Рішення № 19975078, 28.11.2011, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

Підлягає публікації в ЄДРСР

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"28" листопада 2011 р.Справа № 12/17-3670-2011 за позовом: приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування";

до відповідача: приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ОСТРА";

про стягнення 12657,21 грн.

Суддя Цісельський О.В.

за участю представників сторін:

від позивача: не зявився;

від відповідача: ОСОБА_1. за довіреністю №59/11 від 10.10.2011р.;

СУТЬ СПОРУ: приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "АХА Страхування" (далі по тексту ПрАТ "СК "АХА Страхування") звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ОСТРА" (далі по тексту ПрАТ "СК "ОСТРА") про стягнення 12657,21 грн. збитків по виплаті страхового відшкодування за регресною вимогою.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 14.09.2011р. позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження по справі, їй присвоєно № 12/17-3670-2011 та справу призначено до розгляду в судовому засіданні.

Позивач в судове засідання не зявився, але надав суду клопотання в якому позов підтримує та просить суд розглядати справу без участі його представника.

Відповідач проти позову заперечує з підстав викладених у відзиві на позовну заяву (вх. № 38544/2011).

В процесі розгляду справи сторонами були подані до суду додаткові матеріали, які були оглянуті судом та долучені до матеріалів справи.

Відповідно до ст.85 ГПК України в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, суд встановив:

04.04.2008 року між ЗАТ «СК «ВЕСКО»правонаступником якого є ПрАТ "СК "АХА Страхування" (Страховик) та Сахновим Рустамом Вікторовичем (Страхувальник) було укладено договір №0725-а/08о добровільного страхування наземного транспорту (далі по тексту Договір), у відповідності до умов якого Страховик здійснює страхування майнових інтересів Страхувальника, що не суперечать чинному законодавству України, повязані з володінням, користуванням та розпорядженням транспортним засобом марки „Chevrolet AVEO” реєстраційний номер НОМЕР_1, 2008 року випуску (далі - забезпечений автомобіль), та зобовязується здійснити виплату страхового відшкодування у разі настання страхового випадку, а Страхувальник зобовязується сплатити платіж та виконувати свої обовязки на умовах, визначених цим Договором.

07.08.2008р. в м. Одеса по вулиці Грушевського відбулась дорожньо-транспортна пригода (далі - ДТП), в якій мало місце зіткнення забезпеченого автомобіля під керуванням ОСОБА_2. з автомобілем ВАЗ 2107 реєстраційний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_3.

Внаслідок вказаної ДТП забезпеченому автомобілю було завдано механічних ушкоджень, що підтверджується Довідкою ВДАІ №030674 від 07.08.2008р., відповідно до чого Страхувальник зазнав матеріального збитку.

12.09.2008р. Малиновський районний суд м. Одеси виніс Постанову, відповідно до якої ОСОБА_3. визнаний винним у здійсненні правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП.

Подія, яка відбулась 07.08.2008р. в м. Одеса по вулиці Грушевського і за участю забезпеченого автомобіля під керуванням ОСОБА_2. є страховим випадком у відповідності до ч.2 ст. 8 Закону України „Про страхування”.

Відповідно до ст. 25 Закону України „Про страхування” здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

08.08.20008р. ОСОБА_2. звернувся до Позивача із заявою в якій повідомив про настання страхового випадку та звернувся з вимогою про виплату відповідного страхового відшкодування.

З метою визначення вартості відновлювального ремонту автомобіля марки „Chevrolet AVEO” реєстраційний номер НОМЕР_1 страховиком було замовлено проведення автотоварознавчого дослідження вказаного автомобілю. Відповідно до звіту № 11831/08 про оцінку вартості матеріального збитку, нанесеного власнику пошкодженого транспортного засобу, складеного товариством з обмеженою відповідальністю „Е.К.О. ГРУП” 28.08.2011р., розмір збитків, нанесених власнику транспортного засобу „Chevrolet AVEO”, реєстраційний номер НОМЕР_1, на дату проведення оцінки складає 13027,71 грн.

В подальшому, Позивачем на підставі зібраних документів по настанню страхового випадку було складено страховий акт № 0725-а/08о-1 від 19.09.2008р., яким встановлено розмір страхового відшкодування в сумі 12657,21 грн., яке підлягає відшкодуванню ОСОБА_2 у звязку із вищезазначеною ДТП.

На виконання умов договору №0725-а/08о добровільного страхування наземного транспорту від 04.04.2008р. позивачем 07.10.2008р. було виплачено страхове відшкодування з метою здійснення відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля марки „Chevrolet AVEO”, реєстраційний номер НОМЕР_1 у розмірі 12657,21грн.

16.07.2010р. між ПрАТ "СК "АХА Страхування" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Агенція по управлінню заборгованістю" (далі по тексту - ТОВ "АУЗ") було укладеного договір доручення №3.

Для виконання умов договору доручення № 3 від 16.07.2010р. ТОВ "АУЗ" в особі Генерального Директора Демінського Сергія Анатолійовича діє на підставі Статуту. Згідно п.5.8 ст.5 Статуту відносини товариства з іншими підприємствами, установами, організаціями і громадянами у зв'язку із здійсненням ними господарської діяльності будуються на основі правочинів (договорів), що є основними документами, регламентуючими їх взаємовідносини.

Відповідно до п. З ст. 38 ЦПК України юридичних осіб представляють їхні органи, що діють в межах повноважень, наданих їм законом, статутом чи положенням, або їх представники.

Відповідно до ст.246 ІДК України довіреність від імені юридичної особи видається її органом або іншою особою, уповноваженою на це її установчими документами, та скріплюється печаткою цієї юридичної особи.

Відповідно до п. 2 ч. 1 та ч. З ст. 42 ЦПК України повноваження представників сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, мають бути посвідченні довіреністю юридичної особи або документами, що посвідчують службове становище і повноваження її керівника.

Згідно з умовами даного договору, ПрАТ "СК "АХА Страхування" врегулювання питання щодо повернення вказаних коштів доручило ТОВ "АУЗ", яке спеціалізується на повернені проблемних боргів.

31.08.2010 року ТОВ "ЛУЗ" звернулося з вимогою № 134/РСЗ/61/03/10 до ОСОБА_3. щодо сплати боргу в порядку регресу. У відповідь на зазначену вище вимогу ОСОБА_3. повідомив, що на момент дорожньо-транспортної пригоди його відповідальність була застрахована в ПАТ "Страхова компанія "ОСТРА" та надав копію полісу.

Оскільки цивільно-правова відповідальність водія, який на законних підставах керує автомобілем марки ВАЗ 2107 реєстраційний номер НОМЕР_2 застрахована Відповідачем відповідно до Полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №ВА/1072337, то керуючись ст.ст. 6, 9, 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст. 993, ч.І ст. 1191 Цивільного Кодексу України та ст. 27 Закону України «Про страхування»24.05.2011р. Позивач звернувся до Відповідача з Претензією №1202/РСЗ/61/04/11 про відшкодування збитків в порядку регресу. Відповідач отримав Претензію про відшкодування збитків в порядку регресу та додані до неї документи визначені ст. 35 Закону, про що свідчать наявні в матеріалах справи копії повідомлень про вручення.

01.07.2011 ТОВ "АУЗ" отримало відповідь на претензію № 1202/РСЗ/61/04/11 від 24.05.2011р. В даній відповіді, зокрема вказано, що в ремонтній калькуляції висновку №1831/08 від 28.08.2008р. зазначені зайві пошкодження автомобіля „Chevrolet AVEO”, реєстраційний номер НОМЕР_1 ніж ті, що вказаній в первинній довідці ВДАІ.

В обґрунтування заявлених позовних вимог ПрАТ „Акціонерна страхова компанія „Омега” посилається на необхідність відшкодування збитків, які були заподіяні позивачу у звязку з виплатою ОСОБА_2 страхового відшкодування, здійсненого відповідно до договору №0725-а/08о добровільного страхування наземного транспорту від 04.04.2008р.

З огляду на викладене, для захисту своїх порушених прав позивач був вимушений звернутися до господарського суду Одеської області з відповідним позовом.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог з наступних підстав:

Частина 2 ст. 1187 Цивільного кодексу України (надалі за текстом ЦК України) передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки (ч. і. ст. 1187 ЦК України, відносить до джерела підвищеної небезпеки діяльність, пов'язану з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів), відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Відповідно до договору №0725-а/08о добровільного страхування наземного транспорту від 04.04.2008р. була застрахована цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2.

Згідно ст. 1 Закону України „Про страхування” від 07.03.1996р. N 85/96-ВР (надалі за текстом Закон України „Про страхування”) страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Стаття 6 Закону України „Про страхування” визначає добровільне страхування, як страхування, яке здійснюється на основі договору між страхувальником і страховиком. Загальні умови і порядок здійснення добровільного страхування визначаються правилами страхування, що встановлюються страховиком самостійно відповідно до вимог цього Закону. Конкретні умови страхування визначаються при укладенні договору страхування відповідно до законодавства.

Відповідно до ст. 16 Закону України „Про страхування” договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору. За змістом статті 355 Господарського кодексу України об'єкти страхування, види обов'язкового страхування, а також загальні умови здійснення страхування, вимоги до договорів страхування та порядок здійснення державного нагляду за страховою діяльністю визначаються Цивільним кодексом України, цим Кодексом, законом про страхування, іншими законодавчими актами.

У відповідності до ст. 2 зазначеного Закону страховиками визнаються фінансові установи, які створені у формі акціонерних, повних, командитних товариств або товариств з додатковою відповідальністю згідно з Законом України "Про господарські товариства" з урахуванням особливостей, передбачених цим Законом, а також одержали у встановленому порядку ліцензію на здійснення страхової діяльності.

Згідно ст. 3 Закону України „Про страхування” страхувальниками визнаються юридичні особи та дієздатні фізичні особи, які уклали із страховиками договори страхування або є страхувальниками відповідно до законодавства України.

У відповідності до ч.2 ст. 8 Закону України „Про страхування” страховий випадок подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обовязок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

Відповідно до ст. 25 Закону України „Про страхування” здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

У відповідності до ст. 1 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” від 01.07.2004р. № 1961-IV (надалі за текстом - Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”) страхувальниками є юридичні особи та дієздатні громадяни, що уклали із страховиками договори обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб під час експлуатації наземного транспортного засобу.

Статтею 15 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” встановлено, що договори обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності можуть укладатися на умовах зокрема страхування відповідальності за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу, визначеного в договорі страхування, будь-якою особою, яка експлуатує його на законних підставах (договір I типу).

Згідно ст. 985 ЦК України страхувальник має право укласти із страховиком договір на користь третьої особи, якій страховик зобовязаний здійснити страхову виплату у разі досягнення нею певного віку або настання іншого страхового випадку.

Відповідно до ст. 22 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи. При цьому, страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором (ст. 6 названого Закону України).

У відповідності до ст. 9 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”обовязків ліміт відповідальності страховика це грошова сума, в межах якої страховик зобовязаний провести виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування. Обов'язковий ліміт відповідальності страховика за шкоду, заподіяну майну потерпілих, становить 25500 гривень на одного потерпілого.

Згідно ст. 27 Закону України „Про страхування” до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Крім того, відповідно до ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Скориставшись наданим відповідно до ст. 27 Закону України „Про страхування” правом на предявлення вимог в порядку регресу, ПрАТ "СК "АХА Страхування" звернулося до господарського суду Одеської області з позовними вимогами до ПрАТ "СК "ОСТРА" про стягнення в порядку регресу збитків у сумі 12657,21 грн.

У відповідності до ч. 2 ст. 509 ЦК України зобовязання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу. Відповідно до ч. 6 вказаної статті, у випадках, встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов'язків може бути настання або ненастання певної події. Зобовязання, в свою чергу, згідно вимог ст.ст. 525, 526 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається.

Статтею 28 названого Закону передбачено, що до шкоди, заподіяної в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого, відноситься зокрема шкода пов'язана з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу.

Відповідно до ст. 29 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Відповідно до ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом. Як вже зазначалось вище по тексту рішення, позивачем, в порядку ст.ст. 35-37 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”, було надіслано відповідачу регресну вимогу за від 24.05.2011р., яка за своїм змістом є заявою про здійснення страхового відшкодування, до якої було додано перелік документів, що підтверджують виникнення страхового випадку, а також докази здійснення страхового відшкодування на суму 12657,21 грн.

Статтею 35 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” встановлено, що для отримання страхового відшкодування особа, яка має право на відшкодування, подає страховику (або якщо страховик невідомий - МТСБУ) відповідну заяву. У заяві про виплату страхового відшкодування має міститися: найменування страховика, до якого подається заява, або МТСБУ; назва (для юридичної особи), прізвище, ім'я, по батькові (для фізичної особи) заявника, його місцезнаходження або місце проживання; зміст майнової вимоги заявника щодо відшкодування завданих збитків; інформація про вже здійснені взаєморозрахунки осіб, відповідальність яких застрахована, та потерпілих; обставини, якими заявник обґрунтовує свою вимогу, та докази, що підтверджують її відповідно до законодавства; розмір шкоди; підпис заявника і дата подання заяви. До заяви додаються довідки про дорожньо-транспортну пригоду, довідки відповідних закладів охорони здоров'я щодо тимчасової втрати працездатності або довідки спеціалізованих установ про встановлення стійкої втрати працездатності (інвалідності) у разі її виникнення, інші документи, які мають відношення до даної дорожньо-транспортної пригоди, завірені у встановленому порядку.

В матеріалах справи наявні платіжні доручення № 2554 від 07.10.2008р. та №5123 від 07.10.2008р. на підтвердження здійснення позивачем відшкодування шкоди у розмірі 12657,21 грн., завданої майну власника транспортного засобу „Chevrolet AVEO”, реєстраційний номер НОМЕР_1, шляхом пошкодження названого транспортного засобу внаслідок винних дій ОСОБА_3., обовязкова цивільно-правова відповідальність якого відповідно до умов Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” застрахована страховиком ПрАТ "СК "ОСТРА".

Однак копія платіжного доручення №5123 від 07.10.2008р., не засвідчена мокрою печаткою «Райффайзен Банк Аваль»у м. Києві, як це передбачає закон, а також в призначенні платежу вказано: «Страхове відшкодування згідно відомості №59 від 07.10.2008 р. по договору №11/43-4-1/131 від 18.03.2008 р.». В свою чергу автомобіль „Chevrolet AVEO”, реєстраційний номер НОМЕР_1 був застрахований по іншому договору добровільного страхування наземного транспорту, а саме: договору №0725-а/08о добровільного страхування наземного транспорту від 04.04.2008р.

Даний факт свідчить про те, що у Позивача відсутнє підтвердження про сплату суми 2000грн. в якості страхового відшкодування за страховим випадком, що стався 07.08.2008 р. в м. Одесі., а тому, вимоги Позивача до ПрАТ "СК "ОСТРА" про стягнення суми збитку в розмірі 2000 грн., не підтверджені відповідними доказами та не можуть бути задоволеними.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що у ПрАТ „Акціонерна страхова компанія „Омега” на підставі ст. 27 Закону України „Про страхування”, ст.ст. 993, 1191 ЦК України виникло право вимоги до страховика цивільно-правової відповідальності ОСОБА_3. ПрАТ "СК "ОСТРА" у межах фактичних витрат на суму 10657,21 грн.

Відповідно до вимог ст.ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. При цьому, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, як обґрунтовані, підтверджені належними доказами та наявними матеріалами справи.

Витрати по сплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу слід покласти за рахунок відповідача згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України.

Керуючись ст. 32, 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити - частково.

2. Стягнути з приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ОСТРА" (65026, м. Одеса, вул. Пушкінська, 13, код ЄДРПОУ 14288111) на користь приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування" (04070, м. Київ, вул. Іллінська, 8, код ЄДРПОУ 20474912) 10657,21 грн. - збитків, 126,60 грн. - держмита; 236 грн. - витрат на ІТЗ судового процесу.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає чинності в порядку ст.85 ГПК України.

Наказ видати в порядку ст. 116 ГПК України.

Суддя О.В. Цісельський

Повне рішення складено 05.12.2011 р.