Ухвала суду № 19974741, 02.12.2011, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

______________________________

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

"02" грудня 2011 р.№ 15/17-2011-2465 Суддя господарського суду Одеської області Петров В.С., розглянувши матеріали позовної заяви № 7383/2011 Комунального підприємства „Міський житлово-комунальний центр” до Субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення 53831,35 грн., розірвання договору оренди та виселення з нежитлового приміщення, -

ВСТАНОВИВ:

29.11.2011 р. до господарського суду Одеської області надійшла позовна заява Комунального підприємства „Міський житлово-комунальний центр” до Субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по орендній платі в сумі 32508,79 грн., пені в сумі 18410,38 грн., штрафу в сумі 1912,18 грн.; розірвання договору оренди нежитлового приміщення № 14-А від 01.09.2009 р. та виселення відповідача з нежитлового приміщення, розташованого по АДРЕСА_1

Як вбачається з конверту, в якому було надіслано позовну заяву, відправка позову була здійснена 24.11.2011 р., про що також свідчить супровідний лист позивача № 451 від 24.11.2011 р.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, чинній на момент відправки позовної заяви 16.11.2011 р.) до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Порядок сплати та розмір судового збору визначені Законом України від 08.07.2011 р. „Про судовий збір” (зі змінами із змінами і доповненнями, внесеними Законом України від 6 жовтня 2011 року N 3828-VI), який набрав чинності 01 листопада 2011 р.

Так, згідно підпунктів 1, 2 пункту 2 ч. 2 ст. 4 вказаного Закону ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру становить 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат, а за подання позовної заяви немайнового характеру становить 1 розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява, тобто у 2011 році - 941 грн.

При цьому ч. 3 ст. 6 цього ж Закону передбачено, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

До того ж порядок сплати державного мита передбачений Інструкцією про порядок обчислення та справляння державного мита, затвердженою наказом Головної державної податкової інспекції України № 15 від 22.04.1993 р., що діє в частині, яка не суперечить Закону України „Про судовий збір”.

Разом з тим п. 36 вказаної Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита визначено, що позовні заяви по спорах, які виникають при укладенні, зміні або розірванні господарських договорів, що носять одночасно майновий характер, до яких включено вимоги про стягнення штрафу тощо, оплачуються державним митом як за ставками, встановленими для позовів майнового характеру, так і за ставками, встановленими для розгляду позовних заяв по спорах, що виникають при укладенні, зміні або розірванні господарських договорів. У такому ж порядку оплачуються державним митом позовні заяви, що носять одночасно майновий і немайновий характер.

Як вбачається зі змісту позовної заяви, позивачем заявлено декілька вимог, які носять одночасно майновий та немайновий характер.

З огляду на вказане та враховуючи вищенаведені вимоги законодавства за поданий позов судовий збір має бути сплачений відповідно до кожної із заявлених майнової і немайнової вимоги. Тобто за подану КП „Міський житлово-комунальний центр” позовну заяву сума судового збору має складати 3293,50 грн. (1411,50 грн. за майнову вимогу про стягнення коштів та 1882,00 грн. (941х2) за дві вимоги немайнового характеру про розірвання договору і виселення).

Однак, до позовної заяви заявником додані платіжне доручення № 372 від 13.10.2011 р. про сплату державного мита в сумі 102 грн. та платіжне доручення № 561 від 22.11.2011 р. про сплату державного мита в сумі 521,31 грн.

Проте, вищевказане платіжне доручення № 372 від 13.10.2011 р. судом до уваги не приймається, оскільки за ним держмито заявником було сплачено відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито” від 21.01.1993 р. (зі змінами), що діяв на момент здійснення сплати, за іншими реквізитами. Більш того, сплачене держмито за цим платіжним дорученням було повернуто згідно ухвали суду від 31.10.2011 р. № 26/17-2011-2198, копію якої додано заявником до позову.

Щодо платіжного доручення № 561 від 22.11.2011 р. суд зазначає, що сплачене за ним держмито в сумі 521,31 грн. не відповідає встановленому законом розміру судового збору за подачу даного позову. До того ж сплата держмита була здійснена за іншими реквізитами, тоді як оплата судового збору здійснюється на рахунок 31215206700008, отримувач: ГУДКУ в Одеській області, код ЄДРПОУ 23213460, банк отримувача: ГУДКУ в Одеській області, МФО 828011.

З огляду на вищезазначене, вказані платіжні доручення не є належним доказом сплати судового збору у встановлених законом розмірі за дану позовну заяву, яка вважається поданою саме 24.11.2011 р.

Крім того, в силу приписів ч. 1 ст. 56 Господарського процесуального кодексу України позивач, прокурор чи його заступник зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення.

В силу приписів п. 2 ч. 1 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Як вбачається з матеріалів позовної заяви, позивачем в підтвердження відправки копії позову відповідачу надано незавірену копію фіскального чеку № 9895 від 24.10.2011 р., який не є належним доказом направлення відповідачу копії даної позовної заяви в розумінні вищенаведених положень ГПК України з огляду на приписи ч. 2 ст. 36 ГПК України та на відсутність опису вкладення у поштове відправлення.

Так, приймаючи до уваги вищенаведене, суд вважає, що позивачем не дотримані вищенаведені вимоги чинного законодавства при подачі позову.

Відповідно до 4 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі, а також доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне позовну заяву Комунального підприємства „Міський житлово-комунальний центр” повернути без розгляду.

Керуючись ст. 56, ст. 57, п. 4, 6 ст. 63, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суддя

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву Комунального підприємства „Міський житлово-комунальний центр” до субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення 53831,35 грн., розірвання договору оренди та виселення з нежитлового приміщення повернути без розгляду.

2. Видати довідку на повернення з державного бюджету державного мита в сумі 521,31 грн., сплаченого платіжним дорученням № 561 від 22.11.2011 р.

Ухвалу може бути оскаржено у 5-денний термін після її прийняття.

Суддя </підпис/ >Петров В.С.

Додаток: супровідний лист № 451 від 24.11.2011 р., позовна заява з додатком на 21 арк. та конверт, довідка на повернення державного мита.