У судовому засіданні 30.11.2011р. представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач у судові засідання не зявився, про поважність причин відсутності не повідомив, письмового відзиву на позовну заяву до суду не надав, право на захист не використав, хоч і повідомлявся про час та місце проведення судового засідання належним чином, шляхом надіслання ухвал суду на адресу реєстрації, яка не змінювалася, про що свідчить довідка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців України, видана станом на 17.10.2011 року та підтверджується поштовими повідомленнями про вручення судових ухвал, які наявні у матеріалах справи. Враховуючи викладене, суд вважає за можливе розглянути справу без участі відповідача за наявними в ній матеріалами, відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив:

18 березня 2010 року між ТОВ "Антарес ЛТД" (надалі - постачальник) та ТОВ "Главстрой" (надалі - покупець) укладено договір поставки № 84 (надалі договір), згідно умов якого постачальник зобовязався передати у власність, а покупець прийняти та сплатити продукцію у відповідності до додатків (специфікацій) до даного договору, кожен з яких має свій порядковий номер та є невідємною частиною даного договору.

У відповідності до п. 2.1 договору, загальна вартість продукції, поставка якої здійснюється у відповідності до даного договору, визначається шляхом складання усіх узгоджених специфікацій протягом всього терміну дії зазначеного договору.

Згідно з п. 2.2 договору, ціни на поставлену продукцію вказуються в додатках (специфікаціях) до даного договору та є базовими на момент підписання специфікації.

Відповідно до п. 3.1 договору, постачальник приймає на себе обовязок здійснити поставку продукції партіями, протягом строку, узгодженого сторонами в додатках (специфікаціях) до даного договору.

Згідно з п. 10.1 договору, даний договір вважається дійсним після його підписання уповноваженими представниками сторін. Договір набирає чинності з дати його підписання та діє до 31.12.2010р., а в частині оплати отриманої продукції до повного виконання зобовязань.

На виконання умов вищезазначеного договору, згідно специфікації №1 від 18.03.2010р., протягом періоду з 20.04.2010р. по 02.06.2010р. (з урахуванням корегування сторонами кількості продукції, яка має бути поставленою, в звязку з виробничою необхідністю підприємства відповідача), ТОВ "Антарес ЛТД" передало, а уповноваженою особою відповідача отримано товар на загальну суму 5 928 152,38 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими накладними (а.с.14-19), які підписані уповноваженими представниками та скріплені печатками обох сторін та довіреностями на отримання товарно-матеріальних цінностей (а.с. 20-23).

В порушення вимог договору ТОВ "Главстрой" за фактично отриманий товар розрахувалось частково та на підставі виставленого рахунку-фактури №000255 від 18.03.2010р., 26.03.2010р. сплатило лише 5744564,00 грн., що підтверджується випискою банку за відповідний період (а.с. 24), інших платежів відповідачем, як зазначає позивач, здійснено не було.

Отже, на момент розгляду справи за ТОВ "Главстрой" рахується заборгованість перед ТОВ "Антарес ЛТД" за фактично отриманий товар за договором поставки № 84 від 18.03.2010р. у розмірі 183588,38 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано неналежним виконанням договірних зобовязань відповідачем та направлено на стягнення з відповідача наявної заборгованості за договором № 84 від 18.03.2010р. та пені.

Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, проаналізувавши норми чинного законодавства, дійшов наступних висновків:

Відповідно до ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобовязання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобовязана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку.

Положеннями п.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обовязків є договір, а в силу вимог ч.1 ст.629 Цивільного кодексу України, договір є обовязковим для виконання сторонами.

У відповідності до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків.

Статтею 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобовязується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не повязаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобовязується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. Водночас вимогами ч.2 ст.712 Цивільного кодексу України встановлено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з положеннями ч.1 ст.526 Цивільного кодексу України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. В силу вимог ч.1 ст.525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічні вимоги щодо виконання зобовязань містяться і у ч.ч.1, 7 ст.193 Господарського кодексу України.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Згідно ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Умовами п. 5.1 договору встановлено, що оплата за продукцію здійснюється покупцем банківським переказом на поточний рахунок постачальника за 100% передплатою, якщо не обумовлено іншого строку оплати сторонами в специфікаціях (додатках).

Так, специфікацією №1 до договору №84 від 18.03.2010р. встановлено умови оплати 100% передплати до 22.03.2010р.

Отже, згідно умов договору №84 від 18.03.2010р. ТОВ "Главстрой" зобовязане було здійснити сплату вартості товару у строк до 22.03.2010р., між тим, в порушення вимог вказаного договору відповідачем зазначених дій здійснено не було.

За результатами розгляду справи судом встановлено, що відповідач порушив виконання своїх зобовязань за договором поставки № 84 від 18.03.2010р., а саме не в повному обсязі розрахувався за фактично отриманий товар, в звязку з чим за відповідачем рахується заборгованість перед ТОВ "Антарес ЛТД" у розмірі 183588,38 грн.

Приймаючи до уваги вищевикладене, а також те, що позовні вимоги ТОВ "Антарес ЛТД" в частині стягнення суми боргу у розмірі 183588,38 грн., підтверджуються наявними в матеріалах справи документами, суд вважає їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно з ч.2 ст. 218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, субєкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Відповідно до ч.1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями в цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання зобовязання. Водночас вимогами п.3 ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України передбачено, що одним із наслідків порушення зобовязання є сплата неустойки (штрафу, пені), а відповідно до вимог ч.2 ст.551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюються договором або актом цивільного законодавства.

Умовами п. 7.2 договору встановлено, що у випадку порушення покупцем строків кінцевої сплати за поставлену продукцію, покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми невиконаного зобовязання за кожний день прострочки. За виключенням 100% передплати.

Частиною 6 ст. 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Статтею 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Враховуючи вищевказане, суд перевіривши розрахунок позивача щодо сплати відповідачем пені у розмірі 15157,03 грн. за період прострочення з 02.06.2010р. по 01.12.2010р. за 182 дні з урахуванням здійсненої відповідачем передплати та періоду поставок продукції, вважає розрахунок позивача вірним та таким, що підлягає задоволенню.

Приймаючи до уваги вищевикладене, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог ТОВ "Антарес ЛТД" та стягнення з відповідача суми основного боргу у розмірі 183588,38 грн. та пені у розмірі 15157,03 грн.

На підставі ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита у сумі 1987,45 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236 грн. покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд-

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Главстрой" (65026, м. Одеса, вул. Сабанєєв міст, буд. 5/7, кв.2, ід. код 33217376) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Антарес ЛТД" (65005, м. Одеса, вул. Дальницька, буд. 25, код ЄДРПОУ 30900116, р/р 26004276701 в ВАТ „МТБ” в м. Одеса, МФО 328168) 183588/сто вісімдесят три тисячі пятсот вісімдесят вісім/грн. 38 коп. основного боргу, 15157/пятнадцять тисяч сто пятдесят сім/грн. 03 коп. пені, 1987/одна тисяча девятсот вісімдесят сім/грн. 45 коп. державного мита та 236/двісті тридцять шість/грн. витрат на ІТЗ судового процесу.

Рішення суду може бути оскаржено протягом 10-денного строку з моменту складання повного тексту.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи Одеським апеляційним господарським судом.

Суддя Невінгловська Ю.М.

Повний текст рішення складено 05.12.2011р.