Рішення № 19975056, 02.12.2011, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"02" грудня 2011 р.Справа № 9/17-4232-2011 За позовом: Державного підприємства "Миколаївський морський торговельний порт";

До відповідача: Державного підприємства "УКРТЕХФЛОТ";

про стягнення 87074,41 грн.

Суддя Меденцев П.А.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_1 (за довіреністю);

Від відповідача: не з'явився;

СУТЬ СПОРУ: 20.10.2011р. за вх. №6441/2011 Державне підприємство "Миколаївський морський торговельний порт" (далі - Позивач) звернулося до Господарського суду Одеської області з позовною заявою про стягнення з Державного підприємства "УКРТЕХФЛОТ" (далі Відповідач) в сумі 87074,41 грн.

Позивач на позовних вимогах наполягає.

Відповідач у судових засіданнях не зявлявся, незважаючи на те, що про дату, час та місце судового засідання був належним чином повідомлений. Відповідач відзив на позов не надав, у звязку з чим справу розглянуто за наявними в ній матеріалами, у відповідності до ст.75 ГПК України.

Судом встановлено, що усі надіслані процесуальні документи на адресу відповідача - Державного підприємства "УКРТЕХФЛОТ", що приймалися та виносилися за момент розгляду справи, поверталися до суду з відміткою „"УКРТЕХФЛОТ" - розформоване”.

Тому, згідно з п. 4 Інформаційного листа Вищого господарською суду України від 02.06.2006 р. № 01-8/1228 і п. 11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 р. № 01-8/123 „Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 і 2006 роках": до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб-учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій.

Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи, а примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "за зазначеною адресою немає", і т.п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення ним судом певних процесуальних дій.

З наведеного випливає, що Державне підприємство "УКРТЕХФЛОТ" належним чином було повідомлено про час та місце розгляду справи.

Окрім вищезазначеного, у судовому засіданні від 14.11.2011 року представником Позивача був наданий Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Відповідача, де зазначено місцезнаходження Державного підприємства "УКРТЕХФЛОТ".

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне:

12 травня 2010 року між Державним підприємством "Миколаївський морський торговельний порт" та Державним підприємством "УКРТЕХФЛОТ" було укладено договір № 15-М про надання поворотної фінансової допомоги (далі - договір).

Відповідно до п. п. 1.1., п. 1 договору, Позивач надає Відповідачу поворотну фінансову допомогу, а Відповідач зобов'язується повернути надані грошові кошти в порядку та на умовах, передбачених даним договором, для погашення заборгованості по заробітній платі співробітникам Відповідача.

Згідно з п. п. 2.1. п. 2 договору, фінансова допомога надається Портом в національній валюті України у розмірі 86 000, 00 гривень без ПДВ.

П. п. 2.2., п. 2 договору зазначено, що допомога надається Відповідачу на безвідсотковій основі. Підпунктом 3.2. п. 3 договору передбачено, що строк повернення фінансової допомоги становить один календарний рік з дня надання допомоги в розмірі, встановленому в п. п. 2.1. п. 2 договору.

Також договором зазначено, що Відповідач зобов'язаний повернути суму допомоги (або неповернену її частину в разі дострокового погашення частини суми допомоги) в останній день строку, встановленого в п. п. 3.2., п. 3 договору.

12 травня 2010 року на виконання вимог п. 2 договору, Портом перераховано на розрахунковий рахунок Державного підприємства "УКРТЕХФЛОТ" суму поворотної фінансової допомоги, у розмірі 86 000, 00 грн.

Отже, Позивачем встановлено, що згідно з вимогами договору сума поворотної фінансової допомоги повинна бути повернена Відповідачем до 12 травня 2011 року, але на момент подання позовної заяви сума поворотної фінансової допомоги не повернена.

У відповідності до вимог п. 4 договору сторони несуть відповідальність за невиконання чи неналежне виконання своїх зобов'язань за даним договором відповідно до чинного законодавства України.

На підставі вищевикладеного, Державним підприємством "Миколаївський морський торговельний порт" зроблено розрахунок 3% річних від простроченої суми, що становить 1074,41 грн.

Таким чином, Позивач просить стягнути з Державного підприємства "УКРТЕХФЛОТ" суму основного боргу та 3% річних, що в загальному розмірі становить 87074,41 грн.

Досліджуючи матеріали справи, аналізуючи норми чинного законодавства, що стосується суті спору, суд дійшов наступних висновків.

У відповідності до ст.11 ЦК України цивільні права та обовязки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обовязків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори-основний вид правомірних дій це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обовязків.

Згідно з ст.174 ГК України, господарські зобов'язання виникають із господарських договорів.

Відповідно до ст. 179 Господарського кодексу України майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Згідно із ч.1 ст.901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно із ч.1 ст.903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Як вище встановлено господарським судом, 16 квітня 2010 року за вхідним № 1459 Державним підприємством "Миколаївський морський торговельний порт" було отримано лист Державного підприємства "УКРТЕХФЛОТ" №53 від 16.04.2010 року з проханням надати фінансову допомогу для погашення заборгованості по заробітній платі співробітникам відповідача у розмірі 86000,00 грн.

12 травня 2010 року Портом було отримано погодження Міністерства транспорту та зв'язку України, лист № 4258/04/10-10 від 11.05.2010 року, щодо надання фінансової допомоги за умови дотримання вимог чинного законодавства України.

Таким чином, між сторонами у справі укладено договір №15-М від 12.05.2010 року про надання поворотної фінансової допомоги, згідно з яким, Позивач Порт надає Відповідачу Підприємству поворотну фінансову допомогу (надалі Допомога), а Підприємство зобовязується повернути надані грошові кошти в порядку та на умовах, передбачених даним Договором для погашення заборгованості по заробітній платі співробітникам підприємства.

Частиною 1 статі 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно зі статтею 526 Кодексу, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Судом досліджено, що 12 травня 2010 року на виконання вимог п. 2 договору, Портом перераховано на розрахунковий рахунок Державного підприємства "УКРТЕХФЛОТ" суму поворотної фінансової допомоги, у розмірі 86 000,00 гривень, відповідно до платіжного доручення № 163.

Згідно з положеннями договору, сума поворотної фінансової допомоги повинна бути повернена Відповідачем до 12 травня 2011 року, але на момент подання позовної заяви та на час вирішення спору, сума поворотної фінансової допомоги не повернена.

Виходячи із зазначеного у Державного підприємства "УКРТЕХФЛОТ" утворилась заборгованість перед позивачем у сумі 86000,00 грн.

При цьому жодних заперечень щодо відсутності надання відповіді та неможливості виконати умови договору на той час, а тим більш доказів, які спростовують наявність цього боргу відповідач до суду не надав.

У відповідності до вимог п. 4 договору сторони несуть відповідальність за невиконання чи неналежне виконання своїх зобов'язань за даним договором відповідно до чинного законодавства України.

Згідно із ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України (боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу Інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом), позивачем розраховано індекс інфляції за весь час прострочення: з 13.05.2011р. по 11.10.2011р., що складає у розрахунку: (100,8 травень 2011/100) * (100,4 червень 2011/100) * (98,7 липень 2011/100) * (99,6 серпень 2011/100) * (100,1 вересень 2011/100) = 0,996, а отже, індекс інфляції за даний період прострочення не нараховується, та 3% річних від простроченої суми: з 13.05.2011р. по 11.10.2011р. = 152 дні прострочення 86 000 * 3 * 152 : 365 : 100 = 1 074,41 грн.

За таких обставин, сума заборгованості, яка повинна бути повернена Відповідачем, на думку Позивача, складає - 86 000 + 1 074,41 = 87 074,41 грн.

Суд не може прийняти такі докази в обґрунтування вимог позивача з огляду на таке.

Відповідно до ухвали від 05.10.2010 року господарським судом Одеської області порушено провадження у справі № 2/78-10-4315 про банкрутство Державного підприємства "УКРТЕХФЛОТ".

Відповідно до п. 3 резолютивної частини Ухвали господарського суду Одеської області від 05.10.2010 року, протягом дії мораторію забороняється: стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства; не нараховується неустойка (штраф, пеня) не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобовязань і зобовязань щодо сплати податків і зборів (обовязкових платежів).

Дія мораторію не поширюється на виплату заробітної плати, аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної здоровю та життю громадян, авторської винагороди, а також на задоволення вимог кредиторів, що здійснюється боржником у порядку, встановленому статтею 14 цього Закону, або керуючим санацією згідно з планом санації, затвердженим господарським судом, або ліквідатором у ліквідаційній процедурі в порядку черговості, встановленому статтею 31 цього Закону.

Таким чином на момент розгляду справи заборгованість відповідача, що може бути стягнута, за послуги, що не були ним оплачені позивачу на підставі укладеного між сторонами договору становить 86000,00 грн.

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 32 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно ст.43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Витрати по сплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу віднести за рахунок Відповідача пропорційно задоволених вимог, згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Державного підприємства "УКРТЕХФЛОТ" (68091, Одеська область, м. Іллічівськ, смт. Олександрівка, вул. Судноремонтна, буд. 35, код ЄДРПОУ 33969212) на користь Державного підприємства "Миколаївський морський торговельний порт" (54002, Миколаївська область, Заводський район, м. Миколаїв, вул. Заводська, буд. 23, код ЄДРПОУ 01125608) суму боргу у розмірі 86000,00 грн., 860,03 грн. держмита та 233,10 грн. витрат на ІТЗ судового процесу.

3. В решті позовних вимог відмовлено.

Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного господарського суду, яка подається через місцевий господарський суд протягом 10-денного строку з моменту складення та підписання повного тексту рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо не буде подано апеляційну скаргу. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Меденцев П.А.

Повний текст рішення складено 05 грудня 2011 року.