Рішення № 19974819, 29.11.2011, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

Підлягає публікації в ЄДРСР

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"29" листопада 2011 р.Справа № 30/17-4045-2011 За позовом: Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «НАДІЙНА»

До відповідача: Приватне акціонерне товариство «Міська страхова компанія»

Про стягнення

Суддя РОГА Н.В.

Представники:

Від позивача: не зявився

Від відповідача: не зявився

СУТЬ СПОРУ: Позивач приватне акціонерне товариство „Страхова компанія „НАДІЙНА” (далі ПрАТ „СК „НАДІЙНА”), звернувся до господарського суду Одеської області з позовом до Приватного акціонерного товариства (далі - ПрАТ) „Міська страхова компанія” про стягнення з відповідача матеріальної шкоди у розмірі 2883 грн. та пені у сумі 74 грн. 68 коп.

Представник позивача у судові засідання не зявлявся. Згідно заяв, що надійшли до суду 24.10.2011р. та 21.11.2011р. позивач просив розглянути справу за відсутністю його представника на підставі наявних у справі матеріалів.

Відповідач про місце та час судових засідань був повідомлений належним чином, але представник відповідача в судові засідання не зявлявся, про поважність причин незявлення суд не повідомив. Відзив на позовну заяву від відповідача до суду не надходив.

За таких обставин, справа розглядається за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, суд встановив:

26 серпня 2010р. між ОСОБА_1, яка є власником а\м Mitsubishi Pajero (д/н НОМЕР_1) (Страхувальник), та ЗАТ „СК „НАДІЙНА”, правонаступником якого є ПрАТ „СК „НАДІЙНА” (Страховик), був укладений Договір добровільного страхування транспорту Поліс ТЗ №002662. Строк дії Договору до 27.08.2011р.

04 березня 2011. на перехресті вул. Васильківської та вул. Бубнова в м. Києві, водієм ОСОБА_2., який керував а/м „Daewoo Lanos” д/н НОМЕР_2, було здійснено зіткнення з а/м „Mitsubishi Pajero” д/н НОМЕР_1, в результаті чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження. Зазначене підтверджено постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 30.03.2011р. у справі № 3-2734\11, якою визнано ОСОБА_2 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

10 березня 2011р. Страхувальник звернувся до Страховика з заявою про виплату страхового відшкодування за пошкодження застрахованого транспортного засобу, що відповідно до умов Страхового полісу є страховим випадком.

Згідно Звіту № 00412, виготовленого Приватним підприємством «Київське бюро послуг «Мустанг», сума матеріальної шкоди, нанесеної власникові а\м Mitsubishi Pajero (д/н НОМЕР_1) в результаті його пошкодження складає 8251 грн. 43 коп.

Відповідно до рахунку фактури № 5446 від 12.04.2011р. СТО „Автоцентр локального фарбування” вартість проведення ремонтно-відновлювальних робіт автомобіля Mitsubishi Pajero (д/н НОМЕР_1) складає 3983 грн.

Відповідно до умов Договору добровільного страхування транспорту Поліс ТЗ № 002662 від 26.08.2010р., виходячи з рахунку фактури № 5446 від 12.04.2011р., 18 квітня 2011р. позивач визначив розмір страхового відшкодування у сумі 2883 грн., про що був складений Страховий акт № 305. Зазначена сума була перерахована на рахунок СТО „Автоцентр локального фарбування”, що підтверджується платіжним дорученням № 4105 від 18.04.2011р.

Позивач зазначає, що цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2., повязана з експлуатацією транспортного засобу „Daewoo Lanos” д/н НОМЕР_2, застрахована ПрАТ „Міська страхова компанія” за полісом № ВЕ\6399918 І-го типу обовязкового страхування такої відповідальності. Умовами цього полісу франшиза не передбачена.

За таких обставин. позивач вважає, що ПрАТ „Міська страхова компанія” повинно сплатити ПрАТ „СК „НАДІЙНА” 2883 грн. у якості відшкодування в регресному порядку шкоди, заподіяної пошкодженням транспортного засобу Mitsubishi Pajero (д/н НОМЕР_1).

В обґрунтування позову ПрАТ „СК „НАДІЙНА” зазначає, що відповідно до ст. 22 Закону України „Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” при настанні страхового випадку страховик повинен відшкодувати оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті ДТП життю, здоров`ю, майну третьої особи. За приписами п. 37.1 ст. 37 цього Закону виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком визначених у ст. 35 цього Закону документів. В порушення цих приписів відповідач не тільки не здійснив виплату страхового відшкодування, а й не надав відповіді на претензію, що була направлена йому 10.05.2011р.

Крім того, позивач зазначає, що відповідно до п. 37.2 ст. 37 Закону України „Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” передбачено, що за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування з вини страховика особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки НБУ, яка діє у період, за який нараховується пеня. На підставі зазначеної норми Закону позивач нарахував відповідачу пеню у сумі 74 грн. 68 коп.

Розглянув матеріали справи, на підставі чинного законодавства України, суд доходить до такого висновку:

Згідно ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Відповідно до ст. 16 цього ж Кодексу кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним з способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

За приписами ст. 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою (ч. 1 ст. 1188 Цивільного кодексу України).

Як вбачається з матеріалів справи, 04 березня 2011. на перехресті вул. Васильківської та вул. Бубнова в м. Києві, водієм ОСОБА_2., який керував а/м „Daewoo Lanos” д/н НОМЕР_2, було здійснено зіткнення з а/м „Mitsubishi Pajero” д/н НОМЕР_1, в результаті чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження. Зазначене підтверджено постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 30.03.2011р. у справі № 3-2734\11, якою визнано ОСОБА_2 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Згідно рахунку фактури № 5446 від 12.04.2011р. СТО „Автоцентр локального фарбування” вартість проведення ремонтно-відновлювальних робіт автомобіля Mitsubishi Pajero(д/н НОМЕР_1) складає 3983 грн.

Відповідно до умов Договору добровільного страхування транспорту Поліс ТЗ № 002662 від 26.08.2010р., виходячи з рахунку фактури № 5446 від 12.04.2011р., 18 квітня 2011р. позивач визначив розмір страхового відшкодування у сумі 2883 грн., про що був складений Страховий акт № 305. Зазначена сума була перерахована на рахунок СТО „Автоцентр локального фарбування”, що підтверджується платіжним дорученням № 4105 від 18.04.2011р.

Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2., повязана з експлуатацією транспортного засобу „Daewoo Lanos” д/н НОМЕР_2, застрахована ПрАТ „Міська страхова компанія” за полісом № ВЕ\6399918 І-го типу обовязкового страхування такої відповідальності. Умовами цього полісу франшиза не передбачена.

За приписами ст. 1191 Цивільного кодексу України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи в розмірі виплаченого відшкодування.

Відповідно до ст. 993 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України „Про страхування ” до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

За таких обставин, правомірною є вимога позивача щодо стягнення з ПрАТ „Міська страхова компанія” відшкодування у розмірі 2883 грн.

Відповідно до п. 37.2 ст. 37 Закону України „Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” передбачено, що за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування з вини страховика особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки НБУ, яка діє у період, за який нараховується пеня. На підставі зазначеної норми Закону позивач правомірно нарахував відповідачу пеню у сумі 74 грн. 68 коп., яка також підлягає стягненню.

Судові витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покласти на відповідача згідно ст.ст. 44, 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд,

ВИРІШИВ:

1.Позовну заяву Приватного акціонерного товариства „Страхова компанія „НАДІЙНА” задовольнити повністю.

2.Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Міська страхова компанія»(65125, м. Одеса, вул. В. Арнаутська, 2Б/1, код ЄДРПОУ 30244124) на користь Приватного акціонерного товариства „Страхова компанія „НАДІЙНА” (04114, м. Київ, вул. Полупанова, 17, к. 14, код ЄДРПОУ 34350924, п/р 2650030138482 в ПАТ „Банк Перший”, МФО 320995) матеріальну шкоду у розмірі 2883 грн., пеню у розмірі 74 грн. 68 коп., державне мито у сумі 102 грн. та витрати на ІТЗ судового процесу у сумі 236 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення підписане 05 грудня 2011 р.

Суддя Рога Н. В.